Ухвала

від 19.03.2024 по справі 921/67/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 березня 2024 року м. Тернопільсправа № 921/67/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В., розглянувши позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір - Буд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа"

про стягнення заборгованості в розмірі 4 611 032 грн.

Встановив:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір - Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" про стягнення заборгованості в розмірі 4 611 032 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом умов договору підряду №1/05 від 22.05.2019 в частині оплати виконаних робіт, що зумовило виникнення заборгованості, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

В порядку ст. 49 ГПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовною заявою №/н (вх.№150) від 05.03.2024 до ТОВ "Простір - Буд" та ТОВ "Європа" про визнання недійсним (фіктивним) з моменту укладення договору підряду №1/05 від 22.05.2019, укладеного між господарськими товариствами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасників відповідача за первісним позовом - ТОВ "Європа", а також тим, що результат розгляду даної справи впливає на права та інтереси третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переконані, що даний судовий спір створений штучно на підставі фіктивного правочину для збільшення кредиторських зобов`язань товариства і, таким чином, зменшення часток його учасників, які підлягатимуть до виплати у грошовому еквіваленті у випадку виходу когось із указаних учасників товариства.

Вище вказані фізичні особи також стверджують, що оспорюваний договір є фіктивним, оскільки він не був укладений у дату, вказану у ньому - 22.05.2019, а складений він був значно пізніше, що доводитиметься низкою доказів. Таким чином, вони впевнені, що у 2019 році між позивачем та відповідачем жодні договори не укладалися, жодні роботи не виконувались.

Розглянувши позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмету спору, судом враховано наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, в ході розгляду якої виникли подібні процесуальні правовідносини).

В пунктах 5.16- 5.18, 5.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, викладено такі правові висновки:

"Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства".

При цьому суд звертає увагу учасників справи на те, що спір між сторонами за первісним позовом виник із зобов`язальних відносин, внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором підряду. Тобто предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості.

В свою чергу заявлена третіми особами позовна вимога безпосередньо не спрямована на предмет спору. Адже, позов громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано порушенням корпоративних прав цих осіб як учасників товариства - сторони договору підряду, тобто спір виник не із зобов`язальних, а з корпоративних правовідносин, і щодо різних предметів спору: за первісним позовом - про стягнення заборгованості через невиконання договору підряду, а за позовом третіх осіб із самостійними вимогами - щодо недійсності (фіктивності) самого договору та порушення корпоративних прав учасників товариства.

З наведеного в сукупності, та врахувавши висновки щодо застосування положень статей 49, 180 ГПК України, котрі викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 904/2105/22, суд прийшов до висновку про те, що позов учасників ТОВ "Європа" не спрямований на той самий предмет спору (заборгованість за договором ), що й позов ТОВ "Простір-Буд". Він також не взаємопов`язаний з первісним позовом з огляду на те що вимоги за позовом фізичних осіб виникли з інших правовідносин. Це унеможливлює його спільний розгляд із первісним позовом у цій справі.

Відповідно до ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Разом з цим, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені можливості захистити права, які вони вважають порушеними, шляхом подання окремого позову не в межах провадження у цій справі, а в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вступі у справу №921/67/23 як третім особам, яка заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним (фіктивним) з моменту укладення договору підряду №1/05 від 22.05.2019 з матеріалами на 17-ти арк. повернути заявникам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали підписано 19.03.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко