Ухвала

від 18.12.2024 по справі 752/25788/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25788/18

Провадження №: 1-кс/752/9195/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100100001478 від 10.02.2015 року, про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Арасош Алматинської області Республіки Казахстан, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100100001478 від 10.02.2015 року за підозрою, зокрема ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.11.201, державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_5 зареєстроване ОСББ «Бажено» (ідентифікаційний код 39518260) на підставі наданих головою правління зазначеного об`єднання ОСОБА_6 документів. 05 грудня 2014 року, на підставі наданих головою правління ОСББ «Бажено» ОСОБА_6 документів, державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_5 були зареєстровані зміни до установчих документів, відповідно до яких змінено юридичну адресу зазначеного об`єднання, а саме ОСББ «Бажено» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2. В силу закріплених статутом ОСББ «Бажено» положень, яке відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено з метою утримання будинку та прибудинкової території розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6 , як голова правління зазначеного об`єднання, отримав доступ до інформації щодо всього нерухомого майна за вказаної адресою та його власників.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 .

Розробивши план реалізації злочинних намірів, направлених на заволодіння правом власності на майно, що належить ОСОБА_7 , ОСОБА_6 повідомив про це ОСОБА_8 , яке є його матір`ю, та запропонував вчинити разом з ним зазначений злочин, на що остання надала свою згоду.

Після цього, ОСОБА_6 , вступивши у попередню змову із ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням отримав завідомо підроблені правовстановлюючі документи, які підтверджували право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: договір купвілі-продажу від 30.08.1995, нібито посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», в якому містились завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 нібито продає належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_4 ; довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_7 в дійності вищевказаний договір ніколи не підпсувала та належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 нікому не продавла.

Після цього, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 , 25 березня 2015 року, знаходячись в офісі приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 надали їй для виготовлення та посвідчення договору дарування разом із іншими необхідними документами, вищезазначені завідомо підроблені документи, а саме: договір купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

На підставі зазначених підроблених документів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , якій про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нічого не було відомо, цього ж дня, а саме 25.03.2015, було посвідчено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим №585. Після чого, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 , ринкова вартість якої станом 17 березня 2015 року, відповідно до висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, складеного оцінювачем ТОВ «ГАРАНТ ПРЕМІУМ ПЛЮС» ОСОБА_10 , становить 776 536 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , при зазначених вище обставинах, з використанням завідомо неправдивих офіційних документів - договору купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідченого Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідкою Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , заволодів шляхом обману майном ОСОБА_11 , спричинивши тим самим останній шкоду у розмірі 776 536 гривень, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_4 за описаних вище обставин, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_6 вчинила використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме правом власності на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 , за попередньою змовою і ОСОБА_6 , 25 березня 2015 року, знаходячись в офісі приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , надали їй для виготовлення та посвідчення договору дарування разом із іншими необхідними документами, підроблені за вищеописаних обставин документи, а саме договір купівлі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», у який було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 продає належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_4 , довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у які були внесені неправдиві відомості про те, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 . На підставі зазначених підроблених документів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , якій про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нічого не було відомо, цього ж дня, а саме 25.03.2015, було посвідчено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим №585. Після чого, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 .

Тим самим, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 використали завідомо підроблені документи, а саме договір купвілі-продажу від 30.08.1995, посвідчений Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна», довідку Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна КВ-2015 №8591 від 17.03.2015 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

14.01.2019 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродж. м. Талдикорган Республіки Казахстан, громадянину України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне порушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України є особливо тяжким злочином.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України, обґрунтовується доказами, які зібрані у провадженні, а саме:

- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення, а саме заволодіння шляхом обману належної їй квартирою АДРЕСА_2 ;

- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду документів, наданих потерпілою ОСОБА_7 від 23.11.2018;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2018 в ході якого у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 вилучено документи щодо посвідчення договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 25.03.2018 за реєстровим номером №585 відповідно до яких ОСОБА_4 подарувала зазначену, начеб то придбану у ОСОБА_7 квартиру ОСОБА_6 ;

- іншими доказами в своїй сукупності.

14 січня 2019 року відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України, яке згідно вимог п.1 ст.278, п.1 ст.135 КПК України цього ж дня направлено за останнім відомим місцем проживання останньої. Однак, до теперішнього часу ніхто до слідчого не з`явився.

Крім цього, встановлено, що 11.05.2018 ОСОБА_4 виїхала за межі території України та до теперішнього часу не поверталась.

Таким чином в ході проведення досудового розслідування достовірно встановлено, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим 01.02.2019 її оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Термін дії ухвали закінчується, а проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 на даний час не представилось можливим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваної ОСОБА_4 .

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 (десяти) років з конфіскацією майна та вагомість наявних на даній стадії досудового слідства доказів суттєво збільшує вказаний ризик.

Також, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 перебуває за межами України, що свідчить про переховування її від органу досудового розслідування та суду за кордоном.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що при вчиненні заволодіння нерухомим майном громадян з використанням підроблених документів використовувались одні й ті ж самі предмети та речі, місцезнаходження яких до теперішнього часу не встановлено; до приховування їх місцезнаходження може бути причетна ОСОБА_4 з огляду на її роль у вчиненні вищевказаних злочинів, що свідчить про можливість останньої знищити чи сховати документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрювана, з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному проваджені, оскільки їй достеменно відомо їх анкетні дані та місця проживання, а їх покази мають суттєве значення під час доказування причетності підозрюваної до інкримінованих подій.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, просила його задовольнити, вважаючи, що є достатні дані, які вказують на наявність підстав для тримання підозрюваної під вартою, а також, що є достатні підстави вважати, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши надані матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.

За змістом ч. 3 ст. 189 КПК України, розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.

Згідно з ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання, орган досудового слідства шляхом внесення відповідного клопотання ініціював питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України.

Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

14 січня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до клопотання документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрювана ОСОБА_4 , може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та розпочав їх вчинення.

Матеріалами клопотання та наданими прокурором поясненнями підтверджено, що постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 від 01.02.2019 року ОСОБА_4 оголошена у розшук та на час судового розгляду переховується від органів досудового розслідування.

Вбачається, що з метою встановленнямісця перебування підозрюваної, на момент подання клопотання про затримання з метою приводу виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії.

Зазначені обставини, підтверджені матеріалами справи, дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від органів слідства.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, а її участь в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в силу ст.ст. 187, 193 КПК України є обов`язковою, слідчий суддя приходить висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для затримання підозрюваної з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання в їх сукупності, слідчий суддя приходить висновку, що зазначені обставини вказують на наявність підстав для затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 190 КПК України, в ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім`я, по батькові, адреса і телефон прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 131, 132, 176-178, 183, 187-190, 370-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Арасош Алматинської області Республіки Казахстан, громадянки України ,зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора ОСОБА_3 - 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, 45/9, тел.: (044-527-7122).

Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.

Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це прокурора, зазначеного в ухвалі.

Якщо після затримання підозрюваного з`ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1