Рішення

від 09.09.2014 по справі 914/2560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 р. Справа № 914/2560/14

За позовом : Фінансово-Лізингової компанії «Електрон-Лізинг» Дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємства ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 25 390, 13 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Чеботар Є.О.

Представники:

Від позивача: Бабин А.С. - представник за довіреністю № 069-02/77-ю;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Фінансово-Лізинговою компанією «Електрон-Лізинг» Дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» подано позов до Фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 про стягнення 25 390, 13 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 04.08.2014р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 04.08.2014р. розгляд справи відкладено на 09.09.2014р.

В судовому засіданні 09.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 09.09.2014р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Поштова кореспонденція, яка скеровувалася господарським судом за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача від 24.07.2014 року №19049338 станом на 16.07.2014 року, а саме: 79000, АДРЕСА_1, поверталася без вручення адресату (отримувачу) з написом: «За закінченням терміну зберігання» (докази в матеріалах справи).

Ухвала суду від 04.08.2014р. про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за належною адресою

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено було договір оренди №87/2012-о від 18 липня 2012 року. Відповідно до п.1.1. цього договору Фінансово-лізингова компанія «Електрон - Лізинг» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн - Електрон» (за договором орендодавець) надає ФОП ОСОБА_1 ( за договором орендар) в оплатне користування нежитлові приміщення (кімнати НОМЕР_2 площею 212,5кв.м., НОМЕР_3 площею 15,2 кв.м., що знаходяться на першому поверсі в корпусі №1 з енергоблоком та нежитлові приміщення антресолі (кімнати НОМЕР_4 площею 73,7 кв.м., НОМЕР_5 площею 33,5 кв.м., що знаходяться в корпусі №1 з енергоблоком за адресою АДРЕСА_3, а орендар сплачує орендодавцю орендну плату, передбачену Розділом 2 договору.

Згідно з п.2.1. Розділу 2 договору оренди орендна плата на момент підписання цього договору становить 17,70грн. у т.ч. ПДВ, за 1 кв.м виробничого приміщення та 8,45 грн., у т.ч. ПДВ, за 1 кв.м виробничого приміщення. Орендна плата в місяць на момент підписання цього договору становить 4 936, 13 грн. у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2. Орендар зобов'язаний сплачувати щомісячно до 10 числа поточного місяця орендодавцю орендну плату, враховуючи офіційно визначений індекс інфляції наростаючим підсумком протягом дії договору.

Предметом позову є стягнення заборгованості орендної плати за вересень 2012 року - січень 2013 року у розмірі 21 883,53грн., що підтверджується виставленими рахунками №5806 на суму 2 138, 99грн.; №6075 на суму 4 113, 44 грн.; №6370 на суму 4 936,44 грн.; №6690 на суму 4 931,20 грн.; №299 на суму 4 941, 06 грн.

Також позивач просить стягнути 3% річних боргу у розмірі 1 072,88грн.(розрахунок в матеріалах справи).

31 січня 2013 року №069-02/23 позивач направив відповідачу лист з проханням сплатити зазначену заборгованість з орендної плати та вимогою повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

Також на виконання вимог ухвали суду позивачем направлено відповідачу акт звірки взаєморозрахунків (докази направлення в матеріалах справи), що залишені останнім без належного реагування.

На момент розгляду справи доказів оплати зазначеної заборгованості сторонами не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 21 883,53 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України та п.2.2.Договору), дійшов висновку, що стягненню підлягає 1 072,06 грн. - 3% річних. В частині стягнення 0,82 грн. 3% річних слід відмовити.

Суд, здійснюючи перерахунок інфляційних втрат, встановив що стягненню підлягає 2 433,72 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця НОМЕР_1) на користь Фінансово-лізингової компанії «Електрон-Лізинг» дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» (79018, місто Львів, вулиця Стороженка, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи 22412772) 21 883,53 грн. - заборгованості по орендній платі, 1 072,06 грн. - 3% річних, 2 433,72 грн. інфляційних втрат та 1 826,94 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.09.2014 року.

Суддя Коссак С.М.