Рішення

від 13.03.2024 по справі 911/1633/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. м. Київ Справа №911/1633/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі

за позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету

до товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані»

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з?явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2024 року в справі №911/1633/23 ухвалене рішення, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. До закінчення судових дебатів представник відповідача подав заяву про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу та надання протягом 5 днів після ухвалення рішення в цій справі доказів їх понесення відповідачем.

19 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій він просив стягнути з позивача 51 068,87 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 23.02.2024 року розгляд заяви призначений на 28 лютого 2024 року.

У зв?язку з перебуванням судді Грабець С.Ю. на лікарняному, судове засідання в справі відкладене на 13 березня 2024 року.

Представники позивача та відповідача в засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатись без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обгрунтування вищевказаної заяви представник відповідача подав копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги, серії ВК, №1082866, виданого 29 червня 2023 року; договору про надання правничої допомоги від 30.06.2023 року; додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 30 червня 2023 року; акту від 16.02.2024 року приймання-передачі наданої правової допомоги згідно до договору про надання правової допомоги від 30 червня 2023 року; рахунку №1 від 01 грудня 2023 року; рахунку №2 від 16 лютого 2024 року, а також інформаційного повідомлення про зарахування коштів №620 від 28 грудня 2023 р.

Так, 30 червня 2023 року між відповідачем та Беляновським Р.Ю. (далі адвокат) був укладений договір про надання правничої допомоги (далі договір), відповідно до умов якого адвокат зобов?язувався надати відповідачу правову допомогу, а відповідач зобов?язувався оплатити адвокату гонорар за надану йому правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2. договору, відповідач замовляє, а адвокат зобов?язується надати йому правничу допомогу по правовому супроводу справи №911/1633/23 за позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету до ТОВ «Славер компані» про стягнення боргу.

Для належного виконання договору відповідачем замовляється наступний вид правової допомоги:

- ознайомлення з матеріалами господарської справи №911/1633/23, зняття фотокопій справи, виготовлення паперових копії та виписок;

- здійснення правового аналізу документів, що містяться в матеріалах справи, встановлення їх правової природи та змісту, перевірка належності та достовірності приєднаних до справи доказів;

- аналіз доводів та аргументів поданої позовної заяви, встановлення змісту спірних правовідносин та фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги;

- формування правової позиції та стратегії захисту прав відповідача, визначення переліку доказів та документів, необхідних для формування та обґрунтування правової позиції відповідача;

- вжиття заходів по збиранню доказів та документів для захисту прав відповідача, направлення адвокатських запитів та заяв про надання документів;

- здійснення аналізу норм матеріального права, в частині необхідній для формування правової позиції захисту прав та інтересів відповідача;

- аналіз судової практики по вирішенню аналогічних спорів;

- складання та подання до Господарського суду Київської області заяв по суті справи, зокрема, але не виключно заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, тощо;

- здійснення представництва інтересів відповідача в Господарському суді Київської області та забезпечення реалізації його прав та виконання обов?язків при розгляді справи №911/1633/23;

- надання правових консультацій відповідачу з приводу замовленого ним виду правової допомоги.

Адвокат може надавати інші види правової допомоги, що не заборонені законом та стосуються правового супроводу даної справи.

Надання того, чи іншого виду правової допомоги та їх об?ємів визначається адвокатом самостійно з дотриманням принципу домінантності інтересів відповідача.

Перелік наданої адвокатом правової допомоги визначається актом передачі-прийняття.

Відповідно до п. 3. договору, зокрема, розмір гонорару за надання правової допомоги відповідачу, визначається сторонами у додаткових угодах до даного договору. Строк оплати визначається у рахунках на оплату.

Визначаючи розмір гонорару сторони договори враховують значимість спору для відповідача, складність роботи, що має бути виконана адвокатом, кваліфікацію і досвід адвоката.

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката.

Пунктом 4 договору, зокрема, встановлено, що відповідач зобов?язаний оплатити адвокату гонорар в розмірі та строки узгоджені сторонами в розділі 3 цього договору, а також усі витрати пов?язані з розглядом справи в суді.

Договір набирає чинності з дати його укладення та діє по 31 грудня 2023 року. Дія договору автоматично не пролонгується (п. 7. договору).

Сторони узгодили гонорар та фактичні витрати, які підлягають сплаті відповідачем у межах цього договору, що підтверджується додатком №1 до договору про надання правничої допомоги від 30 червня 2023 року (далі договір №1), з якого вбачається, що за комплекс правничої допомоги по правовому супроводу господарської справи №911/1633/23 за позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету розмір гонорар становив 20 000,00 грн, які були сплачені адвокату 01 грудня 2023 року, що підтверджується копією рахунку №1 від 01 грудня 2023 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Також у п. 2 вищевказаного додатку № 1 встановлено, що сторони домовились про те, що «гонорар успіху» становить 7% від ціни позову в разі відмови у задоволенні позову або 7% від різниці між ціною позову та розміром задоволених вимог позивача - у разі часткового задоволення позову.

Фактичні витрати відповідача в суді першої інстанції та на отримання сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини підлягають сплаті у розмірі фактично понесених адвокатом та підтверджених витрат (п. 3 додатку №1).

11 серпня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій, зокрема, представник позивача проти стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу заперечувала, вважала ці витрати безпідставними, а їх розмір завищеним.

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив стягнути з позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі, представник відповідача просив суд стягнути 51 068,87 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У заяві про ухвалення додаткового рішення в справі представником відповідача не зазначено про неможливість передбачити витрати на професійну правничу допомогу в заявленій сумі у попередньому розрахунку.

Крім цього, як уже зазначалось вище, в п. 2 додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 30 червня 2023 року встановлено, що сторони домовились про те, що «гонорар успіху» становить 7% від ціни позову в разі відмови у задоволенні позову або 7% від різниці між ціною позову та розміром задоволених вимог позивача - у разі часткового задоволення позову.

Разом з цим, згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 вищевказаного Закону України встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону).

Відповідно до ст. 19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 цього Закону, при встановленні розміру гонорару врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Так, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що складаються між адвокатом та клієнтом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Чинне законодавство України не містить визначення «гонорару успіху». Разом з цим, вищевикладене дозволяє дійти висновку про те, що це - додаткова винагорода адвоката, плата за досягнутий адвокатом результат, нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.

Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі №904/4507/18 та від 15.06.2021 року в справі №912/1025/20, не є обов?язковими для суду зобов?язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 року в справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року в справі №909/371/18, від 05.06.2019 року в справі №922/928/18, від 30.07.2019 року в справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року в справі №915/237/18).

Судом встановлено, що представник відповідача під час надання правової допомоги відповідачу в цій справі підготував відзив на позовну заяву, а також заперечення на відповідь на позовну заяву, взяв участь у судовому засіданні 09 серпня 2023 року та 13 березня 2024 року.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, судом встановлено, що ціни за участь у судових засіданнях, написання відзиву на позовну заяву та заперечень на відзив на позовну заяву є завищеними, у порівнянні з середніми ринковими цінами на такі послуги, тому стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, п. 3 ч. 4 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі.

Стягнути з Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету (25005, місто Кропивницький, вулиця Степана Чобану, будинок 1, Фортечний район, ідентифікаційний код 37939527) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Славер Компані» (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Франка, будинок 9а, квартира 10, ідентифікаційний код 40506358) 5 000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в іншій частині заяви.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 09.04.2024 року.

Суддя С. Грабець