Ухвала

від 13.03.2024 по справі 911/2391/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2024 р. м. Київ Справа №911/2391/22

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Вишгородської міської ради

до приватного акціонерного товариства «Вишгородсільрибгосп»

про визнання внесеними змін до договіру оренди,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИЛА:

21 листопада 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородської міської ради (далі позивач) до приватного акціонерного товариства «Вишгородсільрибгосп» (далі відповідач) про визнання внесеними змін до договору оренди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки від 01.08.2018 року, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,8342 га, розташовану за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Київська, 10, а відповідач зобов`язувався її прийняти та сплачувати орендну плату за користування нею.

17 червня 2021 року позивачем було прийняте рішення "Про орендну плату за землю на території Вишгородської міської ради" №8/10, відповідно до якого затверджене Положення про оренду земельних ділянок на території Вишгородської міської та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки.

У зв`язку з цим, 16 вересня 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом №2-29/1603 щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2018 року.

Відповідач внести зміни до вищевказаного договору оренди земельної ділянки відмовився.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати внесеними зміни до договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2018 року в редакції позивача.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 21 грудня 2022 року.

19 грудня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні, яке було задоволене судом.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 18 січня 2023 року.

10 січня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року підготовче засідання відкладене на 15 лютого 2023 року.

15 лютого 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

У засіданні оголошена перерва до 08 березня 2023 року.

20 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, яка була задоволена судом.

08 березня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.03.2023 року провадження у справі №911/2391/22 зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/2391/22.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 року апеляційна скарга Вишгородської міської ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.03.2023 року в справі №911/2391/22 задоволена, ухвала Господарського суду Київської області від 08.03.2023 року скасована, матеріали справи повернуті до Господарського суду Київської області.

27 липня 2023 року до Господарського суду Київської області надійшли матеріали вищевказаної справи, разом із супровідним листом №911/2391/22/09.1-04.2/4453/23 від 25.07.2023 року.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року поновлене провадження у справі, підготовче засідання призначене на 13 вересня 2023 року.

31 серпня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року підготовче засідання відкладене на 18 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 29 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року судове засідання відкладене на 20 грудня 2023 року.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року судове засідання повторно відкладене на 10 січня 2024 року, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою суду від 10.01.2024 року судове засідання відкладене на 14 лютого 2024 року, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року судове засідання відкладене на 13 березня 2024 року, в зв`язку із оголошенням сигналу повітряна тривога в місті Києві.

Представники позивача та відповідача в засідання 13 березня 2024 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час засідання були повідомлені належним чином.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом. Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно з ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участь у судових засіданнях, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі (далі - ЄСТІС)

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвали Господарського суду Київської області з повідомленням про дату, час і місце судових засідань від 19.02.2024 року, 10.01.2024 року, 20.12.2023 року, 05.12.2023 року, 18.10.2023 року в справі №911/2391/22 були надіслані до електронного кабінету позивача та відповідача в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявних у матеріалах справи довідок про доставку електронного листа, отриманих з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст. 234 ГПК України Ухвала суду від 19.02.2024" доставлений до електронного кабінету позивача 25.12.2023 року; документ в електронному вигляді "ч. 8 ст. 202 ГПК України Ухвала про відкладення розгляду справи від 10.01.2024" доставлений до електронного кабінету позивача 07.02.2024 року; документ в електронному вигляді "ч. 8 ст. 202 ГПК України Ухвала про відкладення розгляду справи від 20.12.2023" доставлений до електронного кабінету позивача 22.12.2023 року; документ в електронному вигляді "ст. 234 ГПК України Ухвала суду від 05.12.2023" доставлений до електронного кабінету позивача 05.12.2023 року; документ в електронному вигляді "п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 18.10.23" доставлений до електронного кабінету позивача 20.10.2023 року.

Крім цього, ухвали Господарського суду Київської області з повідомленням про дату, час і місце судових засідань від 18.10.2023 року, від 13.09.2023 року та від 31.07.2023 року в справі №911/2391/22 були надіслані позивачу на електронну пошту, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про відправлення процесуального документа на електронні адреси позивача та відповідача, а також списками розсилки відправлення від 06.11.2023 року, від 20.09.2023 року та від 21.08.2023 року відповідно.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказані ухвали суду з повідомленням про дату, час і місце судових засідань вважаються врученими позивачу, а позивач про них був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так, неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду, в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові по справі №910/16978/19 від 05.06.2020 року виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в справі №916/365/17 від 10.02.2021 року, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений в постановах у справі №910/16978/19 від 05.06.2020 року, у справі №910/8816/19 від 16.10.2020 року).

Крім цього, у постанові в справі №905/458/21 від 18.11.2022 року об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошується на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема, й через неявку до нього, яке повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб, а саме шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення, заявлене через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, судовий розгляд справи здійснюється за відсутності позивача в судовому засіданні.

Відтак, у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 07.07.1989 року в справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи без його участі, що забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Водночас, залишення позовної заяви без розгляду, в зв`язку з неявкою позивача у підготовче чи судове засідання, у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, а також неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 6, 13, 14, 41, 42, 45, 46, 120, 196, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 242, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. залишити без розгляду позов Вишгородської міської ради до приватного акціонерного товариства Вишгородсільрибгосп про визнання внесеними змін до договору оренди;

2. роз`яснити позивачу, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно;

3. направити копії ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 19.03.2024 року.

Суддя С. Грабець