Ухвала

від 27.02.2024 по справі 757/22397/22-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/22397/22-к

Провадження № 1-кп/761/2552/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

провівши відкрите судове засідання в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102060000022 від 06.04.2021, щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина Уркїани, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 190 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_8 ,

представника власника майна - ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_7 , заявив клопотання про здійснення судового розгляду в порядку дистанційного судового провадження, за участі обвинуваченого ОСОБА_2 , який перебуває на території Королівства Іспанія, з власних технічних засобів. Разом з тим, додав, що підзахисний ОСОБА_2 має доньку, що є особою з інвалідністю, не маючи можливості фінансово забезпечувати родину в Україні, у 2023 році виїхав разом із сім`єю в Іспанію. Відтак, з економічної точки зору ОСОБА_2 не може повернутися в Україну.

Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_8 щодо проведення дистанційного провадження не заперечували.

Захисник ОСОБА_6 щодо клопотання адвоката ОСОБА_7 не заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання захисиника ОСОБА_7 та матеріали судового провадження, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Частиною 2 ст. 336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. У той же час, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуває на території Королівства Іспанія. Відтак, захисник ОСОБА_7 просить провести дистанційне провадження за участі ОСОБА_2 за допомогою системи «EasyCon» з власних технічних засобів.

Однак, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №760/15429/20 зазначила, що безпосередньо організація проведення судового засідання в режимі відеоконференції згідно зі ст. 336 КПК України покладається одночасно як на суд, що розглядає відповідне провадження, так і на суд (або орган досудового слідства, або установу попереднього ув`язнення, або установу виконання покарань) за територіальним місцезнаходженням учасника судового процесу, що обрав такий вид участі у засіданні.

У ході проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення з використанням власного облікового запису в системі «EasyCon» реалізація положень ч. 4 ст. 336 КПК України є неможливою. Таким чином, проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено.

Аналогічна позиція висвітлена і в ухвалі Верховного Суду від 3 червня 2021 року у справі №431/1397/20, так, з урахуванням специфіки кримінального провадження, у ньому не регламентована робота сторін із власними технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового провадження, яке проводиться поза межами приміщення суду.

Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення. Лише в цьому випадку може бути забезпечено реалізацію положень ч. 4, 6 ст. 336 КПК, яка передбачає обов`язок суду, судового розпорядника або секретаря судового засідання (службової особи установи попереднього ув`язнення або виконання покарань) вручити особі, яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пам`ятку про її процесуальні права та перевірити її документи, що посвідчують особу.

Окрім того, судом враховуються і особливості проведення процесуальних дій поза межами території України, про що фактично ставить питання захисник.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Отже КПК України закріплено загальний принцип, на основі якого діє кримінальне процесуальне законодавство України в просторових межах. Якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, в Україні чи за її межами було вчинено кримінальне правопорушення, воно регулюється нормами КПК нашої держави. Це правове положення ґрунтується на міжнародному принципі невтручання держав у внутрішні справи інших.

Суть його полягає в тому, що жодна держава не вправі вчиняти дії юрисдикційного характеру на території інших держав без їх згоди.

Положеннями ст. 2 Конституції України визначено, що внутрішній суверенітет України обмежується її територією.

Відповідно до ст. 1 Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року жодна держава не має права втручатись прямо або опосередковано незалежно від підстав у внутрішні або зовнішні справи іншої держави у будь-якій формі.

Вказаний принцип невтручання підтверджено і у Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року.

Таким чином проведення судом України судового розгляду на території Королівства Іспанія може бути розцінено як грубе порушення суверенітету вказаної держави та невиправдане втручання у її внутрішні справи шляхом вчинення несанкціонованих дій юрисдикційного характеру на її території іншою державою.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України.

Таким чином проведення судового засідання у порядку, не передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, а саме у режимі відеоконференції з обвинуваченим ОСОБА_2 , який перебуває поза межами території України у Королівстві Іспанія, є недопустимим і тягне за собою скасування будь-якого рішення, прийнятого судом у такий спосіб.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_7 про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції з обвинуваченим ОСОБА_2 з власних технічних засобів не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 336 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_7 про проведення дистанційного судового провадження із розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, в режимі відеоконференцзв`язку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 01 березня 2024 року о 11 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_1