Ухвала

від 20.03.2024 по справі 307/4293/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6

Справа № 307/4293/23

Провадження № 1-кп/307/223/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

законного представника потерпілого ОСОБА_5

особи, стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6

законного представника особи, стосовно якої передбачається

застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів в режимі відеоконференцзв`язку клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071160000223 від 5 квітня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 5.04.2023 р., о 05 год. 55 хв., під час дії на всій території України воєнного стану запровадженого згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, знаходячись в травматологічному відділенні Комунального Некомерційного Підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області код ЄДРПОУ - 01992682, зайшовши в середину палати №1, звідки діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, карність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу викрав належний неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , мобільний телефон марки: «Apple» iPhone 6, сірого кольору, вартістю 1633,00 грн. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 00 коп.), який знаходився на тумбочці біля вхідних дверей з середини палати №1, під час заряджання. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_9 , завдав неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , матеріальних збитків на загальну суму 1633,00 грн. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 00 коп.).

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто в таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану.

Водночас, в ході досудового розслідування встановлено, що згідно висновку судово -психіатричної експертизи №238 від 17.08.2023, ОСОБА_6 , виявляє ознаки легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), що підтверджується анамнестичними відомостями про відставання у розумовому розвитку від однолітків, даними динамічного спостереження лікаря-психіатра, неодноразовими стаціонарними лікуваннями у психіатричних закладах, визнання його інвалідом ІІ групи по даному захворюванню, клінічними ознаками (малопродуктивний контакт, конкретність мислення, недорозвиток пам?яті та інтелекту у вираженому ступені, відсутність критики), що позбавляла його здатності у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, і позбавляє його здатності у теперішній час, розуміти значення своїх дій та керувати ними, за своїм психічним станом, потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а саме примусового лікування у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації останнього до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Потерпілий ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні 19 березня 2024 року, просив задовольнити клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 заходи медичного характеру, пояснивши при цьому, що претензій до останнього не має.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав, що подія про яку прокурор зазначив у клопотанні за його участі, мала місце.

Законний представник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_7 також не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації останнього до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, оскільки він дійсно потребує такого лікування.

Обставини щодо суспільно небезпечного діяння, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 окрім показань самого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 підтверджується сукупністю наступних зібраних доказів, досліджених та перевірених у судовому засіданні.

Показами потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні показав, що потрапив в ДТП та був поміщений на лікування до травматологічного відділення Комунального Некомерційного Підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області. Перебуваючи в палаті, він мав з собою власний мобільний телефон моделі «Apple» iPhone 6 та зарядний пристрій до нього. Зі слів матері йому стало відомо, що вказаний телефон разом з зарядним пристороєм, викрав ОСОБА_6 , до якого він претензій не має та цивільного позову не заявляє.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.04.2023 року, вбачається, що 05.04.2023 року, близько 05 год. 55 хв. ОСОБА_4 , лежав у спальні Тячівської РЛ та виявив відсутність свого мобільного телефону марки Айфон 6 з мобільним номером НОМЕР_1

Згідно з протоколом огляду місця події від 05.04.2023 року проведеного у період часу з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. та фототаблицею до протоколу огляду місця події, в травматологічному віділенні КНП «Тячівська районна лікарня», що в м. Тячів, вул. Нересенська, 48, Закарпатської області, встановлено місце події а саме: травматологічне віділення КНП «Тячівська районна лікарня». Вхід в травматологічне віділення здійснюється з території подвір`я з сторони приймального відділення. Зайшовши в приміщення коридору з правої сторони наявна палата №1, вхід до якої здійснюється через металопластикові двері. По середині кімнати наявні вмонтовані грати, які ділять приміщення на дві половини. За гратами з правої та лівої сторони наявні два ліжка. На лівому ліжку знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 . Зі слів ОСОБА_4 , його мобільний телефон знаходився на зарядці в розетці, дана розетка знаходиться біля вішалки на відстані одного метра від підлоги.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.04.2023 року вбачається, що свідок ОСОБА_10 бачила дану особу зображену на фото №3, коли зайшла в палату №1 травматологічного відділення. Серед пред`явлених до впізнання фотознімків, під фото №3 було розміщено фото ОСОБА_6 .

Висновком експерта №СЕ-19/107-23/3858-ТВ від 27.04.2023 року встановлено ринкова вартість мобільного телефону марки «Apple» iPhone 6, бувшого у використанні, з урахуванням ознак зносу станом цін на 05 квітня 2023 року, яка становить 1633,00 грн.

Згідно протоколу огляду речового доказу (відеозапису) від 08.05.2023 року проведеного у період часу з 16 год. 40 хв. по 18 год. 54 хв. та долучених до нього скриншотів вбачається, що під час перегляду відеозапису, який також безпосередньо досліджено в судовому засіданні вбачається, що на відеозаписі під назвою «7-1», тривалістю 1,26 хвилина, видно, як невідома особа одягнена в чорну кофту з капюшоном з білою серединою, та чорні джинси заходить в середину приміщення адмінбудівлі Тячівської РЛ, а саме: в приміщення між травматологічним та реанімаційним відділенням, де підійшовши до стільчика в той момент коли в середину заходить невідома особа, яка витягає зарядний пристрій з розетки та забирає мобільний телефон сідає на стільчики, після чого вказана вище особа виходить з середини даного приміщення, а саме заходить до травматології. Згідно відеозапису під назвою «8», тривалістю 0,58 секунд, вказана вище особа повертається в середину травматологічного відділення. На відеозаписі під назвою «9», тривалістю 1,15 хвилин, вказана вище особа ходить по травматологічному відділенні та заходить в одну із палат відділення. На відеозаписі під назвою «10», тривалістю 0,23 секунди дана особа виходить з вказаної вище палати та прямує далі по коридору, при цьому щось ховаючи в шкарпетку правого кросівка. На відеозаписі під назвою «11», тривалістю 2,24 хвилини, особа заходить в одну з палат звідки виходить тримаючи чоловічу курточку в руках. На відеозаписі під назвою «12», тривалістю 1,01 хвилина, особа повертається з курточкою в руках до палати відкриває двері та після чого вибігає з травматологічного відділення. На відеозаписі під назвою «15», тривалістю 2,20 хвилини, особа заходить до палати під №1. На відеозаписі під назвою «16», тривалістю 0,53 секунд, особа виходить з палати №1 травматологічного відділення з мобільним телефон сірого кольору і білим зарядним пристроєм в руках, після чого з палати показується свідок ОСОБА_10 , та дивиться в слід даної особи, після чого заходить в середину палати. На відеозаписі під назвою «18», тривалістю 0,35 секунд, свідок ОСОБА_10 , виходить з палати та слідує за особою яка викрала мобільний телефон від її сина. В ході досудового розслідування встановлено, що дана невідома особа описана в протоколі та яка здійснила крадіжку мобільного телефону марки: «Iphone 6», є раніше судимий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_1 .

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису файл під назвою №16 видно, як особа схожа за статурою на ОСОБА_6 о 5 год. 55 хв. входить до приміщення палати звідки через виносить речі, серед яких чітко видно дроти зарядного пристрою.

Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_11 , DVD-R, з відеозаписами в кількості двадцять п`ять штук з камер відеонагляду з Тячівської районної лікарні, що розташована за адресою м. Тячів, вул. Нересенська, 48 - визано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.06.2023 року вбачається, що свідок ОСОБА_12 впізнає особу зображену на фото №4. Серед пред`явлених до впізнання фотознімків, під фото №4 було розміщено фото ОСОБА_6 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.06.2023 року вбачається, що свідок ОСОБА_13 впізнає особу зображену на фото №1. Серед пред`явлених до впізнання фотознімків, під фото №1 було розміщено фото ОСОБА_6 .

Дослідивши у судовому засіданні зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою і доводять вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про яке зазначено у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Вивченням особи ОСОБА_6 встановлено, що він не працює, раніше притягався до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання посередньо, на обліку у лікаря фтизіатра та нарколога не перебуває та перебуває з 2002 року на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, має другу групу інвалідності.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №238 від 17.08.2023, ОСОБА_6 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), що підтверджується анамнестичними відомостями про відставання у розумовому розвитку від однолітків, даними динамічного спостереження у лікарні-психіатра, неодноразовими стаціонарними лікування у психіатричних закладах, визнання його інвалідом ІІ групи по даному захворюванню, клінічними ознаками (малопродуктивний контакт, конкретність мислення, недорозвиток пам`яті та інтелекту вираженому ступені, відсутність критики), що позбавляла його здатності у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, і позбавляє його здатності у теперішній час, розуміти значення своїх дій та керувати ними, за своїм психічним станом, потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а саме примусового лікування у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Відповідно до ст. 18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність чи обмежену осудність і викликають потребу у застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ч.1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 513 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_6 в стані неосудності, яке згідно з ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, за своїм психічним станом ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час виявляє ознаки легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), що підтверджується анамнестичними відомостями про відставання у розумовому розвитку від однолітків, даними динамічного спостереження у лікарні-психіатра, неодноразовими стаціонарними лікування у психіатричних закладах, визнання його інвалідом ІІ групи по даному захворюванню, клінічними ознаками (малопродуктивний контакт, конкретність мислення, недорозвиток пам`яті та інтелекту вираженому ступені, відсутність критики), не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, тож потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну установу зі звичайним наглядом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню, оскільки останній вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності і до нього можливо застосувати примусові медичні заходи у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом згідно з висновком судово-психіатричного експерта, оскільки за своїм психічним станом та характером вчиненого суспільно небезпечного діяння він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Цивільного позову не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 372, 376, 512, 513, 516 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродження та мешканця АДРЕСА_1 , який вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Речові докази: оптичний DVD-R диск з відеозаписами з камер нагляду Тячівської районної лікарні, що розташована за адресою м. Тячів вул. Нересенська, 48 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Головуючий ОСОБА_1