Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/17587/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024Справа № 910/17587/23

За позовом Державного підприємства "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва"

до Фізичної особи-підприємця Розенберга Вадима Геннадійовича

про стягнення 11 486,61 грн.

Суддя Борисенко І.І.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва" (далі - Інститут, позивач) до Фізичної особи-підприємця Розенберга Вадима Геннадійовича (далі - ФОП Розенберг В. Г. , відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 11 486,61 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № КО-П4498 від 02.12.2019, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові Інститут просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 11 486,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач належними доказами не довів понесення ним витрат утримання будівлі та комунальних послуг за період з липня по вересень 2022, враховуючи розмір орендованого відповідачем приміщення. Крім того, вказав, що з серпня 2022 балансоутримувачем будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (де знаходиться орендоване приміщення) є інша особа - ДП "Укркомунобслуговування" відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України "Про безоплатну передачу державного нерухомого майна". З урахуванням наведеного, зазначив про необґрунтованість позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та відзив на позовну заяву, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 ДП "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва" (балансоутримувач) та ФОП Розенбергом В. Г. був укладений договір № КО-П4498 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - будівля) кімната 8, загальною площею 34,0 кв. м. (додаток № 1 до договору), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (розрахунок пропорції вказано в додатку № 2 до договору) в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Орендар в обов`язковому порядку бере участь у компенсації: витрат обслуговуючої організації на водопостачання та водовідведення, за забруднення стічних вод, вивіз побутового сміття, обслуговування внутрішньо будинкової системи водопостачання, теплопостачання та водовідведення, обслуговування внутрішньо будинкової мережі електроживлення, дезінсекції та дератизації, технічного обслуговування ліфтів, утримання прибудинкової території, оплати за спожиту електроенергію та теплову енергію; витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку; відшкодування витрат балансоутримувача податку на нерухоме майно; компенсації витрат балансоутримувача за контроль входу; загальних корпоративних витрат балансоутримувача; відшкодування витрат балансоутримувача з амортизаційних відрахувань; відшкодування витрат обслуговуючої організації за матеріали при обслуговуванні, експлуатації та ремонті будівлі та ліфтів, утримання прибудинкової території; відшкодування витрат балансоутримувача з прибирання орендованого майна; відшкодування адміністративних витрат обслуговуючої організації, відшкодування 5% прибуткового податку обслуговуючої організації, з урахування ПДВ, пропорційно до зайнятої ним площі.

Процент займаної площі орендарем за цим договором складає 1,51%.

Згідно з п. 2.1.1 договору балансоутримувач будівлі зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Також відповідно до п. 2.1.2 договору балансоутримувач будівлі зобов`язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Згідно з п. 2.2.3 договору орендар зобов`язується не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Цей договір укладено строком на 2 роки 10 місяців, що діє з 01 грудня 2019 по 31 серпня 2022 включно (п. 5.1 договору).

У п. 5.4 договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Звертаючись за позовом, Інститут вказує на порушення відповідачем за період з липня по вересень 2022 взятих на себе зобов`язань за договором № КО-П4498 від 02.12.2019, у звязку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за послуги з утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг у сумі 11 486,61 грн. На підтвердження вказаного боргу позивач надав акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0134 від 31.07.2022, № ОУ-0144 від 31.08.2022, № ОУ-0158 від 07.09.2022.

Також 26.05.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату вказаної заборгованості у сумі 11 486,61 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, як вже було встановлено судом, умовами договору № КО-П4498 від 02.12.2019 (п. 2.1.1) передбачено, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

При цьому, згідно з договором № КО-П4498 від 02.12.2019 процент займаної орендарем площі за цим договором складає 1,51 % (п. 1.1, 1.2 договору).

Проте, у позові позивач не вказав, які саме послуги надавались відповідачу, не зазначив порядок, умови їх нарахування та вартість, не надав доказів, що підтверджували обсяг споживання відповідачем послуг з урахуванням процентного співвідношення займаної ним площі.

Також позивачем не надано відповідного розрахунку щомісячних платежів (кошторису витрат).

Тобто, за відсутності зазначених доказів, суд не вбачає за можливе встановити достовірну вартість комунальних послуг та інших витрат, які мав би сплачувати відповідач. У свою чергу, в додатку № 3 до договору (наданому відповідачем) вказано лише перелік витрат відповідача, без зазначення їх обсягу споживання останнім та вартості.

Суд зазначає, що за умови укладення сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, орендар має відшкодувати балансоутримувачу суми фактичних витрат, які поніс останній у зв`язку з обслуговуванням та утриманням орендованого майна. Проте, тягар доведення відповідності понесених балансоутримувачем фактичних витрат, необхідних для виконання договору, покладається на балансоутримувача. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 916/770/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 суд просив позивача надати первинні бухгалтерські документи, що підтверджують виникнення у відповідача заборгованості за договором у сумі 11 486,61 грн.

Позивач, до заяви про усунення недоліків надав акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0134 від 31.07.2022, № ОУ-0144 від 31.08.2022, № ОУ-0158 від 07.09.2022 за відшкодування комунальних послуг за липень, серпень та вересень 2022. Проте, вказані акти з боку відповідача не підписані та відповідачу не направлялись (відповідні докази у матеріалах справи відсутні).

Також позивачем не надано доказів виставлення (направлення) відповідачу рахунків на оплату послуг у спірному періоді, як і не надано доказів формування будь-яких рахунків, які б відображали належну до оплати суму відшкодування комунальних послуг.

Разом з тим, суд оцінює критично доводи відповідача, що з серпня 2022 балансоутримувачем майна, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (де знаходиться орендоване відповідачем приміщення), є інша особа - ДП "Укркомунобслуговування, на підставі відповідного наказу Міністерства розвитку громад та територій України "Про безоплатну передачу державного нерухомого майна", оскільки на підтвердження цих обставин будь-яких доказів відповідач не надав, як і не надав доказів виникнення господарських відносин щодо утримання орендованого майна (договору, актів, рахунків, тощо) з новим балансоутримувачем.

Оцінивши наявні у справі докази у сукупності із встановленими обставинами, суд вважає, що позивач не надав належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження у відповідача з липня по вересень 2022 за договором № КО-П4498 від 02.12.2019 боргу у сумі 11 486,61 грн.

За таких обставин у задоволенні позову ДП "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва" необхідно відмовити повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва" до Фізичної особи-підприємця Розенберга Вадима Геннадійовича про стягнення 11 486,61 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І. І.