Ухвала

від 18.01.2023 по справі 752/25788/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25788/18

Провадження № 1-кс/752/43/23

У Х В А Л А

18.01.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12015100100001478 від 10.02.2015 р.,

в с т а н о в и в:

клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12015100100001478 від 10.02.2015 р.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015100100001478 від 10.02.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358 ч. 2 ст.28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 листопада 2014 року, державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_9 зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного буднику «Бажено» (ідентифікаційний код 39518260) на підставі наданих головою правління зазначеного об`єднання ОСОБА_7 документів. 05 грудня 2014 року, на підставі наданих головою правління ОСББ «Бажено» (ідентифікаційний код 39518260) ОСОБА_7 документів, державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_9 були зареєстровані зміни до установчих документів, відповідно до яких змінено юридичну адресу зазначеного об`єднання, а саме ОСББ «Бажено» (ідентифікаційний код 39518260) зареєстровано за адресою: м. Київ вул. Борщагівська, 16. В силу закріплених статутом ОСББ «Бажено» (ідентифікаційний код 39518260) положень, яке відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено з метою утримання будинку та прибудинкової території розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , як голова правління зазначеного об`єднання, отримав доступ до інформації щодо всього нерухомого майна за вказаної адресою та його власників.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 .

Розробивши план реалізації злочинних намірів, направлених на заволодіння правом власності на майно, що належить ОСОБА_10 , ОСОБА_7 повідомив про це ОСОБА_11 , яке є його матір`ю, та запропонував вчинити разом з ним зазначений злочин, на що остання надала свою згоду.

Після цього, ОСОБА_7 , вступивши у попередню змову із ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням отримав завідомо підроблені правовстановлюючі документи, які підтверджували право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: договір купвілі-продажу від 30.08.1995, нібито посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», в якому містились завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 нібито продає належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_6 ; довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 .

При цьому ОСОБА_10 в дійності вищевказаний договір ніколи не підпсувала та належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 нікому не продавла.

Після цього, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 , 25 березня 2015 року, знаходячись в офісі приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: м. Київ АДРЕСА_3 надали їй для виготовлення та посвідчення договору дарування разом із іншими необхідними документами, вищезазначені завідомо підроблені документи, а саме: договір купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

На підставі зазначених підроблених документів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , якій про злочинні наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_6 нічого не було відомо, цього ж дня, а саме 25.03.2015, було посвідчено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим №585. Після чого, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 , ринкова вартість якої станом 17 березня 2015 року, відповідно до висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, складеного оцінювачем ТОВ «ГАРАНТ ПРЕМІУМ ПЛЮС» ОСОБА_13 , становить 776 536 (сімсот сімдесят шість тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , при зазначених вище обставинах, з використанням завідомо неправдивих офіційних документів - договору купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідченого Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідкою Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , заволодів шляхом обману майном ОСОБА_14 , спричинивши тим самим останній шкоду у розмірі 776 536 (сімсот сімдесят шість тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_6 за описаних вище обставин, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_7 вчинила використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме правом власності на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 , 25 березня 2015 року, знаходячись в офісі приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: м. Київ АДРЕСА_3, надали їй для виготовлення та посвідчення договору дарування разом із іншими необхідними документами, підроблені за вищеописаних обставин документи, а саме договір купівлі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», у який було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 продає належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_6 , довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у які були внесені неправдиві відомості про те, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 . На підставі зазначених підроблених документів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , якій про злочинні наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_6 нічого не було відомо, цього ж дня, а саме 25.03.2015, було посвідчено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим №585. Після чого, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 .

Тим самим, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 використали завідомо підроблені документи, а саме договір купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

14.01.2019 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України, яке направлено за останнім відомим місцем проживання.

11.05.2018 р. ОСОБА_6 виїхала за межі території України.

01.02.2019 р. ОСОБА_6 оголошено в розшук.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26.08.2022 р. № 91-22960/0/15-22-Вих., ОСОБА_6 після виїзду 11.05.2018 р. за межі території України ільше не поверталась.

19.09.2022 р. винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, слідчий просить обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в клопотанні.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання,зазначаючи, що клопотання розглядається поза межами досудового розслідування.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015100100001478 від 10.02.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358 ч. 2 ст.28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України.

14.01.2019 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України, яке направлено за останнім відомим місцем проживання.

11.05.2018 р. ОСОБА_6 виїхала за межі території України.

01.02.2019 р. ОСОБА_6 оголошено в розшук.

19.09.2022 р. винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Крім того, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує положення ст.194 КПК України, відповідно до якої під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При зверненні до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, впливу на свідків, знищення або спотворення речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.

При наданні оцінки ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015, № 5-1кс15 та, рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.06.2019 справа № 639/793/17, в яких зазначено, що під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Разом з тим, це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

В даному випадку, матеріали клопотання не містять доказів, що ОСОБА_6 умисно вчинила дії з метою переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки на момент виїзду з території України ОСОБА_6 не було повідомлено про будь-яку підозру.

А отже, наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування не є доведеним.

Також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання та не підтверджені будь-якими доказами ризики впливу підозрюваної на свідків, знищення або спотворення доказів.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя не вбачає визначених законом підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 206 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12015100100001478 від 10.02.2015 р., відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя