Ухвала

від 13.03.2024 по справі 904/4235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/4235/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз гарантбуд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 510 886,64 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача Хоменко О.О. ордер адвокат

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз гарантбуд" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 510 886,64 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №19/0564 від 12.06.2019 в частині порушення строків виконання робіт.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 14.11.2023.

Підготовче засідання, призначене на 14.11.2023 о 10:15 год не відбулося через збій апаратного забезпечення системи звукозапису, що унеможливило збереження фонограми, згідно акту №50/23, який затверджено заступником керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області Андрієм Бабенко.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 підготовче засідання призначено на 12.12.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

12.01.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог без доказів сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 підготовче засідання відкладено на 20.02.2024.

19.02.2024 позивач надав докази сплати судового збору до раніше поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.03.2024.

13.03.2024 перед початком розгляду справи №904/4235/23 по суті, суд дослідив заяву позивача про збільшення позовних вимог та дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, й подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяву про збільшення позовних вимог позивач доповнив вимогами про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200 000 грн та 15% річних у розмірі 334 869, 69 грн.

Так, згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні... .

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз гарантбуд" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 510 886,64 грн.

Обґрунтовуючи наявність заборгованості позивач вказав, що відповідачем було порушено строки виконання робіт, і тому позивач просить повернути належні йому зайво перераховані кошти 510 886,64 грн, на підставі пункту 4.1 договору.

Втім, позивачем у позові не заявлялось про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200 000 грн на підставі пункту 10.3.1. договору №19/0564 від 12.06.2019 та 15% річних у розмірі 334 869, 69 грн, на підставі пункту 10.3.3.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного Кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Так, зокрема, позивач у первісній позовній заяві просив повернути належні йому зайво перераховані кошти 510 886,64 грн.

У заяві про збільшення розміру позовних вимогу позивач визначив до стягнення з відповідача штраф та 15% річних.

Відтак, на думку суду, позивач висунув до відповідача нові вимоги.

Зважаючи на викладене, заява позивача про збільшення позовних вимог, по суті є новим позовом.

Суд уважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не обмежений в праві звернутися з окремим позовом з вимогами, викладеними у заяві про збільшення позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Позивачем, у якості доказів направлення заяви про збільшення позовних вимог долучено роздруківку направлення цієї заяви зі свого mail.gov.ua на електронну пошту - firma9917723@ukr.net.

Суд вказує, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання заяви: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», зокрема, шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16).

Судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз гарантбуд" відсутній «Електронний кабінет», а при поданні позову позивач визначив електронну адресу відповідача - bsgarantbud@gmail.com.

Водночас суд вказує про те, що заявляючи збільшення позовних вимог та в силу вказаних вище положень, на переконання суду, не направлення Відповідачу копії такої заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (частина 1 стаття 172 ГПК України), оскільки фактично позбавляє Відповідача можливості ознайомитися із заявленими до нього вимогами.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог, в силу недотримання Позивачем вимог ч.6, ст. 46, ч. 1 ст. 172 ГПК України та не звільнення Позивача від обов`язку надіслати таку заяву по суті спору Відповідачу навіть за наслідками набрання чинності та введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України порядок повернення судового збору встановлюється законом.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог позивач сплатив судовий збір на суму 3 028, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №935487 від 30.01.2024.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п.4, ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір")

Відтак, на виконанняп.4,ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд вбачає підстави для повернення позивачу сплаченої суми судового збору за його клопотанням.

Керуючись статтями 42, 46, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" про збільшення розміру позовних вимог - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено - 18.03.2024.

Суддя Я.С. Золотарьова