Ухвала

від 14.03.2024 по справі 917/1713/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті

м. Київ

14.03.2024Справа № 917/1713/22

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., при секретарі судового засіданні Крисько О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Дружба" (вул. Полтавський шлях 161, смт. Котельва, Полтавська область)

до Міністерства Юстиції України (вул.Городецького 13, м. Київ, 01001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Котелевська селищна рада (38600, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище міського типу Котельва, вул.Полтавський шлях, будинок 221)

про визнання протиправним та скасування наказу

Представники сторін:

від позивача: Кулик Р.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський кооператив "Дружба" звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 05.12.2022 року № 5421/5 "Про задоволення скарги".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що вказаний наказ, яким скасовано прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавської області Рустамяном Едуардом Тіграновичем від 20.03.2021 року №№ 57197281, 57197136, 57197386 про реєстрацію за СГК "Дружба" права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:001:0255, 5322255100:00:005:1742, 5322255100:00:001:0257, відповідачем прийнято з порушенням приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про звернення громадян" та Порядку розгляду скарг на рішення, бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, чим протиправно позбавлено позивача належного йому на праві власності майна (земельних ділянок).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.12.2022 року у справі № 917/1713/22 на підставі ч. 5 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 року матеріали справи №917/1713/22 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Окрім цього, разом з позовною заявою позивачем подано заяву б/н б/д про забезпечення позову, в якій позивач в порядку ст. 137 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 14.02.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2023 року надійшла заява б/н від 09.02.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року за результатами розгляду заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/1713/22, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Котелевську селищну раду та підготовче засідання призначено на 23.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 року у зв`язку з клопотанням уповноваженого представника позивача про відкладення судового засідання та нез`явленням в судове засідання уповноваженого представника третьої особи відкладено підготовче засідання на 20.04.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року у зв`язку з задоволенням усного клопотання уповноваженого представника позивача про зобов`язання відповідача та третю особу направити на адресу позивача копії документів, а також у зв`язку з клопотанням уповноваженого представника відповідача про відкладення судового засідання, нез`явленням в судове засідання уповноваженого представника третьої особи відкладено підготовче засідання на 31.05.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 року у зв`язку з задоволенням усного клопотання уповноваженого представника позивача про продовження підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання відкладено підготовче засідання на 12.07.2023 року.

В судовому засіданні 12.07.2023 року протокольною ухвалою у зв`язку з клопотаннями позивача та відповідача оголошено перерву на 03.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року відкладено підготовче засідання у зв`язку з клопотаннями уповноважених представників позивача та відповідача про відкладення судового засідання на 14.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року у зв`язку з неявкою уповноваженого представника позивача та клопотанням уповноваженого представника відповідача про відкладення судового засідання відкладено підготовче засідання на 19.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 року у зв`язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 11.01.2024 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.01.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання почалося із затримкою в часі через оголошення повітряної тривоги в м. Києві та представнику позивача не вдалося вийти на зв`язок з іншого суду для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.02.2024 року.

Проте, у зв`язку із перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 08.02.2024 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року, враховуючи перебування судді Селівона А.М. з 12.02.2024 року по 16.02.2024 року на навчанні в Національній школі суддів України, судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 14.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 року за заявою представника позивача призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті 14.03.2024 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Київському районному суду м. Полтави.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.03.2024 року уповноважений представник позивача приймав участь в режимі відеконференції з приміщення Київського районного суду м. Полтави.

Уповноважені представники відповідача та третьої особи в судове засідання з розгляду справи по суті 14.03.2024 року не з`явилися.

Відповідач та третя особа про дату, час судового засідання відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином в електронних кабінетах останніх шляхом надсилання копії ухвали суду від 19.02.2024 року про призначення судового засіданні у справі № 917/1713/22, факт отримання якої 21.02.2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронного кабінету.

Про поважні причини неявки в судове засідання 14.03.2024 року уповноваженого представника третьої особи суд не повідомлено.

Судом доведено до відома уповноваженого представника позивача, що засобами електронного зв`язку до суду 14.03.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н, б/д про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання представника Міністерства юстиції України через великий обсяг справ, яке ідентичне за змістом з усіма попередніми клопотаннями відповідача про відкладення, поданими до початку судових засідань. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін та учасників справи на час проведення судового засідання 14.03.2024 року до суду не надходило.

Так, в судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.03.2024 року уповноважений представник позивача проти задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи по суті не заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні 14.03.2024 року клопотання уповноваженого представника відповідача про відкладення судового засідання суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, відтак, як центральний орган виконавчої влади повинен сумлінно виконувати свої обов`язки, зокрема, із забезпечення формування та реалізації державної правової політики.

Приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Наразі, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами тощо.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

При цьому підлягає врахуванню позиція, викладена в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України", згідно якого принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

В контексті вищенаведеного судом вкотре наголошується Міністерству юстиції України у зв`язку з неодноразовим поданням ідентичних за змістом клопотань про відкладення судових засідань без наведення поважних причин, неявкою представника останнього в підготовчі судові засідання та в засідання з розгляду справи по суті на неприпустимості зловживання ним як відповідачем та учасником справи процесуальними правами, визначеними ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, як такими діями, що не відповідають завданням господарського судочинства.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, передбачених частиною другою статті 202 (наслідки неявки в судове засідання учасника справи) Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи по суті в межах розумного строку та з урахуванням графіку судових засідань.

Керуючись ч. 2 ст. 195, ст.ст.194-196, 202, 216, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Судове засідання з розгляду справи по суті відкласти на 11.04.24 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10 .

2. Повідомити про судове засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України сторонам надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

3. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

4. Звернути увагу позивача на приписи ч. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

5. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон