Рішення

від 19.03.2024 по справі 922/515/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024м. ХарківСправа № 922/515/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД", в якій просить суд:

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) заборгованість у сумі 16 902, 65 грн, з яких: 8 568, 00 грн - основного боргу; 2130, 69 грн - заборгованості за комунальні послуги; 525, 64 грн - 3% річних; 2802, 99 грн - інфляційні втрати; 1161, 73 - пені; 1713, 60 - штрафу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) судовий збір в сумі - 2 422, 40 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) витрати на правову допомогу в сумі - 10 000, 00 грн.

Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" залишено без руху.

Встановлено Акціонерному товариству "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оформити позовну заяву із зазначенням адреси відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.02.2024 року від представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" через систему Електронний суд (Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.02.2024) надійшла заява про усунення недоліків, шляхом вірного зазначення адреси відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19 березня 2024 р. о 12:00.

У судове засідання, призначене на 19.03.2024 о 12:00, позивач свого повноважного представника не направив.

Від представника позивача 18.03.2024 надійшла заява (вх.№7364), в якій представник позивача просить суд:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв`язок», викладені в позовній заяві, задовольнити в повному обсязі.

2. Подальший розгляд справи (всі судові засідання) здійснювати за відсутності представника Позивача, за наявними у суду матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про розгляд справи без його участі, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання позивача судом не визнавалась.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою "судова повістка") на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7ст. 120 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/515/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив таке.

Між Акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноелектробуд" укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 90 від 01 травня 2021 року, за яким АТ "ХЕЗ "Трансзв`язок" є орендодавцем, а ТОВ "Техноелектробуд" - орендарем.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець зобов`язується надати за цим договором Орендарю приміщення загальною корисною площею 87,8 кв.метрів, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16, з метою використання склад, а також забезпечити Орендарю вільний доступ в зазначене приміщення.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у користування за цим договором частину нежитлового приміщення "будівля столової" літ. Б-2, ринкова вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на 25.05.2021р., 251000, 00 тис.грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча грн 00 коп.).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 03.06.2020р. № 483 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку з річним індексом інфляції 108,3% - 3397,91 тис.грн (три тисячі триста дев`яносто сім грн 91 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати, заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов`язок Орендаря своєчасно за згодою Орендодавця і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 4.11 Договору Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна.

Згідно з п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пункт 9.4. Договору встановлює порядок сплати орендної плати, а саме наступні платежі вносяться один раз кожний поточний місяць не пізніше 30 числа.

Пунктом 11.1 передбачено строк дії Договору - з 01.05.2021 до 30.04.2022 включно.

Розділом 12 Договору передбачено, що додатки до цього Договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються: звіт про незалежну оцінку майна, акт приймання-передачі орендованого майна, розрахунок орендної плати.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" передало ТОВ "Техноелектробуд" у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке займає частину "їдальні" площею 87,8 кв.м., розміщене за адресою: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 16, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.05.2021, копію якого додано до позовної заяви.

Як вказує позивач у позові , орендну плату за користування приміщенням у грудні 2021 - січні 2022 орендарем сплачено не було, що підтверджує актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, копія якого міститься у справі, заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за договором за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 складає 8 568,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про існування заборгованості, зокрема, шляхом надсилання повідомлення № 17 від 26.01.2024, яке, як зазначає позивач, залишились без відповідного реагування з боку відповідача, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

П. 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, між Акціонерним товариством «Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноелектробуд" було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 90 від 01 травня 2021 року.

Як вказує позивач, орендна плата у грудні 2021 - січні 2022 відповідачем не сплачувалась, у зв`язку з чим заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за договором № 90 за період з 01.05.2021 по 30.12.2022 складає 8 568,00 грн.

Доказів сплати даної суми заборгованості за договором від 01.05.2021 відповідачем суду надано не було. Також дана сума заборгованості не була спростована відповідачем.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди № 90 від 01 травня 2021 року.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу з орендної плати за договором оренди від 01.05.2021 в сумі 8 568,00 грн, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості за договором оренди належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2130, 69 грн заборгованості за комунальні послуги суд зазначає наступне.

Між ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" та ТОВ "Техноелектробуд" укладено Договір про надання комунальних послуг № 90-к від 01.05.2018.

Відповідно до умов цього Договору постачальник зобов`язується надати споживачеві необхідні для нормального функціонування та життєзабезпечення комунальні послуги:

- електроенергія за ціною 2,86 грн 1 Квт/год. без ПДВ,

- вода за ціною 22,90 грн на 1 м.куб. без ПДВ,

- каналізація за ціною 20,24 грн за 1 м.куб. без ПДВ,

- телефонний номер за ціною 62,75 грн за 1 номер без ПДВ,

- вивіз ТПВ за ціною 317,92 грн за 1 м.куб. без ПДВ,

- обслуговування прилеглих територій 14,52 грн за 1 кв.м. без ПДВ.

Споживач зобов`язується прийняти та оплатити зазначені комунальні послуги.

Відповідно до п. 2 Договору про надання комунальних послуг облік наданих послуг здійснюється відповідними контрольно-вимірювальними приладами або за встановленою потужністю. Постачальник за підсумками місяця надає споживачеві розрахунок за комунальні послуги і рахунок для оплати в термін до 20 числа наступного за звітним місяця.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту споживання відповідачем комунальних послуг (розрахунків за комунальні послуги, рахунків на оплату, як це передбачено пунктом 2 Договору).

Доказів на підтвердження надання позивачем відповідачеві розрахунку за комунальні послуги і рахунків для оплати в термін до 20 числа наступного за звітним місяця, як це передбачено сторонами в п.2 договору про надання комунальних послуг № 90-к від 01.05.2018, суду не подано .

Внаслідок чого у суду відсутня можливість встановити дійсну можливу заявлену позивачем заборгованість за комунальні послуги, а тому позовна вимога у цій частині є недоведеною та необґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 525,64 грн - 3% річних; 2802,99 грн. - інфляційні втрати; 1161,73 - пені; 1713,60 - штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до п. 3.4. розділу 3 «Орендна плата», орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди від 01.05.2021, позивач нарахував відповідачеві пеню, яка, станом на 30.01.2024, складає 1161,73 грн.

Також у відповідності до умов договору позивачем нараховано штраф у розмірі 1713,60 грн.

Судом перевірено надані до позову розрахунки суми пені та штрафу. Контррозрахунку зазначених сум відповідачем суду надано не було.

Отже, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по орендних платежів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 1161,73 грн та штрафу в розмірі 1713,60 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 525,84 грн. та 2802,99 грн. інфляційних витрат, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Також в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі - 10 000, 00 грн.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд надати позивачу строк на доведення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї позовної заяви, упродовж 5 днів з дати ухвалення рішення у справі.

Суд зазначає, що для розгляду питання щодо витрат на правову допомогу після надходження відповідних документів від позивача буде призначено окреме судове засідання.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності достатті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змістустатті 77 ГПК Українивбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) 8 568, 00 грн- основного боргу; 525, 64 грн - 3% річних; 2802, 99 грн - інфляційні втрати; 1161, 73 - пені; 1713, 60 - штрафу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) судовий збір в сумі - 2 422, 40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735).

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727).

Повне рішення складено "20" березня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк