Рішення

від 06.02.2024 по справі 465/1834/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 465/1834/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Звонарьова В.О.

справа № 465/1834/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування»

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі» про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій,

представник позивача та третьої особи ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова з позовом до ПАТ «СК «Альфа страхування», відповідно до якого просив стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 43 177 грн. 19 коп. та пеню в розмірі 1 295 грн. 32 коп. за кожний день прострочення. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем укладений договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу (надалі - Договір страхування) № 046.1321208.702 від 07.11.2017 року власного автомобіля позивача (Volkswagen Golf, 2009 року, державний номерний знак НОМЕР_1 ).

12.08.2018 року стався страховий випадок в с. Липки Львівської області, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, про що останній повідомив відповідача по телефону та 15.08.2018 року звернувся із письмовою заявою, подав всі необхідні документи у відділ врегулювання збитків ПрАТ «Страхова Компанія «Альфа страхування». Працівник даного відділу прийняв та перевірив від позивача всі необхідні документи.

Оскільки страхову виплату позивачу не виплачено, то останній 17.09.2018 року замовив експертне автотоварознавче дослідження, яке провів сертифікований судовий експерт-автотоварознавець вищого професійного рівня ОСОБА_3 . За результатом вказаного дослідження складено висновок № 243 від 08.11.2018 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 65 465,93 грн. з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу позивача. Разом із висновком відповідачу був наданий рахунок-калькуляція від 31.10.2018 р.

Окрім вказаних документів позивачем на адресу відповідач подавалась заява із вимогою надати йому відповідь щодо порядку врегулювання виплат по страховому випадку, на яку не отримано відповіді по сьогоднішній день.

Оскільки відповіді на заяву та виплати протягом строку, визначеного договором страхування, позивачем не отримано, останній звернувся за правовою допомогою. На адвокатський запит адвоката Якіляшина Р.Б. відповідач надав відповідь від 28.12.2018 р. за № 82 у якій стверджує, що позивачем лише 14.11.2018 р. було оформлено та надано до відповідача заяву щодо напрямку виплати страхового відшкодування, та що цей документ відповідно до вимог договору був останнім необхідним для прийняття рішення щодо виплати, та одночасно зазначив, що виконуючи свої фінансові обов`язки ПрАТ «СК «Альфа Страхування» сплатила страхове відшкодування за заявою ОСОБА_1 23 листопада 2018 року.

На запит до СТО позивачем отримано відповідь від 20.03.2019 р. за № 20 про те, що ФОП ОСОБА_4 23.11.2018 р. отримано кошти в сумі 22 288,74 грн. як страхове відшкодування за автомобіль Фольксваген НОМЕР_1 , що є суттєво меншою, ніж необхідна сума для відновлювального ремонту транспортного засобу позивача згідно з умовами договору страхування. Жодних інших повідомлень щодо причин відмови у виплаті повної суми згідно з експертним висновком та поданими документами чи прийняття іншого рішення страховою компанією немає (оскільки таке повідомлення йому не надходило). Таким чином, страховою компанією не сплачено частини основного відшкодування (відповідно до умов договору страхування) у сумі 43 177,19 грн. (65 465,93 грн. згідно з експертним висновком - 22 288,74 грн. коштів, що поступили на рахунок СТО-ФОП ОСОБА_4 ).

Отже 23.11.2018 року відповідач сплатив позивачу лише частину суми, а саме: 22 288,74 грн. і таким чином останній вважає, що рішення про виплату було прийнято до 23.11.2018 року в строки, визначені п. 15.1. розд. 15 частини II договору страхування. Згідно з п. 15.4 договору страхування рішення про виплату оформлюється страховим актом, який позивачу не наданий та зміст його невідомий.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був сплатити всю суму страхового відшкодування не пізніше 23.11.2018 року. Проте, станом на сьогоднішній день, залишок суми страхового відшкодування не сплачено, тому позивач звернувся з даним позовом.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 08.05.2019 року провадження у справі відкрито за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.07.2019 року (т. 1 а.с. 41-42).

4 липня 2019 року на адресу Франківського районного суду міста Львова від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого будь-яке рішення, яке відповідач виносить щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування або зменшення його суми ґрунтується виключно на умовах договору страхування. Відповідач, відповідно до договору страхування провів експерте дослідження автомобіля позивача та визначив необхідну суму страхової виплати, яку в подальшому було виплачено. За таких умов, відповідач вважає, що ним не було порушено умов договору та виплачено всю необхідну суму страхової виплати, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 1 а.с. 47-50).

10 червня 2020 року на адресу Франківського районного суду міста Львова від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує розмір стягнення стразового відшкодування в сумі 97 857 грн. 24 коп. та пеню в розмірі 286 605 грн. 43 коп., адже вважає, що вартість відновлювального ремонту перевищує визначений раніше розмір, що в результаті вплинуло на суму пені (т. 1 а.с. 143-149).

Також, 10 червня 2020 року на адресу Франківського районного суду міста Львова від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивачу не було відомо про проведення експертизи відповідачем, адже ним не надавався автомобіль для його огляду для проведення експертизи, а тому просить не використовувати при розгляді справи звіт ФОП ОСОБА_6 № 2425/18 від 10.09.2018 року через порушення його отримання та недостовірним (т. 1 а.с. 152-154).

1 липня 2020 року на адресу Франківського районного суду міста Львова від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому представник зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, відповідачем, як страхова компанія жодних послуг страхування позивачу не надавав, жодних договорів з ним не оформлював, адже договір про страхування був укладений з третьою особою, таким чином у позивача відсутнє право звернення до суду з даним позовом в порядку Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, зазначив що відповідна сума страхової виплати була визначена на підставі звіту експерта про оцінку транспортного засобу відповідно до вимог договору страхування, а тому позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми страхового відшкодування та пені є необґрунтованими (т. 1 а.с. 155-162).

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 19.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 173-174).

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 28.05.2021 року позов задоволено частково (т. 1 а.с. 191-199).

5 липня 2021 року на адресу Франківського районного суду міста Львова від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на рішення суду від 28.05.2021 року (т. 1 а.с. 205-215).

4 жовтня 2021 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Франківського районного суду міста Львова від 28 травня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (т. 1 а.с. 229-232).

Ухвалою суду від 28.10.2021 року провадження у справі відкрито за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 17 січня 2022 року (т. 1 а.с. 238).

Повідомленням суду від 29 жовтня 2021 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 239).

25 січня 2022 року до суду від представника відповідача Лук`янчука А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані з наступних підстав. Так, укладаючи з відповідачем договір страхування, позивач був ознайомлений з його умовами та положеннями, а також з умовами та положеннями Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), в яких вказаний порядок та умови здійснення страхового відшкодування, права та обов`язки сторін, а також інші умови, про що свідчить особистий підпис позивача у Договорі страхування, тим самим позивач прийняв для себе такі умови Договору страхування, погодився з ними, чим здійснив своє волевиявлення, підписавши вказаний Договір страхування. Так, будь-яке рішення, яке відповідач виносить щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування або зменшення його суми ґрунтується виключно на умовах Договору страхування. Згідно зі звітом № 2425/18 про оцінку транспортного засобу Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та п. 15.11 Частини ІІ Договору страхування відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу в розмірі 197 693,18 грн. є недоцільним з економічної точки зору, оскільки ринкова вартість даного автомобіля на момент настання дорожньо-транспортної пригоди визначена в сумі 165 218,74 грн. Відповідно до п. 15.11 Частини ІІ Договору страхування під повною загибеллю (конструктивною або фактичною) розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ складає більш як 70% ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку (165 218,74 грн. /197 693,18 грн. = 0,8357 х 100 % = 83,57%). Отже, ринкова вартість безпосередньо після настання страхового випадку транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 128 980,00 грн. 21.11.2018 року, виходячи з умов передбачених укладеним Договором страхування, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування в сумі 22 288,74 грн. за вирахуванням франшизи, виходячи з наступного розрахунку: 165 218,74 грн. (ринкова вартість згідно експертного звіту № 2425/18) - 128 980,00 грн. (ринкова вартість ТЗ безпосередньо після настання страхового випадку) - 13 950,00 грн. (франшиза згідно з п. 7 Частини І Договору страхування) = 22 288,74 грн. Виплату страхового відшкодування відповідач здійснив на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_4 » відповідно до поданої позивачем заяви щодо напрямку виплати страхового відшкодування від 14.11.2018 року. За таких умов, позовні вимоги про стягнення суми страхової виплати та, як наслідок, пені є необґрунтованими. З урахуванням викладеного відповідач заперечує проти доводів позивача та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т. 1 а.с. 250а-252).

2 серпня 2022 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т. 2 а.с. 8).

Ухвалою суду від 5 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків позивачем визначених ухвалою суду від 2 серпня 2022 року (т. 2 а.с 17).

14 березня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 5.10.2022 року (т. 2 а.с. 22-32).

13 червня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від5жовтня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 58-60).

28 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява на виконання ухвали від 2 серпня 2022 року про усунення недоліків позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 62-86).

18 вересня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача загальну суму в розмірі 192 883,85 гривень, в тому числі 97 857,24 гривні страхового відшкодування, 14 852,53 гривень - 3% річних, 18 080,37 гривень - пеня, 62 093,71 гривні інфляційні втрати (т. 2 а.с. 105-116).

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_2 підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлені. Тому суд розглянув справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.11.2017 року між відповідачем ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та третьою особою ТОВ «Бофі» було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.1321208.702 (далі по тексту - Договір страхування). Вигодонабувач за Договором страхування - ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 6-18). Предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страхувальник зобов`язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента, та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, в даному випадку - Договору страхування.

Страхування наземного транспорту, згідно з п. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» є видом добровільного страхування.

Відповідно до договору страхування позивач був ознайомлений з його умовами та положеннями, а також з умовами та положеннями Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), в яких вказаний порядок та умови здійснення страхового відшкодування, права та обов`язки сторін, а також інші умови, про що свідчить особистий підпис позивача у Договорі страхування, тим самим позивач прийняв для себе такі умови Договору страхування, погодився з ними, чим здійснив своє волевиявлення, підписавши вказаний Договір страхування.

12.08.2018 року стався страховий випадок в с. Липки Львівської області, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, про що останній повідомив відповідача по телефону та 15.08.2018 року звернувся із письмовою заявою та подав необхідні документи у відділ врегулювання збитків ПрАТ «Страхова Компанія «Альфа страхування» (т. 1 а.с. 19).

Згідно зі ст. 8 Закону України «По страхування» страховий випадок, це подія передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування вигодонабувачу, третій особі на користь якої укладено Договір страхування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст. 979 ЦК України договір страхування це письмова угода між сторонами, згідно з якою одна зі сторін бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладено договір страхування. Тому, будь-яке рішення, яке відповідач виносить стосовно виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування або зменшення його суми, ґрунтується виключно на умовах Договору страхування.

12.08.2018 року відповідачем на місце заявленої події було направлено аварійного комісара, яким складено Звіт про результати огляду місця ДТП та проведено фотофіксацію отриманих транспортними засобами пошкоджень (т. 1 а.с. 59-105).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування

На виконання зобов`язань, які покладені відповідно до умов Договору страхування, за замовленням відповідача незалежною експертною компанією «Експерт Сервіс» було здійснено оцінку належного Позивачу транспортного засобу. За результатами проведеної експертизи складено Звіт № 2425/18 від 10.09.2018 року про оцінку автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 63-72).

05.10.2018 року відповідачем проведено визначення вартості ліквідних залишків та працездатних складових на підставі зобов`язуючої пропозиції платформи AUTOonline компанії ТОВ «Аудатекс Україна», в порядку, який не суперечить умовам Договору страхування (т. 1 а.с. 102).

Отже, ринкова вартість безпосередньо після настання страхового випадку Транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 128 980,00 грн. 21.11.2018 року. Виходячи з умов передбачених укладеним Договором страхування, відповідачем було прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування в сумі 22 288,74 грн., за вирахуванням франшизи на підставі наступного розрахунку: 165 218,74 грн. (ринкова вартість згідно експертного звіту № 2425/18) - 128 980,00 грн. (ринкова вартість ТЗ безпосередньо після настання страхового випадку) - 13 950,00 грн. (франшиза згідно з п. 7 ч. І Договору страхування) = 22 288,74 грн.

Виплату страхового відшкодування відповідач здійснив на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_4 » відповідно до поданої позивачем Заяви щодо напрямку виплати страхового відшкодування від 14.11.2018 року (т. 1 а.с. 104).

З урахуванням викладеного, визначення суми страхової виплати ґрунтуються на Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», а саме вказано, що в обов`язковому порядку оцінка проводиться з метою визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Розмір збитку повинен визначатися експертом на момент настання пригоди. Розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати відповідним положенням законодавства.

Аналогічну позицію наведено у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2019 року у справі справа № 221/6180/16-ц (провадження № 61-32283св18), відповідно до якої «Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо стягнення з винуватця ДТП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоди, врахували, що страховою компанією відповідача позивачу сплачено страхове відшкодування у сумі 2 170 грн, а наданий акт прийому-передачі виконаних робіт від 15 серпня 2016 року не є належним доказом ремонту автомобіля на суму 4 018 грн, оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» і Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Відповідно до умов Договору страхуванням між учасниками справи та позиції, викладеній у постанові Верховного Суду, первинним документом для визначення суми страхового відшкодування є звіт № 2425/18 про оцінку транспортного засобу Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Окрім цього, даний звіт № 2425/18 про оцінку транспортного засобу позивачем не оскаржувався.

Позивачем надано суду висновок іншого експерта, який проведений на замовлення останнього, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 65 465,93 грн. з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу позивача, що суперечить первісному звіту відповідача.

Разом з цим, позивачем не заявлялось клопотання про проведення судової експертизи для визначення остаточної вартості ремонту.

Таким чином, відповідачем було проведено оцінку пошкодження транспортного засобу відповідно до вимог договору, відповідно до якого передбачено порядок та умови здійснення страхового відшкодування, права та обов`язки сторін, а також інші умови.

Отже, виходячи зі звіту № 2425/18 про оцінку транспортного засобу Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та п. 15.11 Частини ІІ Договору страхування, визначення вартості ліквідних залишків та працездатних складових на підставі зобов`язуючої пропозиції платформи AUTOonline компанії ТОВ «Аудатекс Україна», в порядку, який не суперечив умовам Договору страхування, ринкова вартість даного автомобіля на момент настання дорожньо-транспортної пригоди визначена в сумі 165 218,74 грн., виходячи з наступного розрахунку: 165 218,74 грн. (ринкова вартість згідно експертного звіту № 2425/18) - 128 980,00 грн. (ринкова вартість ТЗ безпосередньо після настання страхового випадку) - 13 950,00 грн. (франшиза згідно з п. 7 Частини І Договору страхування) = 22 288,74 грн. сума відповідного страхового відшкодування.

Відповідну суму відповідачем було сплачено на рахунок СТО-ФОП ОСОБА_4 , що підтверджено сторонами.

Таким чином, відповідачем в повному обсязі сплачено суму страхового відшкодування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. 16, 526,627, 629, 979, 988 ЦК України, Закону України «Про страхування», ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі» про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування»: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, код ЄДРПОУ 30968986

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі»: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 100, кв. 16, код ЄДРПОУ 38008048.

Суддя О.В. Батрин