Ухвала

від 19.03.2024 по справі 641/6173/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/364/2024 Справа № 641/6173/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Богдан М.В.

за участю секретаря судових засідань Двірник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , третя особа: ПП «Віталія-Плюс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Максимов М.І.., 12.08.2021 року звернулася до суду із позовною заявою до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , третя особа: ПП «Віталія-Плюс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , третя особа: ПП «Віталія-Плюс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень перебувала в провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 .

У зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій на території Харківської області, та на виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу було передано до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.05.2023 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 27.06.2023 року зазначену цивільну справу прийнято в провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та її представник, повідомлені у встановленому законом порядку про судові засідання 01.08.2023 року, 03.10.2023 року, 28.11.2023 року, 07.02.2024 року, 19.03.2024 року до суду не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Крім того, судом 28.11.2023 року задоволено клопотання представника позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак останній в судове засідання 07.02.2024 року, 19.03.2024 року в режимі відеоконференції не з`являвся, до відеоконференції не підключався, про наявність технічних проблем, що унеможливлюють його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суду не повідомляв.

Разом з тим, представник позивача адвокат Максимов М.І. зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС, де отримав ухвалу суду про задоволення його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та неодноразово повідомлявся про дати судових засідань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та її представник не подавали до суду клопотань (заяв), в яких би просили слухати справу за їх відсутності, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання, не надали.

Відповідно до частини 1статті 43ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу і їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 223 ЦПК України, в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК Українита ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Неявку позивача та її представника в судові засідання та не повідомлення про причини неявки в судові засідання суд вважає зловживанням своїми правами і не виконуванням своїх процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Неявка позивача чи її представника перешкоджає суду повно і всебічно з`ясувати обставини і розглядати справу по суті.

Судом враховується інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2012 р., згідно якого суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,223,257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доАТ «СенсБанк», ОСОБА_2 ,третя особа:ПП «Віталія-Плюс»про визнаннянедійсним договорукупівлі-продажунежитлових приміщень - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє її права повторно звернутися до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -М. В. Богдан