Постанова

від 18.03.2024 по справі 320/39774/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39774/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позовну заяву Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року про повернення позовної заяви без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій.

В позовній заяві позивач зазначив, що вважає наявними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення. На дату звернення позивача до суду з даним позовом порушення законодавства тривають, спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.12.2018 року №4953 є чинним, тож підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати. Також зазначає, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після ознайомлення Решетилівською окружною прокуратурою 31.07.2023 року з матеріалами кримінального провадження №62019100000001655 від 07.11.2019 року та отримання копій документів, з яких можливо встановити наявність порушень при отриманні ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ» спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду. Проте, викладені в ній обґрунтування, на думку суду першої інстанції, є аналогічними з тими, що містяться в позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позовну заяву Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як було зазначено позивачем, факт порушення інтересів держави Решетилівською окружною прокуратурою встановлено лише 31.07.2023 року після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62019100000001655 від 07.11.2019 року та отримання копій наявних у ньому документів.

Проте, з даним твердженням апеляційний суд також погодитись не може, оскільки, як в позовній заяві, в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі, фактично підставою для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62019100000001655 є лист Державної служби геології та надр України №2513/03-4/2-23 від 16.05.2023 року, який був наданий на запит Решетилівської окружної прокуратури 28.04.2023 року про надання інформації щодо реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр Федорівської площі на території Полтавської області, а також копій відповідних записів журналу державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних і геологічним вивченням надр, та заяв відповідних суб`єктів щодо державної реєстрації зазначених вище робіт.

Крім того, як вбачається, з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, здійснюється за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.

Відповідно до п. 12 Наказу Офісу Генерального прокурора №309 (далі наказ ОГП №309) «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» «Керівникам окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам згідно з розподілом обов`язків, а також старшим прокурорам групи прокурорів після попереднього розгляду на нарадах законності та обґрунтованості клопотань про продовження строку досудового розслідування забезпечувати їх надсилання разом із копіями протоколів нарад не пізніше ніж за десять діб до закінчення визначеного строку досудового розслідування до обласних прокуратур, а їх керівникам - не пізніше ніж за двадцять діб до Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до п. 12 Наказу Офісу Генерального прокурора №389 (далі наказ ОГП №389) «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» Керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів забезпечувати належну організацію взаємодії з питань захисту інтересів держави заходами представницького характеру поза межами кримінального провадження в порядку, спосіб та строки, визначені відповідним наказом Генерального прокурора.

Судом першої інстанції було встановлено, що матеріали щодо порядку надання спецдозволу ТОВ «Тренде Сістем» вилучено в рамках кримінального провадження на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.01.2020 року по справі №752/166/20. Таким чином, прокуратура, як державний орган, отримала відповідні відомості про існування правопорушення ще до 10.01.2020 року, а повний перелік необхідних матеріалів для вирішення питання про необхідність вжиття заходів прокурорського реагування у день їх вилучення (який, виходячи із матеріалів, не встановлено).

Відповідно до п. 8.2. Наказу ОГП №389, Керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.

Після встановлення нібито факту порушення інтересів держави, відповідно до п. 12 Наказу ОГП №389 Прокуратура Київської області мала можливість як самостійно звернутися до суду в інтересах держави, так і направити відомості про виявленні порушення відповідній прокуратурі, у тому числі і Решетилівській окружній прокуратурі Полтавської області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду із позовом з настав ще у 2020 році.

Відповідно до доступних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомостей, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року по справі №752/166/20 задоволено клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури, про строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому особі не повідомлено про підозру №62019100000001655 від 07.11.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, беручи до уваги ч.4 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» та п.12 Наказу ОГП №389, на думку колегії суддів, Офіс Генерального прокурора, як і підпорядкований підрозділ - Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області, були повідомлені про існування наказу від 26 листопада 2018 року №444 та щодо можливої спірності на думку прокуратури його положень.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі №380/15396/22 Верховним Судом вже розглядалось питання поважності пропущеного строку звернення до суду прокуратури в інтересах держави.

Так, прокурор, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, доводив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 121- 123 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не взяли до уваги, що прокурору перед зверненням до суду в інтересах держави необхідно дотриматися встановленої процедури щодо підтвердження наявності в нього підстав для представництва інтересів держави в суді, а тому тримісячний строк звернення прокурора до суду має відраховуватися з моменту виникнення та підтвердження наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Прокурор посилався на те, що виникнення підстав для представництва інтересів держави в суді мало місце після того, як уповноважені органи надали відповіді на звернення прокурора стосовно вжитих ними заходів у сфері порушеного у зверненні питання щодо самочинного будівництва на об`єкті, що належить до пам`ятки архітектури місцевого значення. Такі відповіді прокурор отримав у серпні та вересні 2022 року, отже саме із цього моменту слід рахувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд виснував, що підстави для представництва інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше в серпні 2022 року, а тому звернення прокурора з позовом у жовтні 2022 року здійснено в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. З огляду на це КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані рішення і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з тим, відповідно до висновків колегії суддів, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, колегія суддів зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватись дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Так, необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таким чином, будь-яких пояснень щодо обставин, які об`єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не наведено переконливих та доказово підтверджених причин, які б стали на заваді своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву позивачу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року про повернення позовної заяви - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.