Рішення

від 06.03.2024 по справі 359/4898/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 359/4898/22

Провадження 2/359/159/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Дьяченку В.В.

за участі

прокурора Шиленко Я.А.

представника відповідача Соколова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Золочівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація садівницьке товариство «Економіст» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Золочівської сільської ради звернувся до суду із зазначеним позовом та просив усунути перешкоди у здійсненні Золочівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 площею, 0,1000 га. Усунути перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою шляхом повернення її від ОСОБА_1 на користь Золочівської сільської ради.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-1509/15-15-сг від 26.02.2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, та надано йому у власність цю земельну ділянку із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На даний час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 є ОСОБА_1 .

Наказ ГУ Держземагентства у Київській області №10-1509/15-15-сг від 26.02.2015 року виданий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу озера Острівки (Млинне), що знаходиться в заплавній частині річки Дніпро. Отже, передана відповідачу земельна ділянка відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення та належить до категорії земель водного фонду, які не можуть бути передані у приватну власність громадян.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2023 було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

17 травня 2023 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , яким останній просив відмовити у задоволенні позову зважаючи на наступне. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що земельна ділянка відповідача накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу озера Острівки (Млинне). Як на доказ, позивач посилається на інформацію, викладену в листі ДП «Державний картографо-геодезичний фон д України» №21 від 23.06.2021р. ДП «Державний картографо геодезичний фонд України» надало викопіювання з топографічної карти станом на 1992 рік та космічний зносок 2018 року. ОСОБА_1 з даним твердженням не погоджується та зазначає, що порівнювати топографічну карту станом на 1992 рік та космічний зносок 2018 року з діючою зараз кадастровою картою, просто некоректно. З 1992 року по 2015 рік пройшло більше 20 років. Стан водного об`єкту постійно змінюється. Зміни можуть відбуватися як за наслідками природніх факторів, так і за наслідками людської діяльності. Крім цього, велике значення має сезон проведення фотозйомки. За таких обставин, вважає викопіювання з топографічної карти станом на 1992 рік та космічний зносок 2018 року неналежними доказами. За вказаних обставин позивачем не доведено факт накладання земельної ділянки відповідача в 2014-2015 роках на прибережну захисну смугу.

Крім того зазначає, що виготовлення проекту землеустрою по встановленню прибережної захисної смуги є обов`язковим. Проте, проект землеустрою по встановленню прибережної захисної смуги озера ОСОБА_2 ) ніколи не виготовлявся. Отже, станом на 2015 рік в визначений Законом спосіб прибережна захисна смуга озера Острівки (Млинне) не була встановлена. Крім цього, зазначає, що після 2015 року конфігурація водойми була штучним шляхом змінена. Водна поверхня була значно збільшена. В 2015-2016 роках за власні кошти Садівницьке товариство «Економіст» виконало основні роботи по поглибленню дна оз. Острівки, збільшенню його водної поверхні та берегоукріпленню. З метою ліквідації заболоченої ділянки в природній низині було зроблено заглиблення і підняті та укріплені береги та проритий канал. Після завершення цього будівництва штучний канал поєднався з озером ОСОБА_2 ). Будівництво каналу до озера Острівки (Млинне), яке було здійснено ГО СТ «Економіст», є незаконним. На даний час, в результаті будівництва штучного каналу відстань від земельної ділянки ОСОБА_1 до водного об`єкту значно скоротилася. Штучно незаконно створений водний об`єкт після отримання у власність земельної ділянки не може бути підставою скасування державної реєстрації цих прав та припинення права власності.

01 червня 2023 року від виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якому останній послався на безпідставність обставин викладених у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2023 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник СТ «Економіст» в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши прокурора, представника відповідача дослідивши письмові докази, приєднані до матеріалів цивільної справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-1523/15-15-сг від 26.02.2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 для індивідуального садівництва із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.22).

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659053032208) (а.с.23-25).

Згідно з п.д) ч.4ст.84 ЗК Українидо земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать,зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.«б» ч.1ст.58ЗКУкраїни до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Згідно з ч.2ст.88ВКУкраїни прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.89ВКУкраїни у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно з ч.13 ст.88ВКУкраїни громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні споруди; об`єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об`єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об`єкти природно-заповідного фонду; об`єкти культурної спадщини.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної постанові від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України(перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.59 цього Кодексу.

За змістом правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №469/1393/16-ц, Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6-16цс14 та від 24 грудня 2014 року у справі №6-206цс14, існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене законом (ст.88 ВК України), а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №469/1393/16-ц зазначено, що системний аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки, за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996 року. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст.59 ЗК України, суперечить нормам ст.ст.83,84 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 та ч.6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З інформації, наданої Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України №01-12/732 від 15.08.2019 року вбачається, що озеро «Острівки» (Млинне) знаходиться в заплавній частині р. Дніпро, озеро відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення відповідно ст.5ВодногокодексуУкраїни прибережна захисна смуга повинна складати 100 метрів відповідно до ст.88ВодногокодексуУкраїни (а.с.26).

З листа ДП «Державний картографо-геодезичний фонд України» № 21 від 23 червня 2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на водну поверхню та 100 метрову прибережну смугу озера «Острівки» (Млинне), що також відображено на відповідних схемах (а.с.20-30).

З висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №20619/21-41 від 01.09.2021 року слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером3220882600:04:006:1708 площею 0.1000 га накладається на землі водного, а саме: площею 0,0376 на водне плесо, площею 0,0624 га на прибережну захисну смугу озера та дренажного каналу (а.с.88-117).

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про набуття земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з порушенням положеньст.84 ЗК Українист.88 ВК України.

З цієї підстави, суд вважає за необхідне скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22088739 від 15.06.2015 року.

Таким чином, судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708 для індивідуального садівництва із земель державної власності, розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, безпідставно та неправомірно вибула із володіння держави. Тому право власності держави, в особі Золочівської сільської ради, підлягає захисту шляхом повернення спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

Суд критично відносить до доводів представника відповідача, щодо неналежності, недопустимості та недостатності таких доказів як лист ДП «Державний картографо-геодезичний фонд України» та висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи, які вказуються на накладення земельної ділянки відповідача на землі водного фонду, оскільки вказані докази не були спростовані відповідачем чи його представником в спосіб передбачений законом.

З приводу наданої відповідачем у якості доказу копії відповіді СТ «Економіст» від Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 10.10.14 №АД/4-1293, то суд не приймає його у уваги з огляду на наступне. Факт перебування або не перебування на балансі Управління водних об`єктів жодним чином не свідчить про їх віднесення до певної категорії. Крім того, у вказаному листі окремо звернуто увагу на відсутність в Управління функцій визначення статусу земель.

Щодо тверджень відповідача з приводу будівництва берегоукріплення СТ «Економіст» то слід зазначити наступне.

Частиною другою ст. 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, твердження відповідача щодо будівництва в 2015-2016 роках СТ «Економіст» берегоукріплення не беруться судом до уваги, як такі, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на вище викладене фактично відбулась незаконна зміна цільового призначення землі та її безоплатна приватизація громадянином, що призвело до одержання вказаної земельної ділянки у власність і автоматичного її вибуття з числа земель державної власності.

З урахуванням цього, суд вважає, що позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22088739 від 15.06.2015 року підлягає задоволенню.

Проте вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою є неефективним способом захисту позивача, а отже задоволенню не підлягає.

За ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З врахуванням обставин справи, а саме скасування рішення державного реєстратора та положень ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку припиняється, а тому позовні вимоги в частині припинення права власності останнього задоволенню не підлягають.

Судовий збір вирішити на підставі ч.1ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.5,10-13,77-81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Золочівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація садівницьке товариство «Економіст» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою задовольнити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22088739 від 15.06.2015 року.

Повернути з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Золочівської сільської ради земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1708, розташовану на території Золочівської сільської ради Бориспільського району.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Київської обласної прокуратури (рахунок отримувача: UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909996, МФО: 820172) витрати на оплату судового збору в розмірі 4962 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2024 року.

Суддя Чирка С.С.