Ухвала

від 18.03.2024 по справі 120/13609/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 120/13609/23

18 березня 2024 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

13.03.2024 до суду надійшло клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, в якому апелянт просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги та відкрити провадження у справі.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 Житомирською митниці було отримано 08.01.2024 що підтверджується матеріалами справи, зокрема, долученою до матеріалів апеляційної скарги копією першої сторінки оскаржуваного рішення з датою його реєстрації Житомирською митницею 08.01.2024 за №150/8.19-10.

Крім того, обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що підсистема «Електронний суд» ЄСТС постійно дає збої, а митницею постійно здійснюється звернення за технічною підтримкою за відповідним номером телефона, оскільки у розділі повідомлення не відображаються всі документи, які направляються судом і сторонам у справах. Так, документи, які направлені судом неодноразово були виявлені у інших розділах. Так ухвали, рішення судів підкріплюються до розділу «Мої справи», водночас коли такі документи відповідно до Інструкції повинні відображатися у розділі «Повідомлення». Нові документи сторін, що надсилаються сторонами долучаються або до розділу «Документи сторін» або до Розділу «Мої справи», водночас як при одержанні таких документів судом останні повинні бути відображені у розділі «Повідомлення».

Апелянт вказує, що на даний час у провадженні за участю митниці знаходиться більше 200 справ. Рішення у справах здебільшого приймаються у письмовому провадженні, які можуть бути прийняті протягом місяця, інші ( є випадки) до року. Перевіряти постійно (щоденно) надходження документів «в ручну» до всіх справ, що знаходяться у провадженні не є раціональним та проблемним, оскільки є судові засідання та підготовка процесуальних документів. Будь-яка інша особа не має права здійснювати опрацювання документів в базі даних Електронний суд, крім уповноважених працівників юридичного підрозділу, які здійснюють вхід за ЕЦП. В роботі Електронного суду відбуваються часті збої, в т.ч. через екстрене відключення електроенергії тощо.

Також, апелянт зазначає, що не зловживав своїми правами, оскільки апеляційну скаргу було підготовлено протягом 30 днів з дня її реєстрації.

Досліджуючи вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 28.12.2023 в порядку письмового провадження (а.с. 132-139).

Копію повного тексту оскаржуваного рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет 29.12.2023 та доставлено 29.12.2023 о 01:41, що підтверджується Довідкою Вінницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 02.01.2024 (а.с.142).

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду з урахуванням норм законодавства є 29.01.2024.

Апеляційна скарга подана до суду 02.02.2024, про що свідчить дата формування документа в системі "Електронний суд". Тобто, апеляційна скарга подана з пропуском строку на її подання.

Суд звертає увагу, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Надаючи оцінку доводам апелянта, на які він посилається як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, суд вважає, що ключовим питанням стосовно дотримання строку звернення до суду з апеляційною скаргою є правильність встановлення судом дати, з якої розпочався перебіг тридцятиденного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Так, частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

За правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, наведеною нормою процесуального права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет 29.12.2023 та доставлено 29.12.2023 о 01:41, що підтверджується Довідкою Вінницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 02.01.2024 року(а.с.142).

Згідно вимоги ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року є 28 січня 2024 року, яке є вихідним днем (неділя), а тому з урахуванням вимог ч.6 ст. 120 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 29 січня 2024 року.

Щодо доводів апелянта стосовно збоїв в підсистемі «Електронний суд» та виявлення документів, направлених судом, в інших розділах даної підсистеми, а не в розділі «Повідомлення», де вони мають відображатись, суд вважає за необхідне вказати, що згідно із частинами першою, п`ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, а з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

У постанові від 07 лютого 2023 року (справа №340/9054/21) Верховний Суд дійшов висновку, що повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему «Електронний суд», підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП «Діловодство спеціалізованого суду»).

Досліджуючи як паперову справу, так і електронну справу, судом встановлено, що відомості стосовно дати та часу отримання оскаржуваного рішення Житомирською митницею в Електронний кабінет є аналогічними (29.12.2023 об 01:41).

Отже, вирішуючи питання щодо початку відліку строку на подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, суд апеляційної інстанції також враховує наступне правове регулювання цього питання.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.3 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі Положення про ЄСІТС), електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Відповідно до абзацу третього пункту 9 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Аналогічна норма щодо розміщення Інструкції користувача Електронного суду міститься в абзаці другому пункту 24 розділу ІІ Положення про ЄСІТС.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно абзацами першим-другим пункту 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі автоматизована система діловодства).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (абзац четвертий пункту 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 «Опис інтерфейсу Кабінету Користувача» Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ЦСС» №74-ОД від 22 вересня 2021 року (розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua; далі Інструкція «Електронний кабінет»), незалежно від типу Кабінету Користувача, з лівої сторони розміщена навігаційна панель меню з розділами «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик», «Відеозв`язок», «Залучення фахівців».

У розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача розміщуються повідомлення про надходження документів, до яких Користувач має доступ. Реєстр повідомлень у розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача представлено у табличному вигляді. Перша колонка необхідна для встановлення відмітки, друга заголовок повідомлення, третя дата надходження повідомлення (підпункти 5.3-5.5 пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет»).

При цьому підпункт 5.7.2 підпункту 5.7 пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет» містить застереження, що функціонал «Повідомлення» Кабінету Користувача носить виключно інформативну функцію та з дати отримання повідомлення не ведеться відлік будь-яких процесуальних строків.

Аналогічні норми містяться у підпунктах 5.1.1-5.1.3, 5.1.7 підпункту 5.1 пункту 5 «Опис інтерфейсу Кабінету Користувача» Інструкції з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Підпункт 2.25 пункту 2 Інструкції «Електронний суд» також передбачає, що в разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Підпунктом 13.12 пункту 13 «Взаємодія ЕС та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Інструкції «Електронний суд» унормовано питання друку довідки про доставку документа в Кабінет користувача ЕС.

Поряд з наведеним підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 «Документи у справі» пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет» передбачає, що у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача у реєстрі присутні колонки: номер документа; дата; ДНЗС (дата набрання законної сили); назва; суд.

При натисканні на строфу з документом над колонками у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача відкривається розширена інформація про документ, попередній перегляд документу та додаткові функціональні кнопки та піктограми: Кнопка «Оскаржити» доступна тільки при перегляді процесуальних документів (рішення, постанова, ухвала, судовий наказ); «Картка руху документу» для можливості перегляду додаткової інформації, а саме: стан документу; дата створення (доставки в кабінет); дата останнього коригування (оновлення); дата підпису; дата відправки до суду; дата реєстрації в суді; дата набрання законної сили (ДНЗС).

З аналізу наведених вище норм слідує, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.

Повідомлення, яке також автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції «Електронний кабінет». З вимогами зазначеної Інструкції користувач має право ознайомитись як перед реєстрацією в ЄСІТС, так і в ході використання ним підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет».

Відповідно, посилання особи на час і дату отримання нею повідомлення про надходження документів у розділ «Повідомлення» Кабінету Користувача як на обставину, з якою пов`язується початок перебігу відповідного процесуального строку, є некоректним і таким, що суперечить вимогам КАС України. Отримавши відповідне повідомлення, користувач має можливість з`ясувати дійсні час і дату доставлення документа в його Електронний кабінет шляхом звернення до розділу «Мої справи» та використання функціональної кнопки «Картка руху документу» (підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 «Документи у справі» пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі №480/7304/22 та врахована судом під час розгляду судом клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи заявника стосовно збоїв в підсистемі «Електронний суд» та виявлення документів, направлених судом, в інших розділах даної підсистеми, а не в розділі «Повідомлення», де вони мають відображатись, оскільки Повідомлення, яке автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції «Електронний кабінет».

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявними матеріалами справи підтверджується факт доставки рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року в електронний кабінет апелянта 29.12.2023 об 01:41, тоді як доказів, які б свідчили про відсутність надходження вказаного судового рішення на офіційну електрону адресу суб`єкта владних повноважень, судом апеляційної інстанції не здобуто, а останнім таких до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд критично оцінює доводи апелянта щодо посилань на кількість справ, які знаходяться в провадженні митного органу, а також нераціональність та проблемність постійної перевірки документів, які надходять до Електронного кабінету, з огляду на те, що внутрішня організація робочого часу працівників Житомирської митниці не може слугувати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відтак, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення уповноважених осіб апелянта, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає.

Щодо доводів заявника стосовно обрахунку дати на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року з 08.01.2024, тобто з моменту реєстрації працівником Житомирської митниці, суд вважає такі аргументи необґрунтованими та зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду, що у ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважною причиною пропуску строку не може виступати інформація щодо дати реєстрації вхідних документів канцелярією суб`єкта владних повноважень, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації такої кореспонденції в канцелярії контролюючого органу.

Отже, внутрішні особливості організації трудового процесу в органі державної влади жодним чином не можуть вплинути на встановлене процесуальним законом правило щодо дати вручення судового рішення, відповідно до ст. 251 КАС України, та визначеного ст. 295 КАС України тридцятиденного строку звернення з апеляційною скаргою.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволення клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку Житомирською митницею строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року.

Продовжити Житомирській митниці термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.