Постанова

від 07.03.2024 по справі 500/5159/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5159/23 пров. № А/857/23212/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н.В.;

за участю секретаря судового засідання Гранат В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління житлово - комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 500/5159/23 (головуючий суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль) за адміністративним позовом Управління житлово - комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року Управління житлово - комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради (далі позивач, Управління ЖКГ) звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" в якому просило визнати протиправними дії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 28.02.2023, за результатами якої складено акт від 21.06.2023 №05-21/3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, що містяться в листі 20.07.2023 №131905-14/1743-2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що з 27.03.2023 по 16.06.2023 Управлінням Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ за період з 01.01.2021 по 28.02.2023, за результатами якої складено акт від 21.06.2023 №05-21/3.

20.07.2023 Управлінням Держаудитслужби направлено позивачу листом №131905-14/1743-2023 вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень».

Не погоджуючись з вимогою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області «Про усунення виявлених ревізією порушень» викладену у листі листі №131905-14/1743-2023 від 20.07.2023, Управління ЖКГ звернулося до суду першої інстанції за захистом своїх прав.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальність «Авакс Проф» про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячи з мотивів викладених у апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу Управління ЖКГ, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" подало письмові пояснення щодо даного спору, в яких просить суд апеляційної інстанції врахувати їх при прийнятті судового рішення та задовольнити апеляційну скаргу позивача в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області відповідно до пункту 6.2.4.1 Плану проведення заходів Державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби України на І квартал 2023 року (том 1 а.с.134-136) та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.03.2023 №73-№77, виданих начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області відповідним спеціалістам Управління Держаудитслужби, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ за період з 01.01.2021 по 28.02.2023, про що складено акт №05-21/3 від 21.06.2023 (том 1 а.с.34-83).

Вказаною перевіркою відповідач встановив завищення вартості робітТОВ «Техно-Буд-Центр» на 309709,11 грн, ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс» на 78013,31 грн, ТОВ «Авакс Проф» на загальну суму 981605,80 грн.

Не погодившись з висновками відповідача, викладеними в акті ревізії, Управління ЖКГ 30.06.2023направило заперечення на акт (том 1 а.с.17-28). У відповідь Управління Держаудитслужби листом №131907-14/1734-2023 від 19.07.2023 надіслало Управлінню ЖКГ висновок на заперечення до акта перевірки, яким окремі заперечення прийняті частково, інші - відхилено (том 1 а.с.194-212).

У подальшому, Управління Держаудитслужби надіслало позивачу вимогу щодо усунення виявлених порушень №131905-14/1743-2023 від 20.07.2023 в якій вимагало:

1. розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Управління, винних у допущених порушеннях;

2. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 324376,51 грн в результаті завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Техно-Буд-Центр» - 246 363,20 грн, ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс» - 78013,31 грн, в тому числі стягнення збитків із вказаних товариств шляхом звернення із позовами до суду або шляхом забезпечення виконання ними робіт на вказані суми;

3. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 981650,80 грн в результаті завищення ТОВ «Авакс Проф» вартості виконаних робіт, в тому числі стягнення збитків із вказаного товариства шляхом звернення із позовом до суду;

4. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 7166,44 грн в результаті зайво перерахованих коштів Відділу технагляду Тернопільської міської ради, в тому числі стягнення збитків із вказаної установи шляхом звернення із позовом до суду, або шляхом забезпечені наданих ним послуг на вказану суму;

5. інвентаризацію активів та зобов`язань проводити відповідно до вимогстатті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язав затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879;

6. не допускати у подальшому порушення норм законодавства щодо проведення публічних закупівель.

Вважаючи протиправною вимогу відповідача №131905-14/1743-2023 від 20.07.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другоюстатті 2 КАС України.

Відтак суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувані пункти Вимоги відповідачем прийняті у відповідності до зазначених вище умов.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаєЗакон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частини першоїстатті 1 вказаного Законуздійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43(зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Як визначено частиною першоюстатті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина другастатті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення перевірки закупівель через утворені в установленому порядкутериторіальні органи, зокрема Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

Згідно з пунктом 7 частини першоїстатті 10 Закону № 2939-ХІІоргану державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною другоюстатті 15 Закону № 2939-XIIпередбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до підпунктів 16, 23 пункту 6 цього Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням державних фінансових ресурсів шляхом проведення перевірки закупівель та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявленої шкоди (збитків), завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

За приписамистатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частиниРішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд Українивисловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

У постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

У постанові від 22.12.2022 у справі № 826/13003/17 Верховний Суд зазначив, що обґрунтованість, в силустатті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. З метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов`язки позивача.

У цій же постанові Суд згадав постанову Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 822/2087/17 та зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першоїстатті 10 Закону № 2939-XII, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Отже, оскаржувана вимогаоргану державного фінансового контролю спрямована на корегування роботипідконтрольноїорганізації та приведення її у відповідність ізвимогамизаконодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосуєтьсявідшкодуваннявиявленихзбитків,завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вонинеможуть бути примусово стягнуті шляхомвимоги.Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення досудуз відповідним позовом.

Яквбачається з матеріалів справи, органом державного фінансового контролю була складенавимогапро:

«1. розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Управління, винних у допущених порушеннях;

2. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 324376,51 грн в результаті завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Техно-Буд-Центр» - 246 363,20 грн, ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс» - 78013,31 грн, в тому числі стягнення збитків із вказаних товариств шляхом звернення із позовами до суду або шляхом забезпечення виконання ними робіт на вказані суми;

3. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 981650,80 грн в результаті завищення ТОВ «Авакс Проф» вартості виконаних робіт, в тому числі стягнення збитків із вказаного товариства шляхом звернення із позовом до суду;

4. забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 7166,44 грн в результаті зайво перерахованих коштів Відділу технагляду Тернопільської міської ради, в тому числі стягнення збитків із вказаної установи шляхом звернення із позовом до суду, або шляхом забезпечені наданих ним послуг на вказану суму;

5. інвентаризацію активів та зобов`язань проводити відповідно до вимогстатті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язав затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879;

6. не допускати у подальшому порушення норм законодавства щодо проведення публічних закупівель».

З пояснень учасників справи судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи у суді невиконаною та фактично спірною залишається Вимога №131905-14/1743-2023 від 20.07.2023 лише в частині пункту 3, якою зобов`язано позивача забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 981650,80 грн в результаті завищення ТОВ «Авакс Проф» вартості виконаних робіт, в тому числі стягнення збитків із вказаного товариства шляхом звернення із позовом до суду.

Разом з тим, позивач оскаржує вимогу в цілому, бо вважає, що до її змісту включені пункти порушень, які були ним усунуті. Саме з цих підстав (включення до вимоги порушень, які ним усунуті) Управлінні ЖКГ вважає дії відповідача протиправними. Такі питання суд першої інстанції з`ясовував у ході судового розгляду справи, бо перша позовна вимога стосувалася визнання протиправними дій Управління Держаудитслужби з проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 28.02.2023, за результатами якої складено акт від 21.06.2023 №05-21/3, проте не містила конкретизації, яких саме дій та у чому вони виразилися, а також було відсутнє обґрунтування такої позовної вимоги.

Досліджуючи, коли ж фактично були усунуті порушені, виявлені ревізією, які включені до змісту оскаржуваної вимоги від 20.07.2023, а саме: до пункту 2 стосовно забезпечення відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 324376,51 грн в результаті завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Техно-Буд-Центр» - 246 363,20 грн, ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс» - 78013,31 грн; до пункту 4 - забезпечити відшкодування завданих міському бюджету збитків в сумі 7166,44 грн в результаті зайво перерахованих коштів Відділу технагляду Тернопільської міської ради, то такі були усунуті в червні 2023 року шляхом коригування сум у відповідних актах виконаних робіт виконавців робіт (ТОВ «Техно-Буд-Центр» та ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс») та через повернення коштів Відділом технагляду Тернопільської міської ради. Проте докази таких коригувань вартості будівельних робіт на момент завершення ревізії та прийняття оскаржуваної Вимоги від 20.07.2023 ще були відсутні в Управління ЖКГ, бо відповідні акти виконаних робіт не були надані виконавцями ТОВ «Техно-Буд-Центр» та ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс». Відтак, позивач не міг письмово підтвердити Управлінню Держаудитслужби про їх виконання.

До матеріалів справи позивачем долучено акти та документи про виконання пунктів 2 та 4 оскаржуваної Вимоги як докази того, що Управління ЖКГ усунуло порушення, виявлені ревізією, які включені до пунктів 2 та 4 оскаржуваної Вимоги від 20.07.2023 про відшкодування завданих міському бюджету збитків в результаті завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Техно-Буд-Центр» - 246363,20 грн, ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс» - 78013,31 грн,та збитків в сумі 7166,44 грн в результаті зайво перерахованих коштів Відділу технагляду Тернопільської міської ради, а також, що позивач інформував відповідача про виконання порушень в частині завищення вартості робіт по ТОВ «Техно-Буд-Центр», ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс», та, відповідно, зайво перерахованих коштів за проведений технагляд до прийняття оскаржуваного рішення.

На момент розгляду справи у суді першої інстанції підтверджено усунення позивачем порушень пунктів 2 та 4 оскаржуваної Вимоги від 20.07.2023, що додатково з наданням письмових пояснень та доказів ствердив представник відповідача (том 2 а.с.82-93, 118).

Щодо пунктів 1, 5, 6 оскаржуваної Вимоги, якими зобов`язано Управління ЖКГ розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Управління, винних у допущених порушеннях; інвентаризацію активів та зобов`язань проводити відповідно до вимогстатті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язав затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879; не допускати у подальшому порушення норм законодавства щодо проведення публічних закупівель, то апелянт не навів жодного обґрунтування їх протиправності і суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для їх скасування.

Щодо пункту 3 Вимоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Управлінням ЖКГ укладено із ТОВ «Авакс Проф» договори, в яких пропозиції до договірної ціни враховують розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єктів із класом наслідків СС1, та відповідно прийняті замовником, а саме:

договір № 215 від 07.06.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду, по вул. Корольова, 6 в м. Тернополі» вартістю 900000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС1 (8,33 та 4,37 грн/люд.год. відповідно);

договір № 227 від 10.06.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду по вул. Живова, 14, 18 в м. Тернополі» вартістю 3050000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС1 (8,33 та 4,37 грн/люд.год. відповідно);

договір № 379 від 24.08.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі» вартістю 19190000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно);

договір № 386 від 31.08.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду| на вул. Торговиця, 14, 18 з влаштуванням тимчасової стоянки для легкових автомобілів в м. Тернополі» вартістю 6090000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС1 (8,33 та 4,37 грн/люд.год. відповідно);

договір № 457 від 27.09.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі» вартістю 19 150 000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно);

договір № 674 від 20.12.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі. Додаткові послуги» вартістю 1584000,00 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиланням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно);

договір № 691 від 20.12.2022, предметом якого є «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі. Додаткові послуги» вартістю 968 783,35 грн, що визначена відповідно до договірної ціни, у якій враховано розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат з посиленням на пункти 4.38 та 4.39 КНУ як для об`єкту із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно).

Для виконання робіт по благоустрою по кожному з об`єктів на замовлення Управління ЖКГвиготовлялась проектно-кошторисна документація (робочий проект), яка в подальшому затверджувалася начальником Управління.

Згідно з наданою для ревізії кошторисною документацією у кошторисних розрахунках на «Послуги з благоустрою населених пунктів - відновлення покриття міжбудинкового проїзду на вул. Торговиця, 14, 18 з влаштуванням тимчасової стоянки для легкових автомобілів в м. Тернополі (обстеження та технічна специфікація)», «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду по вул. Живова, 14, 18 в м. Тернополі (обстеження та технічна специфікація)», «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду по вул. Корольова, 6 в м. Тернополі» (виконані ТОВ «НТ Дорбудпроект») враховано показники прибутку та адміністративних витрат як для ремонтних робіт об`єкта благоустрою (7,65 та 3,89 грн/люд.год. відповідно).

У кошторисних розрахунках на «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі. Додаткові послуги», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі. Додаткові послуги» (виконані ТОВ «Тернопільводпроект») враховано показники прибутку та адміністративних витрат як об`єкту із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно).

Щодо зазначених вище договорів укладених з ТОВ «Авакс Проф» їх предметом є надання послуг з благоустрою території - або відновлення покриття прибудинкової території, або ліквідація підтоплення.

До кожного з договорів сторонами підписана договірна ціна, з зазначенням що така договірна ціна є динамічна, визначена відповідно до Настанов з визначення вартості будівництва.

Настанова щодо визначення вартості будівництва (кошторисні норми України), затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281.

Відповідно до п.1.1 ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далібудівництво).

Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Згідно з п.1.2 у цій Настанові терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

адміністративні витратизагальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт;

будівельні роботибудівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи;

договірна цінакошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі;

інвесторська кошторисна документаціясукупність кошторисів, кошторисних розрахунків, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, зведених кошторисних розрахунків вартості об`єкта будівництва або його черг, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації;

кошторисний розрахуноккошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів витрат, які згідно з вихідними даними на проектування необхідні для здійснення будівництва і не враховані кошторисними нормами (витрати на перевезення працівників будівельних організацій автомобільним транспортом, витрати на відрядження працівників будівельних організацій на об`єкт будівництва, витрати на організацію робіт вахтовим методом тощо);

кошторисні нормативинормативні показники витрат ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин та механізмів, витрат матеріалів, виробів і комплектів), встановлені на прийняті вимірники будівельних робіт, виражених у натуральних (фізичних) одиницях виміру;

нормативні показники (вартісні, відсоткові, індексні, ресурсні) встановлені на прийняті одиниці виміру робіт (послуг) у будівництві.

Пунктом 2.5 Настанов визначено, що вартість будівництва визначається: 1) на стадії проектування Ї у складі інвесторської кошторисної документації; 2) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною)); 3) на стадії проведення взаєморозрахунківшляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Настанови складаються з окремих розділів. Розділ ІІІ стосується визначення вартості будівництві при складанні інвесторської кошторисної документації, розділ IV - визначення окремих складових вартості об`єкта будівництва на етапі складання інвесторської кошторисної документації, розділ V - визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни).

Відповідач за результатами перевірки звертає увагу на порушення позивачем пунктів 4.38 та 4.39 Настанов, а також 5.17 та 5.30.

Пункти 4.38 та 4.39 знаходяться у розділі IV, яка регламентує порядок визначення окремих складових вартості об`єкта будівництва на етапі складання інвесторської кошторисної документації, зокрема, визначення прибутку при складанні інвесторської кошторисної документації (кошторисний прибуток)та адміністративних витрат при складанні інвесторської кошторисної документації.

Пункт 4.38 Настанов вказує на те, що розмір прибутку залежить від класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що входять до складу комплексу (будови), складності виконання будівельних робіт, строків будівництва, умов його фінансування, кон`юнктури ринку трудових ресурсів та будівельних організацій, спроможних виконати будівельні роботи на об`єкті будівництва тощо. Базою для обчислення прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. Кошторисний прибуток в інвесторській кошторисній документації враховує економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних робіт. Кошторисний прибуток враховується при здійсненні будівництва: підрядним способом; господарським способом - якщо підприємство планує прибуток від такого виду діяльності.

Розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови, і зазначається в графах 4 та 7 зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва (додаток 7 цієї Настанови), виходячи з класу наслідків (відповідальності) об`єкта (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4, 5 та 6 таблиці додатку 25 цієї Настанови, для яких прибуток визначається на підставі відповідних показників).

У разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, передбачених для відповідного класу наслідків, який відповідає сукупним показникам всіх об`єктів, що входять до складу комплексу (будови) (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4, 5 та 6 таблиці додатку 25 цієї Настанови).

У свою чергу, у додатку 25 Настанови наведені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об`єкта за видами робіт. Так, показник у пунктах 2 та 3 таблиці стосується об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - показник 18,11 грн/люд.год, та об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - показник 8,33 грн/люд.год.

Показник у пунктах 4 та 5 таблиці стосується ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно-відновлювальних робіт на пам`ятках архітектури та містобудування, - показник 7,65 грн/люд.год та інших реставраційно-відновлювальний робіт, - показник 3,69 грн/люд.год.

У додатку 27 Настанови наведені показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру кошторисного адміністративних витрат будівельних організацій. У пунктах 2 та 3 таблиці наведений показник для об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - показник 5,06 грн/люд.год та об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - показник 4,37 грн/люд.год.

Показник у пункті 4 таблиці стосується ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно-відновлювальних робіт на пам`ятках архітектури та містобудування та складає 3,89 грн/люд.год.

Для визначення, які показники для визначення кошторисного прибутку та адміністративних витрат мають застосовуватися,суд має встановити до якої категорії об`єктів відносять замовлені Управлінням ЖКГ роботи.

Відповідно достатті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»клас наслідків (відповідальності) будівель і спорудце характеристика рівня можливої небезпеки для життя і здоров`я людей, які постійно або періодично будуть перебувати на об`єкті або зовні, а також матеріальних збитків або соціальних втрат, пов`язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно доЗакону України"Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони визначаються відповідно доЗакону України"Про охорону культурної спадщини"); об`єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно доЗакону України"Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно доЗакону України"Про оцінку впливу на довкілля"(крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно доЗакону України"Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно доЗакону України"Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об`єктів (будинку, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, ліній об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови)) під час їх проектування та будівництва встановлені ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».

У пункті 4.1. вказаного ДСТУ вказано, що клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, зокрема й тих, що входять до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не збігаються із зазначеними в завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Клас наслідків (відповідальності) може бути визначено для частини (відокремленої частини) об`єкта (пункт 4.3 ДСТУ).

Класи наслідків (відповідальності) об`єктів визначають незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків відмови об`єктів, наведеною в таблиці 1: можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті; можлива небезпека для здоров`я і життя людей (життєдіяльності), які перебувають зовні об`єкта; обсяг матеріальних збитків та/або соціальних втрат; можливість припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж. Класи наслідків (відповідальності) об`єктів установлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. За рішенням замовника може бути прийнято вищий клас наслідків (відповідальності) об`єкта, ніж визначений за розрахунком, окрім об`єктів, споруджуваних за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (пункт 4.4 ДСТУ).

У матеріалах справи міститься кошторисна документація (робочі проекти) по кожному з об`єктів. У жодному робочому проекті проектною організацією не віднесено роботи по благоустрою населених пунктів у вигляді відновлення покриття та ліквідація підтоплення до класів наслідків СС1 чи СС2 (том 2 а.с.220- 242, том 3, том 4 а.с.1-187).

У кошторисних розрахунках на «Послуги з благоустрою населених пунктів - відновлення покриття міжбудинкового проїзду на вул. Торговиця, 14, 18 з влаштуванням тимчасової стоянки для легкових автомобілів в м. Тернополі (обстеження та технічна специфікація)», «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду по вул. Живова, 14, 18 в м. Тернополі (обстеження та технічна специфікація)», «Послуги з благоустрою - відновлення покриття міжбудинкового проїзду по вул. Корольова, 6 в м. Тернополі» (виконані ТОВ «НТ Дорбудпроект») враховано показники прибутку та адміністративних витрат як для ремонтних робіт об`єкта благоустрою (7,65 та 3,89 грн/люд.год. відповідно).

Натомість у кошторисних розрахунках на «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення КНС № 7 по вул. Галицькій і транспортної розв`язки вулиць Збаразька -Галицька - Вояків Дивізії Галичина - Бродівська в м. Тернополі. Додаткові послуги», «Послуги з благоустрою - ліквідація підтоплення території від вул. Енергетична до АТП 16127 на вул. Галицькій в м. Тернополі. Додаткові послуги» (виконані ТОВ «Тернопільводпроект») враховано інші показники прибутку та адміністративних витрат як для об`єктів із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно).

Приймаючи у подальшому для використання дані кошторисні розрахунки як очікувану вартість предмета закупівлі, Управління ЖКГ передбачило таку вартість з завищенимипоказники прибутку та адміністративних витрат як для об`єктів із класом наслідків СС2.

По кожному з семи об`єктів робіт виконавцем виступило ТОВ «Авакс Проф». Зі змісту договірної ціни по кожному з семи об`єктів вбачається, що виконавцем для її розрахунку використано показники прибутку та адміністративних витрат як для об`єктів із класом наслідків СС1 (8,33 та 4,37 грн/люд.год. відповідно) або як для об`єктів із класом наслідків СС2 (18,11 та 5,06 грн/люд.год. відповідно).

Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) регламентує розділ V Настанов.

Пункт 5.1 цього розділу Настанов визначає, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків (пункт 5.2 розділу V Настанов).

Визначення адміністративних витрат при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) регламентує пункт 5.17 розділу V Настанов (зі змінами №1 від 30.04.2022), відповідно до якого адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови. У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунковоаналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат) або за показниками, наведеними у додатку 26 цієї Настанови. При обчисленні адміністративних витрат за показниками, наведеними у додатку 26 цієї Настанови, пункт 5.18 не застосовується.

Щодо визначення прибутку, то пункт 5.30 розділу V Настанов вказує, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховується економічно обґрунтований прибуток, який планується отримати від виконання робіт на об`єкті будівництва, який не може перевищувати 15 % від суми прямих і загальновиробничих витрат. На розмір прибутку впливає значна кількість факторів, у тому числі такі: 1) вид будівництва; 2) технічна та технологічна складність об`єкта будівництва, складність виконання будівельних робіт; 3) тривалість будівництва; 4) спосіб фінансування об`єкта будівництва; 5) кон`юнктура ринку трудових ресурсів та будівельних організацій, спроможних виконати роботи по об`єкту будівництва в даному регіоні тощо.

Беручи до уваги вище наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку, при визначенні вартості виконання робіт (надання послуг) по договорах на роботи по благоустрою населених пунктів Управлінням ЖКГ на етапі складання кошторисної документаціїбули порушенні пункти 4.38, 4.39 Настанов в частині застосування показників кошторисного прибутку та адміністративних витрат та на етапі прийняття позивачем як замовником пропозицій від виконавця робіт ТОВ «Авакс Проф», укладенні договорів та погодженні договірної ціни, по якій показники кошторисного прибутку та адміністративних витрат застосовані з порушенням пунктів 5.17, 5.30 Настанов. Як наслідок, у подальшому відповідні величини кошторисного прибутку та адміністративних витрат застосовані при складанні актів форми № КБ-2в, прийняті та оплачені Управлінням ЖКГ, що мало наслідком завищення вартості виконаних робіт (наданих послуг).

У відповідності дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління житлово - комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 500/5159/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 18 березня 2024 року.