Рішення

від 14.02.2024 по справі 911/1633/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. м. Київ Справа №911/1633/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету

до товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані»

про стягнення боргу

за участю представника:

позивача: не з`явився;

відповідача: Беляновського Р.Ю. адвоката (ордер, серії ВК №1092252, від 04.07.2023 року),

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 443 841,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на порушення відповідачем умов договору №25/17 на технічне обслуговування повітряних суден від 20.02.2017 року.

Оскільки відповідач вартість послуг за вищевказаним договором не оплатив, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 443 841,06 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 05 липня 2023 року.

05 липня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи.

05 липня 2023 року підготовче засідання відкладене на 09 серпня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

Ухвалою суду від 09.08.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 15 вересня 2023 року.

11 серпня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.

17 серпня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

04 вересня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до відповіді на відзив на позовну заяву.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, а також клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, визнав їх такими, що підлягали задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для їх подання поважними, поновив їх та прийняв до розгляду відповідь на відзив на позовну заяву, клопотання про долучення документів до відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

12 жовтня 2023 року на адресу Господарського Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було задоволене судом.

17 жовтня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала заяву про припинення представництва у справі, долучену до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 29 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року судове засідання відкладене на 20 грудня 2023 року.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року судове засідання відкладене на 10 січня 2024 року.

Ухвалою суду від 10.01.2024 року судове засідання відкладене на 14 лютого 2024 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача в засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

20 лютого 2017 року між відокремленим структурним підрозділом Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» та товариством з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» (далі відповідач) був укладений договір №25/17 на технічне обслуговування повітряних суден (далі договір), відповідно до умов якого, відповідач доручив, а відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» взяв на себе зобов?язання по виконанню робіт з лінійного та базового технічного обслуговування повітряних суден відповідача (далі роботи).

Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» перейменований на Льотну академію Національного авіаційного університету (далі позивач), що підтверджується наказом Міністерства освіти і науки України Щодо перейменування відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» №8 від 04.01.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1.2. договору, роботи з базових форм ТО ПС виконуються позивачем на підставі письмової заявки відповідача (факс, Е-mail), при цьому, між сторонами обов?язково укладається додаткова угода до даного договору, в якій зазначається перелік, строк виконання та вартість робіт, а також можуть зазначатися інші умови, узгоджені сторонами.

Датою початку робіт визначається дата передачі ПС та ТО, або, в разі проведення робіт на базі відповідача, датою прибуття спеціалістів позивача на базу відповідача.

Для виконання робіт по ТО відповідач повинен надати заявку на виконання робіт, які повинні бути виконані. Така заявка повинна містити інформацію про форму ТО, відомості про відстрочені дефекти, сервісні бюлетені які підлягають виконанню, перелік директив льотної придатності що підлягають виконанню та інші відомості про позапланове ТО, зауваження виявлені екіпажами, які повинні бути усунені і т.і. У разі наявності вимог в директивах льотної придатності про негайне повідомлення про її виконання, чи надання відомостей про стан АТ, воно буде негайно надіслане факсом або електронною поштою на адресу відповідача, чи (або) в адресу у відповідності з вимогами директиви (п. 10.1. договору).

Згідно з п. 16.1. договору, відповідач розробляє та надає позивачу річний план подачі ПС на ТО, відповідно до затвердженої програми ТО.

Пунктом 17.1. договору встановлено, що для непланового ТО відповідач повинен зробити заявку позивачу на виконання робіт із зазначенням виду робіт, які повинні бути виконані.

Відповідно до п. 1.5. договору, витрати на послуги, надані в термін не пов?язаний з виконанням ТО: перебування ПС відповідача на стоянці аеродрому КЛА НАУ, охорона та пожежна безпека ПС, аеродромне забезпечення, транспортні витрати за весь період, та інші послуги не пов?язані з виконанням ТО, забезпечуються позивачем і входять у вартість послуг, що надаються.

