Рішення

від 27.03.2024 по справі 922/515/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/515/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" в межах розгляду позовної заяви у справі № 922/515/24 шляхом винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про відшкодування понесених позивачем судових витрат (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2024) по справі

за позовом Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД", в якій просить суд:

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) заборгованість у сумі 16 902, 65 грн, з яких: 8 568, 00 грн - основного боргу; 2130, 69 грн - заборгованості за комунальні послуги; 525, 64 грн - 3% річних; 2802, 99 грн - інфляційні втрати; 1161, 73 - пені; 1713, 60 - штрафу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) судовий збір в сумі - 2 422, 40 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) витрати на правову допомогу в сумі - 10 000, 00 грн.

Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" залишено без руху.

Встановлено Акціонерному товариству "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оформити позовну заяву із зазначенням адреси відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.02.2024 року від представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" через систему Електронний суд (Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.02.2024) надійшла заява про усунення недоліків, шляхом вірного зазначення адреси відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19 березня 2024 р. о 12:00.

Рішенням Господарського суду Харківської області від19.03.2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) 8 568, 00 грн- основного боргу; 525, 64 грн - 3% річних; 2802, 99 грн - інфляційні втрати; 1161, 73 - пені; 1713, 60 - штрафу.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (адреса: 61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62; код ЄДРПОУ: 41716727) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНСЗВ`ЯЗОК» (адреса: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1; код ЄДРПОУ: 01056735) судовий збір в сумі - 2 422, 40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.03.2024 за допомогою системи "Електронний суд" представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення з вимогою вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених Акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок"в межах розгляду позовної заяви у справі № 922/515/24, шляхом винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 судове засідання для розгляду заяви представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про відшкодування понесених позивачем судових витратпризначено на 27 березня2024 року о 12:45.

У судове засідання, призначене на 27 березня 2024 року о 12:45, представник позивача та представник відповідача не з`явились.

Приписами частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Так, позивач та представник позивача ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 отримали 22.03.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, в прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення міститься клопотання про розгляд заяви без участі представника позивача.

Щодо відповідача, то ухвала Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 про призначення до розгляду в судовому засіданні заяви про ухвалення додаткового рішення з вимогою вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених Акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" в межах розгляду позовної заяви у справі № 922/515/24, шляхом винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою "судова повістка") на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що на час проведення судового засідання копія ухвали суду від 21.03.2024, яку направлено на адресу відповідача, перебуває у точці видачі/доставки, що підтверджується інформацією за відстеженням пересилання поштового відправлення за ідентифікатором №0600256766202 Трекінг з інтернет-порталу АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у цій справі за відсутністю представників вказаних учасників.

Розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" в межах розгляду позовної заяви у справі № 922/515/24 шляхом винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про відшкодування понесених позивачем судових витрат (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2024), суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з статтею 123 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За частиною 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 року у справі № 922/2604/20.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1-3 ст. 27 цього ж закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Крім того, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19). А Верховний Суд у постанові від 09.07.2019 у справі №923/726/18 роз`яснив, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Однак виказана правова позиція не нівелює прямих вказівок ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відповідних доказів про погодження, надання і прийняття послуг на відповідну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, судом встановлено, що між адвокатським бюро "Керімов та партнери" в особі керуючого бюро адвоката Керімова Аліка Заміровича, адвокатом Радченком Євгенієм Вікторовичем, адвокатом Яковенко Оксаною Григорівною (сторона 1) та Акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" в особі Голови Правління Юрія Лазарика (сторона 2, Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № 29/23 від 29.08.2023.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію вищезазначеного договору про надання правової допомоги № 29/23 від 29.08.2023, ордер на надання правничої допомоги від 14.02.2024 серія АХ №1172672 (адвокат, який надає правничу допомогу Яковенко Оксана Григорівна) на вчинення дій у Господарському суді Харківської області та в інших судах всіх інстанцій та юрисдикцій в інтересах позивача; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002330 від 20.03.2019, виданого Яковенко О.Г.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 19.03.2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору Сторона 1 зобов`язується надати правову допомогу, а Клієнт сплатити за її надання.

Згідно з п. 1.2. Договору правова допомога адвоката за даним договором передбачає:

- надання клієнту консультацій та роз`яснень з правових питань; проведення претензійно-позовної роботи, супровід перевірок державних органів та оскарження, в разі потреби, прийнятих ними рішень, приписів, вимог та актів, що прийняті за результатами здійснених перевірок;

- підготовка процесуальних документів; супровід та представництво інтересів Клієнта в судових справах, в судах всіх інстанцій та юрисдикцій;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у правоохоронних органах та у відповідних відділах державної виконавчої служби, а також представництво інтересів Клієнта у приватних виконавців відповідного виконавчого округу, де стороною виконавчого провадження чи заінтересованою особою є Клієнт.

Відповідно до п. 2.2. Договору Сторона 1 має право, зокрема, вимагати оплату за надання послуги.

Пункт 2.3. Договору встановлює обов`язки Клієнта, де серед іншого зазначено обов`язок сплатити гонорар в строк вказаний даним договором, та сплатити понесені витрати в зв`язку з виконанням цього договору; без зволікання прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийнятті доручення згідно цього Договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову.

Що стосується гонорару, то Договір про надання правової допомоги № 29/23 від 29.08.2023 пунктом 3.1. встановлює, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Стороні 1 за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Суд наголошує на тому, що до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у постанові № 922/1964/21).

Надаючи оцінку заявленої стороною до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що розмір та порядок оплати правничої допомоги визначено сторонами у п. 3.1 договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого розмір гонорару, який Клієнт сплачує Стороні 1 за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Однак заявником всупереч погодженим умовам договору про надання правничої допомоги не подано додаткової угоди до договору, що встановлювала б розмір гонорару та порядок його сплати та була б підставою для оплати наданих адвокатом послуг. У судове засідання 27.03.2024 представник позивача не з`явився, пояснень стосовно відсутності додаткової угоди не надав.

Суд також враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену у постанові від 28.09.2022 у справі № 529/201/20 про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі, є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Яковенко О.Г. та її клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору або укладенням додаткової угоди, як це передбачено договором, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів щодо встановленого фіксованого розміру гонорару адвоката , суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги представника позивача про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з недоведеністю надання правничої допомоги у тому обсязі який вказує представник позивача, а саме: в порядку, визначеному сторонами договору про надання правової допомоги № 29/23 від 29.08.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" в межах розгляду позовної заяви у справі № 922/515/24, шляхом винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про відшкодування понесених позивачем судових витрат (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2024) відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 16) .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕЛЕКТРОБУД» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, оф. 62).

Повне рішення складено та підписано 28.03.2024.

Суддя О.О. Присяжнюк