Ухвала

від 18.03.2024 по справі 907/354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/354/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В.

у справі № 907/354/23

за первісним позовом Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К», м. Свалява Закарпатської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

про визнання недійсним договору

За участю представників:

Стягувача - Мікрюков С.В., адвокат, довіреність №67/23 від 14.09.2023;

Боржника: Ракущинець А.А., адвокат, ордер серії АО №1117765 від 26.02.2024;

Приватний виконавець: Лукеча О.В., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 частково задоволено первісний позов Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» та в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» за Договором кредиту №04-3/3л-1-17 від 27.01.2017 (із змінами) перед Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» в сумі 77 098,20 Євро заборгованості по кредиту, - звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно - предмет іпотеки згідно Договору іпотеки нерухомого майна (майнова порука) від 06 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. за №99 із Договорами про внесення змін і доповнень до нього, а саме:

- нерухоме майно: столярний цех літ. Б, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1988,7 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім цілих сім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164732021240;

- нерухоме майно - столярний цех літ. В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 (чотириста сорок сім цілих вісім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164864421240, - шляхом проведення прилюдних торгів (електронного аукціону) з початковою ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні решти вимог первісного позову та в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено, здійснено розподіл судових витрат у справі.

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 господарським судом 11.01.2024 видано накази.

05 березня 2024 року від представника боржника - ОСОБА_2 на поштову адресу суду надійшла скарга у якій скаржник просить суд:

- визнати оскаржувані дії приватного виконавця Лукечі Олександр Васильович по здійсненню оцінки відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт-Центр» 08.02.2024 року, про оцінку будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 7 807 055,00 грн. неправомірними;

- зобов`язати приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом проведення повторної оцінки майна з визначенням вартості майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати протиправною, недійсною оцінку майна відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт-Центр» 08.02.2024 року, про оцінку будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 7 807 055,00 грн;

- на період розгляду скарги зобов`язати приватного виконавця не здійснювати дій по реалізації та відчуженню арештованого майна, а саме: будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В(площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвалою суду від 06.03.2024 справу №907/242/13 призначено скаргу боржника до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін на 18.03.2024 та приватного виконавця.

Крім того, в ухвалі від 06.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про зобов`язання приватного виконавця на період розгляду скарги не здійснювати дій по реалізації та відчуженню арештованого майна, а саме: будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В(площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3), з огляду на ту обставину, що положеннями чинного процесуального законодавства не передбачено можливості суду до розгляду скарги зобов`язувати приватного виконавця вчиняти чи утримуватися від вчинення дій з примусового виконання, що по суті є зупиненням виконавчого провадження.

13 березня 2024 року скаржником через «Електронний суд» подано суду додаткові пояснення до скарги з наведенням обґрунтування боржника у виконавчому провадженні щодо протиправності дій приватного виконавця.

Стягувачем - Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» 14.03.2024 через «Електронний суд» подано суду пояснення щодо скарги боржника.

Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2024 подано 15.03.2024 матеріали оцінки будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 з доказами повідомлення учасників виконавчого провадження про результати оцінки майна.

Крім того, приватним виконавцем подано відзив НОМЕР_1 від 08.03.2024 на скаргу боржника.

18 березня 2024 року скаржником подано суду клопотання від 18.03.2024 про долучення доказів, до якого долучено звіт про оцінку нерухомого майна від 18.03.2024, здійснений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Київ». За змістом клопотання від 18.03.2024 скаржник просить поновити строк подання такого звіту до матеріалів справи, обґрунтовуючи неможливість подання звіту зі скаргою його відсутністю на час подання скарги.

Означене клопотання скаржника підлягає до задоволення судом в порядку ст. 119 ГПК України, а долучений до клопотання від 18.03.2024 звіт про оцінку нерухомого майна від 18.03.2024, здійснений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Київ» прийняттю судом, позаяк за встановленими обставинами на час подання боржником скарги (01.03.2024) боржник у виконавчому провадженні був позбавлений можливості подати звіт про оцінку, виконаний 18.03.2024.

В судовому засіданні 18.03.2024 представник скаржника підтримав доводи скарги без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В., просив її задовольнити з підстав, що зазначені у скарзі та додаткових обґрунтуваннях від 13.03.2024 року.

Представник стягувача та приватний виконавець в судовому засіданні 18.03.2024 заперечують аргументи скаржника з підстав, що викладені ними у поясненнях від 14.03.2024 та відзиві на скаргу від 08.03.2024 відповідно.

Представник третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду скарги не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 06.03.2024 за юридичною адресою ТОВ «Спектр-К» (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Чехова, буд., 55/4) та отримання її Товариством 14.03.2024, що підтверджується відомостями з веб-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0600096298819.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлений в ч. 1 ст. 342 ГПК України строк розгляду скарги та з огляду на наявність доказів належного повідомлення третьої особи про розгляд скарги, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги ОСОБА_1 без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В. за відсутності третьої особи.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників виконавчого провадження, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В ході примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі (ВП НОМЕР_1) Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександром Васильовичем 29.01.2024 року описано та арештовано нерухоме майно, а саме: столярний цех літ. Б, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1988,7 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім цілих сім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164732021240 та столярний цех літ. В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 (чотириста сорок сім цілих вісім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164864421240, які належать боржнику - ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту постанови про опис та арешт майна боржника від 29.01.2024 ВП НОМЕР_1 опис нерухомого майна проведено за участю боржника, яким надано повний доступ до огляду та опису нерухомого майна та призначено його зберігачем, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на постанові від 29.01.2024 року. Як вбачається з означеної постанови, при здійсненні опису майна брав участь також оцінювач - Квак В.М.

Постановою від 29.01.2024 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. призначено Приватне підприємство «Експерт-Центр» суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 (сертифікат від 14.11.2022 за №546/2022, виданий Фондом державного майна України зі строком дії - 14.11.2025 року).

Означена постанова 29.01.2024 надіслана приватним виконавцем Лукеча О.В. на адресу учасників виконавчого провадження - стягувачу АТ «Комінвестбанк» та боржнику ОСОБА_2 та суб`єкту оціночної діяльності - ПП «Експерт-Центр».

16 лютого 2024 року приватним виконавцем Лукеча О.В. отримано від призначеного у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Експерт-Центр» Звіт про оцінку (вх. №202 від 16.02.2024), відповідно до якого суб`єктом оціночної діяльності з застосуванням порівняльного підходу визначено ринкову вартість столярного цеху літ. Б, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1988,7 м.кв. в сумі 6 552 767,00 грн; столярного цеху літ. В, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 м.кв. - 1 254 288,00 грн, а загалом на суму 7 807 055,00 грн.

16 лютого 2024 року приватним виконавцем надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення №5316/24 від 16.02.2024 про оцінку майна разом з копією висновку про оцінку майна та, як вбачається з фіскального чеку від 16.02.2024, відстеження трекінгу рекомендованого відправлення за трек номером 8800507115174 боржник отримав висновок зі звіту про оцінку арештованого майна 22.02.2024 року.

Не погодившись з визначеною суб`єктом оціночної діяльності ринковою вартістю арештованого майна, боржником 01.03.2024 подано скаргу на дії приватного виконавця Лукечі О.В. відповідно до якої просить суд:

- визнати оскаржувані дії приватного виконавця Лукечі Олександр Васильович по здійсненню оцінки відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт- Центр» 08.02.2024 року, про оцінку будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 7 807 055,00 грн. неправомірними;

- зобов`язати приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом проведення повторної оцінки майна з визначенням вартості майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати протиправною, недійсною оцінку майна відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт-Центр» 08.02.2024 року, про оцінку будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 7 807 055,00 грн.

В обґрунтування поданої скарги боржник зазначає про порушення приватним виконавцем ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати проведеної оцінки та зазначає, що в результаті вжитих боржником самостійно заходів з визначення ринкової вартості арештованого майна суб`єктом оціночної діяльності Белих Л.С. у звіті про оцінку від 08.01.2024 визначено його вартість в сумі 9 515 180,00 грн, що майже на два мільйони гривень більше ніж визначена призначеним приватним виконавцем суб`єктом оціночної діяльності.

Окрім того, в поданих суду додаткових поясненнях від 13.03.2024 скаржник з посиланням на додаток 2.1. ДБН Б.2.2-1-01 зазначає, що в звіті про оцінку від 08.02.2024 ПП «Експерт-Центр» невірно застосовано коефіцієнт коригування на місцезнаходження оцінюваного майна, позаяк таке не належить до периферійної частини міста Свалява та, відповідно, у зв`язку з здійсненим коригуванням зменшилася визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість.

Зауважує, що в порушення п. 16. Національного стандарту №1 суб`єктом оціночної діяльності у звіті про оцінку від 08.02.2024 не зазначено яким чином на достовірність висновку про оцінку вплинула відсутність інформації про рік побудови нерухомого майна, що було предметом оцінки, а при виборі подібного майна з застосуванням порівняльного підходу до оцінки ринкової вартості суб`єктом оціночної діяльності обрано невідповідні за місцем розташування аналоги, що, відповідно, мало наслідком помилкове застосування територіальних коефіцієнтів коригування та є порушенням п.п. 47, 49 Національного стандарту №1.

Пояснює, що суб`єктом оціночної діяльності у звіті від 08.02.2024 з визначеної ринкової вартості вирахувано ПДВ, що призвело до заниження вартості об`єкта оцінки, а сам звіт про оцінку від 08.02.2024 не містить відомостей про Замовника оцінки, що є порушенням п. 60 Національного стандарту №1.

Окрім того, відповідно до клопотання про долучення доказів від 18.03.2024 скаржником до матеріалів скарги долучено звіт про оцінку нерухомого майна від 18.03.2024, що проведений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Київ», відповідно до якого загальна вартість спірного майна складає 10 671 944,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Частиною 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (надалі - Інструкція) для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність, зокрема, суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

Згідно з п. 19 розділу VIII Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, без урахування податку на додану вартість, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна.

У разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна (п. 21 розділу VIII Інструкції).

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Означена правова позиція міститься й в постанові Верховного суду від 07.04.2021 у справі №753/3055/18, на яку посилається скаржник у скарзі, що є предметом розгляду в суді.

У даній справі боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця, заявивши, окрім вимоги про визнання протиправною та недійсної оцінки майна також і вимогу про визнання неправомірними дій приватного виконавця Лукечі Олександра Васильовича по здійсненню оцінки та зобов`язання приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом проведення повторної оцінки майна з визначенням вартості майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Позатим, у спірних правовідносинах компетенція виконавця щодо визначення вартості майна боржника визначена в ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», розділі VIII Інструкції та полягає у залученні до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності та повідомлення у встановленому порядку учасників виконавчого провадження про результати оцінки, яке повинно бути здійснене не пізніше наступного дня після отримання звіту про оцінку.

Як встановлено судом вище, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, приватним виконавцем Лукеча О.В. відповідно до постанови від 29.01.2024 призначено суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Експерт-Центр» та за результатами отримання 16.02.2024 від останнього звіту про оцінку від 08.02.2024 повідомлено учасників виконавчого провадження, в тому числі й боржника (скаржника) про результати оцінки шляхом надіслання повідомлення №5316/24 від 16.02.2024 з долученим до нього висновком про вартість.

Боржник - ОСОБА_1. отримав вказане повідомлення 22.02.2024, що підтверджується фіскальним чеком від 16.02.2024, відстеженням трекінгу рекомендованого відправлення за трек номером 8800507115174 та скористався встановленим в ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» правом оскарження в судовому порядку результатів оцінки.

При цьому, аргументи скаржника зводяться до незгоди з результатами оцінки та дефектами звіту про оцінку, складеного визначеним приватним виконавцем суб`єктом оціночної діяльності, у зв`язку з чим, з огляду на встановлену судом відповідність вимогам ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» дій приватного виконавця Лукечі О.В. щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності та ознайомлення учасників виконавчого провадження з результатами оцінки, в задоволенні скарги в частині вимоги про визнання дій приватного виконавця неправомірними належить відмовити.

Оцінюючи аргументи боржника в частині оскарження оцінки майна відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт-Центр» 08.02.2024 року, суд зважає на наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Частинами 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Національним стандартом № 1, зокрема, визначені загальні вимоги до порядку визначення вартості, методичних підходів до оцінки, проведення незалежної оцінки майна, складання звіту про оцінку.

Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна. Вибір бази оцінки залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, його особливостей, а також нормативних вимог.

Використання ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе за умови відповідності угоди, у зв`язку з якою проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості. При цьому умови такої угоди не повинні передбачати будь-які додаткові обмеження або вимоги, що впливають на майбутню економічну вигоду від використання покупцем об`єкта оцінки. Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації (п.п. 11-14 Національного стандарту 1).

Відповідно до оспорюваного скаржником звіту про оцінку від 08.02.2024, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-Центр» (надалі - Звіт) на підставі постанови приватного виконавця Лукечі О.В. про призначення суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення ринкової вартості столярного цеху літ. Б, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1988,7 м.кв. та столярного цеху літ. В, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Чехова, буд. 55/3, загальною площею 447,8 м.кв., загальна вартість означеного майна становить 7 807 055,00 грн.

До відповідного висновку суб`єкт оціночної діяльності прийшов з використанням порівняльного підходу до оцінки, тоді як ринкова вартість нерухомого майна з урахуванням дохідного підходу за висновком суб`єкта оціночної діяльності становила 8 009 758,00 грн, позатим, об`єктивним з погляду оцінювача визнано порівняльний підхід, оскільки він найбільше відображає ситуацію на ринку нерухомості та рівень цін на дату оцінки, тоді як дохідний підхід передбачає врахування у вартості нерухомості поточної вартості всіх майбутніх чистих доходів, які принесе така нерухомість (дохід від її комерційного використання).

Згідно з п.п. 19-21 Національного стандарту №2 порівняльний підхід передбачає таку послідовність оціночних процедур:

- збирання і проведення аналізу інформації про продаж або пропонування подібного нерухомого майна та визначення об`єктів порівняння;

- вибір методу розрахунку вартості об`єкта оцінки з урахуванням обсягу та достовірності наявної інформації;

- зіставлення об`єкта оцінки з об`єктами порівняння з наступним коригуванням ціни продажу або ціни пропонування об`єктів порівняння;

- визначення вартості об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння;

- узгодження отриманих результатів розрахунку.

Інформація про продаж та пропонування подібного нерухомого майна повинна відповідати критеріям, визначеним у Національному стандарті N 1.

Зіставлення об`єкта оцінки та об`єктів порівняння здійснюється за такими показниками, як ціна об`єкта порівняння, ціна одиниці площі чи об`єму тощо.

Узгодження отриманих величин вартостей об`єктів порівняння здійснюється:

- за величинами вартостей об`єктів порівняння, що найчастіше зустрічаються;

- на основі визначення середньозваженої вартості;

- за вартістю об`єкта порівняння, яка зазнала найменших коригувань;

- на основі вартостей об`єктів порівняння, інформація про ціни продажу (ціни пропонування) та характеристики яких найбільш достовірна;

- із застосуванням інших оціночних процедур, що обґрунтовуються у звіті про оцінку майна.

Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів, здійснюється з урахуванням мети і принципів оцінки, що є визначальними для конкретної мети її проведення, обсягів та рівня достовірності вихідних даних та іншої інформації, яка використовувалася під час проведення оцінки.

Обґрунтування оціночної процедури узгодження результатів оцінки зазначається у звіті про оцінку майна.

Згідно з п.п. 47-49 Національного стандарту №1 порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям:

- умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

- продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

- умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Обґрунтовуючи невідповідність Звіту вимогам чинного законодавства скаржник посилається на додаток 2.1. ДБН Б.2.2-1-01 та зазначає, що в звіті про оцінку від 08.02.2024 ПП «Експерт-Центр» невірно застосовано коефіцієнт коригування на місцезнаходження оцінюваного майна, позаяк таке не належить до периферійної частини міста Свалява та, відповідно, у зв`язку з здійсненим коригуванням зменшилася визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість.

Оцінюючи підставність відповідних тверджень скаржника суд зауважує, що відповідно до глави оспорюваного Звіту «Визначення відсотку коригування» розділу VI «Визначення вартості об`єкта за порівняльним підходом» не вбачається здійснення оцінювачем будь-яких корегувань вартості, які були б пов`язані з місцезнаходженням об`єкта оцінки, у зв`язку з чим аргументи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.

В даному контексті суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до виготовленого на замовлення скаржника звіту про оцінку від 08.01.2024, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП «Белих Л.С.» також вбачається, що об`єкти оцінки (столярний цех літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1988,7 м.кв. та столярний цех літ. В, за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Чехова, буд. 55/3, загальною площею 447,8 м.кв.) розташовані в периферійній частині населеного пункту м. Свалява, а посилання скаржника на нечинний на час розгляду скарги ДБН Б.2.2-1-01 не може вважатися належним документальним обґрунтуванням місцезнаходження об`єкта оцінки.

Критично оцінюються судом також аргументи скаржника щодо заниженої вартості об`єкта оцінки у Звіті з посилання на виготовлений на замовлення скаржника звіт про оцінку від 08.01.2024, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП «Белих Л.С.», позаяк порівняння виконаного призначеним приватним виконавцем суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-Центр» звіту від 08.02.2024 та здійсненої за замовлення боржника оцінки ФОП Белих Л.С. вбачається, що в обидвох звітах із застосуванням порівняльного підходу ринкова вартість об`єкта оцінки є подібною.

Так, як вже зазначалося вище, в звіті від 08.02.2024 ПП «Експерт-Центр» визначено, що вартість майна станом на 31.01.2024 року становить 7 807 055,00 грн (в тому числі будівлі столярного цеху «Б» - 6 552 767,00 грн, а будівлі цеху «В» - 1 254 288,00 грн), тоді як в звіті від 08.01.2024 ФОП Белих Л.С. вартість майна станом на 04.01.2024 складає 7 929 317,00 грн (в тому числі будівлі столярного цеху «Б» - 6 612 428,00 грн, а будівлі цеху «В» - 1 316 889,00 грн).

В той же час, зазначена скаржником різниця в майже два мільйони, як вбачається зі звіту від 08.01.2024 ФОП Белих Л.С. зумовлена помилковим включення оцінювачем до визначеної вартості майна податку на додану вартість, позаяк відповідно до листа від 26.02.2024 №2373/5/07-16-04-02-10 Головного управління ДПС у Закарпатській області боржник у даному виконавчому провадженні - ОСОБА_1 не є платником ПДВ, а відповідно до положень абз. 30 п. 1 розділу І, абз. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5 у разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, стартова ціна зазначається з урахуванням податку на додану вартість та зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Окрім того, згідно з абз. 3 п. 19 Інструкції визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, без урахування податку на додану вартість…, а відповідно до п. 34 Національного стандарту №1 об`єкт оцінки у разі його застави оцінюється за ринковою вартістю без включення до неї суми податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено значної різниці у визначеній суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-Центр» у звіті від 08.02.2024 вартості з виконаною на замовлення боржника оцінкою, позаяк відповідні відмінності в даних звітах зумовлені різною датою оцінки та використанням суб`єктами оціночної діяльності різних порівняльних аналогів, тоді як різниця у визначеній ПП «Експерт-Центр» та ФОП Белих Л.С. за дохідним підходом вартість є ще меншою - 8 009 758,00 грн та 8 077 171,00 грн відповідно.

Критично оцінюється судом і наданий боржником в судовому засіданні 18.03.2024 звіт про оцінку від 18.03.2024, виконаний станом на 18.03.2024 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Київ», позаяк відповідно до змісту даного звіту оцінювачем технічний стан майна прийнято без його особистого огляду за даними замовника оцінки - боржника у виконавчому провадженні (розділи звіту від 18.03.2024 «Заява оцінювача», п. 1.2. «Вихідні дані, джерела інформації»).

При цьому, як вбачається з викладеної в постанові Верховного суду від 07.04.2021 у справі №753/3055/18 правової позиції, на яку посилається і сам скаржник в скарзі та доповненнях до неї згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.

У свою чергу, у висновку від 18.03.2024 ТОВ «Оцінка Київ» про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не дає підстав суду приймати означений звіт як доказ на підтвердження вартості майна.

При здійсненні оцінки такого звіту від 18.03.2024 судом приймається до уваги також і сумнівність підібраних оцінювачем аналогів, один з яких за позицією приватного виконавця є тим самим об`єктом оцінки, що й в даній справі, однак виставлений на продаж із значно вищою ціною (об`єкт порівняння №1), а інший продається як готове підприємство (бізнес) з приватизованою земельною ділянкою, що значно підвищує вартість такого об`єкта та є нерелевантним до спірної в даній справі оцінки (об`єкт порівняння №4).

Відхиляється судом також і посилання скаржника на довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.03.2024 №201-20240312-0007478478 Фонду державного майна України - Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, позаяк означений Порядок (затверджений наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 №658) відповідно до його п. 1 визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України, а не визначення ринкової вартості арештованого майна в цілях його реалізації на стадії виконавчого провадження та містить інформацію про загальну вартість нерухомого майна та земельної ділянки, яка в спірних правовідносинах боржнику не належить та суб`єктами оціночної діяльності не оцінювалася.

Надаючи оцінку аргументам скаржника щодо порушення оцінювачем п. 16. Національного стандарту №1 у зв`язку з незазначенням в звіті про оцінку від 08.02.2024 яким чином на достовірність висновку про оцінку вплинула відсутність інформації про рік побудови нерухомого майна, що було предметом оцінки, суд звертає увагу боржника, що в п. 16 Національного стандарту необхідність зазначення відповідної інформації пов`язується з відсутністю та/або достатністю інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, а не року побудови об`єкту оцінки, яка з урахуванням поданої самим же скаржником довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.03.2024 №201-20240312-0007478478 визначена оцінювачем вірно (роки побудови - 70-ті XX століття, рік введення в експлуатацію - 1980).

Більше того, відповідно до оспорюваного Звіту від 08.02.2024 оцінювачем визначалися відсотки коригування з урахуванням технічного стану об`єкта оцінки, а не року його побудови та визначено стан об`єкта оцінки як задовільний, що також відображено і в здійсненому на замовлення скаржника звіті про оцінку ФОП Белих Л.С. та саме з урахуванням задовільного стану об`єкта оцінки обома оцінювачами здійснювалися відповідні коригування по відношенню до об`єктів порівняння.

Не заслуговують на увагу також і аргументи скаржника щодо невідповідності підібраних у Звіті від 08.02.2024 суб`єктом оціночної діяльності аналогів для порівняння в частині їх місце розташування не в м. Свалява, позаяк п. 49 Національного стандарту №1 місце розташування є лише одним з характеристик подібного майна, що є елементом порівняння оцінювача, проте не єдиним, оскільки до таких віднесено також і фізичні та функціональні ознаки, умови продажу тощо.

При цьому, повторно слід закцентувати увагу скаржника, що як в оспорюваному звіті про оцінку від 08.02.2024 ПП «Експерт-Центр», так і в виконаному на замовлення самого ж скаржника звіті про оцінку від 08.01.2024 ФОП Белих Л.С. при застосуванні обома оцінювачами порівняльного підходу подібне майно визначалося не за місцем його розташування, що може свідчити, в тому числі, й про недостатність чи невідповідність характеристик елементів порівняння в м. Свалява Закарпатської області з об`єктом оцінки в даній справі на час проведення відповідної оцінки.

Водночас, суд зважає, що перелік можливих дефектів оцінки майна нормативно встановлено в п. 3 Національного стандарту №1, до яких віднесено необ`єктивність оцінки, неякісність (недостовірність) оцінки та непрофесійність оцінки.

Так, необ`єктивною є оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування, а непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Згідно з абз. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Пунктом 62 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 (надалі - Національний стандарт №1) визначено, що рецензування звіту про оцінку майна, зокрема, складеного в електронній формі, здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Рецензування полягає у неупередженому об`єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва (п. 63 Національного стандарту №1).

Згідно з п. 67 Національного стандарту №1 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:

- звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

- звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

- звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

- звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Таким чином, аргументи скаржника щодо необ`єктивності оцінки майна відповідно до звіту, здійсненого приватним підприємством «Експерт-Центр» 08.02.2024 року, про оцінку будівлі столярного цеху літ. Б (площею 1988,7 м.кв) та будівлі цеху літ. В (площею 447,8 м.кв), що розміщені за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 7 807 055,00 грн не знайшли свого документального підтвердження, а недостовірність оцінки, наявність порушень оцінювачем методичних підходів, оціночних процедур чи наявність необґрунтованих припущень скаржником не доведено у встановленому порядку шляхом здійснення за письмовим запитом рецензування звіту, складеного призначеного приватним виконавцем суб`єктом оціночної діяльності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, дослідивши скаргу боржника, оцінивши подані на її підтвердження докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В. як в частині оспорення дій приватного виконавця, так і в оскарженню результатів оцінки належить відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю, що виключає також і підставність вимог про зобов`язання приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом проведення повторної оцінки майна з визначенням вартості майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги ОСОБА_1 без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 березня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко