Ухвала

від 13.03.2024 по справі 545/4131/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4131/23 Номер провадження 11-кп/814/1108/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 , суддів з секретарем з участю прокурора представника виправної колонії засудженогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою стосовно ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, засудженого вироком Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2023 року за ч.1 ст.135 КК України на 2 роки позбавлення волі,

суд відмовив у задоволенні подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що ОСОБА_8 поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.

За змістом апеляційної скарги засуджений просить звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування призначеного покарання.

При цьому зазначає, що довів своє виправлення, відбув половину строку призначеного йому покарання та щиро розкаявся у вчиненому. З перших днів після прибуття до установи відбування покарання був працевлаштованим на виробництві, стягнень не має та натомість має заохочення.

Звертає увагу, що брав участь у бойових діях, а після звільнення з місць позбавлення волі має намір захищати державу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування представника виправної колонії, який вважав за можливе звільнити ОСОБА_8 умовно-достроково від подальшого відбування призначеного покарання, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Згідно зі ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним не менше половини строку покарання, призначеного судом за нетяжкий злочин.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень. Крім того, прийняття судом рішення про умовно-дострокове звільнення особи від подальшого відбування покарання також залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для звільнення засудженого умовно-достроково від відбування покарання є непереконливими.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, вироком Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2023 року ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.135 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Згідно з характеристикою, за період відбування покарання в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_8 характеризувався посередньо, до праці не залучався.

Лише у Державній установі «Божковська виправна колонія (№16)» засуджений зарекомендував себе позитивно, до нього було застосовано одне заохочення, а він брав участь у реалізації декількох модулів та програм диференційованого виховного впливу, працевлаштований різноробочим виробничої зони установи у швейній дільниці.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст.9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що засуджений хоча і працевлаштований у виробничій зоні установи, проте заробітна плата нарахована йому лише за серпень та вересень 2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах особової справи довідкою про доходи ОСОБА_8 від 01 листопада 2023 року.

Крім того, згідно з вироком суду ОСОБА_8 має відшкодувати процесуальні витрати в сумі 7735,93 грн, проте жодних відрахувань не проводив, не зважаючи на отриману заробітну плату.

Також колегія суддів враховує, що наявне у ОСОБА_8 заохочення було застосовано до нього безпосередньо перед виникненням права на звільнення від відбування покарання умовно-достроково.

Комісія виправної колонії, ухвалюючи рішення від 07 серпня 2023 року про відмову у застосуванні до засудженого положень ст.82 КК України та заміни невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яке, прийшла до висновку, що засуджений ОСОБА_8 не став на шлях виправлення.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Наведені обставини свідчать, що засуджений ОСОБА_8 має позитивні тенденції у своїй поведінці, про що свідчить його участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, а також працевлаштування на виробництві установи, однак період, протягом якого відбулися ці зрушення, є занадто нетривалим.

При цьому, відбутий засудженим строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами п.1 ч.3 ст.81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об`єктивного висновку про виправлення ОСОБА_8 .

Судове рішення відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 409 та 418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_8 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4