Рішення

від 24.07.2023 по справі 160/10053/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/10053/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не визнання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області списати безнадійний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ «ТАНДЕМ 2006» по коду платежу 11021000;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.03.2023 р. за № 21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 ТОВ «ТАНДЕМ 2006»;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу з 01.04.2023 р. та включити до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що Відповідачем не виконано встановлене ст. 101 Податкового кодексу України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577), зобов`язання щодо списання безнадійного податкового боргу, а відтак, не дотримано встановленого законом порядку анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «ТАНДЕМ 2006», що тягне за собою визнання протиправним та скасування такого рішення і відновлення правового стану Позивача шляхом зобов`язання поновити реєстрацію ТОВ «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2023р. ТОВ «ТАНДЕМ 2006» є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків: до 14.04.2022 р. - перебувало на загальній системі оподаткування, з 14.04.2022р., керуючись нормами Закону України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Позивач був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу. При цьому, загальна сума податкового боргу минулих років (вересень 2014 - лютий 2015 p.p.) з податку на прибуток склала 64 687,96 грн (в тому числі 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею), що вбачається з Витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з бюджетом та цільовими фондами станом на 18.04.2023 р. та Особового рахунку ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємства в електронному кабінеті. Тобто, визначений Відповідачем на підставі декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 03.03.2014 р. податковий борг Позивача з податку на прибуток у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею, набув статусу безнадійного податкового боргу, а тому Відповідач, повинен був самостійно здійснити його списання.

Позивач також посилається на те, що у відповідності до Акту про порушення ТОВ «Тандем 2006» абз.8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України за №10554/04-36-04-07/34513163 від 31.03.2023р. підставою анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи стала несплата протягом двох послідовних кварталів, зокрема за період з 01.10.2022 р. по 01.03.2023 р. на кожне перше число місяця, суми податкового боргу за платежем «Податок на прибуток підприємств» код бюджетної класифікації для сплати єдиного податку - 11021000, на суму 64 687,96 грн., в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн - за пенею. Відтак, згідно Рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи ТОВ «ТАНДЕМ 2006» та Акту від 31.03.2023 р. підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку виявився податковий борг у сумі 64 687,96 грн. за яким минув строк позовної давності, відповідно цей борг з 01.03.2018 року та на дату прийняття оскаржених Рішення та Акту від 31.03.2023 р. був безнадійним та підлягав списанню, а Позивач з 01.03.2018 року є вільним від такого грошового зобов`язання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачадля залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Копію зазначеної ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, повідомлено позивачу засобами телефонного зв`язку за номером телефону, зазначеним в позовній заяві. Згідно з даними КП «ДСС» одержувачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано копію адміністративного позову 11.05.2023 та копію ухвали про відкриття провадження 31.05.2023 о 19:14, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 16.06.2023.

19.06.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що cтаном на теперішній час по ТОВ «Тандем 2006» рахується податковий борг податку на прибуток в сумі 64687,96 грн. ТОВ «Тандем 2006» перейшло на облік до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 20.08.2015 з ГУ ДПС у Донецькій області. Згідно даних ІКС «Податковий блок» згідно інтегрованої картки платника за 2015р. виник починаючи з декларації №9091059345 від 01.12.2013 в сумі 11456,00 грн. і на кінець 2015 року складав 63004,47 грн., недоїмки 63004,18 грн. пеня 0,29 грн. У відповідності до п. 37.3 ст.37 ПКУ підставами для припинення податкового обов`язку крім його виконання є: 37.3.1 Ліквідація юридичної особи; 37.3.2 Смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 37.3.3 втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; 37.3.4 скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Виходячи з положень п.3 ст.37 ПКУ під жодну із визначених підстав припинення податкового обов`язку юридична особа ТОВ «Тандем 2006» не підпадає та відповідно до ст. 16.38 ІІКУ зобов`язана сплачувати в повному обсязі суми податкових зобов`язань.

Крім того, відповідач вказує, що згідно даних інформаційної системи ДПС України «Податковий блок» в інтегрованій картці платника ТОВ «ТАНДЕМ 2006» за кодом платежу 11021000 «Податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» рахується податковий борг, який є в наявності на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме: на 01.10.2022 року в сумі 64687,96 гри., на 01.11.2022 року в сумі 64687,96 грн., на 01.12.2022 року в сумі 64687,96 гри., на 01.01.2023 року в сумі 64687,96 грн., на 01.02.2023 року в сумі 64687,96 грн., па 01.03.2023 року в сумі 64687,96 грн. Станом на поточну дату сума заборгованості з податку на прибуток в інтегрованій картці платника ТОВ «Тандем 2006» становить 64687,96грн. ТОВ «ТАНДЕМ 2006» виключено з реєстру платників єдиного податку 31 березня 2023 року згідно рішення Головного управління ДГІС у Дніпропетровській області від 31.03.2023 року №21715/6/04-36-04-07-20 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» (далі - Рішення). Підставою для прийняття Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «ТАНДЕМ 2006» є Акт перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ТАНДЕМ 2006» від 31.03.2023 №10554/04-36-04-07/34513163 (далі - Акт), який надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення (18.04.2023 року вручено платнику особисто). Оскільки, у ТОВ «ІГ «Трансстройінвест» станом на 31.03.2023 року встановлено наявність податкового боргу за кодом платежу 11021000 «Податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, тому відповідачем прийнято рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023 року №7499/04-36-04-08-07 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» з 31.03.2023 року. На підставі викладеного та у відповідності до вимог діючого законодавства підстави для скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023 року №7499/04-36-04-08-07 відсутні.

Водночас, щодо відшкодування витрат на правову допомогу відповідачем у відзиві зазначено, що оскільки даний позов є типовим, то витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн. є перебільшеними та не відповідають складності справи. Таким чином, вимога позивача про стягнення вартості послуг, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 10000 грн у повній мірі не є співмірною витраченому часу на виконання відповідних робіт з представництва інтересів ТОВ «ТАНДЕМ 2006» у ході судового розгляду справи №160/10053/23 у суді першої інстанції. Заявлені вимоги до відшкодування позивачем витрат на правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом послуг у ході розгляду справи безпосередню у суді першої інстанції та не відповідають критерію термальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

До відзиву відповідачем додані додаткові докази у справі.

04.07.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано заявлені позовні вимоги та наголошено, що у відповідності до Відзиву Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, взагалі не заперечує та не доказує відсутності протиправної бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не визнання податкового боргу Позивача безнадійним та щодо не проведення законного списання такого податкового боргу з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі- 52 328.35 гри за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею, а тому фактично визнає такі позовні вимоги. В свою чергу, позовні вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.03.2023р. за № 21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023р. ТОВ «ТАНДЕМ 2006» та зобов`язання Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу з 01.04.2023 р. є похідними від первинних вимог про визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо не визнання податкового боргу Позивача безнадійним та щодо не проведення списання такого податкового боргу.

Позивачем також звернута увагу, що відповідно до відзиву, Відповідачем було встановлено що, у ТОВ «ІГ «Трансстройінвест» станом на 31.03.2023р. встановлено наявність податкового боргу за кодом платежу 11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, тому відповідачем прийнято рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023р. №7499/04-36-04-08-07 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» з 31.03.2023р. Але Позивач (ТОВ «Тандем 2006», ЄДРПОУ 34513163) ніякого відношення до ТОВ «ІГ «Трансстройінвест» не має і облік податків такого підприємства не веде, а також Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023р. №7499/04-36-04-08-07 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» з 31.03.2023р. Позивач (ТОВ «Тандем 2006», ЄДРПОУ 34513163) не оскаржує.

За правилами ст.262 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 15.07.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 05.06.2023 по 23.07.2023 перебувала у відпустці та на лікарняному, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день 24.07.2023.

У ході судового розгляду відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» (код ЄДРПОУ 34513163) зареєстроване в якості юридичної особи 24.07.2006, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено відповідний запис №12241020000028315 та з 20.08.2015 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ; Шевченківський р-н м.Дніпра).

При цьому, з 26.07.2006 ТОВ «ТАНДЕМ 2006» знаходилось на податковому обліку у Торезькій об`єднаній Державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області та з 01.08.2014 підтвердженно настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для Товариства при здійсненні господарської діяльності на території м.Торез Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів, що визнано Торгово-промисловою палатою України, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія Сертифікату Торгово-промислової палати України №1262 (висновку) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.10.2014 №4343/05-4.

З інтегрованої картки платника ТОВ «ТАНДЕМ 2006» за кодом платежу 11021000 «Податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» судом встановлено, що станом на 06.10.2015 за підприємством обліковувався податковий борг у сумі 63004,47 грн, що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства (базовий звітний період рік) №9091059345 від 03.03.2014 та №9091059345 від 01.12.2013. Станом на 31.07.2016 податковий борг складав 63004,47 грн; станом на 31.03.2019, 30.04.2020 63691,36 грн; станом на 31.12.2021 63479,57 грн; станом на 30.09.2022 64687,96 грн. Означена обставина щодо підстав виникнення податкового боргу визнається відповідачем у відзиві на позов.

Як зазначено позивачем, підтверджено даними з електронного кабінету платника та не спростовано відповідачем в ході судового розгляду справи, позивачем за результатами річного декларування податку на прибуток за 2013 рік у податковій декларації за реєстраційним № 9091059345 від 03.03.2014 р. було задекларовано податок на прибуток у ряд. 11 у розмірі 137 472,00 грн. 11.03.2014р. Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток реєстраційний № 9091218812, згідно з якою податок на прибуток у ряд. 11 зазначений у розмірі 137 472 грн, авансові платежі, які були сплачені протягом 2013 року склали 211 938 грн (ряд. 13 ЗП), що зменшують нараховані податкові зобов`язання з податку на прибуток. В результаті у Позивача задекларована переплата податку на прибуток за 2013 рік у сумі 74 466 грн (ряд. 14).

В той же час, Позивачем було задекларовано розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток на період з березня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 11 456 грн. Сума переплати за авансовими внесками у розмірі 74 466 грн. була врахована контролюючими органами на виконання сплати зобов`язань за авансовими внесками за період з березня 2014 року по вересень 2014 року. Сума несплачених авансових внесків, строком сплати до 30.09.2014р. становила 5 726,00 грн, до 30.10.2014 становила 11 456,00 грн, до 30.11.2014 становила 11 456,00 грн, до 30.12.2014 становила 11 456,00 грн. Всього станом на 31.12.2014 року заборгованість Позивача по сплаті авансових внесків з податку на прибуток становила 40 094,00 грн.

Позивач, відповідно до рішення про зняття з обліку № б/н від 07.10.2015р., перебуває на обліку за основним місцем реєстрації у ДПІ у Шевченківському районі (далі - ДПІ), за яким ДПІ прийняла заборгованість Позивача та нараховувала авансові внески з податку на прибуток у 2015 році. Отже, протягом 2015 року ДПІ на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік за реєстраційним № 9091059345, нараховувано Позивачу авансові внески з податку на прибуток: 30.01.2015 11456,00 грн; 28.02.2015 11456,00 грн. Станом на 06.10.2015 податковий борг склав 63006,00 грн.

Вказана сума несплачених авансових внесків у розмірі 63 006,00 грн. протягом 2015-2023 років змінювалась шляхом зарахування Відповідачем платежів Позивача, зроблених за іншими зобов`язаннями, зокрема:

1) На підставі Акту камеральної перевірки № 434/04-62-12-04/34513163 від 10.02.2017 р. та Податкового повідомлення-рішення від 13.03.2017 р. № 0000621204 до Позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн за неподання Позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, про що в особовому рахунку 27.03.2015 року донараховані штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн. Позивач сплатив штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн платіжним дорученням № 15 від 20.03.2017 р. із призначенням платежу про сплату штрафних санкцій з кодом «130», а не за основним платежем «101». При цьому в особовому рахунку Позивача з податку на прибуток ДПІ з 20.03.2017р. Позивачу зменшено борг минулих років на суму 1 020,00 грн не зважаючи на те, що це була сплата штрафних санкцій;

2) Крім того, зменшення Позивачу боргу минулих років з податку на прибуток в особовому рахунку останнього відбулось внаслідок сплати Позивачем платіжним дорученням №441 від 20.05.2021 р. податку на прибуток за 1 квартал 2021 року у сумі 12 060,00 грн. від задекларованого Позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за № 9118951802 від 11.05.2021 р. Також, вказана сума несплачених авансових внесків протягом 2015-2022 років змінювалась шляхом нарахування Відповідачем пені за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань минулих періодів, що відображено в Особовому рахунку ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємства в електронному кабінеті.

Отже, загальна сума податкового боргу минулих років (вересень 2014 - лютий 2015 p.p.) з податку на прибуток склала 64 687,96 грн (в тому числі 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею), що вбачається з Витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з бюджетом та цільовими фондами станом на 18.04.2023 та Особового рахунку ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємства в електронному кабінеті.

Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ «ТАНДЕМ 2006» 29.10.2015 зверталось до ДПІ у Бабушкінському р-ні м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області із заявою вих.№112 про звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань по податках та обов`язкових платежах, які виникли у ТОВ «ТАНДЕМ 2006» із доданням копії Сертифікату Торгово-промислової палати України №1262 (висновку) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.10.2014 №4343/05-4 (копія заяви з відміткою про отримання міститься у матеріалах справи). Доказів розгляду означеної заяви відповідачем всупереч законодавчо визначеного ч.2 ст.77 КАС України обов`язку доказування до суду надано не було.

Крім того, 20.02.2022 позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою вих.0917/22-01 про списання безнадійного боргу, у якій заявник просив податковий борг ТОВ «ТАНДЕМ 2006», що виник за декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 03.03.2014 №9091218812 у сумі 63006,00 грн, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, визнати безнадійним з 01.03.2018 року.

Листом від 20.04.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ «ТАНДЕМ 2006», що виходячи з положень 37.3 ст.37 ПКУ під жодну із визначених підстав щодо припинення податкового обов`язку юридична особа ТОВ «ТАНДЕМ 2006» не підпадає та відповідно до ст.16,38 ПКУ зобов`язано сплачувати в повному обсязі суми податкових зобов`язань. Враховуючи положення ПКУ можливо зазначити, що при визнанні податкового боргу безнадійним одним із визначальних фактів для списання, є неможливість платника податків належним чином виконувати свої зобов`язання, а саме підтвердження належними документами відсутності джерел та відповідно неможливості погашення цього боргу.

При цьому, 31.03.2023 головним державним інспектором ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт про порушення ТОВ «ТАНДЕМ 2006» (код ЄДРПОУ 34513163) абз.8 п.п298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ, у якому зазначено, що ТОВ "ТАНДЕМ 2006" (код ЄДРПОУ 34513163) є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки до доходу. Відповідно до абз.8 п.п298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. За період з 01.10.2022 по 01.03.2023, згідно інтегрованої картки платника, по ТОВ «ТАНДЕМ 2006» наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по коду платежу «11021000»: сума боргу станом на 01.10.2022 64 687,96 грн; станом на 01.11.2022 64 687,96 грн; станом на 01.12.2022 64 687,96 грн; станом на 01.01.2023 64 687,96 грн; станом на 01.02.2023 64 687,96 грн; станом на 01.03.2023 64 687,96 грн. Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не має підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи ТОВ «ТАНДЕМ 2006». Відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. На підставі вищезазначеного, ТОВ «ТАНДЕМ 2006» за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи з 01.04.2023.

Крім того, 31.03.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі абз.3 п.299.10 ст.299 ПКУ прийнято рішення №21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 ТОВ «ТАНДЕМ 2006», яке обґрунтоване порушенням абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ.

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача щодо не визнання податкового боргу ТОВ «ТАНДЕМ 2006» безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 64 687,96 грн та рішення від 31.03.2023 №21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 19-1.1.24. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Відповідно до пункту 101.5. статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №844/24376 (далі Порядок №577).

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

В розумінні п.2.1 Порядку №577 «безнадійний податковий борг», це:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

2) податковий борг фізичної особи, яка:

- визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- понад 720 днів перебуває у розшуку;

3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу

4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 4.2. Порядку № 577 встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Водночас звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 813/4430/16, від 09.07.2019 року у справі № 0240/2269/18-а, що в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом.

