Ухвала

від 19.03.2024 по справі 500/1562/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1562/24

19 березня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною, визнати протиправним і скасувати наказ та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною, визнати протиправним і скасувати наказ та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява подана та підписана представником позивача - адвокатом Вербицьким Романом Анатолійовичем.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленими протоком від 18.03.2024, дану позовну заяву передано на розгляд судді Баб`юку П.М.

19.03.2024, з метою уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді цієї справи, та у зв`язку з тим, що представник позивача - Вербицький Роман Анатолійович на протязі певного часу був помічником судді Баб`юка П.М., суддя, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заявив про самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Визначене частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 (Заява №7577/02), "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Подібний висновок міститься у п.28 рішенні Європейського суду з прав людини у справі у справі "Газета "Україна центр" проти України" від 15.07.2010 (Заява №16695/04)

Європейський суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006, (Заява №33949/02), пункт 49 рішення, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В п.50 даного рішення зазначено, стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

В пункті 52 цього ж рішення прописано - "при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Подібний висновок міститься п.п.66.67 рішення Європейського суду з прав людини справа "Мироненко і Мартиненко проти України" від 10.03.2010 року(Заява №4785/02).

В пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини, справа Олександр Волков проти України" від 09.04.2013 (Заява №21722/11), зроблено висновок, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Згідно п. 97 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман проти України" від 08.04.2010 (Заяви №76556/01 та 38779/04), зазначено, що до вимоги "безсторонності" мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Те, що ОСОБА_2 працював на посаді помічника судді Баб`юка П.М. не створює будь-якого прямого чи опосередкованого інтересу в результаті розгляду цієї справи для головуючого судді у справі. Існування цієї обставини не охоплюється підставами відводу, передбаченими пунктом 2 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, наявність зазначеного факту є обставиною, що створює перешкоди у забезпеченні головуючим суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості з боку стороннього спостерігача, принаймні, на думку суду, протягом одного року з моменту звільнення із вказаної посади.

Наявність вказаної обставини, виходячи із вищевказаних судом норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об`єктивного та неупередженого вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене вище, за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 та заяви про самовідвід судді, встановлено наявність інших обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Баб`юка П.М. та виключають його участь в розгляді цієї адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Баб`юк П.М. - відведенню від розгляду та вирішення цієї адміністративної справи.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Баб`юка П.М. від розгляду адміністративної справи №500/1562/24.

Матеріали адміністративного позову передати до відділу документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду, для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 19 березня 2024 року.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.