Всі додаткові роботи, необхідність виконання яких виникає в процесі ТО, позивач виконує тільки за письмовою згодою представника відповідача перед початком їх виконання. Представник відповідача має право отримати, а позивач зобов?язується надати йому в письмовій формі обгрунтування виконання додаткових робіт та обсяг робіт в людино-годинах (п. 28.1. договору).

Згідно з п. 30.1. договору, зокрема, додатковими угодами визначається вартість робіт за базовими видами ТО, та термін їх виконання.

Відповідно до п. 30.2. договору, оплата вартості робіт здійснюється відповідачем за ціною, вказаною у відповідних додаткових угодах/актах виконаних робіт до даного договору, які є невід?ємною частиною цього договору, на підставі рахунків, виставлених відповідачу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача у наступному порядку: - відповідач сплачує позивачу 100% вартості виконаних робіт на протязі 10 (десять) банківських днів після підписання акта виконаних робіт та передачі ПС з ТО від позивача до відповідача за умови фактичного виконання робіт у повному обсязі та отримання рахунку відповідачем.

Прийом-передача ПС на ТО і після закінчення ТО проводиться уповноваженими представниками сторін за актом прийому-передачі (п. 31.1. договору).

Згідно з п. 20.1. договору, документація про передачу в експлуатацію повинна бути виконана у відповідності з процедурами Керівництва організації з ТО позивача. Сертифікат про передачу в експлуатацію після ТО має бути внесений до бортового журналу відповідача після кожного ТО. Позивач повинен надати відповідачу наступну документацію після кожного випадку планового ТО:

- сертифікат про передачу в експлуатацію;

- записи про виконання сервісних бюлетенів, модифікацій та директив льотної придатності, якщо задовільнена заявка на виконання робіт;

- копії карт-нарядів, поопераційних відомостей, та нарядів на дефекацію, що відображають планові роботи, виявлені недоліки, та їх усунення;

- зняте з літака обладнання зі статусом встановленого, включаючи чинні сертифікати.

Відповідно до п. 2.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020р. включно.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що договір продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не надішле письмову заяву іншій стороні про розірвання даного договору.

За твердженнями представника позивача, відповідач не оплатив надані позивачем протягом 2021-2023 року послуги із забезпечення стоянки та охорони повітряних суден відповідача в сумі 443 841,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Оскільки відповідач акти виконаних робіт та рахунки-фактури отримав, проте підписані примірники на адресу позивача не повернув, надані позивачем послуги не оплатив, позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості №0108/896 від 14.07.2022 року, а також з претензією №0108/1533 від 31.10.2022 року.

Відповідач не надав відповіді на претензії позивача, послуги не оплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 443 841,06 грн. боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ключовим для концепції справедливого розгляду справи є те, щоб сторона не була позбавлена можливості ефективно представляти свою справу в суді та мала змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (рішення у справі "Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства", заява N68416/01, п. 59, ECHR 2005-II). Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26 травня 2009 року в справі "Бацаніна проти Росії", заява N3932/02, п. 22).

Згідно з ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

05 липня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги безпідставними та просив у задоволенні позову відмовити, послався на те, що всі послуги, надані позивачем, оплачені відповідачем у повному обсязі, а виконання додаткових робіт сторонами погоджені не були.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

У підготовчому засіданні 15 вересня 2023 року представника позивача було зобов?язано надати суду: заявки відповідача на виконання робіт, які повинні були бути виконані позивачем (п. 10.1. договору); акти прийому-передачі повітряних суден відповідача на технічне обслуговування та після його закінчення (п. 31.1. договору); документи, що підтверджують, який саме вид технічного обслуговування замовив відповідач у позивача (планове чи непланове), із зазначенням виду робіт, які повинні бути виконані, а також документи, що підтверджують погодження сторонами вартості послуг, що, за твердженнями представника позивача, надавались відповідачу (додаткові угоди тощо).

У клопотанні про долучення доказів, поданому представником позивача 12.10.2023 року, зазначалось про неможливість подання заявки для непланового технічного обслуговування №1722 від 24.02.2017 року, актів приймання-передачі повітряних суден відповідача на технічне обслуговування та після виконання технічного обслуговування, а також інших документів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, у зв`язку з пожежею, що виникла внаслідок ракетного обстрілу.

На підтвердження вищевказаних обставин до клопотання долучена копія акту про пожежу від 28.07.2022 року, з якого вбачається, що 28 липня 2022 року виникла пожежа в ангарі для авіаційної техніки, внаслідок якої був знищений металевий ангар, авіаційна техніка та обладнання для ремонту літаків. Документів, що підтверджували б втрату документації, суду надано не було.

На підтвердження погодження ціни послуг, що надаються позивачем відповідачу, представник позивача долучила до матеріалів справи копії калькуляцій договірної ціни для забезпечення пожежної безпеки при наданні місця стоянки повітряного судна в ЛА НАУ за добу, а також на надання місця стоянки та охорони повітряного судна в ЛА НАУ на добу.

Разом з цим, калькуляція це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Так, калькуляції не являються документами, що підтверджують погодження сторонами цін на послуги з охорони повітряних суден, забезпечення місця стоянки тощо.

Крім цього, представником позивача до матеріалів справи долучена копія протоколу узгодження договірної ціни, з якого вбачається, що позивач та відповідач дійшли згоди про вартість 1 л/технічного обслуговування ПС: 141,76 грн., з урахуванням ПДВ.

Інших документів, передбачених умовами договору, для підтвердження погодження сторонами виконання додаткових робіт, суду надано не було.

На підтвердження закінчення технічного обслуговування літака відповідача до матеріалів справи представником позивача долучений акт виконаних робіт до договору технічного обслуговування №25/17 від 20.02.2017 року, з якого вбачається, що представник позивача передав, а представник відповідача прийняв після виконаного технічного обслуговування прилади літака Л-410 б.н. 67020, що належать відповідачу.

До матеріалів справи також долучена копія сертифіката передачі до експлуатації після базового ТО №864, в якому містяться відомості щодо виконання робіт на підставі замовлення на ТО №1722 від 24.02.2017 року та карту-наряд №302 на періодичне технічне обслуговування літаків з газотурбінними та поршневими двигунами.

Водночас, як вбачається з цієї карти-наряду, було заплановане технічне обслуговування літака Л410 УВП, зав. номер 800501, що належить відповідачу. Інших документів, перелік яких встановлений п. 20.1. договору, представник позивача не надала.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Крім цього, представник позивача послався на те, що відповідно до п. 1.5. договору, витрати на послуги, надані в термін не пов?язаний з виконанням ТО: перебування ПС відповідача на стоянці аеродрому КЛА НАУ, охорона та пожежна безпека ПС, аеродромне забезпечення, транспортні витрати за весь період, та інші послуги не пов?язані з виконанням ТО, забезпечуються позивачем і входять у вартість послуг, що надаються.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача послався на те, що, укладаючи договір, відповідач вважав, що всі послуги, в тому числі не пов?язані з виконанням технічного обслуговування повітряного судна, входять у вартість послуг, що надаються позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (ч. 3 цієї ж статті).

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Частиною 4 цієї ж статті встановлено, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду в справі №944/3046/20, у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem».

«Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» («under the diminant sinfluence of the party»).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду в справі №352/1950/15-ц, «contra proferentem» має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що:

«contra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність;

«contra proferentem» спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань);

«contra proferentem» застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою;

у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Так, представником позивача не надані докази, що підтверджували б надання позивачем послуг, про виконання яких просив відповідач, та ціна яких була погоджена сторонами, а також те, що вартість цих послуг не входила до вартості послуг, що надавалися позивачем, згідно з умовами договору.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 443 841,06 грн. боргу є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 213, ч. 4 ст. 236 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 123, ст. 124, ст. 126, ст. 129, ч. ч. 1, 6 ст. 165, ч. 1 ст. 207, ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету до товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» про стягнення боргу в сумі 443 841,06 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 19.03.2024 року.

Суддя С. Грабець