Суд зазначає, що із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у контролюючого органу існувало право на стягнення, в тому числі і зарахування поточних платежів у рахунок погашення податкового боргу, протягом 1095 днів з наступного дня після настання певної події - неподання податкової декларації, звіту, та/або спливу граничного строку сплати грошових зобов`язань, а також після фактичного подання декларації, але не пізніше наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. За спливом даного строку контролюючий орган мав визнати нестягнений та непогашений податковий борг безнадійним і прийняти рішення про його списання.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16 (№ К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Як встановлено у ході судового розгляду, строк давності податкового боргу за декларацією з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 03.03.2014р. № 9091218812, у сумі 63 006,00 грн виник 01.03.2015 (1095 денний строк сплинув 01.03.2018).

Зазначені вище суми грошових зобов`язань є узгодженими, не були сплачені позивачем, та набули статусу податкового боргу з дати, наступної за днем граничного терміну погашення відповідного грошового зобов`язання. З моменту виникнення вищевказаних сум податкового боргу та по теперішній час контролюючим органом не здійснювалися передбачені законом заходи з його стягнення (погашення), в тому числі в судовому порядку (доказів щодо спростування наведених обставин відповідачем у ході судового розгляду не надано), станом на дату подання позову такі суми податкового боргу є нестягнутими.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №910/8428/18 відповідно до положень ПК України граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.

Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).

Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Верховний Суд у постанові від 09.03.2021 року у справі № 300/2353/19 зазначив, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

У постановах від 25.02.2020 року у справі №1340/5767/18, від 01.02.2021 року у справі №2a-3025/11/0970, від 13.07.2022 року у справі № 480/340/20 Верховним Судом сформульовано висновок про те, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Аналіз наведеного у ПК України підходу до розуміння суті податкового боргу у взаємозв`язку із пунктами 102.1 і 102.4 статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що податковий борг, який виник внаслідок несплати платником податків самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов`язань, може бути стягнутий контролюючим органом протягом і в межах строку давності, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно, після спливу строку давності для стягнення такого боргу останній набуває ознак безнадійного податкового боргу у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Щодо посилання відповідача на підстави припинення податкового обов`язку, визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України, суд зазначає, що питання списання безнадійного податкового боргу визначається не п. 37.3 ст. 37 ПКУ, а п. 101.1 ст. 101 ПК України, якою передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Таким чином, питання списання безнадійного податкового боргу чітко врегульовано відповідними нормами ст. 101 ПКУ, які є спеціальними відносно норм п. 37.3 ст. 37 ПК України, а отже, підлягають переважному застосуванню.

Крім того, відповідно п. 37.3 ст. 37 ПК України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є підп. 37.3.1. ліквідація юридичної особи; підп.37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно вiдсутньою; підп. 37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; підп. 37.3.4. скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Тобто, за п.п. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПК України перелік підстав для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є відкритим (невичерпним), оскільки передбачає таку підставу як його скасування у передбачений законом спосіб.

Таким передбаченим законом способом є списання безнадійного податкового боргу в порядку, визначеному ст. 101 ПК України. В постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 09.03.2021 у справі № 300/2353/19 Верховний суд дійшов висновків, що у випадку відповідності податкового боргу критеріям визнання безнадійним, в тому числі внаслідок спливу строків давності стягнення такого податкового боргу, він підлягає безумовному списанню контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Нездійснення такого списання є протиправною бездіяльністю з боку контролюючого органу.

З огляду на вищевикладене суд дйшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не визнання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею.

Отже, суд доходить висновку, що належним способом захисту є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області:

- списати безнадійний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею;

- видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ «ТАНДЕМ 2006» по коду платежу 11021000.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення від 31.03.2023 № 21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 ТОВ «ТАНДЕМ 2006» та зобов`язання відповідача поновити реєстрацію ТОВ «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу з 01.04.2023 р. та включити до реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «ТАНДЕМ 2006» було платником єдиного податку третьої групи зі ставкою відсотки від доходу.

Згідно пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу (підпункт 3).

Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) встановлювалось, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов`язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За приписами пункту 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вказаного Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Аналіз положень наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 21.05.2020 у справі №820/5346/17.

З даних інтегрованої картки ТОВ «ТАНДЕМ 2006» судом встановлено, що а період у підприємства наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по податку на прибуток у сумі 64687,96 грн.

Водночас, в результаті проведеної відповідачем камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, про що складено акт від 31.03.2023 №10554/04-3604-07/34513163, контролюючим органом виявлено наявність у позивача податкового боргу за період з 01.10.2022 по 01.03.2023 по коду платежу «11021000» у сумі 64687,96 грн.

Спірне рішення про анулювання ТОВ «ТАНДЕМ 2006» реєстрації платника єдиного податку від 31.03.2023 №21715/6/04-36-04-07-20 прийнято на підставі вказаного акта перевірки під час якої встановлено факт наявності у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд звертає увагу, що підставою для наявності у позивача податкового боргу з податку на прибуток стала протиправна бездіяльність контролюючого органу щодо невизнання податкового боргу ТОВ «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток у загальній сумі 64 687,96 грн безнадійним та щодо не проведення списання означеного податкового боргу у порядку визначеному чинним законодавством.

Отже, у відповідача не було жодних правових підстав виносити рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного внеску.

Суд наголошує, що відповідачем у відзиві не наведено жодних обґрунтованих підстав та не надано жодних допустимих і належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття оспорюваного рішення, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та обставин справи, встановлених судом, які відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовані. При цьому, допущення відповідачем у відзиві на позов описок щодо найменування підприємства та реквізитів спірного рішення не впливає на суть встановлених у ході судового розгляду обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення від 31.03.2023 № 21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 ТОВ «ТАНДЕМ 2006» та наявність підстав для його скасування.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача є та зобов`язання відповідача поновити реєстрацію ТОВ «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу з 01.04.2023 р. та включити до реєстру платників єдиного податку.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3статті 4 Закону №3674-VIставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз.1 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI).

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Суд звертає увагу, що в адміністративному позові заявлено майнову вимогу на суму 64 687,96 грн та немайнову вимогу про визнання протиправним та скасування про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 5368,00 грн. (2684,00 грн за майнову вимогу (64 687,96 грн. х 1,5% = 970,32 грн, проте підлягає сплаті не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та 2684,00 грн за немайнову вимогу).

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 5368,00 грн, сплачений ТОВ «ТАНДЕМ 2006» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжної інструкції від 28.04.2023 №498, підлягає стягненню з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

При цьому, суд зазначає, що позивачем згідно платіжної інструкції від 28.04.2023 №498було сплачено судовий збір у розмірі 10736,00 грн. Тобто, судовий збір, сплачений під час подачі позову, у сумі 5368,00 грн. (10736,00 грн. - 5368,00 грн.) є надмірно сплачений та може бути повернутий за окремою заявою у відповідності до ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Поряд із цим, суд звертає увагу, що в адміністративному позові було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 10 000,00 грн. На дату подання позову судові витрати складають суму сплаченого судового збору за подання позову. Докази понесених витрат на здійснення оплати вартості правничої допомоги адвоката, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України будуть надані до суду протягом 5 днів після оголошення рішення.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що на момент судового розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір витрат на надання правової допомоги, у зв`язку з чи у суду відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись із відповідною заявою в порядку, визначеному ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» (місцезнаходження: 49057, м. Дніпро, пр-кт Богдана Хмельницького, буд. 160; код ЄДРПОУ 34513163) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо не визнання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області списати безнадійний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області видалити з баз даних автоматизованих систем податкової інформації про наявність податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 64 687,96 грн, в тому числі: 52 328,35 грн за основним платежем та 12 359,61 грн за пенею та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ «ТАНДЕМ 2006» по коду платежу 11021000.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.03.2023 р. за № 21715/6/04-36-04-07-20 про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 ТОВ «ТАНДЕМ 2006».

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» як платника єдиного податку третьої групи зі відсотковою ставкою 2 відсотки доходу з 01.04.2023 р. та включити до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ 2006» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістедсят вісім гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно