Постанова

від 18.03.2024 по справі 910/11059/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Справа № 910/11059/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 (повне судове рішення складено 29.09.2023) (суддя Марченко О.В.)

у справі № 910/11059/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Кормапром»

про стягнення 160 063,87 грн штрафу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» (далі - ПНВК «Інтербізнес», позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Кормапром» (далі - ТОВ «ТК «Кормапром», відповідач) 160 063,87 грн штрафу, нарахованого за порушення зобов`язання за укладеним сторонами договором поставки № 2502/01 від 25.02.2022 (далі - Договір).

2. Позов мотивовано тим, що:

- 25.02.2022 між ПНВК «Інтербізнес» (постачальник) та ТОВ «ТК «Кормапром» (покупець) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця комбікорм, а покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити його;

- на виконання умов Договору постачальником у період з 25.02.2022 по 27.02.2022 поставлено покупцю комбікорм на загальну суму 800 319,36 грн, що підтверджується видатковими накладними від 25.02.2022 № ТК-0000144 на суму 265 561,20 грн, у тому числі ПДВ 20 % 44 260,20 грн, від 25.02.2022 № ТК-0000147 на суму 260 641,92 грн, у тому числі ПДВ 20 % 43 440,32 грн, та від 27.02.2022 № ТК-0000146 на суму 274 116,24 грн, у тому числі ПДВ 20 % 45 686,04 грн;

- за вказаною господарською операцією ТОВ «ТК «Кормапром» у порушення статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у граничні строки, встановлені ПК України, податкові накладні;

- відповідно до абзацу п`ятого пункту 6.5 Договору у випадку нереєстрації податкових накладних в ЄРПН постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості послуг, зазначених у таких податкових накладних, а тому позивачем нараховано 160 063,87 грн штрафу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/11059/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПНВК «Інтербізнес» до ТОВ «ТК «Кормапром» про стягнення 160 063,87 грн штрафу. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на ПНВК «Інтербізнес».

4. Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, нездійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням із боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами в Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що згідно з вимогами статті 218 та частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/11059/23, ПНВК «Інтербізнес» звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

- станом на день подання цього позову постачальником не зареєстровано в ЄРПН у граничні строки, встановлені ПК України, податкові накладні, які складені на операції з постачання комбікормів за вищезазначеними видатковими накладними, у зв`язку із чим останнім порушено умови Договору;

- абзацом п`ятим пункту 6.5 Договору передбачено, що у випадку нескладання та/або нездійснення постачальником реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у граничні строки, встановлені ПК України, а також у випадку прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (незалежно від причин відмови), і якщо таке рішення не було оскаржене постачальником і не скасоване в судовому порядку, то сума податкового кредиту, не сформованого через незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, є штрафом за невиконання постачальником договірного зобов`язання, передбаченого цим Договором, і постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування;

- постачальник зобов`язується сплатити покупцеві суму штрафу, визначену, протягом 5 (п`яти) календарних днів із моменту отримання відповідної письмової претензії покупця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок покупця, реквізити якого зазначено в Договорі (абзац шостий пункту 6.5 Договору);

- керуючись вищевикладеним пунктом Договору, позивач 30.05.2023 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати штрафних санкцій. Зазначена претензія відповідачем отримана 13.06.2023 (інформація із сайту Укрпошти є в матеріалах справи);

- таким чином, днем пред`явлення претензії позивачем до ТОВ «ТК «Кормапром» про сплату штрафних санкцій є 11.06.2023;

- відтак, на думку позивача, у відповідача виник обов`язок сплатити штрафні санкції на підставі п. 6.5 Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПНВК «Інтербізнес» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/11059/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.12.2023.

8. Зважаючи на воєнний стан в Україні, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

9. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ПНВК «Інтербізнес» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10. 25.02.2022 між ПНВК «Інтербізнес» (покупець) і ТОВ «ТК «Кормапром» (постачальник) було укладено договір поставки № 2502/01 (Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити комбікорм (пункт 1.1 Договору).

11. Ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору від дати їх підписання сторонами (пункт 2.1 Договору).

12. Кількість та вартість фактично поставленого товару визначається згідно з належним чином оформленими видатковими накладними постачальника та/або товарно-транспортними накладними, які є невід`ємною частиною Договору; сторони домовились, що всі видаткові та податкові накладні, відповідно до яких покупцю було поставлено товар в межах строку дії Договору, є невід`ємною частиною Договору (пункт 2.2 Договору).

13. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару та/або товарно-транспортної накладної, після поставки товару в місці призначення; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом; сторони мають право погодити інші умови поставки товару у специфікаціях або шляхом підписання додаткової угоди до Договору (пункт 3.5 Договору).

14. Ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, кількість поставки відображається у відповідних видаткових накладних на товар (пункт 4.1 Договору).

15. Розрахунки за поставлений згідно з Договором товар здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.2 Договору).

16. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, якщо інша дата не зазначена в графі «прийнято» під час підписання видаткової накладної уповноваженою особою покупця (пункт 4.3 Договору).

17. Постачальник зобов`язується скласти та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у граничні строки реєстрації, встановлені ПК України, та надати їх покупцю у встановлений законодавством спосіб.

Сторони погодилися, що у випадку нескладання та/або нездійснення постачальником реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у граничні строки, встановлені ПК України, а також у випадку прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (незалежно від причин відмови), і якщо таке рішення не було оскаржене постачальником і не скасоване в судовому порядку, то сума податкового кредиту, не сформованого через незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, є штрафом за невиконання постачальником договірного зобов`язання, передбаченого Договором, і постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості товару (робіт, послуг), зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування; постачальник зобов`язується сплатити покупцю суму штрафу, визначену, протягом 5 (п`яти) календарних днів із моменту отримання відповідної письмової претензії покупця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок покупця, реквізити якого вказано у Договорі (пункт 6.5 Договору).

18. Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором; у випадку, коли жодна із сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії Договору не заявила про намір його розірвати, Договір щоразу вважається таким, що діє на наступний період - 1 (один) календарний рік, на умовах, передбачених Договором, проте не більше, ніж на 3 (три) календарні роки від дня первісного укладення Договору (пункт 12.2 Договору).

19. На виконання умов Договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 800 319,36 грн, що підтверджується видатковими накладними від 25.02.2022 № ТК-0000144 на суму 265 561,20 грн (ПДВ - 44 260,20 грн), від 25.02.2022 № ТК-0000147 на суму 260 641,92 грн (ПДВ - 43 440,32 грн) і від 27.02.2022 № ТК-0000146 на суму 274 116,24 грн (ПДВ - 45 686,04 грн).

20. Як зазначає позивач, відповідачем на момент подання даного позову до суду не було зареєстровано відповідні податкові накладні, у зв`язку із чим позивачем на підставі пункту 6.5 Договору було надіслано претензію від 30.05.2023 № 26, в якій позивач вимагав сплатити штраф у сумі 160 063,87 грн.

21. Відповідач відповіді на претензію не надіслав, суму штрафу не сплатив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

22. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

24. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

25. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

26. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

27. Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

29. Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

30. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

31. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

32. Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

34. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

35. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

36. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

37. Згідно із ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

38. Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

39. Зі змісту ст. 3, 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16 та від 18.11.2019 у справі № 904/5949/18.

40. Згідно із ч. 1 ст. 216 і ч. 1 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

41. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

42. Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

43. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

44. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

45. Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

46. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, штрафні санкції, відповідно до ст. 173 і 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Виходячи з положень ст. 173, 174 ГК України, нездійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16 та від 07.02.2019 у справі № 913/272/18.

47. Зазначаючи про неправильне дослідження судом першої інстанції обставин справи, в апеляційній скарзі позивач посилається на абзац п`ятий пункт 6.5 Договору, яким передбачено, що у випадку нескладання та/або нездійснення постачальником реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у граничні строки, встановлені ПК України, а також у випадку прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (незалежно від причин відмови), і якщо таке рішення не було оскаржене постачальником і не скасоване в судовому порядку, то сума податкового кредиту, не сформованого через незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, є штрафом за невиконання постачальником договірного зобов`язання, передбаченого цим Договором, і постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

48. Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач зазначає, що невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

49. Обґрунтовуючи зазначене, відповідач посилається на аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах № 908/3565/16, № 917/799/17, № 913/272/18.

50. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

51. Питання виникнення податкових зобов`язань та складання податкової накладної за результатами господарської дії врегульовано в статті 201 ПК України.

52. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

53. Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у вигляді штрафу в розмірі 20 % від вартості послуг, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складання та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку із цим податкового кредиту.

54. Тобто, передбачена пунктом 6.5 Договору відповідальність постачальника не пов`язана із виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.

55. Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

56. Отже, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

57. Таким чином, виходячи з положень статті 173 ГК України, підстав виникнення господарських зобов`язань (стаття 174 ГК України), нездійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені ПК України, не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача надати покупцю податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

58. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16, від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19 (904/4903/22).

59. Враховуючи компенсаційний характер санкції, передбаченої пунктом 6.5 Договору, яка не пов`язана із забезпеченням належного виконання зобов`язань, що виникають з поставки, доводи позивача в обґрунтування наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за нереєстрацію в ЄРПН податкових накладних колегією судів відхиляються.

60. З урахуванням зазначеного, оскільки в даному випадку зобов`язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки, а є за своєю природою податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

61. Відтак, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначення сторонами в Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

62. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що згідно з вимогами статті 218 та частини першої статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

63. Посилання позивача на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом позову у вказаних справах було стягнення збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних за договором, а не стягнення штрафних санкцій за порушення такого зобов`язання.

64. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

65. У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

66. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

67. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

68. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

69. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/11059/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

71. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ПНВК «Інтербізнес» відсутні.

Судові витрати

72. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/11059/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко