Ухвала

від 14.03.2024 по справі 914/2560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.03.2024 Справа№ 914/2560/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі Полюхович Х., розглянувши матеріали скарги за вх. №834/24: Фізичної особи-підприємця Фіняка Ігоря Юрійовича, м.Львів

На бездіяльність Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у виконавчому провадженні ВП 48475985

заінтересована особа: Фінансово-Лізингова компанія "Електрон-Лізинг" Дочірнє підприємство ПАТ "Концерн-Електрон", м. Львів

у справі: №914/2560/14

За позовом: Фінансово-Лізингової компанії "Електрон-Лізинг" Дочірнє підприємство ПАТ "Концерн-Електрон", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємства Фіняка Ігоря Юрійовича, м.Львів

про стягнення 25 390, 13 грн.

Представники:

Від скаржника (відповідача): Попельчук Сергій Олегович - представник;

Від органу ДВС: Дробний Андрій Мар"янович - виконавець;

Від позивача: Бабин Андрій Степанович - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2560/14 за позовом Фінансово-Лізингової компанії "Електрон-Лізинг" Дочірнє підприємство ПАТ "Концерн-Електрон", м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця Фіняка Ігоря Юрійовича, м.Львів про стягнення 25 390, 13 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2014 року у справі №914/2560/14 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Фіняка Ігоря Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця 2700303576) на користь Фінансово-лізингової компанії "Електрон-Лізинг" дочірнє підприємство ПАТ "Концерн-Електрон" (79018, місто Львів, вулиця Стороженка, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи 22412772) 21 883,53 грн. - заборгованості по орендній платі, 1072,06 грн. - 3% річних, 2433,72 грн. інфляційних втрат та 1826,94 грн. витрати по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2014 року видано наказ від 22.10.2014 року по справі №914/2560/14.

29.02.2024 року через систему «Електронний суд» на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх. №834/24) Фізичної особи-підприємця Фіняка Ігоря Юрійовича, м.Львів, в якій скаржник просить: визнати бездіяльність Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові щодо незняття арешту, накладеного на все нерухоме майно Фіняка Ігоря Юрійовича неправомірною; зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові скасувати арешт накладений на все нерухоме майно Фіняка Ігоря Юрійовича номер запису про обтяження 8971566, дата та час реєстраційної дії 06.03.2015 13:46:12 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданий 16.12.2014 Галицьким ВДВС.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1 ст. 342 ГПК України).

Ухвалою суду від 04.03.2024 року скаргу Фізичної особи-підприємця Фіняка Ігоря Юрійовича за вх.№834/24 від 29.02.2024р. прийнято до розгляду та розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 14.03.2024 року о 15:30 год.

В судове засідання 14.03.2024 року скаржник (відповідач) явку забезпечив та підтримав подану скаргу та просить її задоволити.

В судове засідання 14.03.2024 року виконавець явку забезпечив та надав пояснення по поданій скарзі. 11.03.2024 року від старшого державного виконавця на електронну адресу суду надійшли пояснення на скаргу за вх.№6862/24.

В судове засідання 14.03.2024 року позивач явку представника забезпечив та надав пояснення по скарзі.

Розглянувши скаргу суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні в Галицькому відділі державної виконавчої служби перебувало наступне виконавче провадження: Номер виконавчого провадження: НОМЕР_2 Стан виконавчого провадження: Завершено Назва виконавчого документа, дата видачі та номер: наказ від 22.10.2014 №914/2560/14 Орган, посадова особа, що видали документ: Господарський суд Львівської області Дата надходження виконавчого документа до державного виконавця: 04.12.2014 Орган ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ: Львівська обл., Галицький ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області Адреса органу ДВС: Адреса: м. Львів, Львівська обл., Вулиця: пр. В.Чорновола, 39, Категорія виконавчого документа: 02 З виконання рішень господарських судів. Боржник: Фіняк Ігор Юрійович , РНОКПП: НОМЕР_1 , Місце проживання: АДРЕСА_2 фізична особа Стягувач: Фінансово-лізингова компанія «Електрон-Лізинг» ДП ПАТ «Концерн-Електрон». Місцезнаходження: м. Львів, вул. Стороженка, 12 Дата набрання рішенням чинності: 26.09.2014 Резолютивна частина виконавчого документа: Стягнути з ФОП Фіняк І.Ю. на користь Фінансово-лізингова компанія «Електрон-Лізинг» ДП ПАТ «Концерн-Електрон» 21883,53 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 1072,06 грн. - 3% річних, 2433,72 грн. інфляційних втрат та 1826,94 грн. витрати по сплаті судового збору, а всього - 27216,25 грн. Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 27216,25 грн. Державний виконавець, який веде виконавче провадження: Мельник Роман Іванович (не діє) Відомості про проведення виконавчих дій: Відомості про проведення виконавчих дій: Назва виконавчої дії: Відкриття ВП Дата виконавчої дії: 05.12.2014 Державний виконавець, яким проведено дію: Старший державний виконавець Мельник Роман Іванович (не діє), Львівська обл. Винесено постанову: Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) Назва виконавчої дії: Звернення стягнення на майно боржника Дата виконавчої дії: 16.12.2014 Державний виконавець, яким проведено дію: Старший державний виконавець Мельник Роман Іванович (не діє), Львівська обл. Підстава: З метою виконання виконавчого документа накласти арешт на рухоме та нерухоме майно боржника Сума звернення стягнення: 27216,25 грн. Майно боржника, на яке все майно Стор. 2 з 4 накладається арешт: Винесено постанову: Постанова про арешт майна боржника. Назва виконавчої дії: Закінчення ВП п.10 ч.1 ст. 49 (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Дата 18.06.2015.

Вказаний вище виконавчий документ переданий для примусового виконання до Личаківського ВДВС. Відомості про проведення виконавчих дій: Назва виконавчої дії: Відкриття ВП Дата виконавчої дії: 20.08.2015 Державний виконавець, яким проведено дію: Старший державний виконавець Дробний Андрій Мар`янович (не діє), Львівська обл. Підстава відкриття ВП (Заява): - Строк та умови самостійного виконання рішення боржником: у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та надати документальне підтвердження про виконання рішення у Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського МУЮ(депозитний рахунок Личаківського ВДВС ЛМУЮ : рахунок отримувача - 37312001008805, установа банку: ГУДКСУ у Л/о, ЗКПО - 35009358, МФО 825014, отримувач платежу - Личаківський ВДВС ЛМУЮ) Винесено постанову: Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) Назва виконавчої дії: Повернення ВД стягувачу п.9 ч.1 ст. 37 (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) Дата виконавчої дії: 29.06.2017 Державний виконавець, яким проведено дію: Старший державний виконавець Дробний Андрій Мар`янович (не діє), Львівська обл. Підстава: З метою забезпечення виконання виконавчого документа на все невизначене майно боржника накладено арешт. За боржником нерухоме майно не числиться, не числиться також власником крупних пакетів акцій, сільськогосподарська техніка не зареєстрована, рахунки в банківських установах відсутні. За боржником зареєстрований транспортний засіб TOYOTA AVENSIS, 2006 року випуску, який перебуває в заставі банку, який не є стягувачем по виконавчому провадженню та наявна ухвала Галицького районного суду м.Львова від 20.10.2010 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, яка відповідно до відповіді суду від 14.06.2017 року не скасована. Виконавчий документ повертається без виконання з правом повторного предявлення до виконання. Сума заборгованості: 27216.25 Винесено постанову: Постанова про повернення виконавчого документу - Повернення ВД стягувачеві (п.9 ч.1 ст.37)

Розглянувши скаргу суд доходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зняття арешту з майна на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

Указаний механізм запроваджено законодавцем із метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 317257766) на нерухоме майно Фіняка І.Ю. накладено арешт 06.03.2015 13:46:12 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданий 26.12.2014 Галицьким ВДВС (під час відкриття виконавчого провадження вперше).

Судом встановлено, що стягнення за виконавчим документом не проводилось ні Галицьким ні Личаківським ВДВС, остаточно виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання 29.06.2017р. на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ повернутий без виконання з правом повторного пред`явлення до виконання.

Судом встановлено, що повторно виконавчий документ до виконання не направлений. За інформацією державного виконавця матеріали виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутності будь який дій стягувача щодо поновлення строку пред`явлення його виконання, як і відсутності будь-яких заперечень на скаргу, що розглядається, суд доходить висновку, що підстави для збереження чинності арешту майна боржника, передбачені ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Суд також зазначає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15, від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що застосування арешту майна боржника не відповідає принципу співмірності заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням суду, що тривалий час не може бути врегульовано відповідно до вимог закону у зв`язку з відсутністю реального виконання судового рішення. Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо зняття арешту після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Наявність протягом тривалого часу (понад 6 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11.

Суд також звертає увагу, що заявник позбавлений іншого способу захисту свого права на мирне володіння майном, аніж оскарження дій виконавця щодо незняття арешту із належного йому майна. При цьому суд виходить із того, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця.

Щодо бездіяльності державного виконавця, суд констатує, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами невчинення передбачений законодавством про виконавче провадження дій щодо належного виконання рішення суду.

Відповідно до ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.118, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу задоволити частково.

2. Зняти арешт накладений на все нерухоме майно Фіняка Ігоря Юрійовича номер запису про обтяження 8971566, дата та час реєстраційної дії 06.03.2015 13:46:12 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданий 16.12.2014 Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

3. В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст виготовлено 19.03.2024р.

Суддя Коссак С.М.