Постанова

від 10.06.2024 по справі 619/226/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» червня 2024 року

м. Харків

справа № 619/226/24

провадження № 22ц/818/2118/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач Харківський обласний центр зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості в особі Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2024 року в складі судді Нечипоренко І.М.

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року Харківський обласний центр зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні та отриманням статусу безробітної до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості як внутрішньо переміщена особа та подала заяву про надання статусу безробітної, на підставі якої наказом Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості від 10 серпня 2022 року № НТ220810 з 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

У заяві про надання статусу безробітного відповідачка зазначила та засвідчила власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Ознайомлена,зокрема,з зобов`язаннямсвоєчасно подавативідомості прообставини,що впливаютьна умови виплатиїй матеріальногозабезпечення танадання соціальнихпослуг.

Як вбачається з поданої відповідачкою під час реєстрації трудової книжки запис про прийняття на роботу ОСОБА_2 на умовах сумісництва до Акціонерного товариства «Харківобленерго» та про звільнення були відсутні. Богодухівською районною філією Харківського обласного центру зайнятості проведена перевірка достовірності даних шляхом звіряння з інформацією Пенсійного фонду України про періоди зайнятості особи та виявлено, що відповідачка перебувала в трудових відносинах з Акціонерним товариством «Харківобленерго».

Зазначив, що проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття. 25 січня 2023 року надійшла відповідь Акціонерного товариства «Харківобленерго», згідно якої встановлено, що відповідачка на момент отримання статусу безробітної, тобто 10 серпня 2022 року, перебувала у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Харківобленерго» на умовах сумісництва.

За даними Пенсійного фонду Україниу грудні 2022 року відповідачка отримала дохід від Акціонерного товариства «Харківобленерго» у розмірі 230,69 грн. Отже, в період перебування на обліку як безробітна ОСОБА_1 була зайнятою особою.

Вказав, що реєстрацію безробітного відповідачки припинено 09 січня 2023 року у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації безробітного відповідно.

Посилався на те, що умисне невиконання відповідачкою обов`язку щодо повідомлення про те, що вона перебувала у трудових відносинах з роботодавцем Акціонерним товариством «Харківобленерго» та отримувала дохідпризвело до безпідставного отримання ОСОБА_3 матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 7838,70 грн за період з 10 серпня 2022 року по 20 грудня 2022 року.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського обласного центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 7838,70 грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2024 року у позові Харківського обласного центру зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду Харківський обласний центр зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Так, вважав, що під час реєстрації та перебування на обліку в службі зайнятості відповідачкою не надавались жодні документи, які б підтверджували факт її зайнятості. Зазначив, що відповідачка лише у грудні 2022 року отримала дохід від Акціонерного товариства «Харківобленерго» в розмірі 230,69 грн. Отже в період перебування на обліку як безробітна ОСОБА_1 була зайнятою особою. Посилався на те, що під час перебування на обліку як безробітна відповідачка приховала факт призупинення дії трудового договору із роботодавцем з 15 вересня 2022 року, факт її звернення до Акціонерного товариства «Харківобленерго» із заявою про звільнення та припинення трудового договору 30 грудня 2022 року, що підтверджує недобросовісність з боку відповідачки з метою безпідставного отримання допомоги по безробіттю. Вказав, що не погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеної в ухвалі від 19 березня 2024 року про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та мотивує свої заперечення тим, що представник відповідачки не надав жодного доказу, який би підтверджував поважність причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги по безробіттю з огляду на відсутність недобросовісності з боку відповідачки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працювала медичною сестрою у Комунальному некомерційному підприємстві «ЦПМД Золочівської селищної ради». 01 серпня 2022 року звільнена за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.10-11).

На підставі заяви ОСОБА_1 представником Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості заповнено персональну картку № 201622081000002 від 10 серпня 2022 року, у якій міститься інформація про останній вид зайнятості, надання статусу та працевлаштування (а.с.12-13).

З витягу з наказів про прийняті рішення по СметанаА.В. ПК № 201622081000002 установлено, що на підставі наказу № НТ220810 від 10 серпня 2022 року їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом від 22 грудня 2022 року № НТ221222 призупинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку зі здійсненням перевірки достовірності відомостей, поданих безробітним для призначення виплати строком не більше за 15 робочих днів відповідно до пункту 1 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування на випадок безробіття».

Наказом від 09 січня 2023 року № НТ230109 припинено реєстрацію безробітних у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до абзацу 16 підпункту 1 пункту 30 Порядку.

Наказом від 27 січня 2023 року № НТ2301227 затверджено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума боргу 7 838,70 (а.с.14-15).

Актом звірки № 5 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 26 січня 2023 року установлено, що було проведено звірку наданої інформації щодо факту перебування у трудових відносинах та розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Богодухівській районній філії Харківського обласного центру зайнятості з 10 серпня 2022 року по 09 січня 2023 року. При звірці відомостей Пенсійним фондом України установлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Харківобленерго» з 21 грудня 2015 року. За період з березня 2022 року по вересень 2022 року за неї сплачено ЄСВ, у свою чергу дані про нарахування заробітної плати відсутні. ОСОБА_1 прийнята на посаду сестри медичної (за сумісництвом) з 21 травня 2015 року. З 15 вересня 2022 року зі ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору. 30 грудня 2022 року її звільнено з роботи за згодою сторін (а.с.18-20).

Аналогічна інформацію про трудову діяльність ОСОБА_1 міститься в листі Акціонерного товариства «Харківобленерго» № 24-5 від 06 січня 2023 року з додатками (а.с.25-29).

Додаток № 4 до персональної картки, а саме нарахування допомоги по безробіттю та платежі, довідка про дохід за період з 10 серпня 2022 року по 09 січня 2023 року свідчать про те, що ОСОБА_1 отримала від Богодухівської філії Харківського ОЦЗ допомогу як безробітна загальною сумою 7838,70 грн (а.с.32-36).

Як вбачається з довідки від 05 березня 2024 року за № 16-580, виданої Акціонерним товариством «Харківобленерго», ОСОБА_1 працювала за сумісництвом з 21 грудня 2015 року на підприємстві на посаді сестра медична, дата звільнення 30 грудня 2022 року. З 01 червня 2022 року була відсутня на роботі з нез`ясованих причин. З 15 вересня 2022 року з нею були призупинені трудові відносини згідно наказу №548 від 14 вересня 2022 року. За період з червня по листопад 2022 року будь-яких нарахувань їй здійснено не було. У грудні 2022 року нараховано 230,69 грн, з яких утримано податки на суму 44,98 грн та утримано в рахунок боргу 185,71 грн, до виплати 0 (а.с.86).

Звертаючись до суду з даним позовом Харківський обласний центр зайнятості посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Богодухівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості, де згідно поданої заяви від 10 серпня 2022 року їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. В заяві про надання статусу безробітного від 10 серпня 2022 року відповідачка зазначила та засвідчила власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, зокрема не має передбачених законодавством доходів та їй не призначено пенсію на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із пунктом 2 частиною 1статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За пунктом 1статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме з наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначеністаттею 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1статті 44 Закону України «Про зайнятість населення»зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та цьогоЗакону; та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.

Відповідно до частини 3статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Пунктом 8 частини 1статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, щовиплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як передбачено частинами 2, 3статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державна податкова адміністрація України від 13 лютого 2009 року за № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Отже, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18).

Згідно з частиною 1 статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1215ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц дійшла висновку, що у статті 1215ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Позивач у цій справі, як платник відповідних грошових сум, з огляду на норми статті 1215 ЦК України, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

Не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю позивачем (Харківським обласним центром зайнятості в інтересах Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості) є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог, що також повністю узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 6 лютого 2019 року та правової позиції Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24 квітня 2019 року, у якій вже враховано зазначені висновки Об`єднаної палати.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Харківобленерго» з 21 грудня 2015 року на посаді сестри медичної (за сумісництвом). З 15 вересня 2022 року зі ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору, а 30 грудня 2022 року її звільнено з роботи за згодою сторін. При цьому з березня 2022 року дані про нарахування заробітної плати відсутні, тобто за цей період вона не отримувала заробітної плати з цього підприємства.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 зазначила, що у зв`язку з військовою агресією вона змушена була з дітьми евакуюватися із смт Золочів до Полтавської області, а згодом - до м. Богодухів. Їй за телефоном з Акціонерним товариством «Харківобленерго» повідомили, що оскільки вона не виходить на роботу, то її звільняють, на що вона погодилася і підтвердила, що на роботу не вийде, тому була впевнена, що вона звільнена, так як будь-яких виплат від них не отримувала. Водночас, портал «Дія» під час реєстрації повідомив про наявність її відношення до Акціонерного товариства «Харківобленерго». Проте службова особа Центру зайнятості запевнила її, що достатньо тих документів, які нею надані.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що сам факт не подання документів на підтвердження звільнення з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на момент, коли особа звернулася з заявою про допомогу, при цьому не працювала і не мала засобів до існування, не свідчить про недобросовісність цієї особи.

Право на соціальний захист є невід`ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України).

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Харківський обласний центр зайнятості, як суб`єкт владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю. Отже, не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю позивачем є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог.

У справі «Gaygusuz v. Austria, § 41» Європейський суд з прав людини установив, що право на невідкладну допомогу - допомогу за системою соціального забезпечення, пов`язану з виплатою внесків у фонд страхування на випадок безробіття - було, наскільки це передбачено чинним законодавством, майновим правом для цілей статті 1 Протоколу № 1, тобто є позитивним обов`язком держави, оскільки це положення застосовується без необхідності покладатися виключно на зв`язок між правом на невідкладну допомогу та зобов`язанням сплачувати «податки чи інші внески».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Казарін проти Італії» (заява ОСОБА_4 ОСОБА_5 ) № 4893/13) від 11 лютого 2021 рокусуд також установив, що держава фактично вже надала людині соціальну допомогу. Її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані статтею 1 Протоколу 1 Конвенції.

Ухвалюючи рішення у справі, встановивши відсутність правових підстав, передбачених частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги по безробіттю з огляду на відсутність недобросовісності з боку відповідачки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Харківського обласного центру зайнятості в особі Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості.

Докази та обставини, на які посилається Харківський обласний центр зайнятості в особі Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно достатті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 141 ЦПК Українита керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості в особі Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 10 червня 2024 року.