У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/13609/23
09 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови, залишено без руху та зпропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
13 березня 2024 року на виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у задоволенні клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску Житомирською митницею строку на апеляційне оскарження рішення. Також, вказаною ухвалою продовжено апелянту термін для усунення недоліків апеляційної скарги та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що копію ухвали суду апелянтом отримано 19.03.2024 об 19:25, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 29.03.2024 (з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України).
01.04.2024 на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023.
В обґрунтування даного клопотання апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції було отримано 08.01.2024, що підтверджується матеріалами справи. Також, відповідач вказує, що повномасштабна війна росії проти України, яка триває з 24.02.2022 це форс-мажорна обставина, про що свідчить лист Торгово-промислової палати України від 28.12.2022.
Крім того, рішення у справах здебільшого приймаються у письмовому провадженні, які можуть бути прийняті протягом місяця, інші ( є випадки) до року. Перевіряти постійно (щоденно) надходження документів «в ручну» до всіх справ, що знаходяться у провадженні не є раціональним та проблемним, оскільки є судові засідання та підготовка процесуальних документів. Будь-яка інша особа не має права здійснювати опрацювання документів в базі даних Електронний суд, крім уповноважених працівників юридичного підрозділу, які здійснюють вхід за ЕЦП. Регулярні повітряні тривоги, збої в наданні електричної енергії не дають можливість отримувати інформацію вчасно.
З огляду на викладене, апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 та відкрити провадження у справі, оскільки апелянт не зловживав своїми правами, апеляційну скаргу було підготовлено та направлено у встановлені законом терміни.
Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 28.12.2023 в порядку письмового провадження (а.с. 132-139).
Копію повного тексту оскаржуваного рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет 29.12.2023 та доставлено 29.12.2023 о 01:41, що підтверджується довідкою Вінницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 02.01.2024 (а.с.142).
Згідно вимог ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду, з урахуванням норм законодавства є 29.01.2024.
Апеляційна скарга подана до суду 02.02.2024, про що свідчить дата формування документа в системі "Електронний суд". Тобто, апеляційна скарга подана з пропуском строку на її подання.
Суд звертає увагу, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Так, в клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржуване рішення було отримано 08.01.2024, що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів зазначає, що оцінка вказаному доводу вже надавалась судом, відповідні висновки викладені в ухвалі суду від 18.03.2024.
Разом з тим, суд вважає за необхідне повторно звернути увагу апелянта на встановлені обставини щодо отримання Житомирською митницею копії оскаржуваного рішення.
Частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
За правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже, наведеною нормою процесуального права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення надіслано апелянту в його електронний кабінет 29.12.2023 та доставлено 29.12.2023 о 01:41, що підтверджується довідкою Вінницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 02.01.2024 року(а.с.142).
Згідно вимоги ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року є 28 січня 2024 року, яке є вихідним днем (неділя), а тому з урахуванням вимог ч.6 ст. 120 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 29 січня 2024 року.
Тобто, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів критично оцінює аргументи заявника щодо отримання ним копії оскаржуваного рішення 08.01.2024, оскільки вказана обставина спростовується викладеними вище фактами і матеріалами справи.
Посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Проте, Житомирська митниця у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарської діяльності чи фізичною особою, у якого виникли зобов`язання за договором.
Зазначений висновок узгоджується із загальною правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 15.12.2022 у справі №280/7562/21, від 26.01.2023 у справі № 160/5130/21 та від 24.05.2023 у справі № 200/19065/21.
Також, відповідно до частини другої статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Крім того, посилання апелянта на кількість справ, які знаходяться в провадженні митного органу, а також нераціональність та проблемність постійної перевірки документів, які надходять до Електронного кабінету, колегія суддів оцінює критично, оскільки неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №560/2836/22 та від 04.10.2023 у справі №560/19101/21.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що апелянтом як під час звернення з клопотанням про поновлення строку 13.04.2024, так і на даний момент, не надано доказів, які б свідчили про неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою саме з підстав регулярних повітряних тривог та збоїв в наданні електричної енергії.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою вчасно, Житомирською митнецею не наведено.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року необхідно відмовити.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 09.04.2024 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у задоволенні клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 11.04.2024 |
Номер документу | 118241610 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні