ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21427/23 пров. № А/857/4027/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Довгої О. І.суддів -Глушка І. В. Запотічного І. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі № 460/21427/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМК ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, недотримання скаржником вимог ст. 296 КАС України в частині сплати судового збору.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 08 березня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку усунення недоліків скарги в частині сплати судового збору.
В контексті підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник просить апеляційний суд врахувати те, що в період з 12 грудня 2023 року по 06 лютого 2024 року у Рівненській області 49 разів оголошувалась повітряна тривога, найдовша з яких тривала понад чотири години. Свої доводи підтверджує полкиканнями на інформацію з інтернет-ресурсу air-alarms.in.ua.
Крім того, зазначає, що Головне управління ДПС у Рівненській області є учасником у значній кількості справ, а в період з грудня по лютий, з врахуванням перебування працівників у відпустці та в стані тимчасової непрацездатності, супровід справ здійснювали лише 4 працівники.
Що ж до підстав для продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору, то скаржник покликається на несвоєчасне виділення бюджетних асигнувань.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від скаржника унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №473/2236/17, ухвала Верховного Суду від 06.06.2022 у справі № 140/10245/21).
Апеляційний суд з`ясував, що рішення суду першої інстанції від 05 грудня 2023 року вручено відповідачу, з його слів, 13 грудня 2023 року. Відтак, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно було подати у строк з 14 грудня 2023 року по 13 січня 2024 року включно.
Апеляційну скаргу відповідачем подано 15 лютого 2024 року (здано на пошту 06 лютого 2024 року), тобто після закінчення строку, встановленого ст. 295 КАС України.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Апеляційний суд звертає увагу на інформацію з ресурсу air-alarms.in.ua, до якої апелює й скаржник, та зазначає, що середня тривалість тривог у період вказаний скаржником у Рівненській області становила 01 годину 19 хвилин, а найдовша тривога, яка тривала більше чотирьох годин, була оголошена 29 грудня 2023 року о 01 годині 31 хвилині, тобто в неробочий час. Крім того, згідно даних ресурсу тривоги оголошувались не щодня, не завжди у робочий час чи день, зазвичай не були значної тривалості. Отже, тривалість робочого часу дозволяла звернутися до поштового відділення та надіслати апеляційну скаргу вчасно або скористатись системою ЄСІТС для її подання в електронний спосіб.
Щодо покликань на відсутність достатньої кількості працівників, як одну з причин несвоєчасного подання скарги, то апеляційний суд зазначає наступне.
Скаржник є органом виконавчої влади, який має свій апарат працівників, у зв`язку з чим непрацездатність одного із службовців є підставою для покладення виконання її посадових обов`язків на іншу особу, з огляду на що труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, враховуючи принцип належного урядування, державні (місцеві) органи загалом, зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а суб`єк владних повноважень, не повинна/ний отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У своїй заяві скаржник зазначає, що у штаті структурного підрозділу, до відання якого віднесено юридичний супровід справ, перебуває п`ять працівників. У період окреслений скаржником виконували свої обов`язки чотири працівники, тобто структурний підрозділ діяв практично у повному складі. Таким чином, покликання скаржника на недостатність трудових ресурсів апеляційний суд вважає необгрунтованими та спростованими самим же скаржником, а відтак такі обставини не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, враховуючи наведені вище міркування, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а відтак про відсутність для відкриття апеляційного провадження.
За наведеного висновку, апеляційний суд вважає, що заява про продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки не впливає на вирішення питання про відкриття апеляційного порвадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
відмовити Головному управлінню ДПС у Рівненській області у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Рівненській області від 15 березня 2024 року
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Рівненській області від 15 березня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі № 460/21427/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМК ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 21.03.2024 |
Номер документу | 117767210 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довга Ольга Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні