Ухвала

від 07.02.2024 по справі 753/21495/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21495/21

провадження № 2/753/2190/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Вітер В.М., розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року адвокат Даниленко П.О., який представляє інтереси ОСОБА_2 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визнати недійсним заповіт від 12 квітня 2021 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Людмилою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №744, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний заповіт ОСОБА_3 не підписував або підписав під тиском з боку відповідача, оскільки мав борг перед нею, а отже волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/21495/21 за правилами загального провадження, призначено справу до розгляду.

28 липня 2022 року представник позивача подав заяву про зміну (доповнення) підстав позову, зазначивши, що під час складання заповіту ОСОБА_3 внаслідок хвороби міг перебувати у стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року у зв`язку з витребуванням доказів відкладено розгляд справи на 10 листопада 2022 року.

10 листопада 2022 року розгляд справи відкладено на 08 грудня 2022 року.

08 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 24 лютого 2023 року.

19 грудня 2022 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І. надійшов лист, в якому вказує про неможливість надання оригіналів документів, посилаючись на те, що документи містять охоронювану законом таємницю, та можуть бути надані лише на виконання вимог ухвали слідчого судді на підстав ст. 163 КПК України. Одночасно надала копії документів.

03 січня 2023 року від Міністерства закордонних справ України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

16 лютого 2023 року та 20 лютого 2023 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І. надійшли заяви про розгляд справи без її участі.

Ухвалами Дарницького районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року та 04 травня 2023 року у зв`язку з витребуванням доказів відкладено розгляд справи.

24 травня 2023 року від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Білоцерківської міської ради надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року призначено у цивільній справі № 753/21495/21 посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження на час проведення судової експертизи зупинено.

16 січня 2024 року до суду надійшов висновок судового експерта від 09 січня 2024 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07 лютого 2024 року.

Представник позивача у підготовче засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Треті особи в судове засідання не прибули, до початку судового засідання подали заяви про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки неявка представника не перешкоджає вирішенню питань підготовчого провадження, зокрема вирішення клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи та витребування медичної документації ОСОБА_3 .

Клопотання про призначення експертизи мотивоване тим, що відповідач не є родичем батька позивача та не має з ним жодних родинних відносин, а тому у позивача є сумніви щодо того, що заповіт, складений в інтересах ОСОБА_1 був підписаний саме батьком позивача - ОСОБА_3 , або ж у стані, в якому він не міг в достатній мірі керувати своїми діями.

На підставі вказаних обставин позивач припускає, що в момент підписання заповіту він перебував в стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки з протоколу МРТ від 13.04.2021 вбачається, що в померлого є ознаки судинної енцелопатії за візуальною шкалою Fazekas grade 2, церебральної атрофії, що на думку позивача може свідчити про неможливість спадкодавця належним чином керувати його діями.

За таких обставин представник позивача вважає, що з метою правильного та всебічного розгляду справи необхідним є проведення посмертної судово-психіатричної експертизи по дослідженню наявності психічного захворювання спадкодавця на момент складання заповіту, у зв`язку з чим він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Представник відповідача не заперечував проти заявленого клопотання.

Суд, розглянувши клопотання позивача про проведення експертизи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним заповіту, складеного 12 квітня 2021 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Людмилою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №744, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, зокрема, посилається на те, що спірний заповіт ОСОБА_3 вчинив у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг ними керувати.

За правилами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Призначення експертизи судом є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (стаття 105 ЦПК України).

Положеннями статті 1257 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до частин першої та другої вказаної норми, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і в частині третій статті 203 ЦК України.

Як передбачено частиною першою статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїй дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Тобто, для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідне обов`язкове призначення судово-психіатричної експертизи. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме в момент укладення заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) виклав висновок про застосування норми права, відповідно до якого підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225 ЦК України може бути абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 372/830/17-ц (провадження № 61-39444св18), від 22 травня 2019 року в справі № 234/9293/14-ц (провадження № 61-2968св19) та від 06 лютого 2020 року у справі № 495/538/16-ц (провадження № 61-43716св18).

У постанові від 30 серпня 2023 року у справі № 317/1029/20 (провадження № 61-11588св22) Верховний Суд зазначив, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїй дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

Частиною першою статті 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, підстави проведення експертизи, питання з яких експерт має надати висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, з урахуванням наведених вище норм процесуального права, враховуючи предмет спору та заявлені позивачем підстави визнання недійсним заповіту, суд вважає за необхідне призначити посмертну судово-психіатричну експертизу.

Згідно з частиною першою та третьою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Керуючись статтею 104 ЦПК України, враховуючи пропозиції сторін щодо експертної установи, суд вважає за доцільне доручити проведення експертизи експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Суд вважає за необхідне оплату за проведення судової експертизи покласти на позивача.

Як передбачено частиною третьою статті 107 ЦПК України, при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

У матеріалах справи наявні клопотання позивача про витребування у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка та Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медично допомоги» оригіналів матеріалів медичної картки (історії хвороб, листи призначення лікарських препаратів, результатів обстеження), а також всіх інших документів медичного характеру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які необхідні для проведення експертизи.

Представник відповідача не заперечував проти заявленого клопотання.

Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення цих клопотань представника позивача про витребування доказів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час проведення експертизи.

З огляду на викладене провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Керуючись статтями 76, 77, 103, 104, 252, 253, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у цивільній справі № 753/21495/21 посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на будь-який психічний розлад на момент складання заповіту від 12 квітня 2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Людмилою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №744?

- чи знаходився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в момент складання заповіту 12 квітня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Людмилою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №744, у будь-якому хворобливому стані, який би позбавляв його можливості усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?

- чи усвідомлював ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за своїм психічним станом значення своїх дій та (або) чи міг керувати ними на момент складання заповіту від 12 квітня 2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Людмилою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №744?

2. Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103).

Попередити експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків.

3. Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача ОСОБА_2 (представник - адвокат Даниленко П.О., адреса для листування: АДРЕСА_1 ; телефон НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Зобов`язати ОСОБА_2 попередньо оплатити вартість судової експертизи згідно із виставленим експертною установою рахунком.

4. Роз`яснити учасникам справи вимоги ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

5. З метою забезпечення проведення судової експертизи:

витребувати у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (код ЄДРПОУ 38806862, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 12-А) оригінали матеріалів медичної картки (історії хвороб, листи призначення лікарських препаратів, результатів обстеження тощо), а також всіх інших документів медичного характеру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 00184945, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 3) оригінали матеріалів медичної картки (історії хвороб, листи призначення лікарських препаратів, результатів обстеження тощо), а також всіх інших документів медичного характеру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані судом документи надіслати на адресу Дарницького районного суду міста Києва (місто Київ, вулиця О.Кошиця, 5-А) протягом десяти робочих днів з дня отримання ухвали суду.

У разі неможливості подати витребувані докази або неможливості подати такі докази у встановлені строки - повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Витребувані судом документи будуть невідкладно повернуті після проведення судової експертизи та надходження до суду висновку експерта.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Якусик