Рішення

від 20.03.2024 по справі 947/23706/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 947/23706/23

провадження № 2/947/449/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.,

секретар суду помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 947/23706/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» звернулося до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою кристь заборгованість у розмірі 14 547,50 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 23.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5107344 про надання споживчого кредиту, за яким відповідач отримав Позику у розмірі 5000 грн. 00 коп., строком на 21 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики.

В подальшому, 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором № 5107344 від 23.11.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року.

Позивач стверджує, що відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, у зв`язку з чим наявне прострочення споживчого кредитування № 5107344 від 23.11.2021 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Літвіновій І.А.

Провадження у цивільній справі № 947/23706/23 відкрито ухвалою судді від 05.12.2023 року. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Сторонам встановлено строк для подання заявпо суті справи.

У встановлений строк до суду надійшли відзив та письмові заперечення позивача на позовну заяву з частковим визнанням позовних вимог в частині стягнення відсотків за період з 24.11.2021 року по 14.12.2021 року у сумі 997,50 грн. (вхід. № 68756 від 15.12.2023 та вхід. № 71680 від 29.12.2023).

19 грудня 2023 року представник позивача надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) по рахунку за карткою № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): - розширену виписку з зазначенням контрагента за період з 23.11.2021 року по 27.11.2021 року.

14.02.2024 року стороною позивача надано відповідь на відзив (вхід. № 10585).

Ухвалою суду від 15.02.2024 року розгляд справи по суті відкладено, строк вчинення процесуальних дій учасникам цивільної справи продовжено, прийнято відзив та письмові заперечення з частковим визнанням позовних вимог відповідача ОСОБА_1 на позов ТОВ «УМ Факторинг», прийнято відповідь на відзив позивача ТОВ «УМ Факторинг», встановлено відповідачустрок наподання запереченьна відповідь позивача п`ятнадцять днів з дня одержання копії ухвали. Також задоволено клопотання представника про витребування доказів.

Датою вручення ухвали від 15.02.2024 р. відповідачу є 04.03.2024 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-код 06002514450 84).

Станом на 20.03.2024 року заперечення від відповідача до суду не надходили. З клопотанням про продовження процесуального строку на вчинення окремих процесуальних дій відповідач до суду не звертався.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України, главою 71, параграфом 2, про кредитний договір.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 23.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5107344 про надання споживчого кредиту, за яким відповідач отримав позику у розмірі 5000 грн. 00 коп. строком на 21 днів шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення позики (відповідні ставки зазначені в п. 1.5.2. та 1.5.1. Договору).

В подальшому ТОВ «Авентус Україна» передало право вимоги за договором № 5107344 від 23.11.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу № 10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.04.2023 року.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору, зокрема визначено що договір може бути укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему, де здійснено належну ідентифікацію користувача (ч. 8), а завантаження документів для власної ідентифікації та підтвердження прийняття пропозиції (акцепт) умов в тому числі означає згоду з порядком створення електронних підписів та порядком ідентифікації особи (в контексті ч. 2 та 6 цієї статті). При цьому частина 12 чітко визначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» зазначає, що електронний правочин може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Сайт ТОВ «Авентус Україна» (https://creditplus.ua) у розділі «Юридична документація» містить Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (затверджено наказом Директора № 53-ОД від 19.01.2020 року).

Згідно цього документу (п. 2.14.) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі - процес надання Споживачем інформації та документів, який включає заповнення електронної анкети, реєстрацію банківських карток, надання електронних копій необхідних документів та зображень, підтвердження ознайомлення з електронними документами. Крім того відповідно до п. 3.7. клієнт підтверджує ознайомлення з цими правилами та вказує особисті засоби зв`язку. Тобто за допомогою системи чітко ідентифікується особа, що надала свої дані, а також номер телефону, який особа зазначила при такій ідентифікації.

Загалом порядок укладення договору в електронній формі визначається розділом 5.11.1 цих Правил. В подальшому клієнт повторно узгоджує суму та строк позики та надсилає заявки Товариству, яке після розгляду і затвердження такої заявки направляє особі оферту через ITC. Клієнт після ознайомлення з офертою натискає кнопку «погоджуюсь» (п. 5.11.1.16.), після чого на його засоби зв`язку надсилається Одноразовий ідентифікатор (код), який клієнт має ввести на сайті Товариства для підписання прийняття (акцепту) оферти.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, у якій визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://creditplus.ua/ для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив особу шляхом фото фіксації особи з ідентифікаційним документом, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

В подальшому для здійснення підпису відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор НОМЕР_3 у повідомлення, та відповідно відповідач ввів цей пароль у ITC, чим підтвердив акцептування Договору.

Тобто підписання договору № 5107344 про надання споживчого кредиту від 23.11.2021 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором с прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту. Окрім того замовлені кошти були переказані на рахунок Відповідача. Кошти були витрачені відповідачем, тому він в тому числі своїми діями підтвердив факт укладання договору.

Перерахування кредиту, відповідно до умов договору № 5107344, здійснювалося поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539) яка має відповідний дозвіл та на підставі договору № 087/20-П від 08.07.2020 року з ТОВ «Авентус Україна», що підтверджується листом від 18.04.2023 року, Вих. № 2546.

З листа від 18.04.2023 року (вих. № 2546) вбачається, що відповідачу було перераховано 5 000 грн., № транзакції 1024130191, номер замовлення - 25041751, номер картки НОМЕР_1 .

Також на виконання ухвали суду від 15.02.2023 року до суду надійшла запитувана інформація з АТ КБ «ПриватБанк», якою підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 . Також Банком надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 за період з 23.11.2021 року по 27.11.2021 року.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Договору становить 30 днів.

Згідно з п. 1.2 Договору споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.5.2. Договору встановлено, що позивач нараховує знижену процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування (без пролонгації), якщо в строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору, Споживачу у разі пролонгації договору або у разі прострочення Позивач нараховує стандартну процентну ставку у розмірі 1,90 % в день від суми кредиту за кожен день. При цьому визначено, що відсотки мають сплачуватись щомісячно.

Пункт 3.1. Договору визначено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Пункт 4.3.1 Договору засвідчує, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Пунктом 4.3.2. Договору підтверджено, що споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору.

Пунктом 7.4. Договору визначена відповідальність за порушення Споживачем своїх зобов`язань щодо неповернення кредиту або несплати відсотків за користування кредитом, зокрема штрафи.

Щодо тверджень відповідача про укладання кредитного договору терміном на 21 день суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, 23.11.2021 року між сторонами було укладено договір № 5107344 про надання споживчого кредиту. Договір підписаний відповідачем, що не заперечується ним, оскільки частково визнає позовні вимоги.

Відповідно до п. 1.4. Договору, строк кредиту становить 21 день. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору встановлюється порядок автопролонгації строку кредиту. Відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 Договору. Таким чином сторони у Кредитному договорі погодили два строки кредиту, а саме: 1. п. 1.4. Договору, строк кредиту 21 днів (з 24.11.2021р. по 14.12.2021р.). 2. п. 4.3.1. Договору, 90 (дев`яносто) календарних днів, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом (з 15.12.2021 року по 14.03.2022 року).

Отже оскільки у відповідача по закінченню строку кредитування 21 дня (п. 1.4. Договору), 14.12.2021 року на дату повернення кредиту була заборгованість на підставі п. 4.3. Договору відбулася автопролонгація на 90 днів до 14.03.2021 року.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 3 статті 625 ЦК України встановлено додатково, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки в порушення умов Договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав. За таких обставин відповідач несе відповідальність за невиконання зобов`язань, встановлених Договором та чинним законодавством України.

З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 14 547,50 грн., з яких: сума кредиту - 5 000 грн. (дата укладення договору 23.11.2021р.); 21 днів = 0,95% в день (пункт 1.5.2 договору, період 24.11.2021р. - 14.12.2021р.); 90 днів = 1.90% в день (пункт 1.5.1 договору, період 15.12.2021р.- 14.03.2022р.); 5 000 грн.* 0,95 * 21 день = 997,50 грн. заборгованість за відсотками за 21 день користування кредитом; 5 000 грн. *1,9% * 90 днів = 8 550 грн. заборгованість за відсотками за 90 днів користування кредитом.

Докази для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованості у розмірі 14547,50 гривень є дастатніми.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджується з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З відповідача на користь позивача стягується сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 2684,00 гривень.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 206, 265 , 280 -289 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» (ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) заборгованість у розмірі 14 547,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) судовий збір у розмірі 2684,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання.

Днем складання рішення є 20 березня 2024 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.