Ухвала

від 28.01.2025 по справі 945/634/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/634/22

Провадження № 1-в/945/17/25

УХВАЛА

Іменем України

28 січня 2025 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання начальника Миколаївського районного відділу №1 філії Державної установи Центр пробації в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання у зв`язку з усуненням караності діяння ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шостакове Миколаївського району Миколаївської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Начальник Миколаївського районного відділу №1 філії Державної установи Центр пробації в Миколаївській, Донецькій, Луганській, Херсонській областях звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від покарання у зв`язку з усуненням караності діяння.

В судове засідання представник органу пробації не з`явився. При цьому, подав на електрону адресу суду заяву про розгляд подання без його участі. Одночасно зазначив, що подання підтримує.

Прокурор в судове засідання не прибув. Однак, надав на електрону адресу суду заяву про проведення судового розгляду за його відсутності; подання органу пробації підтримав.

Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) неявка в судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Частиною 4 статті 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оскільки сторони, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання не прибули, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Дослідивши подання та додані до нього документи, суд дійшов наступного.

Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19.04.2024 року затверджено угоду про визнання винуватості від 29.06.2022 року, укладену у кримінальному провадженні №12022152260000202 від 06.07.2022року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік; покладено обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набрав законної сили 19.04.2024 року.

Відповідно до частини 5 підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексудля відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становив 2481 грн 00 коп, а 50 відсотків його розміру становили 1240 грн 50 коп.

Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого наставала кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України у 2022 році становив 2481 грн (1240,50х2=2481 грн).

Сума заподіяних збитків, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення 22.06.2022 року становила 416 грн 67 коп.

Згідно з ч.1 ст.3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У відповідності до ч.6 ст.3 цього Кодексу, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, цим Законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, вартість майна якої на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У відповідності до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №278/1566/21 (постанова від 07.10.2024 року) дійшла висновку, що питання, які виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, оскільки вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна становить меншу суму за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме за 2481 грн 50 коп, зважаючи на норми ст.58 Конституції України, ст.3 та ст.5 КК України, діяння, за вчинення якого останній був засуджений, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання, в тому числі, про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання органу пробації слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 74 КК України, Закону України від 18.07.2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

постановив:

Подання начальника Миколаївського районного відділу №1 філії Державної установи Центр пробації в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях задовольнити.

ОСОБА_3 , засудженого вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19.04.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік звільнити від призначеного покарання у зв`язку із усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1

28.01.2025