Рішення

від 10.06.2024 по справі 500/1562/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1562/24

10 червня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить службу в територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 05.12.2019 по сьогодні.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про нарахування і виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період служби з 24.02.2022 по 18.07.2022. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №500/2851/22 ОСОБА_1 було нараховано додаткову винагороду за період служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 (наказ ТУ ССО У Тернопільській області № 495 о/с від 21.11.2023 Про виплату додаткової винагороди).

Із наказом від 02.11.2023 № 474 о/с відповідач ОСОБА_1 не ознайомив.

Інформація щодо неможливість виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 до співробітників ССО (в т.ч. ОСОБА_1 ) не доводилась.

Наради з приводу виплати (неможливості виплати) додаткової винагороди керівництво ТУ ССО у Тернопільській області із співробітниками ССО (в т.ч. ОСОБА_1 ) не проводились.

Відтак, позивач вважає, що відповідач порушив його право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 наступним чином:

(1) допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, в розмірі, до 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

(2) прийняв протиправне рішення, шляхом видання наказу від. 02.11.2023 № 474 о/с, в частині нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі 10 000 грн. пропорційно з розрахунку за місяць з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 05.04.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

У затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, в тому числі і територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс відповідача не дозволяє здійснити таку виплату.

Таким чином, враховуючи затверджений кошторис територіального управління на 2022 рік в частині грошового забезпечення співробітників, керівник територіального управління не має права видавати накази щодо виплати додаткової винагороди без відповідного збільшення кошторисних призначень центральним органом управління Служби на зазначені цілі. Центральний орган управління, в свою чергу, додаткові кошти має отримати від ДСА України.

Окрім того, відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);

бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Керівництвом територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області ведеться відповідна робота щодо отримання додаткових асигнувань для виплати співробітникам додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.

Зокрема, територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області зверталося до голови Служби з листом №50.03-131/ССО від 18 липня 2022 року, яким інформувала про потребу виділення додаткових коштів по КЕКВ 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців для виплати додаткової винагороди співробітникам за період від 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року.

Також, з метою вирішення питання щодо виділення додаткових асигнувань, Служба неодноразово зверталася до Прем`єр-міністра України, Міністерства фінансів України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Голови Верховного суду, голів комітетів Верховної Ради України, Уповноваженого верховної Ради України з прав людини, Головнокомандувача Збройних сил України, Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України (оригінали листів щодо переписки про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 знаходяться в центральному органі управління).

Отже, відповідачем та керівництвом Служби судової охорони проводиться необхідна робота щодо отримання з резервного фонду держбюджету асигнувань, необхідних для реалізації Постанови № 168. Одразу після надходження цих асигнувань необхідні накази будуть видані за встановленим порядком, та додаткова винагорода в найкоротший термін буде нарахована і виплачена співробітникам Служби.

Таким чином представник відповідача вважає, що позовна вимога позивача щодо зобов`язання територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди не підлягає задоволенню, оскільки на даній стадії вона є передчасною і можливою лише за умови нарахування коштів на рахунок розпорядника бюджетних коштів та невчинення дій щодо їх виплати.

Виплата додаткової винагороди співробітникам Служби відбудеться в найкоротший термін після надходження відповідних додаткових асигнувань від Міністерства фінансів України до Державної судової адміністрації України та подальшого їх перерахування до Служби.

Отже, у цій справі позовні вимоги, які стосуються нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, за період з 28.02.2022 по 18.07.2022 не обмежені будь-яким строком звернення до суду.

Стосовно періоду з 19.07.2022 по 20.01.2023 року. Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за № 384, розробленим на виконання статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони".

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 входить до структури грошового забезпечення (заробітної плати) співробітників Служби судової охорони та підлягала виплаті щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 05.12.2019 по сьогодні.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про нарахування і виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період служби з 24.02.2022 по 18.07.2022. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №500/2851/22 ОСОБА_1 було нараховано додаткову винагороду за період служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 (наказ ТУ ССО у Тернопільській області № 495 о/с від 21.11.2023 «Про виплату додаткової винагороди»).

Листом ТУ ССО у Тернопільській області від 11.03.2024 № вих. 50.06-162 адвокату Вербицькому Р.А. надано відповідь, з якої видно наступне:

(1) На виконання рішення суду від 17.10.2022 у справі № 500/2851/22 ТУ ССО у Тернопільській області видано наказ від 21.11.2023 № 495 о/с. «Про виплату додаткової винагороди», відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Нарахована додаткова винагорода ОСОБА_1 не виплачувалась у зв`язку із відсутністю бюджетних призначень.

Із наказом від 21.11.2023 № 495 о/с відповідач ОСОБА_1 не ознайомив.

(2) Додаткова винагорода за період служби з 19.07.2022 по 31.12.2022 не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку із відсутністю бюджетних призначень.

(3) Відповідно до наказу 02:11.2023 № 474 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області» ОСОБА_1 нарахована на виплачена додаткова винагорода в розмірі 10 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Згідно з констатуючою частиною наказу від 02.11.2023 № 474 о/с, правовою підставою його, прийняття, в частині розрахунку розміру додаткової винагороди, є Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період Дії воєнного, стану, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року № 396 (зі змінами)

Із наказом від 02.11.2023 № 474 о/с відповідач ОСОБА_1 не ознайомив.

(4) Інформація щодо неможливість виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 до співробітників ССО (в т.ч. ОСОБА_1 ) не доводилась.

Наради з приводу виплати (неможливості виплати) додаткової винагороди керівництво ТУ ССО у Тернопільській області із співробітниками ССО (в т.ч. ОСОБА_1 ) не проводились.

З 21.01.2023 року співробітники ССО втратили право на отримання додаткової винагороди, на підставах та в розмірі, що передбачені пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168. Але, до 20.01.2023 (включно), співробітники ССО мали право на отримання додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022, в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Відтак, постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, протягом періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022, визначалось право позивача ( ОСОБА_1 ) на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

За обставинами справи, згідно з наказом ТУ ССО у Тернопільській області від 21.11.2023 року № 495 о/с ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду в розмірі 30,000 грн пропорційно з розрахунку на місяць з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Даний виконавчий лист виданий на виконання рішення суду від 17.10.2022 у справі № 500/2851/22.

Проте, право позивача на отримання додаткової винагороди не припинилось, після 18.07.2022, а його реалізація не може ставитись в залежність від систематичного звернення до суду. Адже, право на отримання додаткової винагороди належить позивачу «за законом» (на підставі пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168).

Відповідачем визнається той факт, що додаткова винагорода за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 року ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась. Мотиви такої бездіяльності відповідач пояснює відсутністю бюджетних призначень.

Таким чином, це нарахування та не виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, утворює протиправну бездіяльність ТУ ССО у Тернопільській області.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 160 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до частин 1-2 статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 7 статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з статтею 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03.04.2019 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (надалі Постанова №289) затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Пунктом 2 Постанови №289 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №384 від 26.08.2020 (надалі Порядок №384), грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Згідно з пунктом 4 Порядку №384 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (пункти 5-7 Порядку №384).

Пунктами 9-10 Порядку №384 встановлено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 22 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023 було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб відповідно.

На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 (надалі Постанова КМУ №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 (надалі Постанова КМУ №793), опублікованою 19.07.2022, до Постанови КМУ №168 були внесені зміни відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (надалі Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

При цьому, як у пункті 2 Постанови КМУ №793, так і в пункті 4 Порядку №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Зважаючи на вищенаведене, починаючи з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Разом з цим, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової винагороди позивача слід застосовувати норми постанов КМУ, а не Порядку № 396, який прийнятий на виконання відповідних постанов, проте суперечить їм у відповідній частині.

Системний аналіз пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 (у редакції Постанови КМУ №793) свідчить, що наявність у ДСА України права встановлювати «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги» не є тотожним праву встановлювати «розміри додаткових винагород».

Така правова позиція викладена в зразковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023 по справі №260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023.

Суд відхиляє як безпідставні, посилання відповідача на відсутність у затвердженому на 2022-2023 роки кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підстава для невинесення наказів щодо виплати додаткової винагороди, та зазначає наступне.

У відповідності до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Суд зазначає, що допоки відповідне положення Постанови КМУ № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10 неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Суд враховує те, що відповідачем вживалися певні заходи щодо збільшення видатків бюджету для забезпечення реалізації вимог Постанови КМУ №168, проте, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування додаткової щомісячної винагороди, що є предметом спору у цій справі, оскільки держава не може односторонньо відмовитися від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань.

Крім того, суд звертає увагу на п.3 Постанови КМУ №168 згідно з яким Міністерству фінансів доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Вказане свідчить, що нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення без додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, відповідач діяв з порушенням вимог статті 43 Конституції України, що призвело до порушення прав позивача та недоотримання належного розміру грошового забезпечення починаючи з 24.02.2022.

Одночасно суд приймає до уваги те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 внесено зміни до Постанови КМУ № 168 відповідно до яких, слова зокрема, співробітникам Служби судової охорони, виключено. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023.

З огляду на зазначене, починаючи з 21.01.2023 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, яка була передбачена Постановою КМУ № 168.

Отже, відповідач протиправно не виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168, щомісячно у період з 19.07.2022 до 31.12.2022 року та з 01.01.2023 по 20.01.2023 року у розмірі встановленому вказаною постановою.

З метою запобігання порушення права позивача на належну йому додаткову винагороду, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 щомісячно у період з 19.07.2022 до 31.12.2022 року та з 01.01.2023 по 20.01.2023 року у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Що стосується вимог про зобов`язання відповідача визнати протиправним та скасувати наказ від 02.11.2023 № 474 о/с, в частині нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, в розмірі 10 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року, то суд зазначає наступне.

Із аналізу констатуючої та розпорядчої частин наказу від 02.11.2023 № 474 о/с видно, що відповідач, визначив розмір додаткової винагороди ОСОБА_1 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, тобто відповідно до пункту 7 Порядку № 396.

Пунктом 7 Порядку № 396, передбачено, що додаткова винагорода співробітникам ССО виплачується в розмірі 10 000 грн (крім співробітників ССО, які приходять службу, в районах ведення бойових дій та тим, які беруть безпосередню участь в бойових діях).

Але, вище згадувалось про те, що пункт 7 Порядку № 396 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин при визначенні розміру додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ( постанова ВП ВС 21 вересня 2023 року у справі № 260/3564/22).

З огляду на це, наказ від 02.11.2023 № 474 о/с, в частині визначення- ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії підлягає до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області від 02 листопада 2023 року № 474 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області», в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 червня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул.Грушевського, 6,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43293060).

Головуючий суддяПодлісна І.М.