Рішення

від 19.03.2024 по справі 619/226/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/226/24

провадження № 2/619/383/24

Рішення

іменем України

19 березня 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/226/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Харківський обласний центр зайнятості у інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення безпідставно набутих коштів,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

представник відповідача: ОСОБА_3 .

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Харківський обласний центр зайнятості, у інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості, 08.01.2024 звернувся до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7838,70 грн.У обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 10.08.2022 звернулася за сприянням у працевлаштуванні та отриманням статусу безробітної до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості як внутрішньо переміщена особа. Відповідачка подала заяву про надання статусу безробітної від 10.08.2022, на підставі якої наказом Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості від 10.08.2022 № НТ220810 з 10.08.2022 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. У заяві про надання статусу безробітного відповідачка зазначила та засвідчила власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Ознайомлена, зокрема, з зобов`язанням своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно поданої відповідачкою під час реєстрації трудової книжки запис про прийняття на роботу ОСОБА_4 на умовах сумісництва до АТ «Харківобленерго» та про звільнення були відсутні. Богодухівською районною філією Харківського обласного центру зайнятості проведена перевірка достовірності даних шляхом звіряння з інформацією Пенсійного фонду України про періоди зайнятості особи. Виявлено, що відповідачка перебувала в трудових відносинах з АТ «Харківобленерго». У зв`язку з чим проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та 25.01.2023 надійшла відповідь АТ «Харківобленерго», згідно якої встановлено, що відповідачка на момент отримання статусу безробітної, тобто 10.08.2022, перебувала у трудових відносинах з АТ «Харківобленерго» на умовах сумісництва. Відповідно даних Пенсійного фонду України, у грудні 2022 року відповідачка отримала дохід від АТ «Харківобленерго» у розмірі 230,69 грн, отже, в період перебування на обліку як безробітна ОСОБА_1 була зайнятою особою. Реєстрацію безробітного відповідачки припинено 09.01.2023 у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації безробітного відповідно. Умисне невиконання відповідачкою обов`язку щодо повідомлення про те, що вона перебувала у трудових відносинах з роботодавцем АТ «Харківобленерго» та отримувала дохід, призвело до безпідставного отримання ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 7838,70 грн за період з 10.08.2022 по 20.12.2022.

Представником відповідачки подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_5 працювала в АТ «Харківобленерго» на посаді медична сестра (за сумісництвом), з 01.06.2022 була відсутня на роботі з нез`ясованих причин. З 15.09.2022 року трудові відносини з останньою були призупинені. В період з червня 2022 року по листопад 2022 року ОСОБА_6 заробітна плата не нараховувалась. Лише в грудні 2022 року останній було нараховано 230,69 грн, з яких утримано 185,71 грн. 10 серпня 2022 року ОСОБА_6 надано статус безробітної та призначено виплату

допомоги по безробіттю. Відповідно до п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади. При обміні даними позивача з ПФУ було виявлено, що ОСОБА_5 начебто перебувала у трудових відносинах з АТ «Харківобленерго» на умовах сумісництва. Позивачем на підставі п. З Порядку та ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» проведено перевірку даних про що складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.Позивач стверджує, що відповідачка на момент звернення до центру зайнятості з метою пошуку роботи або реєстрації, отримання статусу безробітної особи та отримання виплати допомоги по безробіттю відносилась до зайнятого населення та не мала права перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю. Зазначає, згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Також, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які за наймом на умовах трудового договору (контракту ) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також працюють особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою. З огляду на те, що на момент звернення до центру зайнятості у ОСОБА_4 були відсутні будь-які доходи (вона взагалі не отримувала заробітної плати від АТ «Харківобленерго», вона не була зайнятою особою у розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», а тому норми ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не порушувала. Умовою стягнення виплаченого забезпечення є саме умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину ОСОБА_4 у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття. Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а та від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц (провадження № 61-45759св18). Вищевказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18). Згідно з частиною першою статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається саме на платника відповідних грошових сум. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Вважає, що позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, повинен довести вину ОСОБА_4 , як застрахованої особи, у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю. Отже, не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю Позивачем є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог, що також повністю узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 06 лютого 2019 року та правової позиції Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24.04.2019 року, у якій вже враховано зазначені висновки Об`єднаної палати.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 09.01.2024 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця проживання (перебування) відповідачки та 10.01.2024 отримано відповідь.

Ухвалою суду від 12.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 12.02.2024, яке відкладено на 19.03.2024 за клопотання представника відповідачки.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала повністю.

Представник та відповідачка у судовому азсіданні проти позову заперечували повністю.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 працювала медичною сестрою у КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради» та 01.08.2022 звільнена за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

10.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 10-11).

На підставі заяви ОСОБА_1 представником Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості було заповнено персональну картку № 201622081000002 від 10.08.2022, у якій міститься інформація про останній вид зайнятості, надання статусу та працевлаштування (а.с. 12-13).

З витягу з наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 ПК № 201622081000002 установлено, що на підставі наказу № НТ220810 від 10.08.2022 останній було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. Наказом від 22.12.2022 № НТ221222 призупинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку зі здійсненням перевірки достовірності відомостей, поданих безробітним для призначення виплати строком не більше за 15 робочих днів відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове страхування на випадок безробіття». Наказом від 09.01.2023 № НТ230109 припинено реєстрацію безробітних у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до абз. 16 п.п. 1 п. 30 Порядку. Наказом від 27.01.2023 № НТ2301227 затверджено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУпЗДССВБ, сума боргу 7838,70 (а.с. 14-15).

Додаток № 4 до персональної картки, а саме нарахування допомоги по безробіттю та платежі, довідка про дохід за період з 10.08.2022 по 09.01.2023 свідчать про те, що ОСОБА_1 отримала від Богодухівської філії Харківського ОЦЗ допомогу як безробітна загальною сумою 7838,70 грн (а.с. 32-36).

Актом звірки № 5 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 26.01.2023 установлено, що було проведено звірку наданої інформації щодо факту перебування у трудових відносинах та розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітня в Богодухівській районній філії ХОЦЗ з 10.08.2022 по 09.01.2023. При звірці відомостей ПФУ установлено, що остання перебуває у трудових відносинах з АТ «Харківобленерго» з 21.12.2015. За період з березня 2022 року по вересень 2022 року за неї сплачено ЄСВ, у свою чергу дані про нарахування заробітної плати відсутні. ОСОБА_1 прийнята на посаду сестри медичної (за сумісництвом) з 21.05.2015. З 15.09.2022 зі ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору. 30.12.2022 її звільнено з роботи за згодою сторін (а.с. 19-20).

Як на підставу позовних вимог Харківський обласний центр зайнятості посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості, де згідно поданої заяви від 10 серпня 2022 року їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. В заяві про надання статусу безробітного від 10.08.2022 відповідачка зазначила та засвідчила власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, зокрема не має передбачених законодавством доходів та їй не призначено пенсію на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно довідки від 05.03.2024 за № 16-580, виданої АТ «Харківобленерго», ОСОБА_1 працювала за сумісництвом з 21.12.2015 на підприємстві на посаді сестра медична, дата звільнення 30.12.2022. З 01.06.2022 була відсутня на роботі з нез`ясованих причин. З 15.09.2022 з нею були призупинені трудові відносини згідно наказу №548 від 14.09.2022. За період з червня по листопад 2022 року будь-яких нарахувань їй здійснено не було. У грудні 2022 року нараховано 230,69 грн, з яких утримано податки на суму 44,98 грн та утримано в рахунок боргу 185,71 грн, до виплати - 0.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме з наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону; та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як передбачено ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державна податкова адміністрація України від 13.02.2009 за № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Таким чином, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Така позиція узгоджується з постановами Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц (провадження № 61-45759св18), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою статті 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц.

У судовому засіданні відповідачка пояснила, що у зв`язку військовою агресією вона змушена була з дітьми евакуюватися із смт Золочів до Полтавської області, а згодом до м. Богодухів і їй по телефону з АТ «Харківобленерго» повідомили, що оскільки вона не виходить на роботу, то її звільняють, на що вона погодилася і підтвердила, що на роботу не вийде, тому була впевнена, що вона звільнена, так як будь-яких виплат від них не отримувала. Водночас, портал «Дія» під час реєстрації повідомив про наявність її відношення до АТ «Харківобленерго», проте службова особа центру зайнятості запевнила її, що достатньо тих документів, які нею надані.

Позивачем не спростовано такі твердження відповідачки ОСОБА_1 , а сам факт не подання документів на підтвердження звільнення з АТ «Харківобленерго» на момент, коли особа звернулася з заявою про допомогу, при цьому не працювала і не мала засобів до існування, не свідчить про недобросовісність цієї особи.

Суд зазначає, що Харківський обласний центр зайнятості, як суб`єкт владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю. Отже, не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю позивачем є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог.

Даний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 від 06 лютого 2019 року та правової позицією Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24.04.2019 року.

До того ж, Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 р. № 792, який був чинний на момент виникнення правовідносин, передбачено, що факт зайнятості особи на момент реєстрації в центрі зайнятості є перепоною у наданні їй статусу безробітного. У п. 21 зазначено, що для прийняття рішення про надання статусу безробітного кар`єрний радник вносить відомості з документів, зазначених у пунктах 17-19 цього Порядку, а також з реєстрів та баз даних, зазначених у пункті 17 цього Порядку, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості та аналізує персональну картку особи, яка шукає роботу.

Згідно п. 23 вищевказаного Порядку підставами для відмови у наданні статусу безробітного є: зокрема, відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у пунктах 17 і 18 цього Порядку; встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи.

Отже, центр зайнятості мав можливість отримати відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) ОСОБА_1 , в т.ч. у Державному реєстрі фізичних огсіб - платників податків, реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковій звітності за останній звітний період чи ІV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік, тощо.

Право на соціальний захист є невід`ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України).

У справі Gaygusuz v. Austria, § 41, Європейський суд з прав людини установив, що право на невідкладну допомогу - допомогу за системою соціального забезпечення, пов`язану з виплатою внесків у фонд страхування на випадок безробіття - було, наскільки це передбачено чинним законодавством, майновим правом для цілей статті 1 Протоколу № 1, тобто є позитивним обов`язком держави, оскільки це положення застосовується без необхідності покладатися виключно на зв`язок між правом на невідкладну допомогу та зобов`язанням сплачувати «податки чи інші внески».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Казарін проти Італії» (заява ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) № 4893/13) від 11 лютого 2021 року, суд також установив, що держава фактично вже надала людині соціальну допомогу, її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані ст. 1 Протоколу 1 Конвенції.

З урахуванням вищевказаних вимог законодавства та обставин справи в їх сукупності, зокрема не доведення позивачем вини відповідачки у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття, та не доведення факту отримання доходу в період надання відповідачці допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ст. 1212 ЦК України, для стягнення зі ОСОБА_1 виплаченої їй допомоги по безробіттю, оскільки недобросовісність з боку відповідачки відсутня.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові суд відмовляє, судові витрати стягненню з відповідачки не підлягають.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові Харківського обласного центру зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закри ття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Харківський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491277, місцезнаходження: Харківська область, м.Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А, у інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 45030868, місцезнаходження: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Миколи Моргунова, буд. 7,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.03.2024.

Суддя І. М. Нечипоренко