Постанова

від 19.03.2024 по справі 813/3737/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

справа № 813/3737/16

адміністративне провадження № К/9901/38228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 (суддя: Грень Н.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017(судді: Кухтей В.В, Нос С.П., Яворський І.О.)

у справі № 813/3737/16

за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області

до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області,

треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області, Департамент фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансове управління Дрогобицької міської ради,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» (далі - позивач, КП «Дрогобичводоканал»» звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007981501 від 10.10.2014, № 0007971501 від 10.10.2014, № 0008851501 від 17.11.2014, № 0008861501 від 17.11.2014, № 0011201501 від 15.12.2014, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ № 0003781501 від 29.01.2015, № 0003791501 від 29.01.2015, № 0010391501 від 03.09.2015, якими підприємство було зобов`язано сплатити штраф за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що погашення заборгованості позивача по податку на додану вартість відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості за спірний період в тарифах, як було передбачено Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «;Про Державний бюджет України на 2015 рік» та в порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України № 30 та № 375. З огляду на те, що розрахунок позивача з бюджетом здійснювався на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з бюджету, обставини щодо вини позивача, на його думку, не підтверджуються, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з ПДВ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що погашення заборгованості позивача по податку на додану вартість відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «;Про Державний бюджет України на 2015 рік» та в порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України № 30 та № 375. При цьому, суди зауважили, що ці кошти є бюджетними і в силу Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Бюджетного кодексу України на них не застосовується штрафна санкція.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в актах перевірок, при цьому зазначивши, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки позивачем порушено терміни сплати самостійно визначених грошових зобов`язань.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача, а також пояснення третіх осіб до Суду, не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

10.10.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю окремих об`єктів і операцій Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено камеральну перевірку-звірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 10.10.2014 №15-01/03348910 (том 1 а.с. 6), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки сплатив суму податкового зобов`язання із затримкою 30 календарних днів у розмірі 186380,00 грн. по податкових деклараціях (граничний термін сплати - 30.08.2014, сплачено борг - 30.09.2014); із затримкою сплати узгодженої суми податкового зобов`язання 19 днів (граничний термін сплати - 30.08.2014, сплачено борг - 19.09.2014) в сумі 31000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:

від 10.10.2014 № 00371200, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20%, що становить 37276,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання(том 1 а.с. 8);

від 10.10.2014 №0007981501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10%, що становить 3100,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання (том 1 а.с. 7).

Також, 17.11.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю окремих об`єктів і операцій Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено камеральну перевірку-звірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 17.11.2014 № 651/15-01/03348910 (том 1 а.с. 121), в якому зазначено про порушення позивачем вимог ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки позивач несвоєчасно сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість по терміну сплати 30.08.2014 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року (вх. №9048359224 від 20.08.2014) в сумі 750251,00 грн., по терміну сплати 30.09.2014, згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (вх. №90564013967 від 19.09.2014) в сумі 186376,00 грн., по терміну сплати 30.10.2014 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року (вх. №9060418017 від 20.10.2014) на суму 528776,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:

від 17.11.2014 № 0008851501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20%, що становить 143069,79 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 715348,95 грн. (том 1 а.с. 123);

від 17.11.2014 № 0008861501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10%, що становить 12155,01 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 121550,01 грн. (том 1 а.с. 124).

12.12.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю окремих об`єктів і операцій Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку-звірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 12.12.2014 № 823/15-01/03348910 (том 1 а.с. 47).

В акті перевірки зафіксовано, що позивач, в порушення ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість по терміну сплати 30.10.2014 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року (вх. № 9060418017 від 20.10.2014) в сумі 407225,90 грн., по терміну сплати 06.11.2014 згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року (вх. № 9064172678 від 06.11.2014) в сумі 1400,00 грн., по терміну сплати 24.11.2014 згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року (вх. № 9068555060 від 24.11.2014) в сумі 89544,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0011201501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10%, що становить 49817,04 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 498170,40 грн.(том 1 а.с. 48)

Також, 27.01.2015 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю окремих об`єктів і операцій Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено камеральну перевірку-звірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 27.01.2015 № 298/15-01/03348910 (том 1 а.с. 80).

В акті перевірки зафіксовано, що позивач, в порушення ст.57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість по терміну сплати 24.11.2014 згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року (вх. № 9068555060 від 24.11.2014) в сумі 51518,50 грн., за березень 2014 року (вх. № 9068559129 від 24.11.2014) в сумі 111920,00 грн., за квітень 2014 року (вх. №9068555414 від 24.11.2014) в сумі 108653,00 грн., за травень 2014 року (вх. №9068555817 від 24.11.2014) в сумі 114318,00 грн., за червень 2014 року (вх. №9068556155 від 24.11.2014) в сумі 108689,00 грн., по терміну сплати 30.11.2014 згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (вх. № 9067666692 від 20.11.2014) на суму 266568,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:

від 29.01.2015 № 0003781501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20%, що становить 99019,70 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 495098,50 грн. (том 1 а.с. 82);

від 29.01.2015 № 0003791501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10%, що становить 26656,80 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 266568,00 грн.(том 1 а.с. 83).

Також, 03.09.2015 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю окремих об`єктів і операцій Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку-звірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 03.09.2015 № 821/15-01/03348910 (том 1 а.с. 29)

В акті перевірки зафіксовано, що позивач, в порушення ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість по терміну сплати 30.12.2014 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року (вх. № 9073629531 від 19.12.2014) в сумі 7116,00 грн., по терміну сплати 05.01.2015 згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за листопад 2014 року (вх. № 9000002830 від 05.01.2015) в сумі 1798,00 грн., по терміну сплати 30.01.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року (вх. №9078543666 від 20.01.2015) в сумі 221326,00 грн., по терміну сплати 02.03.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року (вх. №9020189600 від 20.02.2015) на суму 657437,00 грн., по терміну сплати 30.03.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (вх. №9045033994 від 20.03.2015) на суму 456742,00 грн., по терміну сплати 30.04.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року (вх. № 9073977832 від 20.04.2015) на суму 262900,00 грн., по терміну сплати 30.05.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року (вх. № 9101443710 від 20.05.2015) на суму 396001,00 грн., по терміну сплати 30.06.2015 згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (вх. № 9129875749 від 22.06.2015) на суму 277720,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2015 № 0010391501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20%, що становить 456207,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 2281040,00 грн.(том 1 а.с. 31).

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 14 та п. 15 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження: 14) надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній пунктом 24 статті 14 цього Закону; 15) надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на додану вартість, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній пунктом 24 статті 14 цього Закону, у таких підприємств.

Згідно з п. 24 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що у 2014 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 14, 15, 16, 17 і 20 статті 11, пунктом 5 статті 12 та пунктом 10 статті 13 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок № 30).

Відповідно до п. 1 Порядку № 30 ці Порядок та умови визначають механізм надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), у тому числі на компенсацію різниці в тарифах на виробництво теплової енергії для населення на теплогенеруючих установках (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій і атомних електростанцій) з використанням будь-яких видів палива та енергії, крім природного газу (далі - компенсація), за рахунок джерел, зазначених у пунктах 14-17 і 20 статті 11, пункті 5 статті 12 і пункті 10 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Також, відповідно до п. 8 та п. 9 ст. 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2015 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України із врахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та абзацом четвертим пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" цього Закону, а також такі надходження: 8) надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній пунктом 16 статті 14 цього Закону; 9) надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на додану вартість, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній пунктом 16 статті 14 цього Закону, у таких підприємств.

Тоді як відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2015 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок № 375).

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку № 375 ці Порядок та умови визначають механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування , за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Пунктом 2 Порядку № 375 встановлено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Згідно з п. 3 Порядку № 375 підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.

Пунктом 11 Порядку № 375 визначено, що Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1132 від 15.12.2010 і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном. Розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Відтак, колегія суддів зазначає, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між витратами, понесеними в результаті надання підприємством відповідних комунальних послуг, та встановленими тарифами.

Водночас проведення взаєморозрахунків із погашення заборгованості можливе лише на підставі договору, який укладається підприємствами, що, зокрема, надавали послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, та шляхом послідовного виконання зобов`язань учасниками розрахунків. Крім того, за умовами такого договору сторона може перераховувати до загального (спеціального) фонду державного бюджету кошти, зокрема, для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №820/4728/17 та від 12.12.2019 у справі № 810/4448/18.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Головним управлінням Державного казначейства України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та КП «Дрогобичводоканал» укладалися договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30, а саме: № 13/65 від 02.09.2014 (том 1 а.с. 178-181) та № 13/100 від 03.11.2014 (том 1 а.с. 183-186) про проведення Сторонами договору взаєморозрахунку відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до умов яких, предметом вказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 24 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до Порядку та умов. Сума договору становила 864 245,50 грн. (том 1 а.с. 178) та 527685,61 грн. (том 1 а.с. 183).

Згідно з п. 7 договорів, сторона остання - КП «Дрогобичводоканал» після отримання цих коштів від Фінансового управління Дрогобицької міської ради перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій і пені) з податку на додану вартість підприємства на вказану суму.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2014 кошти у сумі 864 245,50 грн відповідно до договору № 13/65 від 02.09.2014 були перераховані КП «Дрогобичводоканал» відповідачу на підставі платіжного доручення № 3 (том 1 а.с. 182), тоді як кошти у сумі 527685,61 грн. відповідно до договору № 13/100 від 03.11.2014 перераховані на підставі платіжного доручення від 28.11.2014 № 4 (том 1 а.с. 187).

Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що зважаючи на узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, на підставі довідки про податкову заборгованість з податку на додану вартість, 02.12.2014 між Територіальним органом Казначейства у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Трускавецької міської ради, ТзОВ «Трускавецький водоканал» та КП «Дрогобичводоканал» було укладено договір № 13/127 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 04.06.2014 (том 1 а.с. 192-194), відповідно до умов якого предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 24 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до Порядку та умов, сума якого становила 1019227,03 грн.

Згідно з п. 8 вказаного договору, сторона остання - КП «Дрогобичводоканал» після отримання цих коштів від ТзОВ «Трускавецький водоканал» перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість підприємства на вказану суму.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2014 кошти у сумі 1019227,03 грн. були перераховані КП «Дрогобичводоканал» на підставі платіжного доручення № 7 (том 1 а.с. 195).

Крім того, Суд зазначає, що як встановлено судами попередніх інстанцій, між Територіальним органом Казначейства у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Трускавецької міської ради, ТзОВ «Трускавецький водоканал» та КП «Дрогобичводоканал» було укладено договір № 13/24 про організацію взаєморозрахунків від 22.07.2015 (том 1 а.с. 188-190) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 про проведення Сторонами договору взаєморозрахунку відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до умов якого предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 16 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов. Сума договору становила 2478131,74 грн.

Згідно з п. 8 вказаного договору, сторона остання - КП «Дрогобичводоканал» після отримання цих коштів від КП «Бориславводоканал» перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість підприємства на вказану суму.

Відповідно до п. 10 цього ж договору, позивач взяв на себе зобов`язання перерахувати кошти як сплату податкового боргу.

Як видно з матеріалів справи, 01.09.2015 кошти у сумі 2478131,74 грн були перераховані позивачем відповідачу на підставі платіжного доручення (том 1 а.с. 191).

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність вини КП «Дрогобичводоканал» в порушенні граничного строку сплати до бюджету суми самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки погашення податкового боргу здійснено з урахуванням штрафних санкцій та пені, а відтак відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій, визначених в оспорюваних рішеннях.

Слід також зауважити, що погашення заборгованості позивача по податку на додану вартість відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та в порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України № 30 та № 375.

Колегія судів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 30 та від 04.06.2015 № 375 є спеціальними (містить спеціальну процедуру погашення заборгованості), яка підлягає застосуванню для вирішення подібних правовідносин на противагу статті 126 ПК України.

При цьому, суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом не було взято до уваги, що податковий борг, з якого нараховувались штрафні санкції, виник через невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 813/3737/16 залишити без змін,

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк