Ухвала

від 20.03.2024 по справі 156/115/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/115/24

Номер провадження: 2/156/103/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2024 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувшиу відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду сел.Іваничі цивільну справу № 156/115/24 за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання батьківства,

учасники справи:

позивач - не з`явився,

відповідач не з`явився,

третя особа ОСОБА_3 не з`явилася,

представник третьої особи Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - не з`явився,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Іваничівському районному суді Волинської області перебуває цивільна справа № 156/115/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив:

- визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Вінниця, Вінницької області;

- зобов`язати Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) вчинити наступні дії: виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_4 з актового запису про народження № 217 від 24.08.2023 р виданого Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та внести відомості до актового запису про народження № 217 від 24.08.2023 р виданого Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про ОСОБА_4 , а саме: зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, змінити дитині ОСОБА_4 прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та видати нове свідоцтво про народження. Стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Ухвалою від 30.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

У підготовчі засідання, призначені на 21.02.2024 року та на 20.03.2024 року сторони та учасники справи не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву на підставі ч.11 ст. 187 ЦПК України слід залишити без руху, оскільки під час підготовчого засідання судом було встановлено, що провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.

Так, пунктом 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Окрім цього згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20) доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У позовній заяві позивач вказує, що факт його батьківства підтверджується, зокрема, спільними фотокартками, поясненнями матері спільної дитини - ОСОБА_3 . Однак такі докази до матеріалів справи не долучені.

Крім того, для встановлення факту батьківства одним із доказів може бути висновок судово-генетичної/судово-імунологічноїекспертизи,де необхідним є застосування спеціальних знань. Тож, враховуючи наведене, на порушення вимог ч. 5 та ч. 3 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано відповідних клопотань про призначення у справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, клопотання про витребування доказів чи будь-які інші заяви, клопотання. Слід зауважити, що призначення експертизи відбувається на підставі ухвали суду, яка в свою чергу може бути призначена, відповідно до ст.197 ЦПК України, лише на стадії підготовчого провадження за клопотанням сторін. При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу положення ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування та подання доказів.

Згідно з нормами чинного ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Крім того, при вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем у позовній заяві не залучено третю особу - орган опіки та піклування, оскільки участь відповідного органу опіки та піклування є обов`язковою у такій категорії справ.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання батьківства обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Позатим, варто зазначити, що в силу ч. 1, ч. 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно визначити склад учасників справи, з врахуванням відповідних норм чинного законодавства України та залучити до участі у справі орган опіки та піклування.

Окремо слідзазначити,що допозовної заявипозивачем долученописьмові показаннясвідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .Суд роз`яснюєпозивачу,що статі 90-93 ЦПК України встановлюють спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 67 ЦПК України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд. Надання письмових показів свідків, не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи на задання питань свідкам стосовно обставин справи.

Тож зметою повідомленнясвідками провідомі їмобставини,які маютьзначення длясправи,позивачу слідподати заявупро допитсвідків. При цьому у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява у справі оформлена з порушенням вимог ст.175 ЦПК України, відповідно до вимог ч.11 ст.187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Відповідно до ч.12 ст.187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з ч.13 ст.187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, позивачу у п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою усунення вказаних недоліків позивач повинен надати нову виправлену редакцію позовної заяви, у якій визначити та вказати склад учасників справи (в тому числі орган опіки і піклування) із зазначенням відомостей, передбачених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України. Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви позивачу слід надати:

1)всі наявні у нього докази, які б підтверджували, обставини, викладені у позові (спільні фотокартки та пояснення матері дитини ОСОБА_3 ).

Роз`яснити, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі, якщо позивач вважає за необхідне вирішення судом питання про призначення у цій справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, йому слід подати до суду відповідне мотивоване клопотання.

У разі, якщо позивач вважає за необхідне вирішення судом питання про допит свідків у цій справі, йому слід подати до суду відповідну мотивовану заяву. При заявлені клопотання про виклик свідка необхідно назвати обставини, які може підтвердити даний свідок. Також необхідно вказати його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи.

Керуючись ст.185, ч.11 ст.187 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - залишити без руху.

Надати позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків зазначених в ухвалі суду.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде залишена без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. Є. Малюшевська