Рішення

від 12.03.2024 по справі 904/5402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5402/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" (м. Дніпро)

про визнання договорів недійсними

Представники:

від позивача: Дженчако Т.М.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд", в якій просить:

- визнати договір №14-Г від 14.01.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 01984441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" (ЄДРПОУ 43537588) за кодом: ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6 ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус.), недійсним правочином, вчиненим під впливом обману;

- визнати договір №15-Б від 14.01.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 01984441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" (ЄДРПОУ 43537588) за кодом: ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6 ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро". Травматологічний корпус.), недійсним правочином, вчиненим під впливом обману.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в процесі проведення спрощених закупівель за ідентифікаторами UA-2021-12-15-022330-C ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6 ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро". Травматологічний корпус.) та UA-2021-12-16-009110-C ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6 ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус.) відповідач надав неправдиві документи стосовно кваліфікаційних критеріїв, які підтверджують досвід виконання аналогічного договору за предметом закупівлі, у зв`язку з чим, ввів позивача в оману, що призвело до прийняття останнім рішення про визнання відповідача переможцем процедури закупівлі та укладення з ним оспорюваних договорів. Таким чином, позивач вважає, що оспорюванні договори підлягають визнанню недійсними на підставі статей 229, 230 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради залишено без руху на підставі пункту 9 частини третьої статті 162, пункту 2 частини першої статті. 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

15.11.2023 позивач подав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків, відповідно до змісту якої позивачем надано докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та уточнену позовну заяву, в якій міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також докази відправлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунуто недоліки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.12.2023.

12.12.2023 позивач подав до канцелярії суду письмові пояснення щодо виконання сторонами договорів №14-Г від 14.01.2022 та №15-Б від 14.01.2022 на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2023.

14.12.2023 позивач подав до суду заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи уточнену позовну заяву від 13.12.2023 та копії додаткових угод №№ 4, 5, 10, 11, 12 до договору №14-Г від 14.01.2022, копії додаткових угод №№ 4, 5, 10, 11, 12 до договору №15-Б від 14.01.2022, які не були подані разом із позовом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 відкладено підготовче засідання на 11.01.2024.

11.01.2024 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу уточненої позовної заяви з додатками від 13.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.01.2024. Зобов`язано позивача надати докази перерахування коштів відповідачу за спірними договорами.

25.01.2024 позивач подав до канцелярії суду заяву на виконання ухвали суду від 11.01.2024, відповідно до змісту якої надав докази перерахування коштів відповідачу за спірними договорами, а саме: копії платіжних доручень за договором №15-Б від 14.01.2022 та за договором №14-Г від 14.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.02.2024.

13.02.2024 позивач надав до суду додаткові письмові пояснення.

В своїх поясненнях зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 у справі 904/448/24 відкрито провадження у справі за позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" про визнання недійсним договору №15-Б від 14.01.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" на користь Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради отримані кошти за договором №15-Б від 14.01.2022 у сумі 25061676,61грн, а з Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради одержані ним за рішенням суду 25061676,61грн стягнути в дохід держави. Підставою для звернення прокурора з даним позовом зазначено те, що подання лікарнею позову про визнання договору недійсним без вимоги про застосування наслідків недійсності правочину не є ефективним способом захисту. Однак, позивач з цим не погоджується, оскільки вимога про застосування наслідків недійсності правочину буде ним заявлена у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду у цій справі про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 відкладено розгляд справи по суті на 29.02.2024.

У судове засідання 29.02.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 відкладено розгляд справи по суті на 12.03.2024.

У судове засідання 12.03.2024 відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву не надав.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Господарським судом направлялися ухвали суду від 21.11.2023, 14.12.2023, 11.01.2024, 25.01.2024, 13.02.2024 та 29.02.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Майдан Озерний (колишня назва Боброва), буд. 12, каб. 4.

Однак, поштові конверти з ухвалами суду від 21.11.2023, 14.12.2023, 11.01.2024, 25.01.2024, 13.02.2024 та 29.02.2024 були повернуті працівниками поштового зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 187-191, 250-253 том 1, 9-12, 32-34, 51-53 том 2).

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 180 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 19.12.2023, оскільки 04.12.2023 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 12.03.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.03.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

15.12.2021 позивачем було оприлюднено оголошення в електронній системі закупівель на Веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель системи публічних закупівель Prozorro (https:// prozorro.gov.ua) про проведення спрощеної закупівлі «Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП «МКЛ №6» ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро». Травматологічний корпус, на очікувану вартість 37386107,00грн (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-15-022330-C) та "Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6" ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус, на очікувану вартість 16737948грн (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-16-009110-с).

Участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи» («Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП «МКЛ №6» ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро». Травматологічний корпус.) прийняв 1 учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» (ЄДРПОУ 43537588) (далі - відповідач).

За результатами проведених торгів, протоколом уповноваженої особи щодо закупівлі: ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи» («Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП «МКЛ №6» ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро». Травматологічний корпус.) №273 від 28.12.2021 переможцем визнано ТОВ «БК Дорпроект Буд» (а.с. 65 том 1).

Визначаючи переможця у закупівлі, замовник дійшов висновку, що за результатами аукціону визначено системою, як найбільш економічно вигідною пропозицію: ТОВ «БК Дорпроект Буд» - 37295334,35грн з ПДВ. Розглядом пропозиції встановлено, що пропозиція ТОВ «Дорпроект Буд» повністю відповідає умовам тендерної документації.

Аналогічно, участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи» "Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6" ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус.) прийняв 1 учасник ТОВ «БК Дорпроект Буд».

За результатами проведених торгів, протоколом уповноваженої особи щодо закупівлі: ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи» ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6" ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус.) №274 від 29.12.2021 переможцем визнано ТОВ «БК Дорпроект Буд» (а.с. 64 том 1).

Визначаючи переможця у закупівлі, замовник дійшов висновку, що за результатами аукціону визначено системою, як найбільш економічно вигідною пропозицію: ТОВ «БК Дорпроект Буд» - 16730217,71грн з ПДВ. Розглядом пропозиції встановлено, що пропозиція ТОВ «Дорпроект Буд» повністю відповідає умовам тендерної документації.

Як зазначає позивач, відповідач на виконання вимог оголошень про проведення вищезазначених спрощених закупівель, зокрема, наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), надав наступні документи:

- договір будівельного субпідряду №05/06.2021 від 04.06.2021 з ВКФ «Діод Лтд» ТОВ (а.с. 66-72 том 1);

- лист-відгук №1/12-2021 від 15.12.2021 від ВКФ «Діод Лтд» ТОВ (а.с. 75 том 1).

Позивач зазначає, що при розгляді документів учасника ТОВ «БК Дорпроект Буд», наданих у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі, замовник не вбачив підстав для сумнівів щодо якості цих документів, тому не звернувся до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції за підтвердження їх достовірності.

14.01.2022 між Комунальним некомерійним підприємством «Міська клінічна лікарня №6» Дніпропетровської міської ради (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» (далі - виконавець, відповідач) було укладено договір №15-Б по здійсненню робіт з реконструкції за кодом: ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи («Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП «МКЛ №6» ДМР за адресою вул. Батумська, 13, м. Дніпро». Травматологічний корпус.) (далі - договір №15-Б від 14.01.2022).

Також, 14.01.2022 між Комунальним некомерійним підприємством «Міська клінічна лікарня №6» Дніпропетровської міської ради (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» (далі - виконавець, відповідач) було укладено договір №14-Г по здійсненню робіт з реконструкції за кодом: ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи ("Реконструкція мережі медичного киснепостачання КНП "МКЛ №6" ДМР за адресою вул. Ганни Барвінок, 1, м. Дніпро". Терапевтичний корпус.) (далі - договір №14-Г від 14.01.2022).

06.06.2023 до позивача надійшов лист з Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (№04/54-4701вих-23 від 31.05.2023) в якому було зазначено, що на підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт за кодом: ДК 021:2015:45450000-6 переможцем ТОВ «БК Дорпроект Буд» було надано договір будівельного субпідряду від 04.06.2021 №05/06.2021, укладений з Виробничо-комерційною фірмою «Діод лтд» (ВКФ «Діод лтд», ЄДРПОУ 19301862) із виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція системи киснепостачання (облаштування кисневої рампи та внутрішньої системи киснепостачання інфекційного) КНП «Маньківська БЛ» смт. Міньківка Черкаської області. Також, переможцем ТОВ «БК Дорпроект Буд» було надано лист-відгук №1/12-2021 від 15.12.2021 ВКФ «Діод лтд» про своєчасне та якісне виконання вищезазначених робіт у 2021 році.

Разом з тим, в вищевказаному листі зазначено, що після опрацювання інформації, розміщеної в електронній системі закупівель Prozorro встановлено, що замовником - КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківська селищної ради Черкаської області у 2021 році здійснено закупівлю робіт з «Реконструкції системи киснепостачання (облаштування кисневої рампи та внутрішньої системи киснепостачання інфекційного) КНП «Маньківська БЛ» смт. Міньківка Черкаської області» на суму 325963,00грн ((UA-2021-05-05-001129-а) є ФОП Кущенко Генадій Миколайович (ІПН НОМЕР_1 , м. Черкаси), а не ТОВ «БК Дорпроект Буд».

