Рішення

від 19.03.2024 по справі 560/20519/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/20519/23

РІШЕННЯ

іменем України

19 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000251/2 від 26 вересня 2023 року;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2023 № UА400040/2023/000732.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що оскаржене рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами Митного кодексу України (далі - МК України) та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.

До суду надійшли заперечення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи №560/20519/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між HAS Sentetik Dokuma San. ve Tic. A.S. (Туреччина) (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" (Україна) (далі - ТОВ "Агро-Ормс", покупець, позивач) 21.07.2023 укладено договір купівлі-продажу №21072023-1 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого:

- продавець продає, а покупець купує на умовах Інкотермс 2010 товари, іменовані надалі "товар", згідно зі Специфікацією, яка додається до цього договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.1. договору купівлі-продажу);

- загальна сума договору складає 48 600,00 доларів США (п. 2.1. договору купівлі-продажу);

- продавець зобов`язаний поставити товар своєчасно, у відповідній кількості та належній якості, а також відповідно до всіх умов даного договору та специфікацій (п. 3.1. договору купівлі-продажу);

- умови та строки оплати: попередня оплата в розмірі 50% вартості товару, згідно з рахунком-фактурою, виставленим продавцем; попередня оплата в розмірі 50% вартості товару, згідно з рахунком-фактурою, виставленим продавцем перед відвантаженням товару (п. 6.3. договору купівлі-продажу);

- строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до "31" грудня 2023р. (п. 10.1. договору купівлі-продажу).

В специфікації №1 від 21.07.2023 сторони визначили, що продавець здійснює поставку поліпропіленових мішків для цукру з поліетиленовим вкладишем, з оверлоком на горловині мішка (96х56 см, 114 грн.), митний код 6305, в кількості 180 000,00 штук за ціною 0,27 доларів США на загальну суму 48 600 доларів США. Поставка здійснюється на умовах FCA - Gaziantep, Туреччина, автотранспортом покупця, термін відвантаження - до 10.09.2023.

Додатковою угодою №1 від 01.09.2023 до договору купівлі-продажу, сторони виклали специфікацію № 1 в новій редакції від 01.09.2023, змінивши термін відвантаження до 20.09.2023.

Позивач 27.07.2023 здійснив попередню оплату 50% вартості товару в сумі 24 300,00 доларів США, а 12.09.2023 (перед відвантаженням товару) - решти 50% вартості товару в сумі 24 300,00 доларів США.

З метою митного оформлення товару за договором купівлі-продажу, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію 23UA400040031634U0. Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною контракту.

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів подано митному органу:

- договір купівлі-продажу №21072023-1 від 21.07.2023;

- специфікація №1 від 21.07.2023 до договору купівлі-продажу;

- додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу від 01.09.2023 зі специфікацією у новій редакції;

- розрахунок ціни від 21.07.2023;

- рахунок-проформа від 21.07.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) HSI12023000000190 від 13.09.2023;

- автотранспортна накладна А 770634 від 13.09.2023;

- сертифікат про походження товару Z 0846126 від 14.09.2023;

- сертифікат якості та результатів випробування від 22.08.2023;

- декларація про походження товару HSI2023000000190 від 13.09.2023;

- платіжні інструкції в іноземній валюті № 16 від 27.07.2023 та № 17 від 12.09.2023;

- довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №329 від 25.09.2023;

- договір про надання послуг перевезення № 28082019 від 28.08.2019;

- договір про надання послуг митного брокера № 63 від 23.02.2018.

Хмельницька митниця 26.09.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000251/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів. У графі 33 цього рішення зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: "Заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана через те, що подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

Відсутні окремі документи, передбачені договором перевезення, а саме рахунок на перевезення, заявка та банківські платіжні документи на перевезення.

Номер рахунку-фактури, зазначений в копії МД країни відправлення інший, ніж поданий до митного оформлення;

Наявні розбіжності в частині перевізника товару та особою, з якою укладено договір перевезення, що свідчить про наявність комісійної винагороди експедитора, яка не включена до вартості перевезення, що також підтверджується довідкою про транспортні витрати;

Наявні розбіжності в частині включення вартості завантаження до вартості перевезення та обов`язків щодо завантаження товару.

Номер контракту, зазначений в калькуляції собівартості не відповідає поданому до митного оформлення.

Калькуляція собівартості містить лише інформацію щодо витрат. При цьому інформація щодо рентабельності (прибутку) відсутня.

Заявлений рівень митної вартості (2,50 дол.США/кг) нижчий ніж рівень митної вартості ідентичного товару, оформленого раніше (3,14 дол.США/кг) та подібних товарів того ж виробника, оформлених іншими митницями в 2023 році (3,55 дол.США/кг).

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально та нижчий ідентичних товарів та пропозиції продажу направляючих в Польщі.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом надано висновок експерта, який містить розбіжності та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та інформації про вартість товарів, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів.

Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 16.06.2022 № UA400040/2022/017929 згідно якої за рівнем митної вартості 3,14 дол.США/кг імпортувались ідентичні товари.

Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з імпортом товарів на тих же умовах поставки, комерційних умовах та в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з частиною 3 статті 55 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.".

Митний орган 26.09.2023 прийняв картку відмови №UА400040/2023/000732, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: "Порушення статті 257 МКУ та неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3 статті 53 МКУ. Винесено Рішення про коригування митної вартості від 26.09.2023 UA400000/2023/000251/2. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено".

У зв`язку з прийняттям спірного рішення, позивачу донараховано до 4% мита 19179,33 грн і до 20% ПДВ - 99732,54 грн, а разом донараховано митних платежів на суму 118 911,87 грн. з відстрочкою платежу до 25.12.2023, що оформлено уточненою митною декларацією №23UA400040031796U3.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на таке.

Так, відповідач як обставину прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів визначив те, що наявні розбіжності в частині перевізника товару та особою, з якою укладено договір перевезення, що свідчить про наявність комісійної винагороди експедитора, яка не включена до вартості перевезення, що також підтверджується довідкою про транспортні витрати.

Як встановив суд, позивач для митного оформлення та на вимогу митного органу надав: договір позивача з ТОВ «У-Т-Ф» №28082019 на надання послуг у сфері перевезень вантажів автомобільним транспортом від 28.08.2019; довідку про транспортно-експедиційні витрати №329 від 25.09.2023.

Згідно з пунктом 1.2. договору позивача з ТОВ «У-Т-Ф», яке надало довідку №329 від 25.09.2023, ТОВ «У-Т-Ф» як виконавець організовує на підставі інформації, наданої замовником і оформленої у вигляді заявки, за плату за рахунок замовника, транспортне перевезення вантажів, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (далі перевізник), що здійснює безпосередньо перевезення вантажів.

У довідці вказано, що вартість перевезення вантажу автомобілем державний номер: НОМЕР_1 /СЕ2309XF, що також вказаний у експортній декларації продавця, міжнародній товарно-транспортній накладній та митній декларації, по маршруту м. Газіантеп, Турречинна (місце завантаження згідно договору купівлі-продажу) - Порубне, Україна (Чернівецька митниця), складає 99 500,00 грн. Отже, інформація, що міститься довідці №329 від 25.09.2023 дає можливість ідентифікувати автомобіль, який транспортував товар, з посиланням на реквізити автотранспортного документа (CMR), календарний період часу виконання перевезення, вартість транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Довідку про транспортні витрати надано не перевізником, а саме експедитором (ТОВ «У-Т-Ф»), і в самій довідці вказано про транспортно-експедиційні витрати. Тобто до транспортних витрат включено винагороду експедитору.

Стосовно посилань відповідача на розділ ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, щодо документів, які згідно з частиною 2 статті 53 МК України, подаються для підтвердження витрат на транспортування, варто зазначити, що вказані положення мітять лише примірний перелік документів, але не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Таким чином, висновки митного органу є безпідставними, оскільки позивач надав документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Щодо зазначення в спірному рішенні про те, що: номер контракту, зазначений в калькуляції собівартості не відповідає поданому до митного оформлення; калькуляція собівартості містить лише інформацію щодо витрат; інформація щодо рентабельності (прибутку) відсутня, суд зазначає та враховує таке.

Розрахунок ціни, який сформовано виробником/продавцем, є документом, що надсилається клієнту, щоб запропонувати приблизну вартість для певного товару. Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для розрахунку ціни, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому, не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару.

Безпідставним є посилання відповідача на невідповідність номеру контракту, як на підставу для не застосування основного методу, оскільки сторонами укладено договір купівлі-продажу №21072023-1, а в розрахунку допущено помилку та не зазначено цифру "1" (вказано №21072023), що не впливає на правильність визначення митної вартості позивачем. Про це також свідчить те, що вказано найменування товару, яке відповідає найменуванню товару щодо якого і здійснювалось митне оформлення.

Крім того, митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару надані платіжні інструкції в іноземній валюті, які свідчать про повну оплату товару.

Твердження відповідача про те, що позивачем заявлено рівень митної вартості, яка не підтверджена документально та нижча ідентичних товарів та пропозиції продажу направляючих в Польщі, суд вважає безпідставним з врахуванням наступного.

Позивач здійснив купівлю та митне оформлення поліпропіленових мішків для цукру з поліетиленовим вкладишем, з оверлоком на горловині мішка (96х56 см, 114 грн.), митний код 6305, у продавця, що знаходиться в Туреччині. При цьому, продавець (HAS Sentetik Dokuma San. ve Tic. A.S.) є виробником товару, що підтверджується сертифікатом походження, посвідченого Промисловою палатою м. Газіантеп (Туреччина). Тому пропозиція продажу направляючих в Польщі не має впливу на ціну товару в цьому випадку.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Між тим, як слідує з графи 33 спірного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер митної декларації (як джерела числового значення митної вартості товару), на підставі якої здійснено коригування митної вартості. З оскарженого рішення неможливо встановити, який товар оформлявся за вказаною митною декларацією.

Водночас, суд зазначає, що поставка товару за митною декларацією, на яку посилається відповідач, здійснювалась 16.06.2022, тобто, більше року до поставки у вересні 2023 року товару, щодо митного оформлення якого прийнято спірне рішення. Відповідно, за більше як рік, ціна на товар могла змінитись, яка при цьому встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з митною декларацією від 16.06.2022 №UA400040/2022/017929 позивачем здійснювалось митне оформлення придбаного по Специфікації №1 від 06.06.2022 до договору купівлі-продажу № 06/04/2022 від 06.04.2022 товару - мішків поліпропіленових з поліетиленовим вкладишем, з оверлоком на горловині мішка, розміром 96х56 см., вагою 120 грамм. Натомість у вересні цього року, позивач здійснював ввезення та митне оформлення мішків поліпропіленових з поліетиленовим вкладишем, з оверлоком на горловині мішка, розміром 96х56 см., вагою 114 грамм.

Отже, порівнювальні товари не є ідентичними. При цьому, вага товару має суттєве та вирішальне значення для визначення вартості такого товару, адже середня вартість товару визначається саме за вагу товару, що в цьому випадку і вплинуло на вартість товару, митне оформлення якого здійснювалось минулого року та у вересні цього року.

Наведене свідчить про те, що відсутні підстави вважати спірне рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи викладене, рішення №UA400000/2023/000251/2 від 26.09.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2023 №UА400040/2023/000732 є протиправними і їх слід скасувати.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці №UA400000/2023/000251/2 від 26.09.2023 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2023 № UА400040/2023/000732.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" (вул. Ізяславська буд. 70, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 31328990) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк