Рішення

від 06.03.2024 по справі 521/24192/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/24192/23

провадження № 2/521/1312/24

06 березня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Михайлюка O.A.,

при секретарі Родіоновій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, постачальником яких є позивач.

Оскільки відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо сплати отриманих комунальних послуг, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок та понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, справу розглянути без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, відповідно до якої просить суд відмовити у задоволенні позову, справу розглянути за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №М1-214587-ю/л від 25.10.2023 року Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

ОСОБА_1 є споживачем філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 .

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язанийсвоєчасно вноситиквартирну платута платуза комунальніпослуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Згідно ізст.162ЖК Україниплата закористування жилимприміщенням вбудинку (квартирі),що належитьгромадянинові направі приватноївласності,встановлюється угодоюсторін. Платаза комунальніпослуги беретьсякрім квартирноїплати зазатвердженими вустановленому порядкутарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлює ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив суд стягнути з відповідача 17180 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок та в обґрунтування розміру заборгованості надав розрахунок заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 , в якому зазначено кількість мешканців - 4, пільговиків 1 пільга 25% (за даними на час запиту).

Відповідач у відзиві на позов вказує, що у неї відсутній особистий лічильник водопостачання на квартиру, а тому позивач нараховує заборгованість відповідно до кількості осіб, однак наявність мешканців у кількості 4 осіб не відповідає дійсності, на підтвердження чого надала довідку про зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб №Г1-158498-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15 серпня 2023 року, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13 грудня 2023 року, довідку з місця проживання ОСОБА_2 , виданою Дзигівським старостинським округом №5 Могилів-Подільського району Вінницької області Ямпільської міської ради від 21 серпня №03-07.5/341.

У заяві про зменшення позовних вимог представник позивача вказує, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково сплачено борг за спірний період на суму 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень та з урахуванням цієї оплати сума заборгованості станом на 22 грудня 2023 року складає 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок, однак суду не надано жодних належних доказів на підтвердження суми заборгованості, розрахунку заборгованості з урахування кількості осіб.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що в процесі судового розгляду доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 319, 322, 509, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Михайлюк

06.03.24