При цьому, перелік робіт, зазначений у наданому ТОВ «БК Дорпроект Буд» договорі будівельного субпідряду від 04.06.2021 №05/06.2021 ідентичний з роботами, визначеними у договорі підряду від 05.05.2021 №1, укладеному замовником КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області з ФОП Кущенко Г.М.

Будівельні роботи на об`єкті будівництва «Реконструкція системи киснепостачання (облаштування кисневої рампи та внутрішньої системи киснепостачання інфекційного) КНП «Маньківська БЛ» смт Міньківка Черкаської області відповідно договору підряду №1 від 05.05.2021 також було виконано ФОП Кущенко Г.М., а не ВКФ «Діод лтд», яким надано лист-відгук №1/12-2021 від 15.12.2021.

Позивач зазначає, що враховуючи інформацію в зазначеному листі, ТОВ «БК Дорпроект Буд» в процесі процедури закупівлі надало неправдиві документи стосовно кваліфікаційних критеріїв, що підтверджують досвід виконання аналогічного за предметом закупівлі, а саме:

а) договір будівельного субпідряду від 04.06.2021 №05/06.2021, укладений з Виробничо-комерційною фірмою «Діод лтд» (ЄДРПОУ19301862) із виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція системи киснепостачання (облаштування кисневої рампи та внутрішньої системи киснепостачання інфекційного) КНП «Маньківська БЛ» смт Міньківка Черкаської області;

б) лист-відгук №1/12-2021 від 15.12.2021 ВКФ «Діод лтд» про своєчасне та якісне виконання вищезазначених робіт у 2021 році.

Як зазначає позивач, 26.06.2023 до нього надійшов лист від Управління аудиту та контролю Дніпровської міської ради в якому було зазначено, що Центральної окружною прокуратурою міста Дніпра (лист від 06.06.2023 №04/54-4846ВИХ23), повідомлено Дніпровську міську раду про встановлення факту надання учасником закупівель UA-2021-12-15-022330-с, UA-2021-12-16-009110-C ТОВ «БК Дорпроект Буд» у складі тендерної пропозиції неіснуючого договору будівельного субпідряду від 04.06.2021 №05/06.2021. В зазначеному листі надано доручення Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради та позивачу про вжиття заходів претензійно-позовного характеру по укладених договорах від 14.01.2022 №15-Б та від 14.01.2022 №14-Г.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що договори №15-Б від 14.01.2022 та №14-Г від 14.01.2022 підлягають визнанню недійсними на підставі статей 229, 230 Цивільного кодексу України.

Зазначене і є підставою звернення позивача із позовом.

Предметом спору є визнання недійсними договору №15-Б від 14.01.2022 та договору №14-Г від 14.01.2022.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічний правовий висновок викладений в постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільний кодекс України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Визнання правочину недійсним являє собою спосіб захисту, наслідком застосування якого є припинення регулятивної сили правочину як юридичного факту, тобто визнання його таким, що не породжує юридичних наслідків. Відповідно разом з цим анулюються цивільні права та обов`язки, що виникли у сторін при вчиненні правочину, або цивільні права та обов`язків припиняються на майбутнє (якщо за недійсним правочином права й обов`язки передбачалися лише на майбутнє) для недопущення розвитку на підставі правочину відповідних йому правовідносин, пов`язаних з його виконанням, а також встановлення заборони на виконання правочину.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 зазначив, що законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Частинами першою та другою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 ).

Проте згідно з частиною п`ятою статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 сформулював правовий висновок про те, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача, і зазначив, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони оспорюваних правочинів частково виконали його умови, шляхом як повної сплати грошових коштів зі сторони позивача, так і часткового виконання робіт зі сторони відповідача.

Оскільки позивач у цій справі не заявив до суду вимогу про застосування наслідків недійсності правочинів, господарський суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої ст. 216, ст. 387, частин першої, третьої ст. 1212 ЦК України).

При цьому ж об`єднана палата у справі №905/77/21, застосовуючи висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.09.2022 у справі №908/976/19, та від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, також зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Невірно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті (пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №911/269/19). Тому суд не перевіряє доводи в частині наявності підстав для визнання недійсним спірних договорів, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного способу захисту.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368,00грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд" про визнання недійсними договору №14-Г від 14.01.2022 та договору №15-Б від 14.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №6" Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд", вчиненими під впливом обману.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.03.2024.

Суддя В.О. Татарчук