Ухвала

від 22.01.2024 по справі 160/24533/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2024 р.Справа № 160/24533/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро заяву представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 15.09.2023 року №3289/5 «Про задоволення скарги» яким анульовано рішення від 22.05.22 №63683538 та тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 строком на 1 (один) місяця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023р. клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження - задоволено. Призначено справу за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі № 160/24533/23 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3289/5 від 15.09.2023 року, яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 22.05.2022 №63683538, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Дана заява обґрунтована тим, що реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора, тому у частині скасування рішення про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора. Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. На переконання відповідача, позовні вимоги у справі, в частині п.2 наказу МЮУ «Про задоволення скарги» №3289/5 від 15.09.2023 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України, а відтак провадження у цій справі в даній частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3289/5 від 15.09.2023 року було вирішено визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 22.05.2022 №-63683538, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. З огляду на правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.07.2022 по справі № 160/1632/21, від 09.11.2022 по справі № 560/6613/20, представник відповідача дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вказаних позовних вимог.

Позивач та третя особа станом на 22.01.2024р. не надіслали на адресу суду будь-яких заперечень чи письмових пояснень щодо поданої заяви про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог.

Розглянувши заяву представника відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що до суб`єктів державної реєстрації прав, в тому числі, відносяться виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Статтею 7 Закону № 1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є нотаріус.

Таким чином, приватний нотаріус ДМНО Дніпропетровської області ОСОБА_1 також одночасно вважається державним реєстратором.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено статтею 37 Закону № 1952-IV.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною другою статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 098293 від 29.10.2012 р. є власником земельної ділянки кадастровий номер 1222083500:01:062:0496 загальною площею 7,2412га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. 01.01.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Правда» було укладено договір №464 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222083500:01:062:0496 загальною площею 7,2412 га строком на 5 (п?ять) років. 02.02.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Правда» було укладено Додаткову угоду №46411 до договору оренди земельної ділянки №464 від 01.01.2013 р. згідно якої сторони прийшли до згоди продовжити договір оренди до 01 січня 2023 року.

Приватним нотаріусом ОСОБА_1 зареєстровано інше речове право (право суборенди) на земельну ділянку за ТОВ «ВСП ПРОМІНЬ» на підставі договору суборенди землі від 26.04.2022 № 26/04-50, укладеного між ТОВ «ПРАВДА» та ТОВ «ВСП ПРОМІНЬ» (Рішення від 22.05.2022 №-63683538).

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3289/5 від 15.09.2023 року визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 22.05.2022 №63683538, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Суд звертає увагу, що реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин у державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ в цій частині не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 815/1684/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20 та від 04 липня 2022 року у справі № 160/1632/21.

У постанові від 01 липня 2020 року у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом.".

З огляду на вищенаведене, державний реєстратор у цих правовідносинах (щодо пункту 2 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3289/5 від 15.09.2023 року, яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 22.05.2022 №63683538, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначеного пункту наказу в жодному виді провадження, а тому провадження в цій частині справи підлягає закриттю.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке безпосередньо і реально порушує права чи обов`язки позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вищевикладене є підставою для закриття провадження в цій справі.

Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 21.09.2023 року у справі №990/49/22, від 30.03.2023 року по справі №990/15/23, від 22.03.2018 року по справі у справі №800/559/17.

Враховуючи викладене, суд не роз`яснює позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, оскільки судом вже зроблено правовий висновок про те, що ця справа не може розглядатися в будь-якій юрисдикції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.241-248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі №160/24533/23 в частині позовних вимог - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №160/24533/23 за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України №3289/5 від 15.09.2023 року, яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 22.05.2022 №63683538, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова