Ухвала

від 19.03.2024 по справі 160/6221/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2024 рокуСправа № 160/6221/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державна екологічна інспекція України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій та скасування припису, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та скасувати припис від 06.06.2023 року № 2/2.2/23.

Ухвалою суду від 07.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5-ть днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви:

- надати суду докази сплати судового збору у розмірі 3028 грн. на платіжні реквізити, які вказані в ухвалі суду;

- надати суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, у якому викласти обставини поважності пропуску строку звернення з позовом до суду;

- надати суду уточнену позовну заяву, у якій зазначити які саме дії відповідача позивач бажає визнати протиправними.

Ухвалу суду від 07.03.2024 року позивач та представник позивача отримали 08.03.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться у матеріалах справи.

11.03.2024 року представник позивача подав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви та докази доплати судового збору.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року ухвалою суду позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.03.2024 року включно.

Ухвалу суду від 14.03.2024 року позивач та представник позивача отримали 15.03.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться у матеріалах справи.

18.03.2024 року представник позивача подав через відділ діловодства суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додавав нову позовну заяву, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача в порушені відповідачем процедури здійснення державного екологічного нагляду (контролю), порядку здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів та скасувати припис від 06.06.2023 року № 2/2.2/23 та клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду обгрунтовано наступним. Позивач раніше в межах строку передбачено КАС України звертався з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 13.12.2023 року № 160/32305/23 позовну заяву залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви, однак не зміг вчасно подати документи до суду через збройну агресію рф. Ухвалою суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23 позовну заяву повернуто позивачу. Про ухвалу суду про повернення позовної заяви позивач довідався у березні 2024 року. З 18.12.2023 року по 31.12.2023 року оголошено повітряну тривогу у Дніпропетровській області Криворізькому районі 449 разів. У період з 01.01.2024 року по 17.03.2024 року оголошено повітряну тривогу у Дніпропетровській області Криворізькому районі 372 рази. Починаючи з 05.01.2024 року на території Новопільської територіальної громади відбулися сильні опади, ожеледиця, обрив проводу електропостачання. Майже весь січень 2024 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» проводило ремонтні роботи на території Новопільської територіальної громади. Позивач вказує на те, що невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення свідчить про добросовісну поведінку.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, суд встановив наступне.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

Про оскаржуваний припис від 06.06.2023 року № 2/2.2/23 та протиправні дії відповідача позивач довідався 06.06.2023 року у момент отримання оскаржуваного припису.

Факт отримання позивачем припису від 06.06.2023 року № 2/2.2/23 саме 06.06.2023 року підтверджується штампом останнього на копії припису, який міститься у матеріалах справи.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Судом встановлено, що позивач вже звертався з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме: ухвалою суду від 13.12.2023 року № 160/32305/23 позовну заяву залишено без руху; ухвалою суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23 позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалу суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23, якою позовну заяву позивача повернуто, доставлено до Електронного кабінету позивача 26.12.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи; також позивач 09.02.2024 року отримав ухвалу суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23 засобами поштового зв`язку, що підтверджується інформацією із систему діловодства суду про доставку поштової кореспонденції.

Судом також встановлено, що позивач не оскаржував у апеляційному порядку ухвалу суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23, якою позовну заяву позивача повернуто.

З даним позовом до суду позивач звернувся 06.03.2024 року через систему Електронний суд.

Таким чином, позивач звернувся з даним позовом до суду з пропуском строку звернення з позовом до суду.

У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

На всій території України з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан.

Суд зазначає, що позивач скористався своїм правом на подання даного позову до суду в межах строку передбаченого КАС України, однак не використав своє право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23, якою позовну заяву позивача повернуто.

Ухвалу суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23 позивач отримав у свій електронний кабінет 26.12.2023 року; згідно ч.8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом; суд зазначає, що лише невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення свідчить про добросовісну поведінку; однак позивач повторно подав даний позов до суду лише після спливу більш як двох місяців з моменту отримання ухвали суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23, якою позовну заяву позивача повернуто.

Навіть якщо припустити, що обстріли Дніпропетровської області та відключення світла у січні 2024 року завадили позивачу повторно поданий даний позов до суду, то з моменту отримання позивачем засобами поштового зв`язку 09.02.2024 року ухвали суду від 26.12.2023 року № 160/32305/23 позивач повторно подав даний позов до суду майже зі спливом місячного строку, що не свідчить про невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, а отже не свідчить про добросовісну поведінку позивача.

Будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідачів, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Таким чином, суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами.

При цьому, з позовної заяви не вбачається та суд не може самостійно встановити інших причин пропущення позивачем строку звернення до суду ніж ті, які вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до суду.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а причини пропуску такого строку не визнані судом поважними, то суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. 123, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Новопільської сільської ради про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву Новопільської сільської ради до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державна екологічна інспекція України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій та скасування припису, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін