Постанова

від 21.11.2024 по справі 521/24192/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5077/24

Справа № 521/24192/23

Головуючий у першій інстанції Михайлюк O.A.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», в інтересах якого діє адвокат Гудима Тетяна Павлівна

на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, постачальником яких є позивач.

Оскільки відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо сплати отриманих комунальних послуг, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок та понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження суми заборгованості, розрахунку заборгованості з урахуванням кількості осіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», в інтересах якого діє адвокат Гудима Тетяна Павлівна подали апеляційну скаргу, в якій вважають, що суд першої інстанції упереджено та формально, порушуючи норми матеріального та процесуального права розглянув зазначену справу, просять оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішення яким у позові ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні не навів законних та обґрунтованих підстав для залишення позовних вимог ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» без задоволення.

Так, звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив суд стягнути з відповідача 17180 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок та в обґрунтування розміру заборгованості надав розрахунок заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 , в якому зазначено кількість мешканців - 4, пільговиків 1 пільга 25% (за даними на час запиту).

У рішенні зазначено, що відповідач у відзиві на позов вказує, що у неї відсутній особистий лічильник водопостачання на квартиру, а тому позивач нараховує заборгованість відповідно до кількості осіб, однак наявність мешканців у кількості 4 осіб не відповідає дійсності, на підтвердження чого вона надала довідку про зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб №Г1-158498-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15 серпня 2023 року, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13 грудня 2023 року, довідку з місця проживання ОСОБА_2 , виданою Дзигівським старостинським округом № 5 Могилів-Подільського району Вінницької області Ямпільської міської ради від 21 серпня №03-07.5/341.

Проте, беручи ці обставини до уваги, суд не звернув увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Отже, саме на споживача покладено обов`язок завчасно інформувати виконавця послуг про будь-які зміни, які впливають на зменшення або збільшення водоспоживання, що відповідач, у свою чергу, не виконала. Довідка про зареєстрованих осіб, на яку посилається відповідач, була отримана лише 15.08.2023 року, довідка з місця проживання ОСОБА_2 також отримана 21 серпня.

Доказів на підтвердження того що відповідач повідомляла апелянта, взагалі або у спірний період, про зміну кількості проживаючих відповідно до законодавства не надано.

Також, щодо того, що у заяві про зменшення позовних вимог представник позивача вказує, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково сплачено борг за спірний період на суму 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень та з урахуванням цієї оплати сума заборгованості станом на 22 грудня 2023 року складає 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 30 (тридцять) копійок, однак суду не надано жодних належних доказів на підтвердження суми заборгованості, розрахунку заборгованості з урахування кількості осіб.

Дана підстава не має під собою жодного сенсу, оскільки ТОВ «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» звернувся з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.03.2020р. по 28.02.2023р. у розмірі 17180,30 грн, оскільки 14000 грн було сплачено, то залишився борг за цей же період у розмірі 3180,30 грн. Інші дані у розрахунку не змінились, а тому подання іншого розрахунку з іншою кількістю людей є недоцільним, оскільки до подання позовної заяви відповідач не зверталась до Філії з заявою про зміну кількості проживаючих.

Наголошується, що підставою для зменшення суми боргу стало не надання відповідачем довідок про зміну проживаючих осіб за адресою споживача, а безпосередньо оплата у розмірі 14000 грн.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_1 в інтересах якої дії адвокат Шепель В.В. надали до суду відзив, в якому зазначають, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

В судовому засіданні представник ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» Гудима Т.П. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шепель В.С. в судовому засіданні, в режимі відеоконференції надав пояснення аналогічні у поданому відзиві, просив апеляційну скаргу ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № М1-214587-ю/л від 25.10.2023 року Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

ОСОБА_1 є споживачем філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 .

Згідно роздруківки суми заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 , за період з 01.03.2020 по 28.02.2023 заборгованість складає 17180,30 грн.

22.12.2023 року представником ТОВ «Інфокс» до суд була подана заява про зменшення позовних вимог, у зв`язку з тим, що відповідачка частково сплатила борг за спірний період на суму 14000 грн, з урахуванням цієї оплати сума заборгованості за спірний період станом на 22.12.2023 року складає 3180,30 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлові комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У відповідності до ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, п.п. 20, 30 Правил, на споживача комунальних послуг покладено обов`язок щомісячної їх оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення наведених норм права, відповідач не сплачує у добровільному порядку заборгованість за надані послуги.

Згідно зі 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на закріплені ЦПК України засади судочинства змагальність та диспозитивність, саме на позивачеві лежав процесуальний обов`язок довести вказані обставини.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безперервно, належної якості та підлягає оплаті. Статтею 22 цього Закону передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів та послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.07.2019 №690 (далі Правила) Водоканал надавав послуги водопостачання та водовідведення відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , за які вона у відповідності з п. 5 ч.47 Правил повинна оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалися відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 р. та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 23.10.2018 року № 1251, від 04.02.2020р. № 283, від 16.12.2020р. № 2499, від 22.12.2021р. № 2841, а відповідач в свою чергу користувався такими послугами.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 є споживачем філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 , то остання взяла на себе договірні зобов`язання, зокрема здійснювати оплату вартості отриманих послуг.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 відповідач у період з 01.03.2020 по 28.02.2023 року, користувалась послугами, які надавав позивач, однак оплату здійснювала періодично та не в повному обсязі, що останньою не заперечується.

До подання позовної заяви, відповідач не зверталась з претензіями до позивача щодо ненадання або надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості послуг, не зверталась зі скаргами на встановлені тарифи та не висувала позивачу претензій щодо отриманих послуг, не зверталася з заявою про зміну кількості зареєстрованих осіб, що впливає на нарахування заборгованості.

Тим паче з матеріалів справи вбачається, що відповідачка часткового сплатила заборгованість, і тому 22.12.2023 року представником ТОВ «Інфокс» до суд була подана заява про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що з урахуванням цієї оплати сума заборгованості за спірний період станом на 22.12.2023 року складає 3180,30 грн.

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладені обставини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованості у розмірі 3180,30 грн, оскільки позивачем надано розрахунок по заборгованості, який відповідачем належним чином не оспорений та не спростований.

Наданий розрахунок заборгованості у зв`язку з відсутністю лічильника був здійснений з урахуванням кількості осіб, а саме з розрахунку на чотирьох осіб, що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_1 .

Так, згідно з нормами ч.2 ст.32 Закону №1875- ІV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

За вимогами п. 17 Правил послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Відповідно до п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №30 від 25.02.2010р. «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992р. №63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси» було визначено тариф норми витрат на одну особу.

Згідно з вимогами п. 29 Правил споживач має право на: зменшення розміру плати у разі: тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

За вимогами ч.4 ст.18 Закону акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Таким чином, оскільки мешканці будинку не повідомляли письмово позивача про зміну кількості проживаючих осіб та з заявою про перерахунок розміру боргу не зверталися, тому розрахунок боргу був складений відповідно до вимог законодавства.

Посилання в рішенні, щодо необґрунтованості розрахунку позивача не спростований належним чином та не зазначено, в чому саме полягає неправильність розрахунку, застосованих для цього тарифів, тощо.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі повного і всебічного з`ясування обставин, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов висновку, що сума заборгованості складає 3180,30 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у сумі 3180,30 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький