Рішення

від 19.03.2024 по справі 552/508/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/508/24

Провадження № 2/552/1221/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

при секретарі Цимбалюк І.О.,

представника позивача Панченко О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу запозовом Адвокатського бюро «ОЛЕНИ ПАНЧЕНКО» Панченко Олени Олександрівни, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Житлово-будівельний кооператив «АГРОСТРОЙ-1» про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності та визнання за позивачем в порядку поділу майна подружжя, права власності на частку квартири,-

В С Т А Н О В И В:

29.01.2024року досуду звернуласяадвокат Адвокатськогобюро «ОЛЕНИПАНЧЕНКО» ПанченкоОлена Олександрівнав інтересах ОСОБА_1 зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору,на стороніпозивача:Житлово-будівельнийкооператив «АГРОСТРОЙ-1»про визнанняквартири об`єктомспільної сумісноївласності тавизнання запозивачем впорядку поділумайна подружжя,права власностіна часткуквартири.В позовнійзаяві вказувалана те,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.09.2003року розірвалишлюб тапісля розірванняшлюбу ОСОБА_2 переїхав проживатиза іншоюадресою,а уквартирі АДРЕСА_1 залишилисяпроживати ОСОБА_1 та їхспільний з ОСОБА_2 син ОСОБА_3 ,який проживаєв ційквартирі таповністю сплачуєвсі комунальніпослуги доцього часу.Відповідач ОСОБА_2 у серпні2023року повідомив,що маєнамір продатиквартиру.07.08.2023року ОСОБА_3 отримав Інформаційнудовідку зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру прав,з якоїдізналися,що відповідач18.04.2004року отримавсвідоцтво проправо власності НОМЕР_1 в Головномууправлінні зпитань житлово-комунальногообслуговування населення.Державна реєстраціяправа власностіпроведена 21.05.2004року.З довідкиЖБК «АГРОСТРОЙ-1»вих..№ 2від 11.10.2023року вартістьквартири АДРЕСА_1 становить7465,57грн.,а згідноІнформаційної довідки№ 341819052від 07.08.2023року,вартість квартиристановить 7466,00грн.Наразі згідноДовідки прооціночну вартістьоб`єкта нерухомогомайна від14.12.2023року вартістьквартири становить1468885,44грн.В тойже часз довідкиЖБК «АГРОСТРОЙ-1»вих.№ 2від 11.10.2023року вбачається,що заквартиру АДРЕСА_2 були сплаченіпайові внескиз 15.11.1991року по09.09.2003року всумі 6163,97грн.та з10.03.2003року по21.05.2004року всумі 1301,60грн.,тобто підчас перебуванняв шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було сплачено82,56%від вартостіквартири,що становить43,26кв.мзагальної площіквартири.При вирішенніпитання пророзірвання шлюбу,питання розподілумайна невирішувалося.Тому позивачмає правона визнанняправа власностіна 21,63кв.мзагальної площіквартири,що становить413/1000частки квартири.В зв`язкуз чимпросить суд визнати квартиру об`єктом спільної сумісної власності та визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя, права власності на частку квартири.

30.01.2024 року судом відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Панченко О.О. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та щодо задоволення позову не заперечив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.09.2003 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , запис № 290.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 341819052, 18.04.2004 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності САА/652403 Головного управління з питань житлово-комунального обслуговування на квартиру АДРЕСА_1 та 21.05.2004 року проведено державну реєстрацію права власності.

За час спільного проживання у шлюбі сторонами було сплачено 82,56% пайових внесків за квартиру від загальної вартості квартири, що становить 43,26 кв.м загальної площі квартири, що підтверджується копією довідки ЖБК «АГРОСТРОЙ-1» вих.. № 2 від 11.10.2023 року.

Так, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також, варто вказати, що згідно статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (перше речення абзацу 2 частини 1 статті 71 Кодексу).

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Приписами частин 1 та 2 статті 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 за подання позовної заяви до суду сплатила судовий збір в загальній сумі 7880,36 грн. та сплатила адвокату Панченко О.О. за надання правової допомоги 20000 грн.

Враховуючи визнання позову відповідачем та те, що судом позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача лише 50 відсотків понесених нею витрат при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 372 ЦПК України, ст. 60, 61, 69, 70 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 52,4 кв.м; житловою площею 29.1 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку поділу спільної сумісної власності, право власності на 413/1000 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 52,4 кв.м; житловою площею 29.1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3940,18 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., а всього 13940,18 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Третя особа Житлово-будівельний кооператив «АГРОСТРОЙ-1», код ЄДРПОУ 22547271, адреса м. Полтава, вул.. Кучеренка 11.

Повний текст рішення складено 20.03.2024 року.

Головуючий Т.В.Турченко