Справа № 420/34462/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 12 грудня 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 гривень додаткової грошової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, за період з 01 червня 2023 року по 01 грудня 2023 року;
- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 гривень щомісячну додаткову грошову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 01 грудня 2023 року з урахування раніше проведених виплат.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
ОСОБА_1 здійснює військову служу у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) з травня 2021 року по теперішній час та має військове звання «штаб-сержант».
З початком повномасштабного вторгнення здійснює військову службу у зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та на даний час продовжує безпосередню участь у бойових діях на території селища Комишани, Корабельного району міста Херсон. Саме у зв`язку із вказаними обставинами до 31 грудня 2022 року позивач щомісячно одержував додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень, однак, починаючи з 01 січня 2023 року по 01 грудня 2023 року позивач одержує додаткову грошову винагороду у зменшеному розмірі, тобто 30 000 гривень замість належних Позивачу 100 000 гривень додаткової грошової винагороди.
Факт перебування ОСОБА_1 на службі у НОМЕР_1 Прикордонному загоні ДПС України, а також вище викладені обставини щодо одержання ним зменшеної додаткової грошової винагороди починаючи з січня 2023 року, підтверджується долученими до цього адміністративного позову довідками за формою ОК-5 та ОК-7.
Таким чином, ОСОБА_1 у період з 01 січня 2023 року по 01 грудня 2023 року брав та на даний час продовжує здійснювати безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у томі числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Таким чином, як зазначає позивача, починаючи з 01 січня 2023 року відповідачем протиправно не здійснюється донарахування на користь військовослужбовця ОСОБА_1
додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року витребувано у НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) належним чином завірені копії: бойових розпоряджень оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 19 листопада 2022 року №29дск, від 26 листопада 2022 року №320дск, від 14 листопада 2023 року №1548 дск, від 22 лютого 2023 №2497дск, від 18 березня 2023 року №3024т, від 30 березня 2023 року №3318т - в частині, що стосуються ОСОБА_1 ; бойових розпоряджень оперативного у групування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » складених за період з 01 червня 2023 року по 01 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 ; рапорту (рапортів) начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (в тому числі вхідний від 07 червня 2023 року №2337); рапортів, складених начальником НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України за період з 01 червня 2023 року по 01 листопада 2023 року на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях підрозділом Державної прикордонної служби України (у тому числі зведеним) першого ешелону боротьби в операційній зоні угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ОСОБА_1
15 січня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вхід. № 1970/23).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог по справі № 420/34462/23 (вхід. № 1970/24 від 15.01.2024 року) до розгляду.
16 лютого 2024 року на виконання вищезазначеної ухвали суду про витребування доказів від НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) до суду надійшов лист «Про надання інформації та врахування її під час розгляду судової справи» (вхід. № ЕП/3016/24), відповідно до якого відповідач, зокрема, повідомив, «…що витребовуваних доказів (документів) просто не існує, вони не створювались оскільки позивач не перебував у районах ведення воєнних (бойових) дій та відповідних бойових завдань у них тим паче не виконував та виконувати не міг, а отже НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) позбавлений можливості надати витребувані судом докази».
Відзив відповідач до суду не подав.
22 лютого 2024 року від представника позивача до суду надійшло повторно клопотання про витребування доказів (вхід. № ЕС/7645/24).
05 березня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вхід. № ЕС/9167/24).
Ухвалою суду від 18.03.2024 року в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Станом на 18 березня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову служу у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) з травня 2021 року по теперішній час та має військове звання «штаб-сержант».
Згідно витягів з довідок в/ч НОМЕР_4 від 16.05.2023 року №1871 та від 12.06.2023 року № 2/2229, які видані військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 , зокрема, штаб-сержант ОСОБА_1 у періоди з 01.01.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.16-17).
Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено невиплатою ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень, за періоди з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, за період з 01 червня 2023 року по 01 грудня 2023 року.
Позивач зазначає, що до 31 грудня 2022 року позивач щомісячно одержував додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень, однак, починаючи з 01 січня 2023 року по 01 грудня 2023 року позивач одержує додаткову грошову винагороду у зменшеному розмірі, тобто 30 000 гривень замість належних Позивачу 100 000 гривень додаткової грошової винагороди.
Заперечуючи проти позову відповідач у своєму листі до суду зазначає, що позивач безпосередню участь у бойових діях не брав, безпосередньо в районах активного ведення воєнних (бойових дій) не перебував, оскільки відповідних завдань на НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) органами військового управління покладено не було.
Отже, предметом спору у зазначеній справі є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з січня 2023 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Джерела права та висновки суду
Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року № 661-IV.
Згідно з ч. 1 цього Закону, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
У відповідності з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції Постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №164).
Пунктом 1 Наказу №164-АГ визначалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36), який набув чинності 01.02.2023 року, а втратив чинність 05.09.2023 року.
Тобто, у період з 01.02.2023 року по 05.09.2023 року Порядок №36 діяв та розповсюджувався на спірні правовідносини.
Так, відповідно до п. 2 Порядку №36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;
у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;
із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);
3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Згідно з визначення пункту 3 Порядку №36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Пунктом 4 Порядку №36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Згідно пунктів 5-6 Порядку №36, облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.
Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 7 Порядку №36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
05.09.2023 року набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі Наказ №726).
Згідно пп. 1 п. 2 Наказу №726 (у редакції його прийняття, яка є чинною), на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Пунктом 3 Наказу №726 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до п. 8 Наказу №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям, у т.ч. Держприкордонслужби, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є:
безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.
При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 проходить військову служу у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) з травня 2021 року по теперішній час та має військове звання «штаб-сержант».
Заперечуючи проти позову відповідач у листі зазначає, що позивач безпосередню участь у бойових діях не брав, безпосередньо в районах активного ведення воєнних (бойових дій) не перебував, оскільки відповідних завдань на НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) органами військового управління покладено не було.
Відповідно до бойового розпорядження Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.11.2022 № 26 (гриф), для НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) були визначені завдання щодо спостереження надводної обстановки, протидія вірогідному десанту військ противника на правобережжі річки Дніпро та Дніпровського лиману, які носять характер оборонних завдань виконуваних поза районами ведення воєнних (бойових) дій. Жодних завдань, які б носили атакувальний або контратакувальний характер для НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) визначено не було.
Як стверджує відповідач у листі, з 01.01.2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ).
Позивач цей факт заперечує. Стверджує, що факт перебування ОСОБА_1 на службі у НОМЕР_1 Прикордонному загоні ДПС України, а також вище викладені обставини щодо одержання ним зменшеної додаткової грошової винагороди починаючи з січня 2023 року, підтверджується долученими до цього адміністративного позову довідками за формою ОК-5 та ОК-7.
Суд з приводу наведених доводів сторін зазначає наступне.
Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Херсонська міська територіальна громада була окупована Російською Федерацією.
З 11.11.2022 року по 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
З 11.11.2022 року вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с. Чорнобаївка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 11.11.2022 року по 01.05.2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 01.05.2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 № 35 та від 17.03.2023 №67, з 01 січня по 31 січня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.02.2023 № 68, від 01.03.2023 року №52, з 01 лютого по 28 лютого 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 № 89, з 01 березня по 31 березня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 № 111, з 01 квітня по 30 квітня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 № 147, з 01 травня по 31 травня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183, з 01 червня по 30 червня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210, з 01 липня по 31 липня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247, з 01 серпня по 31 серпня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 № 273, з 01 вересня по 30 вересня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 № 301, з 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341, з 01 листопада по 30 листопада 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.01.2024 № 2, з 01 грудня по 31 грудня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Отже, згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ).
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Суд враховує, що відповідно до вимог наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно витягів з довідок в/ч НОМЕР_4 від 16.05.2023 року №1871 та від 12.06.2023 року № 2/2229, які видані військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 , зокрема, штаб-сержант ОСОБА_1 у періоди з 01.01.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.16-17).
Аналіз вищезазначених положень Інструкції дає підстави для висновку, що участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії буде вважатися безпосередньою за умови, зокрема, вогневого контакту з противником, в тому числі, за умови вогневих уражень противником території, на якій здійснюються бойові дії та на якій перебуває військовослужбовець.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено врахувати в організації виконання завдань органами Державної прикордонної служби України під час участі з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України такі райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 2 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, зокрема в Херсонській області: Херсонський район (Олешківська міська територіальна громада), Каховський район та Скадовський район.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач брав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів, необхідних для національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України у спірні періоди часу безпосередньо в районі населеного пункту м. Херсон Херсонської області.
Судом встановлено, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 року № 26, від 14.02.2023 року № 35 (про внесення змін до наказу № 26), від 01.03.2023 року № 52, вiд 01.04.2023 року № 89 та від 01.05.2023 року № 111, від 01.07.2023 року № 183, від 0.08.2023 року № 210 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» до районів ведення бойових дій з 01.06.2023 по 31.06.2023 року, від 01.09.2023 року № 247, від 01.11.2023 року № 301, від 01.12.2023 року № 341 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» місто Херсон, в якому позивач виконував бойові завдання, у спірні періоди (січень-листопад 2023 року) не входив до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Тобто, у спірні періоди позивач брав участь у бойових діях поза межами зазначених у вказаних наказах Головнокомандувача Збройних Сил України районах.
Що стосується надано позивачем листа оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024 року №21314.
Так, позивачем до суду надано копію листа оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024 року №21314, адресованого начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону, у якому зазначено, що НОМЕР_1 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) перебував у оперативно підпорядкуванні ОУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.03.2022 № 323т, бойових розпоряджень ОУВ Херсон від 19.11.2022 № 29дск, від 26.11.2022 № 320дск, від 14.01.2023 № 1548дск, від 22.02.2023 № 2497дск, від 18.03.2023 № 3024т, від 30.03.2023 № 3318т, від 30.09.2023 №7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частино (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу ЛУПАРЕВЕ - ХЕРСОН. На виконання бойового розпорядження ОУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.11.22 № 29дск, від 26.11.22 № 320дск, від 30.09.2023 № 7860дск оперативне (бойове) управління підрозділами у період з 19.11.2022 по 29.01.2024 здійснювалось з пункту управління (ОКП) НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) у ХЕРСОН, дислокованої між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелон оборони до батальйону включно.
Дослідивши зміст вказаного листа, суд дійшов висновку, що ним не підтверджується факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року.
Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків у складі НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Отже, з огляду на те, що відповідно до Наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та пункту 4 Порядку №36 однією з умов визначення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є виконання таких дій у районах ведення воєнних (бойових дій), враховуючи, що позивач не виконував бойові завдання у районах ведення воєнних (бойових дій) та не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, суд дійшов висновку, що позивач у спірні періоди не мав право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах.
Крім того, як встановлено судом, протягом 2023 року позивач отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в порядку визначеному «Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, та «Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, у розмірі до 30 000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, у межах операційної зони Оперативного угруповання військ «Херсон», яке залучене до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, при цьому не перебуваючи в районах безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Позивач цей факт не оскаржує.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, за період з 01 червня 2023 року по 01 грудня 2023 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, відмову у задоволенні позову та те, що позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 21.03.2024 |
Номер документу | 117761952 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні