Рішення

від 11.03.2024 по справі 523/12432/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/12432/23

Провадження №2/523/717/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Бузовського В. В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Клещової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради ( ЄДРПОУ 38644773, місце проживання за адресою: вул.Ак. Воробйова, буд. 9, м.Одеса), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: лікар Комунальногонекомерційного підприємства«Одеський обласниймедичний центрпсихічного здоров`я»Одеської обласноїради СтоєваГанна Григорівна,Департамент патрульноїполіції Національноїполіції України(ЄДРПОУ40108646,м.Київ вул.Федора Ернста,буд.3) про визнання бездіяльність неправомірною, про визнання дій неправомірними, при визнання висновку неправомірним, про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом та просила визнати неправомірними бездіяльність та дії лікаря ОСОБА_3 , що виразились у не відбиранні у ОСОБА_2 , для лабораторного дослідження на стан алкогольного сп`яніння крові, сечі, слини, змиву з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук, не вручення висновку за наслідками медичного огляду, складання акту медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння без результатів лабораторного дослідження крові, сечі, слини, змиву з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук, складання висновку на стан алкогольного сп`яніння без результатів лабораторного дослідження крові, сечі, слини, змиву з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук. Визнати неправомірним висновок лікаря ОСОБА_3 , на стан алкогольного сп`яніння від 08.07.2023р. Стягнути з Комунального некомерційногопідприємства «Одеськийобласний медичнийцентр психічногоздоров`я» Одеськоїобласної ради (далі КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що 06.07.2023р., лікар ОСОБА_3 , проводила її медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння та запропонувала їй сдати сечу для лабораторного дослідження. Фізіологічно вона не мала можливості здати сечу. Оскільки її сечовий міхур був порожній. Не зважаючи на це, лікар ОСОБА_3 , в порушення інструкції не пропонувала їй здати на дослідження кров, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук. Не зважаючи на відсутність результатів аналізу біологічного матеріалу, в порушення вимог інструкції, лікар склала акт в якому зазначила про те, що вона відмовилась від проходження медичного огляду та на підставі акту склала медичний висновок в якому в пункті «діагноз» мала зазначити про перебування у тверезому стані або про перебування у стані алкогольного сп`яніння, але лікар зазначила про те, що вона ( ОСОБА_2 ) відмовилася від проходження медичного огляду. Зазначені неправомірні дії і бездіяльність лікаря ОСОБА_3 , завдали їй моральної шкоди внаслідок неправомірного складання акту і висновку, вона втратила спокій, сон, рівновагу у спілкуванні на роботі, змінився звичайний ритм життя.

В судове засідання 11.03.2024р., позивачка та її представник не з`явилися про час, день та місце його проведення повідомлені належним чином. Від позивачки ОСОБА_2 ,, надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та за відсутності її представника адвоката Пудлінської Л.І., з направленням судового рішення на адресу місця її проживання (а.с. 182).

Представник відповідача КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради вимоги позову не визнала та пояснила, що дії лікаря КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради Стоєвої Г.Г., повністю правомірні, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, в обґрунтування своїх заперечень посилалася на те, що шляхом пред`явлення цивільного позову ОСОБА_2 , не захищає свої цивільні права або інтерес, а в такий спосіб бажає отримати докази для справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що перебуває в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси справа № 521/18667/23. Та зазначає, що у випадку заперечень проти притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинна збирати докази на підтвердження своєї невинуватості у чинені адміністративного правопорушення.

В судове засідання 11.03.2024р., представник КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради Клещова Л.І., не з`явилася про час, день та місце його проведення повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 183).

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Панасюк А.О., зазначив, що позов задоволенню не підлягає, оскільки з часу доставлення працівниками поліції ОСОБА_2 , з місця її зупинки до медичного закладу і пропонуванням ОСОБА_2 , здати сечу для дослідження на стан алкогольного сп`яніння пройшло понад дві години, отже лікарем ОСОБА_4 , правомірно складено висновок із зазначенням про відмову ОСОБА_2 , від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також зазначив, що на підставі медичного висновку, працівниками поліції, було складено протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП. 26.10.2023р., постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Панасюк А.О., в судове засідання 11.03.2024р., не з`явився про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином (а.с. 175), причини неявки суду не повідомляв.

Третя особа лікар КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради Стоєва Г.Г., вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки нею здійснені всі заходи передбачені Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…» (далі ІНСТРУКЦІЯ). Перебуваючи в медичному закладі, зокрема в кабінеті де проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 , понад п`ять разів пропонувалося пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», який за своїми характеристиками прирівнюється до аналізу плазми крові, але всі рази вона відмовлялась посилаючись на недовіру такому приладу, а на пропозицію здати сечу, ОСОБА_2 , відповідала, - «не хочу здавати поки». Крім того, зазначила, що за фізіологічними показниками будь яка людина, яка не має хронічної хвороби з сечовипускання, протягом двох годин має можливість надати об`єм сечі необхідний для проведення дослідження. Посилання на те, що нею в акті обстеження та у висновку зазначено про відмову ОСОБА_2 , від проходження огляду, не є порушенням складання як акту так і висновку, оскільки лікар має обов`язок зазначити причину неможливості встановлення діагнозу, а саме твереза особа чи в стані алкогольного сп`яніння. Також пояснила, що відібрання крові у осіб щодо яких є підстави вважати нетверезими проводиться у виключних випадках, а саме якщо така особа перебуває у безпорадному стані, або має хронічну хворобу з сечовипускання, що підтверджено висновком лікаря і в таких випадках відібрання крові проводиться в спеціальні лабораторії в умовах стаціонару. Кабінет в якому вона працює не придатний для відібрання крові. Здача інших матеріалів: слини, змиву з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук взагалі не проводяться для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Висновок огляду ОСОБА_2 , не надавався оскільки вона відмовилася розписатися за його отримання.

Третя особа лікар КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради Стоєва Г.Г., в судове засідання 11.03.2024р., не з`явилася про час, день та місце його проведення повідомлена належним чином (а.с. 179), причини неявки суду не повідомляв.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що 06.07.2023р., о 07.40 годині у м. Одесі, Тираспольське шосе 22/8, ОСОБА_2 , керувала автомобілем «Мерседес» та була зупинена працівниками поліції у яких виник сумнів щодо перебування водія у тверезому стані. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Позивачка відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки але погодилась на проходження медичного огляду в КНП «ООМЦПЗ» Одеської облради. Перебуваючи в медичному закладі з 08.10 години до 10.30 години ОСОБА_2 , неодноразово відмовлялась від проходження огляду за допомогою пристрою «Драгер» посилаючись на те, що не довіряє результатам пристрою, а також на неодноразові пропозиції лікаря ОСОБА_3 , здати аналіз сечі відповідала, - «не хочу здавати поки», посилаючись на відсутність фізіологічної потреби. 06.07.2023р. лікарем ОСОБА_3 , було складено акт медичного огляду в якому зазначено про відмову ОСОБА_2 , від проходження медичного огляду в присутності свідків (а.с. 12). На підставі зазначеного акту, лікарем ОСОБА_3 , о 10.30 годині, було складено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_2 , в якому лікар в графі 10 «Висновок огляду» здійснила запис: « ОСОБА_2 від медичного огляду відмовилась в повному обсязі у присутності двох свідків». Далі 06.07.2023р., працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №019609 про правопорушення вчинене ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначений протокол направлено до Малиновського районного суду м. Одеси для розгляду та прийняття рішення.

25.07.2023р., ОСОБА_2 , подає до Суворовського районного суду м. Одеси зазначену позовну заяву, справа № 523/12432/23.

26.10.2023р., постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2023р., у справі № 521/18667/23 ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 184-187).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Під час розгляду апеляційної скарги у справі про адміністративне правопорушення, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , заявив клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення № 521/18667/23, що перебуває в суді апеляційної інстанції, до розгляду Суворовським районним судом м. Одеси цивільної справи № 523/12432/23. В обґрунтування заяви про зупинення провадження представник ОСОБА_5 , посилався на те, що Малиновський районний суд м. Одеси передчасно розглянув справу про адміністративне правопорушення, незважаючи на те, що розгляд цієї справи залежить від розгляду цивільної справи, яка розглядається Суворовським районним судом м. Одеси (а.с. 190). Постановою Одеського апеляційного суду в зупиненні провадження у справі відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини другоїстатті 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішеннями, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до пунктів 3.15-3.16 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 вересня2009 року № 400/666, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Сам по собі висновок (акт) медичного огляду провизнання якого недійсним заявлено вимогу, не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків і не стосуються визнання або заперечень прав позивача.Зазначений документ може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані наркотичного сп`яніння та прийняття певних рішень в т. ч. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку з перебуванням його за кермом в стані наркотичного сп`яніння. Таким чином, як доказ у справі, такий висновок (акт) підлягає спростуванню саме у такій справі тобто у справі про адміністративне правопорушення.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 215/1448/17 від 18.10.2018 року, та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі 120/4189/19 від 11.08.2020 року.

Не заслуговує на увагу і твердження позивачки про обов`язок лікаря ОСОБА_3 , запропонувати здати інший біологічний матеріал відмінний від сечі, зокрема кров, оскільки відповідно до п.п. 12, 13 розділу ІІІ ІНСТРУКЦІЇ, такого обов`язку не передбачено, а характеристики кабінету для відібрання сечі, не дозволяють відбирати кров для проведення аналізу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_2 є безпідставним, задоволенню не підлягає, оскількиоспорюваний медичний висновок та акт не є ні правочином, який можна визнати недійсним, ні актом органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який можна визнати незаконним, а також не впливає на права та обов`язки позивача. Оспорювання таких доказів, що подані на підтвердження обставин, шляхом звернення до суду з окремим позовом цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Враховуючи те, що вимога про стягнення моральної шкоди пов`язана саме із складанням незаконного висновку та акту медичного огляду, тобто є похідною від вимоги яка задоволенню не підлягає, то і похідна вимога про стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.

З оглядуна викладенесуд приходитьдо висновку,що непідлягають захиступрава позивачав обранийним спосіб,а томуз цихпідстав взадоволенні позовуслід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради ( ЄДРПОУ 38644773, місце проживання за адресою: вул.Ак. Воробйова, буд. 9, м.Одеса), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: лікар Комунальногонекомерційного підприємства«Одеський обласниймедичний центрпсихічного здоров`я»Одеської обласноїради СтоєваГанна Григорівна,Департамент патрульноїполіції Національноїполіції України(ЄДРПОУ40108646,м.Київ вул.Федора Ернста,буд.3) про визнання бездіяльність неправомірною, про визнання дій неправомірними, при визнання висновку неправомірним, про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.03.2024 року.

Суддя: