Постанова

від 14.03.2024 по справі 911/1609/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1609/21 (911/1280/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: Леонов К.Ю.,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

відповідача-3: Яким`як О.В.,

відповідача-4: не з`явився,

відповідача-5: не з`явився,

відповідача-6: не з`явився,

відповідача-7: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

третьої особи-3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О.,- головуючий, Сотніков С.В., Доманська М.І.)

та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2023 (суддя Наріжний С.Ю.)

у справі № 911/1609/21(911/1280/22)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНС Транзит"; 2. Компанії з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" (Елайенс Есоушіейтс ЛТД); 3. Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед); 4. Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" (Холворт Лімітед); 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт"; 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт ПК"; 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтек"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНС Транзит" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т.; Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І.В.

про визнання договорів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

у межах справи №911/1609/21

за заявою Фізичної особи-підприємця Чіріча Володимира Захаровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНС Транзит"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2021 за заявою Фізичної особи - підприємця Чіріча Володимира Захаровича відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНС Транзит" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано грошові вимоги кредитора - ФОП Чіріча В.З. до Боржника в сумі 2851800,00 грн.

2. У межах зазначеної справи 03.08.2022 ФОП Чіріч В.З. (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмету позову) до Боржника, Компанії з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) (далі - Компанія-1), Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) (далі - Компанія-2), Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" (Холворт Лімітед) (далі - Компанія-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт ПК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтек" про:

- визнання недійсним договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019, укладеного між Компанією-1, Компанією-2, Компанією-3 і Боржником (далі - Договір про відступне);

- визнання недійсним договору про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257, виданий 08.10.2019, видавник: Приватний нотаріус Гречана Р.Т., укладеного між Компанією-1, Компанією-2, Компанією-3 (далі - Договір поділу);

- визнання недійсним договору іпотеки, серія та номер: 1223, виданий 17.10.2019, видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., укладеного між Компанією-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт ПК" (далі - Іпотечний договір-1);

- визнання недійсним договору іпотеки, серія та номер: 1220, виданий 17.10.2019, видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., укладеного між Компанією-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтек" (далі - Іпотечний договір-2);

- визнання недійсним договору іпотеки, серія та номер: 1226, виданий 17.10.2019, видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., укладеного між Компанією-3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" (далі - Іпотечний договір-3);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48302176 від 19.08.2019, Євко Володимир Володимирович, Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг";

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49074084 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073928 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073752 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ.

3. Позов мотивовано тим, що Договір про відступне має ознаки фраудаторності, оскільки укладений між Боржником і Компанією-1 як пов`язаними особами в період настання у Боржника зобов`язань із погашення заборгованості перед кредиторами, всупереч умовам генерального кредитного договору №30/216 від 23.09.2016 з метою недопущення передачі банку в іпотеку нерухомого майна - Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів (далі - Майно), та запобігання зверненню стягнення на Майно задля погашення кредитної заборгованості. Також Позивач зазначив, що Договір про відступне є нікчемним через недодержання встановленої законом нотаріальної форми. Оскільки Договір про відступне є недійсним з моменту його вчинення, Позивач вважає, що станом на дату укладення Іпотечних договорів Компанія-1, Компанія-2 і Компанія-3 не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на їх укладення, оскільки власником майна був Боржник.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. 23.09.2016 між АБ "Укргазбанк" (далі - Банк) та позичальниками ТОВ "Баришівська ГНС" (нове найменування ТОВ "ГНС Транзит" - Боржник), ТОВ "УПК-Європлюс" та ТОВ "УПК Коммерц" укладено генеральний кредитний договір №30/2016 (далі - Кредитний договір) з цільовим використанням (метою) кредиту - для здійснення капітальних інвестицій у будівництво Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів.

5. Обладнання для будівництва Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів було передано в заставу в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором.

6. За змістом Кредитного договору, Боржник зобов`язався передати Банку в іпотеку нерухоме майно - Баришівську газонаповнювальну станцію зріджених газів (Майно), не пізніше 60 днів з дати введення її в експлуатацію.

7. 29.03.2019 ДАБІ України видано сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво газонаповнювальної станції скраплених вуглеводних газів (СВГ) з реконструкцією та демонтажем існуючих будівель та споруд за адресою: вул. Торф`яна, 40 в смт Баришівка, Баришівський район, Київська область".

8. 05.07.2019 Банк звернувся до Боржника з повідомленням про ініціювання звернення стягнення боргу в примусовому порядку.

9. 09.07.2019 - 10.07.2019 проведено державну реєстрацію звернення стягнення кредитної заборгованості за рахунок забезпечення.

10. Позивач є правонаступником Банку за Кредитним договором на суму добровільно виконаного зобов`язання відповідно до умов договору застави.

11. 13.08.2019 між Компанією-1, Компанією-2, Компанією-3 і Боржником укладено Договір про відступне, за умовами якого з метою припинення грошових зобов`язань, які виникли у Боржника перед кредиторами за договорами позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019, №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017, від 03.06.2016, Боржник як відступне передав Компанії-1, Компанії-2, Компанії-3 у власність майнові права на об`єкт нерухомого майна - Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220255101:01:132:0033 в смт Баришівка по вул. Торф`яна, 40 (Майно).

12. Відступне передано Боржником у наступних частках взамін сплати: Компанії-2 - відступного в розмірі 15/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 450000,00 євро за договором позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019, Компанії-3 - відступного в розмірі 56/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 1699736,00 євро за договором позики №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017, Компанії-1 - відступного в розмірі 29/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 974500,00 доларів США за договором позики від 03.06.2016 (пункт 1.2 Договору про відступне).

13. Сторони домовились, що оцінили вартість та встановили розмір відступного в сумі 3017041,00 євро, що за курсом НБУ на день підписання договору становить 84967145,63 грн (пункти 3.1, 3.2 Договору про відступне).

14. Відступне повністю покриває всі фінансові вимоги кредиторів до Боржника, які виникли з договорів, зазначених в п. 1.1 Договору про відступне, окрім вимог щодо сплати відсотків, нарахованих за відповідними договорами позики до дати укладення Договору про відступне, які не покриваються сумою відступного (пункт 3.3 Договору про відступне).

15. Підписання сторонами Договору про відступне означає, що зобов`язання, які виникли: між Компанією-2 і Боржником за договором позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019 щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 450000,00 євро; між Компанією-3 і Боржником за договором позики №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017 щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 1699736,00 євро; між Компанією-1 і Боржником за договором позики від 03.06.2016 щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 974500,00 доларів США, вважаються припиненими в повному обсязі, окрім вимог щодо сплати відсотків, нарахованих за договорами позики до дати укладення Договору про відступне, які не покриваються сумою відступного (пункт 5.1 Договору про відступне).

16. Згідно з пунктом 5.11 Договору про відступне він набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

17. За інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату укладення Договору про відступне одним із засновників (учасників) Боржника був ОСОБА_2 (розмір внеску 490000,00 грн).

18. Згідно з відомостями на інтернет-ресурсі за посиланням https://opencorporates.com/companies/gb/SC337917 щодо Компанії-1 наявна така інформація: Company Number SC337917, Registered Address 9a Tinto Place, Edinburgh, EH6 5GD, United Kingdom; Ultimate Beneficial Owners Mr Aliaksandr Plakhotski, IgorUdras.

19. За змістом Договору про відступне його уклав від імені Компанії-1 директор Ігор Удрас.

20. У ході розгляду справи Компанія-1 не заперечувала того, що ОСОБА_3 був засновником Компанії-1 у період з 14.03.2018 до 19.06.2019.

21. 16.08.2019 між сторонами складено акт прийому-передачі до Договору про відступне, за яким Боржник передав, а кредитори прийняли у власність майнові права на об`єкт нерухомого майна - Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220255101:01:132:0033 в АДРЕСА_1 , в кількості 1 штука з основними показниками об`єкта: площа ділянки - 4,3728 га, площа забудови будівель та споруд - 1581,0 м2, площа озеленення - 18327,7 м2, площа твердого покриття - 18920,8 м2, площа твердого покриття (залізниці) - 4898,5 м2, потужність ГНС - 180000 т/рік, місткість резервуара СВГ/кількість резервуарів СВГ - 100 м3/20 шт., закрита стоянка на один локомотив - 140,8 м2, насосно-компресорне відділення - 245,9 м2, операторна - 56,4 м2, пожежний пост, механічна майстерня - 505,5 м2, адмінкорпус - 187,4 м3, насосна станція пожежогасіння - 61,9 м2, ангар - 367,2 м2, трансформаторна підстанція - 9,1 м2, поверховість - 1 поверх.

22. 16.08.2019 Державний реєстратор КП "Агенція адміністративних послуг" здійснив державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - РНОНМ 1896949432202 - Газонаповнювальна станція скраплених вуглеводневих газів, адреса: Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф`яна, 40 Майно за Компанією-1, Компанією-2 і Компанією-3, що зареєстровані у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії.

23. У подальшому 08.10.2019 між Компанією-1, Компанією-2 і Компанією-3 укладено Договір поділу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 1257, за умовами якого сторони домовились про поділ належного їм на праві спільної часткової власності Майна.

24. 08.10.2019 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49074084 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ, на підставі Договору поділу будівлі та споруди, зокрема, закрита стоянка на один локомотив, літ. "Г" загальною площею 140,8 м2, насосно-компресорне відділення літ. "Е" загальною площею 245,9 м2, пожежний пост, механічна майстерня літ. "Ж" загальною площею 479,8 м2, №ІІІ-комплекс для приймання і зберігання газу на 2000 м3, №1 - залізнична естакада, №2 - залізничні колії, №4 - огорожа, №9 - резервуар для зливу газу, що не випаровується 5 м3, №3 - колонки для розливу та зливу газу, №4 - огорожа, №7 - молнієзахисні стовпи, №6 - ТП-117 (електрощитова), №10 - очисні споруди поверхневих вод, загальною площею 866,5 м2, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932614180000), зареєстровано за Компанією-3.

25. 17.10.2019 між Компанією-3 та ТОВ "Інтер Лайт" укладено Іпотечний договір-3, за умовами якого Компанія-3 передала в іпотеку ТОВ "Інтер Лайт" вказане нерухоме майно загальною площею 866,5 м2.

26. 08.10.2019 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073928 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ, на підставі Договору поділу будівлі та споруди, зокрема, пожежний пост, механічна майстерня, трансформаторна підстанція літ. "В" загальною площею 34,8 м2, насосна станція пожежогасіння літ. "Є" загальною площею 61,9 м2, ангар літ. "З" загальною площею 367,2 м2, №4 - огорожа, №10 - очисні споруди поверхневих вод, №І - пожежні резервуари, загальною площею 463,9 м2, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932608532202), зареєстровано за Компанією-1.

27. 17.10.2019 між Компанією-1 та ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" укладено Іпотечний договір-1, за умовами якого Компанія-1 передала в іпотеку ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" вказане нерухоме майно загальною площею 463,9 м2.

28. 08.10.2019 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073752 від 08.10.2019, приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ, на підставі Договору поділу будівлі та споруди, зокрема, адміністративний корпус №1 літ. "А" загальною площею 112,6 м2, адміністративний корпус №2 літ. "Б" загальною площею 74,8 м2, операторна літ. "Д" загальною площею 56,4 м2, №ІІ - автовагова, №5 - скважина, №4 - огорожа, №7 - молнієзахисні стовпи, загальною площею 243,8 м2, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932608532202), зареєстровано за Компанією-2.

29. 17.10.2019 між Компанією-2 та ТОВ "Компанія Інтек" укладено Іпотечний договір-2, за умовами якого Компанія-2 передала в іпотеку ТОВ "Компанія Інтек" вказане нерухоме майно загальною площею 243,8 м2.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

30. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023, позов задоволено повністю.

31. Судові рішення мотивовано встановленням обставин, які свідчать про відчуження Боржником Майна (майнових прав на Майно) за Договором про відступне у період настання зобов`язання з погашення заборгованості перед кредиторами, у зв`язку з чим виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; укладення Договору про відступне з пов`язаною особою; укладення його всупереч умовам Кредитного договору. За висновком господарських судів, наведені обставини у сукупності свідчать про очевидну недобросовісність сторін Договору про відступне та наявність ознак фраудаторності правочину, що є підставою для визнання його недійсним як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

32. Компанія-2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

33. Касаційну скаргу мотивовано наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на неврахування господарськими судами під час розгляду справи висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 6 статті 3, частин 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України та критеріїв фраудаторності правочинів, викладених у постановах від 16.02.2023 у справі №910/14918/20(910/17720/21), від 02.03.2023 у справі №910/15232/20 (910/18130/21), від 14.09.2023 у справі №911/693/22(911/2648/22).

34. Компанія-2 зазначає, що незважаючи на сформовані висновки Верховного Суду щодо критеріїв фраудаторності правочинів, господарські суди в цій справі по суті поклали в основу судових рішень лише два критерії фраудаторності - час укладенні Договору про відступне та ознаку пов`язаності, яка є непідтвердженою та такою, що спростовується наявними у справі доказами.

35. Компанія-2 заперечує, що ОСОБА_2 був бенефіціарним власником Компанії-1 на час укладення Договору про відступне, посилаючись на свідоцтво про повноваження Компанії-1, згідно з яким акціонером та бенефіціарним власником компанії є Ігор Удрас, 100 акцій вартістю 1 фунт стерлінгів придбані ним 19.06.2019.

36. Компанія-2 наголошує, що сам факт укладення договору під час наявності заборгованості перед іншими кредиторами не свідчить про його фраудаторність, суд зобов`язаний аналізувати мету укладення договору, при цьому погашення кредиторських вимог до боржника є правомірною метою, а не зловживанням правом.

37. Компанія-2 стверджує, що Договір про відступне спрямований не на ухилення від виконання обов`язку за договором з Позивачем, а на погашення заборгованості перед іншими незалежними кредиторами в рамках звичайної господарської діяльності Боржника, його укладення не створювало додаткових боргів, його єдиною метою було погашення таких боргів.

38. Також Компанія-2 вважає, що господарські суди не дослідили зібрані у справі докази, і це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

39. Компанія-2 зазначає, що господарські суди взагалі не розглядали та не аналізували питання оплатності та ціни Договору про відступне та її відповідності ринковим цінам, не взяли до уваги надані докази без жодного пояснення.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

40. Розпорядник майна Боржника подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

41. Відзив мотивовано тим, що передання Майна на користь Компанії-1, Компанії-2, Компанії-3 очевидно створює преференції у задоволенні вимог таких кредиторів на шкоду іншим кредиторам Боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення їх вимог, що не може залишатись поза увагою правопорядку.

42. Розпорядник майна Боржника наголошує, що Договір про відступне укладено в момент настання у Боржника строку виконання перед контрагентами, після ініціювання звернення стягнення боргу одним із кредиторів, у підозрілий період.

43. Водночас, на думку розпорядника майна Боржника, ціна Договору про відступне не може бути визначена як ринкова, оскільки Майно відчужено за ціною, яка є меншою від вартості основних фондів, залучених для його будівництва.

44. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційну скаргу не подали.

Позиція Верховного Суду

45. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

46. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду позову одного з кредиторів Боржника у справі про банкрутство, зокрема, про визнання недійсним правочину, що має ознаки фраудаторності.

47. Звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

48. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

49. Так, згідно з частиною 1 статті 42 КУзПБ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

50. Відповідно до частини 2 статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

51. Наслідки визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною 1 або 2 статті 42 КУзПБ, визначені частиною 3 зазначеної статті, згідно з якою сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

52. Положення наведеної статті КУзПБ кореспондуються з однією з основоположних засад цивільного законодавства - добросовісністю, зокрема, закріпленою в пункті 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

53. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

54. Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

55. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

56. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

57. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора

58. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич або близька особа боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

59. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

60. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

61. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

62. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

63. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

64. Подібні за змістом висновки, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20.

65. Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові також зауважила, зокрема, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

66. У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

67. Перед судом постає завдання за наслідком оцінки обставин справи встановити взаємопов`язаність дій учасників оспорюваного правочину, направлену на досягнення єдиної недобросовісної мети - вивести майно (грошові кошти) боржника поза межі єдиної процедури банкрутства цього боржника для унеможливлення задоволення вимог визнаного у процедурі банкрутства кредитора (кредиторів) за рахунок такого активу з дотриманням правил процедури банкрутства.

68. Подібні за змістом висновки наведені також у постановах Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №911/693/22(911/2648/22), від 16.02.2023 у справі №910/14918/20(9010/17720/21), від 02.03.2023 у справі №910/15232/20 (910/18130/21), на які посилається Компанія-2 у касаційній скарзі.

69. Дослідивши надані учасниками справи докази в цій справі в їх сукупності з урахуванням вірогідності та взаємозв`язку, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, які свідчать про наявність ознак фраудаторності Договору про відступне, адже його укладено, зокрема, з пов`язаною особою - Компанією-1, а внаслідок його укладення погашення заборгованості перед іншими (окрім Компанії-1, Компанії-2 і Компанії-3) кредиторами стало повністю або частково неможливим.

70. Заперечуючи проти наведених висновків, Компанія-2 у касаційній скарзі стверджує про недослідження господарськими судами інших критеріїв фраудаторності правочину, окрім часу укладення Договору про відступне у межах "підозрілого періоду", передбаченого статтею 42 КУзПБ, та ознаки пов`язаності, яку Компанія-2 вважає недоведеною.

71. З огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд відхиляє аргументи Компанії-2 щодо недоведеності факту пов`язаності Компанії-1 з Боржником, адже вони по суті зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а це не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

72. Водночас Верховний Суд приймає до уваги, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про пов`язаність Компанії-1 з Боржником, виходячи з встановлення того факту, що у період з 14.03.2018 до 19.06.2016 (незадовго до укладення Договору про відступне від 13.08.2019) засновником Компанії-1 був ОСОБА_2 , який також був на момент укладення Договору про відступне одним із засновників (учасників) Боржника. Посилання Компанії-2 на обставини зміни 19.06.2019 бенефіціарного власника Компанії-1 (з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 , який був директором Компанії-1 з 05.12.2018) перед укладенням нею Договору про відступне (в разі наявності таких обставин) не спростовують факти, покладені в основу відповідних висновків господарських судів щодо пов`язаності Компанії-1 з Боржником.

73. Також Верховний Суд вважає безпідставними аргументи Компанії-2 про те, що господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою такий критерій фраудаторності правочину як оплатність, не дослідили питання економічної доцільності та ціни Договору про відступне, її відповідності ринковим цінам, тощо. З встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що на момент укладення Договору про відступне у Боржника була наявна грошова заборгованість перед низкою кредиторів, окрім Компанії-1, Компанії-2, Компанії-3. Однак виконання Договору про відступне не передбачало сплати на користь Боржника його контрагентами певних грошових коштів, які б могли бути використані для пропорційного та справедливого задоволення грошових вимог усіх його кредиторів.

74. Натомість умовами Договору про відступне передбачено погашення за рахунок належного Боржнику Майна грошових вимог лише частини його кредиторів - Компанії-1, Компанії-2, Компанії-3. Тобто Компанії-1, Компанії-2, Компанії-3 надано преференції перед іншими кредиторами у задоволенні їх грошових вимог, внаслідок чого виник ризик незадоволення вимог інших кредиторів та порушено баланс інтересів сторін.

75. Більш того, господарські суди першої та апеляційної інстанцій з`ясували, що на момент укладення Договору про відступне у Боржника було наявне зобов`язання перед Банком щодо передання Майна (протягом 60 днів з дати введення його в експлуатацію) в іпотеку Банку для забезпечення грошових вимог Банку за Кредитним договором, укладеним саме з метою здійснення капітальних інвестицій у будівництво Майна із переданням у заставу обладнання для будівництва.

76. Однак у зазначений строк Боржник Майно в іпотеку Банку не передав, а після ініціювання Банком звернення стягнення кредитної заборгованості в примусовому порядку, у тому числі за рахунок забезпечення, Боржник здійснив виведення Майна за Договором про відступне з метою уникнення передачі Майна в іпотеку Банку, а також недопущення звернення стягнення на нього задля погашення кредитної заборгованості.

77. Виходячи з викладеного, Верховний Суд відхиляє доводи Компанії-2 про відсутність зловживання Боржником своїм правом та укладення Договору про відступне з єдиною правомірною метою - погашенням заборгованості кредиторської заборгованості перед кредиторами в межах звичайної господарської діяльності Боржника.

78. При цьому Верховний Суд зауважує, що хоча погашення боржником заборгованості перед кредиторами само по собі не є неправомірною метою правочину щодо відчуження належного йому майна. Проте здійснення такого відчуження для погашення вимог одного чи кількох (зокрема пов`язаних з боржником) кредиторів переважно перед іншими кредиторами, грошові вимоги яких у такому випадку частково чи повністю залишаються непогашеними (зокрема внаслідок відсутності в боржника інших ліквідних активів), не можна визнати добросовісним. У такому випадку надання преференцій деяким кредиторам у погашенні їх кредиторських вимог замість справедливого задоволення грошових вимог усіх кредиторів, зокрема, у межах конкурсної процедури, врегульованої КУзПБ, є зловживанням боржником своїми правами. І відчуження відповідного майна боржником за ринковою та справедливою ціною (в разі наявності таких обставин) не спростовує наявність у відповідного правочину ознак фраудаторності, якщо таке відчуження здійснено з метою порушення балансу інтересів кредиторів боржника.

79. Твердження Компанії-2 про те, що ОСОБА_5 як директор Боржника та водночас син Позивача при надані згоди від імені Боржника на реєстрацію права власності на майно за Компанією-1, Компанією-2, Компанією-3, навряд чи вчиняв би дії "на зло", які б суперечили б інтересам члена його сім`ї, ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника.

80. Отже, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що встановлені в цій справі обставини в сукупності свідчать про очевидну недобросовісність сторін Договору про відступне та наявність ознак фраудаторності вказаного правочину через вчинення на шкоду інтересам кредиторів, що є підставою для визнання його недійсним. Водночас наведені в касаційній скарзі доводи про неврахування під час розгляду цієї справи висновків, викладених у відповідних постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Звертаючись з касаційною скаргою, Компанія-2 не довела неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

82. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних постанови і рішення.

Розподіл судових витрат

83. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2023 у справі №911/1609/21(911/1280/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк