Ухвала

від 28.02.2024 по справі 910/11294/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/11294/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Нагулко А.Л.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Овостар»: Абоімова О.Ю. - за довіреністю № OV-12/12/23-2302 від 12.12.2023;

від ТОВ «Овостар»: Кобук Р.А. - за ордером серія АІ № 1557563 від 28.02.2024;

від ТОВ «Фінансова компанія «Толкфін»: Свідло Є.В. - за ордером серія АА № 1381890 від 12.12.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 30.10.2023)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін»

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 30.10.2023), поміж іншого, відкрито провадження у справі № 910/11294/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін»; визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» на загальну суму 30 224 002,22 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до 18.10.2023; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» з 18.10.2023; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/11294/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11294/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 до надходження матеріалів справи.

12.01.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» надійшли заперечення щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23.

18.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11294/23.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надійшло повідомлення про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/11294/23, поміж іншого, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23; відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 призначено на 28.02.2024.

28.02.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» надійшли заперечення щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 (клопотання про закриття).

Також, 28.02.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Крім того, 28.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у справі № 910/11294/23 у зв`язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення питань Судовою палатою у справі № 911/1005/23.

Поміж іншого, 28.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у справі № 910/11294/23 у зв`язку з наданням можливості ознайомитися з матеріалами справи, а саме з клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про закриття апеляційного провадження.

У судове засідання 28.02.2024 з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін».

Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 28.02.2024 повідомлено представників учасників справи про наявність клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» про відкладення розгляду справи та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про закриття апеляційного провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» у судовому засіданні 28.02.2024 надав пояснення щодо клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням можливості ознайомитися, зокрема, із клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про закриття апеляційного провадження, при цьому зазначив, що останнє має бути залишено без розгляду через пропуск строку для його подання, який встановлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/11294/23.

Також, у судовому засіданні 28.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надав пояснення стосовно клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю її розгляду до вирішення Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1005/23 щодо визначення кола осіб, які можуть оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство у контексті запобіганню зловживанням правами на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство і моменту виникнення такої можливості, а також процесуальних наслідків, які наступають у разі визнання дій кредитора та боржника зловживанням правами при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, який процесуальний документ має ухвалювати суд.

28.02.2024 у судовому засіданні інший представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» підтримав вищевказані клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» залишив на розсуд суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» про відкладення розгляду справи та надав пояснення щодо клопотання про закриття апеляційного провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» у судовому засіданні 28.02.2024 надав пояснення стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про закриття апеляційного провадження та зазначив про те, що 28.02.2024 Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядаючи справу № 911/1005/23 має вирішити питання щодо кола осіб, які наділені правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За наслідками розгляду вищевказаних клопотань скаржника та боржника, постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/11294/23, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про закриття апеляційного провадження залишено без розгляду; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» про відкладення розгляду справи залишено без розгляду.

28.02.2024 у судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надали пояснення щодо обставин справи, а також зазначили, що фіктивне відкриття провадження у справі № 910/11294/23 порушує права скаржника на вирішення спору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» судом встановленим законом.

У судовому засіданні 28.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» заперечував стосовно порушення прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, а також заперечував щодо апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників справи, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство).

21.04.2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак, у даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (надалі також КУзПБ).

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23, зокрема, відкрито провадження у справі № 910/11294/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін»; визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» на загальну суму 30 224 002,22 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до 18.10.2023; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» з 18.10.2023; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

26.10.2023 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» на офіційному веб-порталі судової влади України за № 71727.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін».

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» ініційоване особою, яка є заінтересованою/пов`язаною особою щодо боржника та є фіктивним, оскільки відкрито з метою зміни підсудності спору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Овостар», що ініційовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» для незаконного заволодіння майном скаржника.

Вирішуючи питання щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» права на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

В силу статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У відповідності до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права». Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеної норми свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

21.04.2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак, у даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

Така позиція підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Тобто, лише за сукупністю, встановлених КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).

Відтак лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст. 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

Разом з тим, як встановлено судом, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство та не є учасником справи про банкрутство.

При цьому, слід зазначити, що кредитори (в розумінні абз. 10 ч. 1 ст. 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

З урахуванням наведеного суд наголошує, що законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.

Водночас, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Обґрунтовуючи своє право на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» зазначає, що внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» порушено права скаржника на розгляд спору «судом, встановленим законом» щодо нерухомого майна скаржника, який відноситься до виключної підсудності Господарського суду Київської області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції враховано, що в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Так, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/17428/19).

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що його права та/або інтереси порушені оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За змістом ч. 2 ст. 264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 910/11294/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін», права скаржника оскаржуваною ухвалою не порушено, а рішення стосовно його прав та (або) обов`язків судом не приймалось, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» не наділене процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема, на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23, відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 234, 255, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/11294/23 - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано - 20.03.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Поляков