Рішення

від 18.03.2024 по справі 918/650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/650/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 190 718,76 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача : О.Якимчук, дов. від 03.01.2023,

від прокуратури: Т. Кривецька -Люліч, посв. № 071617 від 01.03.2023.

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, № 8 від 02.11.2020, № 9 від 02.11.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2023, укладеного між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут", а також про стягнення коштів у розмірі 190 718,76 грн.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 03.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір №41GB337-331 -20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, протягом дії якого сторонами укладено вісім додаткових угод, за якими тричі зменшувалася ціна за газ та п`ять разів підвищувалася (з 4 854,95 грн до 8 600,83 грн, що склало 77,16% від вартості, з якої почалося збільшення ціни). Як наслідок, постачальник поставив замовнику лише 70774,46 тис.куб.м газового палива на суму 590 144,85 грн, що на 26253,54 тис.куб.м менше запланованих 97028 куб.тис.м. Отже, додаткові угоди №6 від 02.11.2020, №7 від 02.11.2020, №8 від №9 від 11.12.2020, якими внесено зміни до основного договору про збільшення ціни за одиницю товару, підлягають визнанню недійсними, а зайво сплачені грошові кошти на їх виконання поверненню.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 12, 5, 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 203, 215, 509, 526, 628, 651, 652, 655, 669, 670, 712 ЦК України, ст. 179, 180 ГК України тощо.

21.07.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення, за яким , за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органів місцевого самоврядування та утворених ними виконавчих органів.Як виняток, представництво інтересів органу місцевого самоврядування може мати місце в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надані окремі повноваження органів виконавчої влади. У матеріалах справи відсутні належні докази (первинні документи), які б підтверджували перерахування відповідачу грошових коштів за договором саме з державного бюджету, відтак прокуратурою безпідставно вказано Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради як позивача у цій справі. Щодо ціни за оспорюваними договорами, то початкова ціна на момент укладання договору становила 6 823,86 грн без ПДВ, а остаточна після всіх укладених додаткових угод - 7 167,36 грн без ПДВ. Відтак відповідач не вбачає порушення законодавства про публічні закупівлі, а саме ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до обставин справи, необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару у зв`язку із збільшенням ціни на ринку в Україні, на підтвердження якого (коливання) відповідачем надано довідки, видані ТПП. Ураховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

24.07.2023 від відповідача надійшов відзив, згідно з яким Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради, на відміну від державного органу, не має державно-владних повноважень, не виступає від імені держави, не є апаратом держави. Відтак позивач, хоча і здійснює відповідні завдання та функції держави та місцевої політики в сферах освіти, культури, туризму, молоді, фізичної культури та спорту в освітній сфері, але не має державно-владних повноважень, не є органом державної влади та, відповідно, і не є суб`єктом владних повноважень. У свою чергу, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Щодо оспорюваних додаткових угод, то, аналізуючи їх, можна дійти висновку про незначне збільшення, зважаючи на ціну газу, яка погоджена за результатами публічних закупівель у договорі в розмірі - 6 823,86 грн без ПДВ, а на кінець року ціна становила 7 167,36 грн без ПДВ, що у відсотковому відношенні становить лише 5,033%. Якщо провести арифметичні розрахунки по обсягах поставленого природного газу та ціни природного газу, визначеної у п. 3.2. договору, то позивач, навпаки, мав сплати більше за договором ніж сплатив.

31.07.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач, як виконавчий орган місцевого самоврядування та розпорядник бюджетних коштів, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Право на якісну освіту в безпечних і нешкідливих умовах може бути реалізоване виключно за умови достатнього фінансування освіти та ефективного розпорядження цими коштами. Без виконання цієї критичної умови якісна освіта немислима, оскільки будь-який із компонентів створення та функціонування і освітньої системи неминуче впирається в питання коштів. Реалізація права на освіту передбачає достатнє фінансування освіти державою, яка зобов`язана використовувати максимум своїх наявних ресурсів, щоб реалізувати це право. Заявлена прокурором позовна вимога спрямована на захист державного та суспільного інтересу, оскільки протиправне витрачання публічних коштів унеможливлює раціональне та ефективне їх використання, що підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Щодо Держаудитслужби, то оскільки нею не проводився фінансовий контроль із спірних питань, про що свідчить витяг із вебсайту «Прозорро», відтак право на звернення до суду із позовом в останньої не виникло. Крім того, зазначає, що постачальник не обґрунтував, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, узгодженій в додатковій угоді № 5, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Протягом березня - червня 2020 року між сторонами укладено три додаткові угоди про зменшення ціни за 1000 куб.м газу, а 02.11.2020 - три додаткові угоди: № 5, № 6 та №7, якими щоразу збільшували ціну на максимально допустимий рівень - 10%. Крім того, 11.12.2020 між сторонами знову укладено дів додаткові угоди про збільшення ціни газу, кожною з яких ціна за 1000 куб.м газу збільшувася на максимально допустимі 10%. Тобто протягом півтора місяці внаслідок такого «каскадного» укладення додаткових угод ціну за газ збільшено більше як на 77,16 % від вартості, з якої почалося збільшення ціни (з 4 854,95 грн до 8 600,83 грн), отже, відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни газу, що є недобросовісними діями з його боку. Законною є лише додаткова угода №5 від 02.11.2020, якою збільшено ціну з 4 854,95 грн до 5 340,45 грн та 1 раз на півріччя, що визначено умовами договору. Решта додаткових угод № 6-9 від 02,22.2020, від 02.11.2020, від 11.12.2020 та від 11.12.2020 суперечать вимогам ч. 4 ст. 36 Закону, України «Про публічні закупівлі» та умовам п. 3.3 договору, згідно з яким збільшення ціни за одиницю товару можливе шляхом укладення додаткової угоди один раз на півріччя, відтак оспорювані угоди підлягають визнанню недійсними, а зайво сплачені кошти поверненню позивачу.

11.08.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за якими останній, посилаючи на правові позиції Верховного Суду, зазначає, що Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради не є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та не наділений владними повноваженнями. Відділ у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач коштів місцевого бюджету) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Демидівської селищної ради. Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором позивач виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, а тому позов прокурора слід залишити без розгляду.

18.08.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно з якими просить врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, зокрема про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в Відділу освіти на науки.

14.02.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких за висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених вимогам законодавства, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Зважаючи, що хоча між сторонами у цій справі укладені додаткові угоди, але фактичне збільшення ціни на природний газ у відсотковому відношенні склало 5,033%, відповідач вважає, що сторони договору діяли у спосіб, встановлений чинним законодавством України. Окрім того, зазначає, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач є головним розпорядником бюджетних коштів, про що зокрема прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, а відтак не підтверджено наділення відділу владними повноваженнями по розподілу коштів для розпорядників нижчого рівня.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2023.

12.07.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснювати справу без участі його представника, а також зазначає про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просить суд їх задоволити.

24.07.2023 від відповідача надійшла заява з процесуальних питань, в якій останній просить суд залишити позов прокурора без розгляду.

24.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.07.2023 підготовче засідання відкладене на 28.08.2023.

Ухвалою суду від 28.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/650/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 оголошено перерву на 09.10.2023.

06.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, продовження його строку та зупинення провадження у справі № 918/650/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № № 922/2321/22.

У судовому засіданні 09.10.2023 оголошено перерву на 30.10.2023.

Ухвалою суду від 30.10.2023 постановлено повернутись до розгляду справи № 918/650/23 на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі № 918/650/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Ухвалою суду від 07.02.2024 поновлено провадження у справі № 918/650/23, підготовче засідання призначене на 19.02.2024.

16.02.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснювати справу без участі його представника, а також зазначає про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просить суд їх задоволити.

Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2024.

Ухвалою суду від 06.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву на 18.06.2024.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Встановлено,що 27.12.2019 на вебсайтіелектронної системи публічних закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-27-001140-b) замовником - Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради опубліковано оголошення UA-2019-12-27-001140-Ь про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу (ДК 021:2015: 09120000- 6), зокрема 97028 куб.м газового палива зі строком поставки товару до 31.12.2020 з очікуваною вартістю закупівлі 970 280,00 грн.

У вказаній закупівлі взяли участь ТОВ «Волиньгаз Збут», ТОВ «Сервіс Груп ЛТД» та ТОВ «Рівнегаз Збут».

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано відповідача з ціновою пропозицією 794 526,39 грн, з яким 03.03.2020 укладено договір №41GB337-331-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (договір).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу протягом 2020 року природний газ в обсязі 97028 куб.м.

Згідно з п. 3.6. загальна сума договору становить 794 526,39 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна газу становить 6 823,86 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ -1364,67 грн, всього з ПДВ-8 188,63 грн.

У п. 3.3. договору погоджено, що ціна, зазначена у п. 3.2. договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни за одиницю товару може бути не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Збільшення ціни за одиницю товару можливе шляхом укладення додаткової угоди один раз на півріччя, але у будь-якому випадку не раніше ніж через 4 місяці з моменту підписання договору та поставки постачальником 50% від загального річного планового обсягу природного газу, зазначеного в п. 1.2 цього договору.

Як установлено судом, додатковими угодами №1 від 10.03,2020, №2 від 12.03.2020 та №3 від 10.06.2020 ціну за газ зменшено до 7 148,99 грн /тис.куб.м, 5 663,89 грн/тис.куб.м, 4 854,95 грн/тис.куб.м відповідно.

За інформацією, розмішеною на офіційному сайті української енергетичної біржі, що є джерелом ринкових цін на природний газ, середньозважена ціна природного газу протягом березня-червня 2020 року була в межах 4-5 тис. грн/тис.куб.м газу.

Додатковою угодою № 5 від 02.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб.м газу до 5 340,45 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 6 від 02.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб.м газу до 5 874,49 грн з ПДВ, розповсюджено строк її дії з 01.10.2020.

Додатковою угодою № 7 від 02.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб.м газу до 6 461,94 грн з ПДВ, розповсюджено строк її дії з 01.10.2020.

Додатковою угодою № 8 від 11.12.2020 ціну за 1000 куб.м газу збільшено до 7 818,94 грн з ПДВ, розповсюджено строк її дії з 01.10.2020.

Додатковою угодою № 9 від 11.12.2020 ціну за 1000 куб.м газу збільшено до 8 600,83 грн з ПДВ, розповсюджено строк її дії з 01.10.2020.

Підставами для укладення додаткових угод № 5 від 02.11.2020, № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, № 8 від 11.12.2020, № 9 від 11.02.2020 стали листи-повідомлення відповідача № 337-Сл-6781-1020 від 05.10.2020, №337- Сл-6782-1020 від 05.10.2020 та № 337-Сл-6783-1020 від 05.10.2020 щодо зміни ціни на постачання природного газу.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод обґрунтовано тим, що ціна на природний газ для промислових споживачів залежить від ціни його придбання у оптового продавця і може змінюватись в місячному діапазоні. При цьому відповідачем до вказаних листів долучено довідки Рівненської Торгово-промислової палати, а саме: довідка Рівненської Торгово-промислової палати №56/03-379 від 15.10.2020, згідно з якою ціни на природний газ (ресурс жовтня станом на 02.10.2020 та ресурс жовтня станом на 08.10.2020) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» становили на 02.10.2020 5 574,00 грн/тис.куб.м та на 08.10.2020 6 186,00 грн/тис.куб м. Коливання ціни становило за вказаний тиждень 10.9%; довідка Рівненської Торгово-промислової палати №56.03/378 від 15.10.2020, згідно з якою ціни на природний газ (ресурс жовтня станом на 28.09.2020 та ресурс жовтня станом на 08.10.2020) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» становили на 28.09.2020 5 592,70 грн/тис.куб.м та на 08.10.2020 6 186,00 грн/тис.куб.м. Коливання ціни становило за вказаний період 10,6%; довідка Рівненської Торгово-промислової палати № 56.03/398 від 15.10.2020, згідно з якою ціни на природний газ (ресурс жовтня станом на 08.10.2020 та ресурс листопада станом на 20.10.2020) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» становили на 08.10.2020 6 186,00 грн/тис.куб.м та на 23.10.2020 6 686,57 грн/тис.куб.м. Коливання ціни становило за вказаний період 8,9%; довідка Рівненської Торгово-промислової палати № 56.03/409 від 02.11.2020, згідно з якою ціни на природний газ (ресурс жовтня станом на 08.10.2020 та ресурс листопада станом на 26.10.2020) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» становили на 08.10.2020 6 186,00 грн/тис.куб.м та на 26.10.2020 6 726,15 грн/тис.куб.м. Коливання ціни становило за вказаний період 8,739%; довідка Рівненської Торгово-промислової палати № 56.03/436 від 18.11.2020, згідно з якою ціни на природний газ для потреб непобутових споживачів на території України, відповідно до інформації газорозподільних підприємств в період жовтня 2020 року, становили 7 860,00-7 865,89 грн/тис.куб.м та в період листопада 2020 року становили 8 280-8 875,55 грн/тис.куб.м; довідка Рівненської Торгово-промислової палати № 56.03/437 від 18.11.2020, згідно з якою ціни на природний газ для потреб непобутових споживачів на території України, відповідно до інформації, отриманої від ТОВ «Львівгаз Збут», ТОВ «Харківгаз Збут», ТОВ «Миколаївгаз Збут», ТОВ «Дніпропетровськагаз Збут», ТОВ «Волиньгаз Збут» ТОВ «Вінницягаз Збут», ТОВ «Закарпатгаз Збут», ТОВ «Хмельницькгаз Збут» в період жовтня 2020 року становили 7 860,00-7 865,89 грн/тис.куб.м.

У свою чергу, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті ТОВ «Українська енергетична біржа», що є джерелом ринкових цін на природний газ, середньозважена ціна природного газу ще на момент внесення пропозицій становила 5 302,77 грн/тис.куб.м. Також протягом березня 2020 року ціна на природний газ залишалась незмінною і становила 5 302,77грн/тис.куб.м, протягом червня 2020 року ціна на газ зменшилась до 4 582,35 грн/тис.куб.м. Станом на 02.11.2020 ціна на газ збільшилась до 6 700,00 гр./тис.куб.м і станом на 11.12.2020 ціна збільшилась до 6 284,76 грн.

Крім того, 31.12.2020, 28.01.2021 укладено додаткові угоди № 10 та № 11 відповідно, якими продовжено строк дії договору до 31.01.2021 для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі. Ціна додаткової угоди № 11 становить 158 900,00 грн.

Згідно зі звітом про виконання договору про закупівлю, сформованого 11.02.2021 та завантаженого до електронної системи публічних закупівель «Prozorro», договір про закупівлю від 03.03.2020 № 41GB337-331-20, строком дії з 03.03.2020 по 31.01.2021, виконано. Відповідачем поставлено позивачу природного газу на загальну суму 580 821,11 грн, у тому числі ПДВ 96 803,52 грн.

Відповідно до актів приймання-передачі постачальник поставив замовнику за період дії договору 69 660,41 тис.куб.м газового палива на суму 580 821,11 грн, вартість якого сплачена, про що свідчать платіжні доручення.

Прокурор вважає, що додаткові угоди № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, № 8 від 11.12.2020, № 9 від 11.12.2020, якими внесено зміни до договору про збільшення ціни за одиницю товару, суперечать вимогам чинного на час їх вчинення законодавства та умовам укладеного договору, а відтак такі угоди підлягають визнанню недійсними, а зайво сплачені грошові кошти - поверненню.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягнення зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України Про публічні закупівлі, ГК України, ЦК України тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

За наслідками розгляду листів окружної прокуратури від 03.09.2021 № 51/1-1039ВИХ-21, від 05.05.2022 № 51/1-604ВИХ-22, якими Відділ освіти поінформовано про виявлені факти порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю, будь-які заходи Відділом освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради з метою повернення надміру сплачених коштів за товар, який фактично не поставлено, не вживались.

Дубенською окружною прокуратурою листом від 09.09.2022 № 51/1-1347ВИХ-22 повідомлено Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради про намір звернутися з позовною заявою до суду за захистом інтересів держави в його особі. Однак, за змістом відповіді Бабинської сільської ради № 672/02-25 від 31.05.2023, остання повідомила, що заходи щодо оскарження додаткових угод не здійснювала.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Ураховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі, а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

При цьому правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

Щодо того, чи є Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради належним позивачем у справі, то суд зазначає таке.

Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18).

За певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20).

Як установлено судом, відповідно до п. 1.1. Положення про відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради, останній є виконавчим органом Демидівської селищної ради, утворюється селищною радою, підзвітний і підконтрольний селищній раді.

Згідно з п. 5.3.6., 5.3.7. Положення відділ виконує функції головного розпорядника коштів для закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту, що фінансуються з бюджету Демидівської селищної ради, здійснює контроль за ефективним і раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаних із функціонуванням галузі освіти, культури, туризму, молоді та спорту.

У ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 22 БК України передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами; бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема сільську, селищну, міську раду; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Підпунктом 4 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» унормовано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету; а підп. 1 п. «а» ч. 1 ст. 32 - управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Отже, Відділ освіти є головним розпорядником бюджетних коштів, до власних повноважень якого відноситься фінансування видатків з місцевого бюджету, а також контроль за ефективністю їх здійснення, а відтак правильно визначив позивача у цій справі (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній станом на дату укладення договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 18.09.2019 (чинного станом на дату укладання оспорюваних додаткових угод) процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1-3 ст. 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

У силу вимог ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Приписами п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі унормовано, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У свою чергу, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції Закону від 18.09.2019) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ураховуючи викладене, норма Закону України Про публічні закупівлі в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку. Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 18.09.2019, яким Закон України Про публічні закупівлі було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена, як зазначалося, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії. Отже, в новій редакції наведена норма не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України Про публічні закупівлі можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України Про публічні закупівлі, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22).

Ураховуючи викладене, основою, на підставі якої визначається збільшення ціни товару та розмір такого збільшення, є ціна товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Споживач має право на отримання природного газу за ціною, визначеною за результатами процедури закупівлі.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, між позивачем та відповідачем укладено вісім додаткових угод, якими змінювалася вартість природного газу.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги та розмір безпідставно сплачених позивачем грошових коштів, посилається не на ціну товару, погоджену сторонами станом на дату вчинення правочину, а на найнижчу ціну, визначену сторонами внаслідок внесення змін до договору.

Як зазначалося, за умовами договору, укладеного за результатами закупівлі, вартість газу становила 8 188,63 грн/тис.куб.м з ПДВ. У подальшому ціна змінювалася таким чином: до 7 148,99 грн /тис.куб.м (що на 12,7% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 5 663,89 грн/тис.куб.м (що на 18,62% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 4 854,95 грн/тис.куб.м (що на 40,71% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 5 340,45 грн/тис.куб.м (що на 34,78% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 5 874,49 грн/тис.куб.м (що на 28,26% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 6 461,94 грн/тис.куб.м (що на 21,09% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 7 818,94 грн/тис.куб.м (що на 4,51% менше від ціни, визначеної на момент укладення договору), 8 600,83 грн/тис.куб.м (що на 5,03% більше від ціни, визначеної на момент укладення договору).

Отже, лише однією додатковою угодою збільшено вартість природного газу понад вартість, обумовлену сторонами під час укладення договору.

На виконання умов договору відповідачем поставлено, а позивачем отримано 69660,41 куб.м природного газу, що в перерахунку на вартість, визначену при укладенні договору, становило б 570 423,32 грн (69660,41 куб.м х 8,18863 грн) (при фактично сплачених 580 821,11 грн), у тому числі за оспорюваними договорами 463 423,56 грн (56593,54 куб.м х 8,18863 грн) (при фактично сплачених 498 743,05 грн), тобто різниця між вартістю, розрахованою за ціною, визначною умовами договору, та фактично сплаченими грошовим коштами становить 10 397,79 грн.

Заразом, аналізуючи підстави, а відтак обґрунтованість внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, судом за даними, розміщеним на ТОВ «Українська енергетична біржа», установлено, що станом на 10.06.2020 (дата вчинення додаткової угоди № 3, за якою вартість природного газу становила 4 854,95 грн з ПДВ) вартість природного газу була найменшою та становила 3 781,90 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна за всіма умовами оплати) та 4 582,35 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна, післяплата); станом на 01.10.2020 5 465,55 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна за всіма умовами оплати) (дата, на яку розповсюджено дію додаткових угод №№ 5-7 від 02.11.2020), 02.11.2020 6 618,83 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна за всіма умовами оплати) та 6 700,00 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна, післяплата), 11.12.2020 6 271,38 з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна за всіма умовами оплати) та 6 284,76 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна, післяплата).

Як установлено судом, тип оплати за договором післяплата.

Отже, від останнього зменшення сторонами ціни за одиницю товару та до 02.11.2020, остання станом на 02.11.2020 зросла на ринку з 4 582,35 грн з ПДВ за тис.куб.м до 6 700,00 грн з ПДВ за тис.куб.м, тобто на 46,21%.

Прокурор, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вважає (посилаючись на п. 3.3.договору), що для обрахунку вартості поставленого газу слід брати за основу ціну, визначену в додатковій угоді № 5 від 02.11.2020, за якою, як зазначалося, остання становила 5 340,45 грн з ПДВ, що станом на 02.11.2020 на 25,46% менше від ринкової.

При цьому прокурор розцінює додаткові угоди №№ 5, 6, 7 від 02.11.2020, як окремі та самостійні додаткові угоди, кожна з яких спрямована на реальний перегляд ціни природного газу.

Заразом суд таку позицію не поділяє, оскільки при укладанні упродовж одного дня трьох додаткових угод підряд сторонами здійснено формальний підхід щодо дотримання приписів стосовно не перевищення 10% одноразового збільшення та штучне "розбивання" однієї зміни ціни у процедурі закупівлі на три додаткові угоди. Про вказане також свідчить те, що по-перше, вказані додаткові угоди, окрім дати їх вчинення, розповсюдили свою дію на одну й ту ж дату - 01.10.2020, а по-друге, вартість природного газу, визначена у додаткових угодах №№ 5 та 6 від 02.11.2020, жодного разу сторонами не застосовувалася, вартість визначалася на підставі додаткової угоди № 7 від 02.11.2020.

Теж саме стосується додаткових угод №№ 8, 9 від 11.12.2020.

Отже, сторони фактично уклали дві додаткові угоди, спрямовані на підвищення ціни природного газу: № 7 від 02.11.2020 та № 9 від 11.12.2020, де визначили ціну в розмірі 6 461,94 грн та 8 600,83 грн з ПДВ за 1000 куб.м газу відповідно.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність підстав для внесення змін до договору про перегляд ціни на природний газ в бік збільшення слід досліджувати саме вказані додаткові угоди.

Відповідно до усталеної практики господарських судів, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

У свою чергу, як зазначалося, за даними ТОВ «Українська енергетична біржа» станом на 02.11.2020 ціна на природний газ становила 6 700,00 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна, післяплата), а станом на 11.12.2020 6 284,76 грн з ПДВ за тис.куб.м (середньозважена ціна, післяплата), тобто мало зростання ціни лише станом на 02.11.2020, тоді як на 11.12.2020 ціна зменшилася.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що внесення змін до договору шляхом збільшення ціни до 6 461,94 грн з ПДВ було обґрунтованим, оскільки дійсно пов`язувалося із суттєвим коливанням цін на ринку. Щодо збільшення ціни до 8 600,83 грн з ПДВ, то останнє є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України ).

Приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №№ 8, 9 від 11.12.2020 до договору суперечать наведеним нормам ЦК України та Закону України Про публічні закупівлі, тому підлягають визнанню недійсними.

За таких обставин вартість природного газу, поставленого відповідачем, підлягає перегляду, а саме: з 02.11.2020 (оскільки постачання природного газу здійснювалося щоденно, тобто останній не тільки переходив у власність позивача, а й споживалася ним, однак додаткові угоди укладалася з урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України. Заразом ціна товару, будучи істотною умовою договору, не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам ч. 3 ст. 632 ЦК України) та по усіх наступних поставках до завершення строку дії договору.

Суд, здійснивши перерахунок поставленого природного газу, установив, що його розмір мав становити 445 793,98 грн (у тому числі у перерахунку з 01.10.2020 по 31.01.2021: станом на 31.10.2020 - 4 008,39 грн (825,63 х 4,85495 грн) + станом на 01.11.2020 1 998,05 грн (411,55 (12346,65 х 1/30) х 4,85495 грн) + станом на 30.11.2020 77 123,90 грн (11935,1 (12346,65 - 411,55) х 6,46194 грн) + станом на 31.12.2020 181 231,25 грн (28045,95 х 6,46194 грн) + станом на 31.01.2021 99 354,33 грн (15375,31 х 6,46194 грн), тоді як позивачем фактично сплачено 580 821,11 грн, відтак різниця становить 135 027,13 грн.

Отже, вказана сума грошових коштів є такою, що була безпідставно одержана позивачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 13 596,78 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 7 393,43 грн покладається на відповідача, решта на прокурора.

Приписами ч. 9 ст. 129 ГПУ України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій як позивача, так і відповідача, відтак суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового спору порівну на кожну зі сторін.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 190 718,76 грн задовольнити частково.

Визнати недійсними додаткові угоди № 8 від 11.12.2020, № 9 від 11.12.2020 до договору №41GB337-331-20 на постачання природного газу від 03.03.2020, укладеного між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (вул. Грушевського академіка, 24, м. Рівне, 33023, ідентифікаційний код 39589441) на користь Відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради (вул. Миру, 21, смт Демидівка, Рівненська область, 35200, ідентифікаційний код 41845587) 135 027,13 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійними додаткових угод № 6 від 02.11.2020, № 7 від 02.11.2020, а також про стягнення коштів у розмірі 55 691,63 грн відмовити.

Позивач: Відділ освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради (вул. Миру, 21, смт Демидівка, Рівненська область, 35200, ідентифікаційний код 41845587).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (вул. Грушевського академіка, 24, м. Рівне, 33023, ідентифікаційний код 39589441).

Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 19.03.2024.

Суддя О.Андрійчук