Вирок

від 19.03.2024 по справі 945/634/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/634/22

Провадження № 1-кп/945/298/24

ВИРОК

Іменем України

19 березня 2024 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12022152260000202, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шостаково Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення ОСОБА_4 визнаного судом доведеним.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану, 07.03.2022 року прийнято Закон України №2117-ІХ внесено зміни до Кримінального кодексу України, щодо посилення відповідальності за злочини за ст.185 Кримінального кодексу України.

Вказаним законом, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України викладено у новій редакції, а саме: «Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Так, 22.06.2022 року близько року о 14 годині 00 хвилин, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 з дозволу ОСОБА_7 , перебував за місцем мешкання останнього, а саме на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де вони вживали алкогольні напої у приміщенні кухні житлового будинку.

Закінчивши розпивати алкогольні напої, ОСОБА_7 , попрощавшись з ОСОБА_4 та не дочекавшись, коли останній залишить приміщення будинку, пішов відпочивати до спальної кімнати.

У цей час, у ОСОБА_4 раптово виник корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення точильного станку, який він напередодні бачив у приміщенні веранди житлового будинку, що розташований на території вищевказаного домоволодіння та подальшим його оберненням на свою користь.

З метою реалізації свого протиправного наміру направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, скориставшись тим, що його дії були не помітні для ОСОБА_7 та сторонніх осіб, 22.06.2022 року близько 14 години 05 хвилин, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, пройшов до приміщення веранди, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де у подальшому викрав точильний станок, вартістю 416 гривень 67 копійок, який належить ОСОБА_8 та був залишений останньою на тимчасове зберігання ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_4 із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_8 у розмірі 416 гривень 67 копійок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Позиція потерпілої ОСОБА_8 .

Потерпіла ОСОБА_8 надала заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без його участі. Одночасно зазначив, що матеріальні збитки їй відшкодовані; цивільний позов не заявляла. Проти затвердження між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості не заперечує.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

У даному кримінальному провадженні 06.07.2022 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережено визнати вину в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статті 75 КК України.

Крім того,прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгоджених виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, однак, в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України, вказане передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, також те, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчиненийзлочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовим доказом у даному кримінальному провадженні є точильний станок, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 . Питання щодо речового доказу слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-22/5213-ТВ від 14.07.2022 року у розмірі 1510 грн 24 коп. Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375, 468, 469, 472 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.06.2022 року, укладену у кримінальному провадженні №12022152260000202 від 06.07.2022року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 а обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-22/5213-ТВ від 14.07.2022 року у розмірі 1510 грн 24 коп

Речовий доказ точильний станок, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 вважати поверненим потерпілій.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим,його захисником,законним представникомвиключно зпідстав:призначення судомпокарання,суворішого,ніж узгодженесторонами угоди;ухвалення вирокубез йогозгоди напризначення покарання;невиконання судомвимог,встановлених частинамичетвертою,шостою,сьомою статті474КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

19.03.2024