Постанова

від 19.03.2024 по справі 480/13491/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 р. Справа № 480/13491/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/13491/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна" (далі також - позивач, ТОВ "Лінен оф Десна") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня (Головного управління ДПС у Сумській області) від 08.02.2023 № 8226960/36235356, яким ТОВ "Лінен оф Десна" відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.11.2022 на загальну суму 422736,60 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.11.2022 (реєстраційний номер документа в ЄРПН 9249625385) на загальну суму 422736,60 грн датою її подання.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 позовна заява залишена без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду, позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказав, що він у порядку адміністративного оскарження 22.02.2023 подав до ДПС України скаргу на рішення Комісії регіонального рівня (Головного управління ДПС у Сумській області) від 08.02.20223 № № 8226960/36235356, а 01.03.2023 ДПС України винесла рішення №20579/36235356/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення від 08.02.2023 - без змін. У позовній заяві він не зазначав цей факт, оскільки оскаржував рішення від 08.02.2023 № 8226960/36235356, яким ТОВ "Лінен оф Десна" відмовлено в реєстрації податкової накладної. Крім того, вказав, що незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄДПН становить 1095 днів.

Також разом із вказаною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначив, що з самого початку введення воєнного стану діяльність ТОВ "Лінен оф Десна" була фактично дезорганізована, більшість працівників, зокрема, юристи і бухгалтери, вимушені були залишити місто, а дехто - Україну. Восени і взимку 2022-2023 Україна вцілому і Сумська область, зокрема, зазнали масштабних ракетних атак, внаслідок яких критичного ушкодження зазнала енергетична система всієї держави. Довготривалі систематичні вимкнення електроенергії у поєднанні з частими повітряними тривогами прямо і негативно вплинули на швидкість роботи спеціалістів позивача щодо опрацювання та підготовки документів. Керівник підприємства та інші працівники в умовах віддаленої роботи потребували більше часу для підготовки та подання позовної заяви до суду, що зумовило пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 26.12.2023, оскільки вказані в заяві підстави пропуску строку визнав неповажними. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для відкриття провадження і продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що у спірних правовідносинах при визначенні строку звернення до адміністративного суду слід керуватися не строками, які встановлено КАС України, а строком, встановленим іншим законом, а саме Податковим кодексом України, як це передбачено частинами 1 і 3 ст.122 КАС України. Законодавче встановлення строку оскарження рішень контролюючого органу в суді у межах 1095 днів (абз. 1 п. 56.18 ст. 56 з урахуванням ст. 102 ПК України) є правильним і справедливим, оскільки законодавець таким правовим регулюванням забезпечив дотримання принципу паритету прав усіх учасників публічних правовідносин - якщо контролюючий орган має право вчиняти певні дії (рішення) у межах 1095-денного строку, то і платнику податків встановлюється аналогічний строк для можливості судового оскарження рішень контролюючого органу. Відтак, на думку позивача, до спірних правовідносин не може застосовуватися шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, і так само не може застосовуватися скорочений (тримісячний) строк, встановлений ч.4 ст.122 КАС України. Посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 №646/6250/17 стосовно неприпустимості застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду. Вказав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не зазначив підстави пропуску строку звернення до суду та не надав доказів поважності причин його пропуску, оскільки в заяві про поновлення пропущеного строку ним наведено обставини, які спричинили пропуск строку, яким суд першої інстанції не надав оцінки.

Відповідачі правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбаченихКодексом адміністративного судочинства Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини першоїстатті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 122 КАС України встановлюєзагальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цьогоКодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19статті 58 ПК України уразі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючийорган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цьогоКодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів56.18,56.19 статті 56, пункту102.1 статті 102 ПК України всистемному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 24 квітня 2020 року (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці 1 пункту56.18 статті 56 ПК Українипід висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже,ПК Українине встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122КАС України, а неПК України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у даній справі є рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 лютого 2023 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Судом також встановлено, що позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного рішення. За результатами розгляду його скарги 01.03.2023 року ДПС України винесло рішення про залишення скарги без задоволення, а рішення 08.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатом розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції не було з`ясовано дати вручення позивачу рішення за результатом розгляду скарги, тобто, не було встановлено дату, з якої необхідно обраховувати строк звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи вище зазначені правові норми та обставини справи колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин та наявність підстав для повернення позову.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, оскільки положеннями ч. 1 ст. 320 КАС України не передбачено направлення судом апеляційної інстанції справи для відкриття провадження, тому вимоги апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна" - задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 по справі № 480/13491/23 - скасувати.

Адміністративну справу № 480/13491/23 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц